Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №334/3403/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 334/3403/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2026 року (головуючий суддя Новікова Н.В.)

в адміністративній справі №334/3403/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 10.04.2026 звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕНА № 5349182 від 30.07.2025 року про адміністративне правопорушення, винесену відносно позивача за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Також в позові просив поновити строк на оскарження постанови ЕНА № 5349182 від 30.07.2025 року.

15.04.2026 ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху (а.с.15-16):

надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали, а саме: позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позову;

надати копію оскаржуваної постанови та копії скарг, про які позивач зазначав в позові.

Ухвалою від 15.04.2026 роз`яснено позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України.

27.04.2026, у визначений судом строк, позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить скасувати оскаржувану постанову ЕНА № 5349182 від 30.07.2025 року, справу закрити (а.с. 21-22).

До уточненого позову додана квитанція про сплату судового збору та копія оскаржуваної постанови ЕНА № 5349182 від 30.07.2025 року (а.с. 23, 24, 26).

08.05.2026 ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя позивачу продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки в уточненій позовній заяві відсутня вимога про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку (а.с.31).

13.05.2026 позивачем подано ще одну уточнену позовну заяву, в якій позивач просить скасувати оскаржувану постанову ЕНА № 5349182 від 30.07.2025 року та провадження у справі закрити; надає заяву про поновлення строку звернення до суду, вказує, що не знав про існування постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, вперше дізнався про вказану постанову 12.04.2026 з мобільного додатку «Дія» через відображення інформації про наявність виконавчого провадження ВП №80410525, зазначає, що невідкладно, 15.04.2026 звернувся до суду з первинним позовом. Згідно відповіді відповідача строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, тому відеозаписи, що фіксували подію 30.07.2025 відсутні. Вважає, що вказані обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, тому просить поновити строк звернення до суду з даним позовом (а.с. 34-35, 36).

25.05.2026 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - повернуто позивачу.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду визнано неповажними. Згідно постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025 року вбачається, що позивач відмовився від підпису про отримання копії цієї постанови, у зв`язку з чим вказана постанова була направлена рекомендованим листом (п.9 постанови) (а.с.49).

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду від 25.05.2026, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати вказану ухвалу про повернення позову, направити справу до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя для продовження розгляду.

В період з 20.07.2026 року по 21.08.2026 року колегія суддів у складі Дурасової Ю.В, Божко Л.А., Лукманової О.М. перебувала у черговій щорічній відпустці, тому постанова у цій справі приймається у перший день після виходу колегії суддів з відпустки.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Відповідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно ч.4,5,6,7,8 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; 9) у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року.

Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач ОСОБА_1 вперше звернувся 13.03.2026 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення в якому просив скасувати постанову ЕНА № 5349182 від 30.07.2025 року та закрити справу.

Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року по справі № 334/2295/26 (копія знаходиться в матеріалах справи, суддя Телегуз С.М.) позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернуто позивачу, без розгляду, так як позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, і вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними (а.с. 13-14).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року по справі № 334/2295/26 (копія знаходиться в матеріалах справи) позивачу роз`яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом (а.с. 14).

Зазначена ухвала суду позивачем не оскаржувалась та набула законної сили.

Слід зазначити, що порядок, встановлений законом, включає в себе і дотримання строків звернення до суду, і обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, і надання відповідних доказів щодо цього та ін.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що строк оскарження постанови ЕНА № 5349182 від 30.07.2025 року становить 10 днів.

Позивач зазначає, що не знав про існування постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, вперше дізнався про вказану постанову 12.04.2026 з мобільного додатку «Дія» через відображення інформації про наявність виконавчого провадження ВП №80410525, зазначає, що невідкладно, 15.04.2026 звернувся до суду з первинним позовом (а.с. 34-35, 36).

Однак вказане спростовується наявними в справі доказами.

Зокрема, згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року по справі № 334/2295/26 (копія знаходиться в матеріалах справи, суддя Телегуз С.М.) позивач звернувся 13.03.2026 до суду про оскарження постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025 (а.с. 13).

При цьому, у справі № 334/2295/26 позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернуто позивачу, без розгляду, так як позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, і вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними (а.с. 13-14).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року по справі № 334/2295/26 (копія знаходиться в матеріалах справи) позивачу роз`яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом (а.с. 14).

Тобто, позивач вперше звернувся 13.03.2026 до суду про оскарження постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025 (справа № 334/2295/26).

Ухвалу від 30.03.2026 у справі № 334/2295/26, якою повернуто позов позивачу, без розгляду позивач не оскаржував, тому вона набула законної сили.

При цьому, у даній справі №334/3403/26 позивач звернувся до суду 10.04.2026 про оскарження постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025, не надаючи доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Так, позивач, ОСОБА_1 вдруге звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя (у даній справі №334/3403/26) 10.04.2026 із позовною заявою до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, винесену відносно позивача за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Також в позові просив поновити строк на оскарження постанови.

Згідно частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно пункту 7 постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025 зазначено, що до постанови додається відеозапис.

Вказана постанова не скасована, є офіційним документом на підтвердження певних обставини.

Щодо доводів позивача про відсутність на даний час відеозапису події правопорушення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно відповіді Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції №Р-238/41/32/03-2026 від 01.05.2026, з урахуванням вимог Інструкції із застосуванням технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису органами та підрозділами поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року №1026 - строк зберігання відеозаписів становить 30 діб.

Враховуючи, що оскарження постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025 становить 10 днів, а позивач звернувся до суду лише навесні 2026 року, тому відеозаписи, що фіксували подію 30.07.2025 не збереглися в силу вищезазначеної інструкції.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до суду з порушенням встановленого законом строку, при цьому не надає доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції спростовує доводи позивача, що він не знав про наявність постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025, оскільки в постанові зазначено, що позивач відмовився від підпису (п.9).

Вказана постанова не скасована, є офіційним документом на підтвердження певних обставини.

Позивач зазначає в позові, що поліцейський безпідставно його зупинив начебто на проїзд на заборонений сигнал світлофору та вимагав пред`явити посвідчення водія.

Позивач також вказує в позові, що їхав на зелене світло, однак був змушений зупинитися для пропуску пішоходів, тому вважає, що у поліції не було підстав для його зупинки та вимоги надати відповідні документи.

Колегія суддів апеляційної інстанції аналізуючи зазначені позивачем обставини доходить висновку, що вищезазначене позивачем в позові підтверджує те, що така подія (зупинення позивача поліцейським при керуванні транспортним засобом) дійсно відбулася 30.07.2025.

Отже, про складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивач мав знати вже 30.07.2025.

Відмова від підпису про одержання постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025 не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Згідно заяви про поновлення строку (а.с. 36) про існування оскаржуваної постанови серії ЕНА № 5349182 від 30.07.2025 року позивач дізнався 12 квітня 2026 року з мобільного додатку «Дія» через відображення інформації про наявність виконавчого провадження ВП №80410525, відкритого Дніпровським ВДВС у місті Запоріжжі та невідкладно, 15.04.2026 року звернувся до суду з первинним позовом. Надалі, 23 квітня 2026 року позивач особисто звернувся до Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 80410525 та фотофіксацією (вхідний № 3932/25.12-26 від 23.04.2026 р.). Факт його першого реального ознайомлення з матеріалами справи та копією постанови поліції безпосередньо в органах ДВС зафіксовано підписом на вказаній заяві від 23.04.2026 року.

Разом з тим, відповідно до наданої позивачем, копії оскаржуваної постанови ЕНА №5349182 від 30.07.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмір 20400 грн. вбачається, що позивач від підпису про отримання копії постанови відмовився, у зв`язку з чим вона була йому направлена рекомендованим листом 31.07.2025 за № 5144 (п.9 постанови) (а.с. 26).

При цьому в позові позивач зазначає, що 30.07.2025 його було зупинено працівниками поліції за проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора, і не зазначає, що постанова відносно нього не складалась, вказує лише на те, що вона не була йому вручена, що спростовується відміткою в постанові (п.9) про його відмову від отримання оскаржуваної постанови.

Таким чином, оскільки позивач відмовився від отримання оскаржуваної постанови, та не надав належних доказів, які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для своєчасного звернення з даним адміністративним позовом до суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення строку.

Суд першої інстанції наголошує, що у даному конкретному випадку строк звернення до адміністративного суду обчислюється не з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав (05.03.2026 року після отримання поштового відправлення від державної виконавчої служби з постановою про відкриття ВП № 80410525), а з дня винесення відносно нього спірної постанови, тобто з 30.07.2025 року, у зв`язку з чим посилання позивача на невручення постанови на місці зупинки та не направлення її копії засобами поштового зв`язку не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.

Позивачем не наведено вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем подано позов після закінчення строків, установлених законом, а саме: ч.2 ст.286 КАС України - протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а підстави, вказані ним у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.

У контексті наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду, необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів, при цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За даних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду доказів неможливості звернення ним до суду в межах встановленого строку звернення до суду.

Позивач був обізнаний про винесення відносно нього спірної постанови і не був позбавлений можливості подати відповідний позов до суду.

Позивачем не наведено об`єктивних підстав неможливості своєчасного звернення до суду.

Таким чином, суд першої інстанції мав підстави для застосування процесуальних наслідків, у вигляді повернення позовної заяви.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко