Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №340/5604/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5604/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року (суддя Савонюк М.Я.) в адміністративній справі №340/5604/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 14.02.2025 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести починаючи з 14.02.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач протиправно відмовився проводити перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 установлений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі – постанова №168), починаючи з 01.03.2023; на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” (далі - постанова №185), починаючи з 01.03.2024; та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” (далі - Постанова №209), починаючи з 01.03.2025.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без всебічного та повного з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанов Кабінету Міністрів України про індексацію пенсій (зокрема № 209 від 25.02.2025 та № 236 від 25.02.2026), пенсіонерам, яким пенсію перераховано із застосуванням показника середньої заробітної плати, що перевищує загальні базові показники індексації, перерахунок здійснюється із застосуванням спеціальних коефіцієнтів збільшення, спрямованих на зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки. На думку скаржника, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахунок пенсії позивача проведено правомірно, із дотриманням вимог чинного законодавства та у межах повноважень, оскільки базовий показник заробітної плати, з якого обчислено пенсію позивача, перевищує проіндексовані Урядом показники, а відтак пенсія позивача вже враховує актуальні розміри.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 16.05.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

З 01.03.2023 позивачу було встановлено надбавку (індексацію) пенсії у сумі 100,00 грн, у такій же сумі їй встановлено надбавку з 01.03.2024.

З 01.03.2025 на виконання підпункту 6 пункту 2 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у розмірі 10846,37 грн), збільшеного на коефіцієнт 1,046 (10846,37 грн х 1,046 = 11345,30 грн.

Листом від 29.07.2025 №1100-0202-8/43003 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивачу, що оскільки пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV їй призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019, 2020 та 2021 роки в розмірі 10846,37 грн, який перевищує розмір середньої заробітної плати, що застосовувалася для обчислення пенсій під час проведення перерахунку (індексації) з 01.03.2023 та 01.03.2024, до пенсії з 01.03.2023 встановлено доплату у розмірі – 100,00 грн та з 01.03.2024 – 100,00 грн. Також, з 01.03.2025 розрахунок пенсії проведено із застосуванням передбаченого підпунктом 6 пункту 2 постанови №209 коефіцієнта збільшення 1,046.

Враховуючи наведене вказало, що підстави для перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення на відповідні коефіцієнти показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, яка врахована для призначення пенсії відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно з приписами статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Частиною пятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20.02.2019 прийнято постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV (далі по тексту - Порядок № 124). Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з цим Порядком, а кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника.

Водночас Кабінетом Міністрів України щороку приймаються постанови про індексацію пенсій, зокрема постанова від 24.02.2023 № 168 (коефіцієнт збільшення 1,197), постанова від 23.02.2024 № 185 (коефіцієнт збільшення 1,0796) та постанова від 25.02.2025 № 209 (коефіцієнт збільшення 1,115).

Як встановлено судом, при обчисленні пенсії позивача застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три попередні календарні роки, а саме за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн.

З урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та відповідних постанов Уряду про індексацію, зазначений показник середньої заробітної плати для перерахунку пенсії позивача підлягає послідовному збільшенню на відповідні коефіцієнти:

з 2023 року - у розмірі 12983,10 грн (10846,37 грн. x 1,197);

з 2024 року - у розмірі 14016,22 грн (10846,37 грн. x 1,197 та на 1,0796);

з 2025 року - у розмірі 15628,09 грн (10846,37 грн. x 1,197, на 1,0796 та на 1,115).

Доводи апелянта про те, що перерахунок пенсії позивача здійснено правомірно із застосуванням спеціальних обмежень і що базовий показник заробітної плати позивача за 2019-2021 роки (10846,37 грн) нібито вже виключає необхідність загальної індексації, є безпідставними та спростовуються сталою судовою практикою Верховного Суду.

Як зазначав Верховний Суд (зокрема у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 та інших справах), положення пункту 5 Порядку № 124 не узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки визначають показник, який збільшується на коефіцієнти, станом на 01 жовтня 2017 року, тоді як законом прямо передбачено збільшення показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення відповідної пенсії.

У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають законам України. Отже, під час перерахунку пенсії позивача з метою її індексації органи Пенсійного фонду зобов`язані застосовувати затверджені Урядом коефіцієнти саме до того показника середньої заробітної плати в Україні, який безпосередньо враховувався під час обчислення пенсії позивача (за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн), шляхом їх послідовного збільшення, а не обмежувати право позивача посиланням на спеціальні обмеження чи обчислення від інших базових дат.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова