Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №200/6318/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №200/6318/25

Суддя: Казначеєв Едуард Геннадійович

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року справа №200/6318/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Пивовар І.В., Гаврищук Т. Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 200/6318/25 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач 2), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057150013931 від 16.06.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” віком та у відповідності до п. 14-6.2. Розділу XV ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” 1058-IV, з дати набуття такого права (з 14.05.2025 р.), зарахувавши ОСОБА_1 період роботи з 22.05.1996 по 31.12.1999, до пільгового стажу роботи за списком №1 згідно п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057150013931 від 16.06.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 06.06.2025 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 22.05.1996 по 31.12.1999, та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Відповідач 1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування скарги зазначено, що згідно із підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку: на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам – на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Довідки видаються на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість впродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно додатку N5 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідка має бути завірена печаткою та підписами керівника підприємства, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях України тимчасово акупованих російською федерацією, в районах проведення анти терористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних ( бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточені (блоковані), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів), стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пільговий стаж заявника за списком №1 становить 9 років 4 місяці 23 днів. Вік позивача на момент звернення 50 років, страховий стаж становить 38 років 6 місяців 6 днів.

За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи згідно наявної інформації в реєстрі застрахованих осіб.

Не взято до уваги пільговий стаж з 22.05.1996 по 31.12.1998 року, згідно довідки №138 від 10.03.2025 року, видану ПРАТ «ММК імені Ілліча» м. Запоріжжя, оскільки згідно з записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 07.08.1992 року, заявник працював на «Металургійному комбінаті ім. Ілліча» м. Маріуполь.

До матеріалів ЕПС не долучено документ про реєстрацію місця знаходження підприємства «Металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь станом на 10.03.2025 рік. Відсутній документ на право підпису в.о. директора з персоналу та соціальним питанням О.М. Кондалової.

Враховуючи зазначене, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.06.2025 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу (10 років), передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.

Позивач, 06.06.2025 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області для розгляду заяви позивача про призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №057150013931 від 16.06.2025 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу (10 років), передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та недосягненням пенсійного віку (55 років) відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з вказаним вище рішенням, вік заявника - 50 років.

Вказано, що необхідний страховий стаж становить не менше 25 років у чоловіків (з них не менше 10 років на зазначених роботах). Страховий стаж (повний) заявника з урахуванням кратності за сп.1 становить 38 років 6 місяців 6 днів. Пільговий стаж заявника за списком №1 становить 9 років 4 місяці 23 дні. Пільговий стаж заявника за списком №2 становить 17 років 8 дні.

При цьому вказано, що до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи згідно наявної інформації в реєстрі застрахованих осіб. Не взято до уваги пільговий стаж з 22.05.1996 по 31.12.1998 року, згідно довідки № 138 від 10.03.2025 року, видану ПРАТ «ММК імені Ілліча» м. Запоріжжя, оскільки згідно з записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 07.08.1992 року, заявник працював на «Металургійному комбінаті ім. Ілліча» м. Маріуполь. До матеріалів ЕПС не долучено документ про реєстрацію місця знаходження підприємства «Металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь станом на 10.03.2025. Відсутній документ на право підпису В.о. директора з персоналу та соціальним питанням О.М. Кондалової.

З розрахунку стажу позивача за формою РС-право вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 22.05.1996 по 31.12.1999.

Разом з тим, згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1992 позивач працював в Орендному підприємстві «Металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь:

- 22.05.1996 прийнятий в цех холодної прокатки слюсарем-ремонтником металургійного обладнання травильного відділення 4 розряду (запис №10);

- 03.08.1999 переведений там же слюсарем-ремонтником металургійного обладнання травильного відділення 5 розряду (запис №11);

- 26.04.2009 переведений там же слюсарем-ремонтником металургійного обладнання травильного відділення 5 розряду (запис №12).

Отже, у спірний період, з 22.05.1996 по 31.12.1999, позивач працював в Орендному підприємстві «Металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь в цеху холодної прокатки слюсарем-ремонтником металургійного обладнання травильного відділення.

При цьому трудова книжка позивача містить запис №13 щодо перейменування підприємства з ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» у Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

Разом із заявою про призначення пенсії позивачем подано довідку №138 від 10.03.2025, видану ПРАТ «ММК імені Ілліча», в якій зазначено, що у період з 22.05.1996 по 15.01.2003 позивач працював повний робочий день у прокатному виробництві (ЦХП) за професією робітника (слюсаря-ремонтника) ремонтної служби, зайнятого ремонтом устаткування в місцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, що передбачена Списком №1, розділом 3 підрозділом 3 пункту а, код КП 1030300а-1753а постанови КМУ №162 від 11.03.1994.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі – Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

На підставі ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1992 позивач у спірний період, з 22.05.1996 по 31.12.1999, працював в Орендному підприємстві «Металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь в цеху холодної прокатки слюсарем-ремонтником металургійного обладнання травильного відділення.

При цьому трудова книжка позивача містить запис №13 щодо перейменування підприємства з ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» у Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

Колегія суддів зазначає, що професія «слюсар-ремонтник» у розділі «Металургійне виробництво» передбачена Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (код 1030400а-1753а).

Отже, матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить дані для визначення зазначеного періоду в якості загального та пільгового стажу.

Також, щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 22.05.1996 по 31.12.1999, згідно довідки № 138 від 10.03.2025 року, виданої ПРАТ «ММК імені Ілліча» м. Запоріжжя, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном

Отже, відповідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, для підтвердження спеціального стажу роботи належить подати уточнюючі довідки.

Для підтвердження спеціального стажу роботи позивачем надано уточнюючою довідку ПРАТ «ММК імені Ілліча» № 138 від 10.03.2025, яка надавалась відповідачу і наявна в матеріалах пенсійної справи.

Зазначена довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній по формі повністю відповідає додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1058 від 27.09.2022.

У довідці вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі накази про атестацію робочих місць.

Таким чином суд вважає, що позивач повністю виконав вимоги п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, і належним чином підтвердив стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1.

Враховуючи наведене суд вважає, що Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 138 від 10.03.2025 підлягає врахуванню, а період стажу, зокрема з 22.05.1996 по 31.12.1999, який охоплюється цією довідкою, повинен бути врахованим до пільгового стажу за Списком №1.

При цьому інформація про реєстрацію місцезнаходження ПРАТ «ММК імені Ілліча» у м. Запоріжжі наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доступ до якого мають відповідальні особи Пенсійного фонду України.

Стосовно тверджень відповідача щодо підпису наданої довідки в.о. директора з персоналу та соціальним питанням товариства за відсутності довіреності на право підпису, колегія суддів зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачений обов`язок особи, що звернулася за призначенням пенсії, подавати довіреність на право посадової особи підписувати документи від імені підприємства.

Також суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його первинних документах. Помилки в заповненні первинних документів не може бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок їх ведення та заповнення з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 провадження №К/9901/1298/17.

За положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу позивача.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в іншій частині, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 200/6318/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 200/6318/25- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 27 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Пивовар

Т. Г. Гаврищук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua