Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №520/8101/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 р.Справа № 520/8101/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС” на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Тітов О.М.) від 02.06.2026 року по справі № 520/8101/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС”

до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління МЮ України Умнікова Ігора Валерійовича

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ “РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові ХМУМЮ Умнікова Ігоря Валерійовича від 20.03.2026 про стягнення виконавчого збору в розмірі 193005,74 грн у виконавчому провадженні № 80570512;

зобов`язати Холодногірсько-Новобаварський ВДВС у м. Харкові ХМУМЮ (ЄДРПОУ: 41430678) вжити всіх необхідних заходів для повернення ТОВ “РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС” безпідставно стягнутого виконавчого збору в сумі 193005 грн 74 коп. на рахунок IBAN: НОМЕР_1 в АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі з урахуванням вимог ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позовну заяву представником позивача подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, а тому адміністративний позов підлягає залишенню без руху.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС” до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головного державного виконавеця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління МЮ України Умнікова Ігоря Валерійовича про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Надано позивачу термін - не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалу суду від 12.05.2026 доставлено до електронного кабінету позивача та його представника системи "Електронний суд" 12.05.2026.

21 травня 2026 року представником позивача, через систему "Електронний суд", до суду надано заяву про визнання строку звернення до суду таким, що не пропущений, та про його поновлення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року по справі № 520/8101/26 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС” (вул. Виконкомівська, буд. 30, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61039, код 40312038) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Полтавський Шлях, буд. 46, 4 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61012, код ЄДРПОУ 41430678), Головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління МЮ України Умнікова Ігоря Валерійовича (вул. Полтавський Шлях, буд. 46, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61012, ЄДРПОУ 41430678) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу № 520/8101/26 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що основним доводом заяви Позивача від 21.05.2026 було те, що позов подано 06.04.2026 в межах строку, обчисленого з 26.03.2026, з урахуванням перенесення останнього дня з вихідного. Цей довід, а також докази на його підтвердження (картка руху заяви ЄСІТС; скріншоти розділу «Повідомлення» з машинним маркуванням непрочитаних документів), судом не оцінено. Згідно зі статтями 90 та 242 КАС України суд оцінює докази та зобов`язаний навести у рішенні мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу. Невиконання цього обов`язку є порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення..

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не надали.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та надані позивачем додаткові пояснення, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду представником позивача, зокрема, зазначено наступне: "Документи виконавчого провадження були технічно доставлені до електронного кабінету Позивача в системі ЄСІТС, при цьому оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 20.03.2026 надійшла в кабінет 20.03.2026 о 22 годині 52 хвилини — тобто у позаробочий вечірній час. Жодне з повідомлень, що надійшли 20.03.2026 та 23.03.2026, не було відкрите та прочитане Позивачем - це підтверджується скріншотами розділу “Повідомлення” кабінету ЄСІТС, на яких відповідні позиції позначені системою жовтим виділенням як непрочитані. Про порушення своїх прав Позивач дізнався 26.03.2026 - з банківського повідомлення про примусове безакцептне списання коштів з рахунку АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”. Саме після цього представник Позивача увійшов до електронного кабінету і ознайомився з постановами про закінчення виконавчих проваджень від 25.03.2026 та 26.03.2026, які наразі позначені як прочитані, тоді як оскаржувана постанова та інші документи, що надійшли до моменту фактичного списання, так і залишилися непрочитаними." Окремо позивач наголосив, що оскаржувана постанова була надіслана до електронного кабінету 20.03.2026 о 22 годині 52 хвилини — тобто у глибокий позаробочий час. Так, позивач вважає, що строк не може починатися раніше першого робочого дня після такої доставки. Також представником зазначено, що електронний документообіг через систему ЄСІТС є відносно новим інструментом і не є загальновідомою практикою для всіх учасників правовідносин, особливо для юридичних осіб, які не є постійними учасниками судових чи виконавчих проваджень. Так, представник позивача вважає, що позивач як підприємство, що сумлінно виконало свої зобов`язання та не мало жодного провадження проти себе, обґрунтовано очікував отримання повідомлення у традиційній паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що є усталеною практикою діяльності органів державної виконавчої служби.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що про оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору позивач дізнався або повинен був дізнатися 20.03.2026. Проте, із позовною заявою представник позивача звернувся до суду лише 07.04.2026, тобто з пропуском десятиденного строку звернення, встановленого статтею 287 КАС України, що, в свою чергу, спростовує посилання представника позивача на те, що про оскаржувану постанову позивач дізнався 26.03.2026, із банківського повідомлення про примусове списання коштів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 - 2 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до частини статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі “Іліан проти Туреччини” встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Слід врахувати, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” Європейський суд встановив, що строк позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Згідно з ч.1 ст. 15 Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі – Закон України № 1404-VIII) сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Положеннями статті 18 Закону України № 1404-VIII визначено, зокрема, те, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Частиною 1 статті 19 Закону України № 1404-VIII передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 28 Закону України № 1404-VIII документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

З матеріалів справи судом встановлено та позивачем ця обставина не заперечується, що ТОВ “РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС” має електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (надалі – ЄСІКС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в електронній формі.

Згідно наявного в матеріалах справи (у електронній формі) повідомлення № 12913809, копію постанови про стягнення виконавчого збору від 20.03.2026 виконавчого провадження АСВП № 80570512 доставлено до електронного кабінету ЄCITC ТОВ "РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС" 20.03.2026 о 22:48:36.

Колегія суддів зазначає, що приписи Закону України № 1404-VIII не визначають порядку визначення дати отримання документів виконавчого провадження, які направлялися в електронному вигляду через ЄСКС, (якщо такі отримані після 17 години чи у вихідний або святковий день) та порядку обчислення строку звернення.

В свою чергу, приписами ч. 2 ст. 287 КАС України, визначено, що позовну заяву у цій категорії справ може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Отже, в межах спірних правовідносин, ключовим є питання щодо дати отримання копії постанови головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові ХМУМЮ Умнікова Ігоря Валерійовича від 20.03.2026 про стягнення виконавчого збору в розмірі 193005,74 грн у виконавчому провадженні № 80570512.

Як вказувалося вище, згідно повідомлення № 12913809, копію постанови про стягнення виконавчого збору від 20.03.2026 виконавчого провадження АСВП № 80570512 доставлено до електронного кабінету ЄCITC ТОВ "РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС" 20.03.2026 о 22:48:36.

Враховуючи те, що копію постанови про стягнення виконавчого збору доставлено до електронного кабінету позивача після 17 години (о 22:48), а 20.03.2026 – була п`ятниця, то враховуючи за аналогією приписи абз. 2 п. 5 ст. 251 КАС України, колегія суддів зазначає, що датою отримання копії спірної постанови є робочий день, наступний за днем відправлення, тобто 23.03.2026 (понеділок) і саме з цього дня слід обчислювати десятиденний строк звернення до суду, який закінчувався 02.04.2026.

В свою чергу, із позовною заяву ТОВ "РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС" звернулося до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» лише 06.04.2026, тобто з пропуском строку, який визначений у п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.

Що стосується доводів позивача про те, що сама лише технічна доставка електронного документа до кабінету о 22:52 у позаробочий час не тотожна фактичному ознайомленню з ним і створює спростовну презумпцію обізнаності, колегія суддів зазначає, що в контексті спірних правовідносин слід виходити не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Так, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду слід розрізняти поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Зазначені висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази про доставку копію постанови про стягнення виконавчого збору від 20.03.2026 виконавчого провадження АСВП № 80570512 до електронного кабінету ЄCITC ТОВ "РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС" 20.03.2026 о 22:48:36, висновку суду апеляційної інстанції щодо дати отримання копії цієї постанови (23.03.2026), тобто дати, з якої позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а також дати подання позовної заяви, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із цим позовом, а висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що за наявності пропуску строку він підлягав поновленню, а відмова у поновленні є проявом надмірного формалізму колегія суддів відхиляє, оскільки звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. При цьому, суд враховує, що строк звернення до суду може бути поновлений, але виключно у тих випадках, якщо він пропущений з поважних причин, тобто з причин, які були об`єктивно непереборними і не залежали від волі особи.

В межах спірних правовідносин позивачем таких причин не наведено та судом не встановлено, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання строку звернення позивача до суду таким, що не пропущений та про його поновлення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “РІКОМ ІНВЕСТ СЕРВІС” залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року по справі № 520/8101/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко

Повний текст постанови складено 27.08.2026 року