Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №160/34594/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34594/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Центрально військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року (суддя Неклеса О.М.) в адміністративній справі №160/34594/25 за позовом ОСОБА_1 до Центрально військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центрально військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

1) Визнати протиправною бездіяльність Центральної Військово-лікарської Комісії ЗСУ код ЄДРПОУ №08356179, під час проведення ВЛК і розгляду скарги ОСОБА_1 від 11.08.2025 року, яка заключається у нехтуванні власних обов`язків та пропущення строку розгляду даної скарги;

2) Зобов`язати підпорядковані органи МОУ, в особі ЦВЛК внести діагнози до довідки військово-лікарської комісії від 07.08.2005 року за номером, а саме:

- Енцефалопатія другого ступеню і парадидальний синдром;

- Посттравматичний імпічмент синдром правого плечового суглобу зі стійкою комбінованою контрактурою після травматичної пробійної плечової плексопатії з переважним ушкодженням нижньої гілки і розвитком чутливих рухових розладів при незначному порушенні функції;

- Хронічний панкреатит і стеатагепатоз без порушення функції;

- Міжхребцовий остеохондроз шийного і поперекового відділу хребта ускладнене протрузія міжхребцових дисків в сегментах С5-С6, L4-L5, кила дисків L4-L5, з стійкий виражений больовий м`язово-тонічний сіндром, з порушенням статико-динамічної функції хребта другого ступеню;

- Деформуючий остеоартроз права колінного суглобу першої стадії дегенеративне пошкодження медіального меніску з больовим синдромом стійкою комбінованою контрактурою незначним порушенням функції;

- Помірне порушення функції дихання із фіброзними змінами правої легені;

- Ознаки елевації права купола діафрагми;

3) Зобов`язати Центральну Військово-лікарську Комісію ЗСУ код ЄДРПОУ №08356179 видати солдату ОСОБА_1 направлення на “МСЕК” за формою 088/о.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є військовослужбовцем за мобілізацією з 2015- 2016 та з 2022 року по теперішній момент. У зв`язку із погіршенням стану здоров`я та загостренням хронічних захворювань позивача було направлено на ВЛК. 07.08.2025 Гарнізонне ВЛК №2 Національний військово-медичний клінічний центр “Головний військово- клінічний госпіталь” (на базі КНП “Свято-Михайлівська клінічна лікарня”) міста Києва було винесено довідку військово-лікарської комісії (надалі - ВЛК) №2025-0807-1254-3155-7 від 07.08.2025, якою ОСОБА_1 було визнано “придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах , закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони ”, тобто “обмежено придатний” за старою термінологією. Позивач вважає, що у вказаному висновку не були відображено реальний стан його здоров`я та взаємозв`язок захворювань із захистом Батьківщини. 11.08.2025 року позивач звернувся із скаргою до ЦВЛК, яка є підпорядкованим підрозділом Міноборони України. Клопотання було зареєстровано в ЦВЛК 18.08.2025 року та лише 20.11.2025 року на електронну пошту ОСОБА_1 надійшла відповідь від ЦВЛК. Позивач наголошує, що відповідь була датована 17.11.2025 та надано її було із значним пропуском строку розгляду у 30-денний термін згідно ст.20 ЗУ “Про звернення громадян”. Окрім того, у даній відповіді позивачу було відмовлено в направленні на перегляд рішення ВЛК від 07.08.25 у зв`язку з тим, що наявність у позивача захворювань, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби не підтвердженні наданою медичною документацією, а шрами, поранення та їх наслідків які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби, не вбачаюся. Позивач вважає, що факти і доводи викладенні в його клопотанні від 11.08.25 були проігноровані, а особливої уваги заслуговує факт того, що додані до цього клопотання медичні документи взагалі не були предметом розгляду уповноваженої особи ЦВЛК в компетенції яких було розгляд такого клопотання, оскільки у відповіді ЦВЛК було зазначено, що захворювання позивача “не підтвердженні наданою медичною документацією”. З такою бездіяльністю позивач не згоден, вважає її протиправною та такою, що завдає йому негативних наслідків у формі неправильних висновків під час повторного проходження МСЕК та перешкоджатиме своєчасному отриманні медичної допомоги у відповідності до ЗУ “Про реабілітацію інвалідів”, а також завдає йому майнової і моральної шкоди, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Центральної Військово-лікарської Комісії Збройних Сил України під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 11.08.2025 року, яка полягає у несвоєчасному розгляді такої скарги. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що скарга позивача була розглянута по суті та фактично позивач не погоджується з відповіддю, прийнятою за результатами розгляду такої скарги. Зазначено, що наявність або відсутність певного діагнозу позивача є дискреційними повноваженнями відповідача. Також суд першої інстанції не врахував специфіку правового регулювання діяльності військово-лікарської комісії в умовах особливого періоду та воєнного стану, а також характер звернення позивача. Також суд помилково застосував норми, які регулюють спірні правовідносини.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, зазначаючи що її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є військовослужбовцем та відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , дата видачі 19.07.2023 року, має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

07.08.2025 року позивач пройшов військово-лікарську комісію (далі – ВЛК), медичний огляд було проведено Гарнізонною ВЛК №2 “Національний військово-медичний клінічний центр “Головний військово клінічний госпіталь” (на базі КНП “Свято-Михайлівська клінічна лікарня”)”.

За результатом ВЛК щодо позивача складено довідку від 07.08.2025 року №2025-0807-1254-3155-7 від 07.08.2025 року, у висновках якої зазначено: “На підставі статті 75б, 23 в, 77в, 30б, 54в, 64в графи ІІ Розладу хвороб - Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони”.

Не погоджуючись із наведеними у довідці від 07.08.2025 року висновками ВЛК, позивач звернувся до Центральної Військово-лікарської Комісії Збройних Сил України із скаргою від 11.08.2025 року, в якій просив провести перегляд рішення/довідки ВЛК №2025-0807-1254-3155-7 від 07.08.2025 року, винесеною Гарнізонною ВЛК №2 вищою, тобто Центральною Військово-лікарською комісією. Скарга зареєстрована відповідачем 18.08.2025 року за вх.№ К-10895.

Листом від 17.11.2025 року №598/9/27967 ЦВЛК ЗСУ, за результатами розгляду скарги позивача, повідомила ОСОБА_1 , що за встановленим йому діагнозом, враховуючи ступені тяжкості захворювань та ступені порушень функції органів і систем органів, постанову гарнізонної ВЛК №2 НВМКЦ “ГВКГ” про ступінь втрати придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 07.08.2025 №2025-0807-1254-3155-7 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення. Наявність захворювання очей та їх придаткового апарату, не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби не підтверджені наданою медичною документацією. Згідно наданих копій медичних документів, наявність у позивача захворювань, що значно порушують функції органів і систем органів пов`язаних з розладами нервової системи та сполученої тканини, травми, поранення та їх наслідків, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непрацездатність до військової служби, не надано. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови гарнізонної ВЛК №2 НВМКЦ “ГВКГ” про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 07.08.2025 №2025-0807-1254-3155-7 чи направлення на контрольний медичний огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає. Також позивача проінформовано, що у разі погіршення стану здоров`я, йому пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини, у якій він проходить службу, з метою направлення на обстеження та лікування, а у разі необхідності – на медичний огляд ВЛК, до закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України за територіальним принципом.

Вважаючи протиправною бездіяльність Центральної Військово-лікарської Комісії ЗСУ код ЄДРПОУ №08356179, під час проведення ВЛК і розгляду скарги ОСОБА_1 від 11.08.2025 року, яка полягає у нехтуванні власних обов`язків та пропущення строку розгляду даної скарги, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, було затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за №1109/15800 (далі - Положення №402, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.2 глави 1 розділу I Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Згідно з пунктом 3.1 глави 3 Розділу І Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України “Про звернення громадян”, Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Пунктом 3.2 глави 3 Розділу І Положення №402 визначено, що скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України “Про звернення громадян”.

Відповідно до пункту 3.3 глави 3 Розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення”.

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Згідно з пунктом 3.4 глави 3 Розділу І Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України “Про звернення громадян”.

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є бездіяльність ЦВЛК ЗСУ під час проведення ВЛК і розгляду скарги ОСОБА_1 від 11.08.2025 року, яка, на думку позивача, полягає у ігноруванні поданих ним медичних документів та пропуску строку розгляду його скарги.

Отже, беручи до уваги сутність спірних правовідносин, суд при розв`язанні цього спору повинен перевірити дотримання ЦВЛК ЗСУ порядку та строку розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову ВЛК, оформлену довідкою від 07.08.2025 №2025-0807-1254-3155-7, а також відповідність дій відповідача під час розгляду скарги позивача приписам чинного законодавства.

Згідно з пунктом 3.1 глави 3 Розділу І Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються, зокрема, Законом України “Про звернення громадян”.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про звернення громадян” №393/96-ВР від 02.10.1996 року (далі - Закон України №393/96-ВР) під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно з приписами ст.15 Закону України №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 19 Закону України №393/96-ВР визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до ст.20 Закону України №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Отже, з урахуванням приписів вищенаведених норм Закону України “Про звернення громадян”, до обов`язків відповідача відноситься об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, у тому числі і скаргу позивача. Строк для розгляду таких звернень складає не більше одного місяця від дня їх надходження та може бути продовжений, якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, з повідомленням особі, яка подала звернення. Водночас, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З матеріалів справи встановлено, що не погоджуючись із наведеними у довідці від 07.08.2025 року висновками ВЛК, позивач звернувся до ЦВЛК ЗСУ із скаргою від 11.08.2025 року, в якій просив провести перегляд рішення/довідки ВЛК №2025-0807-1254-3155-7 від 07.08.2025 року Центральною Військово-лікарською комісією. Скарга була зареєстрована відповідачем 18.08.2025 року за вх.№ К-10895, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Листом від 17.11.2025 року №598/9/27967 ЦВЛК ЗСУ повідомила позивача про результати розгляду його скарги від 11.08.2025 року.

Отже, розгляд скарги позивача від 11.08.2025 року тримав три місяці.

При цьому, доказів неможливості вирішити порушені у скарзі позивача питання у місячний строк, а також доказів продовження визначеного Законом України “Про звернення громадян” строку розгляду звернень громадян та повідомлення про це позивача, відповідач до суду не надав.

Тоді як, скарга позивача була розглянута через три місяці після її прийняття до розгляду, тобто у строк, який вдвічі перевищує максимально визначений Законом України “Про звернення громадян” термін для вирішення питань, порушених у зверненні.

Наведені обставини свідчать про протиправну бездіяльність Центральної Військово-лікарської Комісії Збройних Сил України, яка полягає у несвоєчасному розгляді скарги позивача та є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Центральної Військово-лікарської Комісії Збройних Сил України під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 11.08.2025 року, яка полягає у несвоєчасному розгляді такої скарги.

Доказів протилежного суду не надано.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Центрально військово-лікарської комісії Збройних Сил України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова