Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №520/33980/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 р. Справа № 520/33980/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.05.26 по справі № 520/33980/25

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОВЕТ ЛТД" , Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" третя особа ОСОБА_1

про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОВЕТ ЛТД", Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , в якому просив суд: визнати договір поставки № 269/05Д від 1 вересня 2020 року укладений між ДНВП "Об`єднання Комунар" та ТОВ "БІОВЕТ ЛТД" недійсним; застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України та стягнути з ДНВП "Об`єднання Комунар" (ЄДРПОУ 14308730) суму у розмірі 3647620,32 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 залишено без змін.

Також, додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 стягнуто на користь Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить додаткове рішення скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні заяви про стягнення судових витрат відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що розмір стягнутих витрат на правову допомогу є неспівмірним із складністю справи, часом витраченим на виконання відповідних робіт та обсягом наданих послуг та виконання робіт, а також відсутністю публічного інтересу до справи.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ДНВП "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" зазначено, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з визначеним судом розміром компенсації витрат, однак така незгода не свідчить про незаконність або необгрунтованість додаткового рішення. Вказує, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу безпосередньо пов`язані із розглядом цієї судової справи, є неминучими, обгрунтованими та пропорційцними до їх предмета, складності, ціни позову. З урахуванням наведеного, просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката у сумі 31500,00 грн. в контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи.

Надаючи оцінку вказаному додатковому рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, 07.01.2026 між ДНВП "Об`єднання Комунар" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Справар" укладено договір про надання послуг з правової допомоги №0701/26-ПДА-01.

Розмір витрат на професійну правову допомогу визначений положеннями Акту надання послуг № 29 від 27.02.2026 та Договору №0701/26-ПДА-01 від 07.01.2026 про надання послуг з адвокатської діяльності (правової допомоги)

Відповідно до п. 4.3 Договору, вартість послуг виконавця (гонорар) за одну годину у робочий час складає 1500,00 грн, без ПДВ. Гонорар виконавця за одну годину надання послуг у позаробочий час, а також у святкові, вихідні чи неробочі дні складає 2000,00 грн, без ПДВ.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що оплата послуг за цим Договором здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання уповноваженими особами сторін Акту приймання-передавання послуг за відповідний період шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений у розділі XIII цього Договору.

Відповідно до акту надання послуг № 29 від 27.02.2026 заявнику надано правничу допомогу, а саме: представництво інтересів клієнта у судових засіданнях: 02.02.2026, 09.02.2026; вивчення відповіді на відзив на позовну заяву; складання процесуальних документів по справі №520/33982/25; заперечення на відповідь на відзив; додаткові письмові пояснення; клопотання про витребування доказів у справі за період з 01.02.2026 по 27.02.26. Сума до сплати складає 31500,00 грн.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Враховуючи вищенаведене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення, а саме у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (частина перша статті 317 КАС України).

Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 по справі № 520/33980/25 - змінити шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а абзац другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути на користь Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" (61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 8, код ЄДРПОУ 14308730) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова Л.О. Фоміна