Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №200/9021/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року справа №200/9021/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В. , Пивовар І. В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 р. у справі № 200/9021/25 (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ВЧ), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у ненаправленні його на проходження повторної військово-лікарської комісії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити його на проходження повторної військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до проходження військової служби.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року відмовлено у задоволені позову.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що попереднім рішенням ВЛК вже встановлено стан тимчасової непридатності, який за своєю природою вимагає визначення строку та повторного медичного огляду для визначення остаточного ступеня придатності. Таким чином, предметом спору є завершення вже розпочатої процедури ВЛК та усунення правової невизначеності позивача.

Позовні вимоги у цій справі стосуються визнання бездіяльності відповідача протиправною, оскільки остання полягає у невжитті заходів для забезпечення повторного медичного огляду позивача, який згідно протоколу №29 від 11.09.2024 року рішенням військово-лікарської комісії при відповідачі, був визнаний «тимчасово непридатним до військової служби, потребує лікування», що фактично залишає процедуру визначення ступеня придатності незавершеною.

Суд розглянув інше питання, а саме можливість територіального центру комплектування та соціальної підтримки направляти особу призовного віку на первинний огляд ВЛК в умовах воєнного стану без укладання контракту чи призову на базову військову службу.

Такий підхід не відповідає заявленому предмету позову.

Фактично суд визнав можливим існування безстрокового перебування особи у статусі “тимчасово непридатний” без будь якого механізму його завершення.

Посилаючись на абз. 2 п. 2.1 гл. 2 розд. II Положення №402, суд дійшов висновку про необхідність застосування до Позивача пунктів 8 та 18 Порядку №932.

Проте, такий підхід є помилковим, оскільки пункт 8 Порядку №932 встановлює процедуру прийняття постанови ВЛК без присутності особи та без огляду і застосовується до чітко визначеного кола осіб (інвалідність/перелік тяжких станів). Позивач до цієї категорії не належить, що зафіксоване самим судом. Пункт 18 має відношення до взяття на військовий облік осіб, відомості про яких передано до Реєстру в порядку пункту 15 Порядку №932 (автоматичне внесення), що також не має відношення до Позивача, який вже перебуває на обліку і вже пройшов первинний медичний огляд ВЛК.

Посилання суду на те, що медичний огляд проводиться з урахуванням пп. 8, 18 Порядку №932 не дає відповіді на питання щодо необхідності проведення повторної ВЛК після встановлення тимчасової непридатності.

Суд ототожнює питання наявності підстав для первинного направлення на ВЛК під час дії воєнного стану із питанням необхідності повторного огляду, як етапу завершення вже проведеної ВЛК.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_4 (взятий на військовий облік 04 вересня 2024 року).

Згідно з рішенням військово-лікарської комісії, що прийняте за результатами медичного огляду позивача, позивач згідно зі з статті 13 “г” графи І додатку І до Положення про військово-лікарську експертизи у Збройних Силах України, що затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, був визнаний “тимчасово непридатним до військової служби, потребує лікування” (протокол ВЛК від 11 вересня 2024 року №29).

Дані щодо цього рішення занесені до паперового військово-облікового документу позивача, в якому графа 7 “Підлягає повторному медичному огляду” не заповнена.

У електронному військово-обліковому документі позивача, що сформований через застосунок “Резерв+”, також відображено, що позивач як призовник перебуває на військовому обліку у відповідача; постановою ВЛК від 11 вересня 2024 року визнаний тимчасово непридатним (для проходження військової служби).

04 серпня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив направити його на повторний медичний огляд. Заяву обґрунтовував тим, що військово-лікарська комісія, що була проведена 11 вересня 2024 року (протокол ВЛК від 11 вересня 2024 року №29), не визначила його придатність до проходження військової служби та не зазначила дату повторного медичного огляду.

02 жовтня 2025 року, у зв`язку з не отриманням відповіді, до відповідача був надісланий адвокатський запит, в якому містилося прохання надати інформацію щодо підстави невидачі позивачу направлення на повторний медичний огляд.

Листом від 07 листопада 2025 року №06/9496 відповідач на адвокатський запит повідомив, що згідно з абз. 2 п. 2.1 гл. 2 розд. II Положення про військово-лікарську експертизи у Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, під час дії правового режиму воєнного стану медичний огляд призовників і допризовників проводиться з урахуванням положень пунктів 8, 18 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932.

Цим же листом з посиланням на п.п. 8 та 18 зазначеного Порядку повідомлено, що взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, відомості про яких передано в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням вимог пункту 15 цього Порядку, проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, крім випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку. Тому, оскільки позивач вже перебуває на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_4 та не є особою, перелік яких встановлено у п. 8 цього Порядку, тому на даний час надати направлення на ВЛК неможливо.

Також повідомлено, що у зв`язку з наведеним проходження повторного медичного огляду позивач можете здійснити через комісію з питань направлення для проходження базової військової служби. Організація медичного огляду призовників покладається на районні (міські) комісії з питань направлення для проходження базової військової служби при районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Терміни початку її роботи буде додатково визначено відповідним законодавством.

До виникнення спірних правовідносин з відповідачем позивач подавав скарги на постанову ВЛК від 11 вересня 2024 року № 29.

Так, 30 квітня 2025 року позивач направив до ІНФОРМАЦІЯ_5 скаргу на постанову ВЛК від 11 вересня 2024 року № 29, в якій просив: скасувати зазначену постанову; призначити та провести повторний медичний огляд; розглянути питання про винесення постанови, якою визнати його непридатним для проходження військової служби в Збройних Силах України з виключенням з військового обліку.

На скаргу надана відповідь від 03 липня 2025 року № 07/02/269 аналогічного змісту, що й відповідь відповідача (від 07 листопада 2025 року №06/9496).

11 липня 2025 року позивач направив аналогічну скаргу до 20 Регіональної військово-лікарської комісії, яка листом від 19 серпня 2025 року № 1854/6161 (з посиланням на п. 3.3 гл. 3 розд. І Положення про військово-лікарську експертизи у Збройних Силах України, що затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, згідно з якою скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК обласних ТЦК та СП), направлена скаргу за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На зазначену скаргу від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшла відповідь від 27 серпня 2025 року № 07/02/319 аналогічного змісту, що й раніше надана ним відповідь.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час воєнного стану позивач як призовник в порядку, що передбачений п. 8 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932, до відповідача не звертався. Також позивач не заперечував того, що він не належить до осіб, про які йдеться в п. 8 зазначеного Порядку. Також позивач як призовник не висловив бажання бути прийнятим на військову службу у добровільному порядку – за контрактом (чи, навіть, пройти базову військову службу, що здійснюється через комісії з питань направлення для проходження базової військової служби). Виходячи з наведеного відповідач дійшов правильного висновку про те, що правові підстави для направлення позивача як призовника до військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки відсутні. За таких обставин військовий облік позивача як призовника під час воєнного стану правомірно здійснюється без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

У розумінні частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 7 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частинами 3 і 4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Стратегія залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України визначається Міністерством оборони України.

Так, відповідно до частини 13 статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено в Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII).

За частиною 1 статті 22 Закону Громадяни зобов`язані, зокрема: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Статтею 23 Закону №3543-XII передбачено підстави, за яких не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, яка у даному випадку на позивача не розповсюджується.

Абзацом 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII).

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно пп.8 п.1 додатку 2 до Порядку №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку №1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Пунктом 22 Порядку №1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

За пунктом 81 Порядку №1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення № 402).

Пунктом 1.2 розд. 1 зазначеного Положення визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п. 1.1. розділу 2 Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Згідно з п. 2.1 гл. 2 розд. II зазначеного Положення, організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань взяття на військовий облік і районні (міські) комісії з питань направлення для проходження базової військової служби, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - на комісію Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські комісії (далі - комісії вищого рівня).

Згідно з п. 2.9 гл. 2 розд. II зазначеного Положення за результатами проведеного медичного огляду призовників ВЛК при ТЦК та СП приймає постанови згідно з главою 20 цього розділу.

Пунктом 2.2 гл. 2 розд. II зазначеного Положення визначено, що медичний огляд призовників (допризовників) проводиться на збірних пунктах (дільницях) районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які залучаються до складу ВЛК при ТЦК та СП.

Для проведення медичного огляду громадян, які підлягають взяттю на військовий облік, із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із Національною службою здоров`я України (далі - НСЗУ) на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, залучаються хірург, терапевт, лікар з надання первинної медичної допомоги, невропатолог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог, дерматовенеролог, а за потреби - лікар-ортопед-травматолог та лікарі інших спеціальностей. Персональний склад лікарів-спеціалістів (основний та резервний), які залучаються для проведення медичного огляду допризовників (призовників), порядок роботи комісії затверджуються щороку відповідним головою обласної (Київської та Севастопольської міських), районної державної адміністрації (міським головою).

На збірних пунктах обласних ТЦК та СП медичний огляд призовників (безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби) та допризовників проводиться лікарями медичного відділення тимчасової адміністрації збірного пункту, які залучаються із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 22.7 Положення №402 свідоцтво про хворобу під час дії особливого періоду складається:

на всіх військовослужбовців та військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (крім випадків, передбачених пунктом 18.8 глави 18 розділу II цього Положення).

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Під час дії особливого періоду довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Відповідно до пункту 22.10 Положення №402 постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.

Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, повинні бути реалізовані негайно.

Якщо постанова ВЛК не реалізована та в стані здоров`я оглянутого, незалежно від терміну, за його заявою або висновками лікарів закладів охорони здоров`я (установ) виникли зміни, то проводиться повторний медичний огляд.

Відповідно до пункту 2.8.5 Положення №402 у порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК.

Отже, чинне законодавство передбачає виключення особи з військового обліку за станом здоров`я на певний період.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 гл. 2 розд. II цього ж Положення під час дії правового режиму воєнного стану медичний огляд призовників і допризовників проводиться з урахуванням положень пунктів 8, 18 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932.

Пунктами 8, 18 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932, визначено наступне:

“ 8. Громадяни, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю (далі - особи з інвалідністю), або громадяни, які мають важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або захворювання, захворювання нірок IV ступеня, отримали важку травму, потребують трансплантації органу, потребують паліативної допомоги, але яким не встановлено інвалідність, за власним бажанням (у відповідних випадках від їх імені їхніх батьків (усиновлювачі), опікуни, піклувальники та інші законні представники) подає на розгляд військово-лікарської комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документ, що підтверджує наявність відповідного стану (захворювання), виданий у встановленому порядку за формою первинної облікової документації № 080-3/о , або документи, що підтверджують інвалідність (для дітей з інвалідністю - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, підтвердженою МОЗ, або його дублікат, виданий закладом охорони здоров`я, чи посвідчення або інший документ, що підтверджує призначення особи на таку допомогу соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” ; для повнолітніх осіб з інвалідністю - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної групи з оцінювання повсякденного функціонування особи, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю” , в яких помітні групи та причини інвалідності, або довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінполітики). Замість оригіналів зазначених документів може бути подана їх копія за умови пред`явлення оригіналів таких документів (крім подання дубліката медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років). Копії документів (крім медичних документів) можуть бути засвідчені власним підписом особи, яка їх надає. Оригінали документів після звіряння з їх копіями повертаються особи, яка дає такі документи. Постанова військово-лікарської комісії вимагається без присутності особи та без проведення медичного огляду на підставі поданих документів та/або даних, наявних в електронній системі охорони здоров`я, доступ до яких отримано відповідно до законодавства, та інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

18. Взяття на військовий облік громадян України чоловічого статі віком від 18 до 60 років, відомості про які передано в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів за вимогами пункту 15 цієї Порядку, здійснюється без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, крім того, передбаченого пунктом 8 цієї Порядку.”.

Відповідно до п. 22 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Відомості щодо позивача як призовника знаходяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що підтверджується електронним військово-обліковим документом, що сформований із застосунку “Резерв+”.

Також, відповідно до пункту 2.3.4 Положення №402, ЦВЛК має право, зокрема: направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів.

За пунктом 2.4.5 Положення №402, ВЛК регіону має право, зокрема: направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів.

Також, положення пункту 2.4.6 Положення №402 визначають, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Матеріали справи свідчать, що згідно з рішенням військово-лікарської комісії - протоколу ВЛК від 11 вересня 2024 року №29, прийнятого за результатами медичного огляду позивача позивач згідно зі з статті 13 “г” графи І додатку І до Положення про військово-лікарську експертизи у Збройних Силах України, що затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, був визнаний “тимчасово непридатним до військової служби, потребує лікування”. Дані щодо цього рішення занесені до паперового військово-облікового документу позивача, в якому графа 7 “Підлягає повторному медичному огляду” не заповнена.

У електронному військово-обліковому документі позивача, що сформований через застосунок “Резерв+”, також відображено, що позивач як призовник перебуває на військовому обліку у відповідача; постановою ВЛК від 11 вересня 2024 року визнаний тимчасово непридатним (для проходження військової служби).

Колегія суддів зазначає, що позивачем вказане рішення військово-лікарської комісії до суду не оскаржувалось, не скасоване та є чинним.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку відсутні передбачені законодавством підстави для проведення повторного медичного огляду.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач не належить до осіб, про які йдеться в п. 8 Порядку№ 932, під час воєнного стану. Позивач, як призовник за наявності підстав в порядку, що передбачений п. 8 Порядку № 932, до відповідача не звертався.

Крім того матеріали справи свідчать, що позивач буть яких дій щодо проходження лікування відповідно до цього рішення ВЛК не вчиняв.

Також, позивач не висловив бажання бути прийнятим на військову службу у добровільному порядку – за контрактом (чи, навіть, пройти базову військову службу, що здійснюється через комісії з питань направлення для проходження базової військової служби).

З огляду на викладене, правові підстави для направлення позивача як призовника повторно до військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки відсутні.

На підставі викладеного суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на результати апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 р. у справі № 200/9021/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 27 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Геращенко

І.В. Пивовар