Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №360/1563/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року справа №360/1563/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Пивовар І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 р. у справі № 360/1563/25 (головуючий І інстанції О.В. Ірметова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17 липня 2025 №045550030294 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити дострокову пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 01 липня 2000 року по 31 травня 2025 року згідно з довідками Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року №20-72, №20-73, №20-74, №20-75, №20-76, №20-78, №20-79, №20-80.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №045550030294 від 17.07.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування скарги зазначено, зокрема, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлено, що страховий стаж позивача складає 15 років 5 місяців 7 днів замість 25 років.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди проходження військової служби в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області:

-з 01.07.2000 по 31.12.2013 згідно довідок від 26.05.2025 №20-73, №20-74, №20-75, №20-76, наданих Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській області, оскільки довідка видана на підставі даних особових рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ, документи про нараховане грошове забезпечення заявника залишилися на тимчасове окупованій території у м. Луганську, що не передбачено чинним законодавством;

-з 01.01.2017 по 31.05.2025 згідно довідок від 26.05.2025 №20-78, №20-79, №20-80, наданих Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській області, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про нараховані суми заробітку та сплату страхових внесків за зазначений період.

-зв`язку з цим, право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п 4 ч 1 ст. 115 Закону № 1058 відсутнє у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

09.07.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058).

За принципом екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії була розглянута головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

За наслідками розгляду заяви та наданих документів відповідачем, прийнято рішення №045550030294 від 17.07.2025 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 за відсутності необхідного страхового стажу 25 років та повідомлено про право на пенсію 27.03.2035.

В обґрунтування відмови зазначено, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій - після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Відповідно до п.п. 2 п. 2.1 Порядку № 22-1, у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року №3-1 "Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за № 463/36085.

За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлено, що страховий стаж позивача складає 15 років 5 місяців 7 днів замість 25 років.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди проходження військової служби в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області:

- з 01.07.2000 по 31.12.2013 згідно довідок від 26.05.2025 № 20-73, № 20-74, № 20-75, № 20-76, наданих Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській області, оскільки довідка видана на підставі даних особових рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ, документи про нараховане грошове забезпечення заявника залишилися на тимчасове окупованій території у м. Луганську, що не передбачено чинним законодавством;

- з 01.01.2017 по 31.05.2025 згідно довідок від 26.05.2025 № 20-78, № 20-79, № 20-80, наданих Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській області, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про нараховані суми заробітку та сплату страхових внесків за зазначений період.

У зв`язку з цим, право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону № 1058 відсутнє у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Службою безпеки України від 31.08.2015.

У матеріалах справи наявні копії наступних довідок, які були надані позивачем разом з її заявою про призначення пенсії:

- відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року № 20-72 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2000 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 14668,35 грн., СВ - грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ та регіональних органів СБУ (документи про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 1998-2000 рік залишились на окупованій територій у м. Луганськ);

- відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року № 20-73 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2001 року по 31 січня 2003 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 32146,96 грн.. СВ - грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ та регіональних органів СБУ (документи про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 2001-2003 рік залишились на окупованій територій у м. Луганськ);

- відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року № 20-74 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 54216,64 грн., СВ - 17635,52 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ та регіональних органів СБУ (документи про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 2004-2006 рік залишились на окупованій територій у м. Луганськ);

- відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року № 20-75 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ). які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 102010,39 грн., СВ - 33867,45 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ та регіональних органів СБУ (документи про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 2007-2009 рік залишились на окупованій територій у м. Луганськ);

- відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року № 20-76 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2013 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ). які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 242615,29 грн., СВ 83446.77 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ та регіональних органів СБУ (документи про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 2010-2013 рік залишились на окупованій територій у м. Луганськ);

- відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року № 20-77 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 526076,73 грн., СВ - 151392.77 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за 2014-2016 роки;

- відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року № 20-78 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2017 року по 28 грудня 2017 року та в 3 управлінні ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях з 29 грудня 2017 року по 31 грудня 2019 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ). які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 971039,01 грн., СВ - 213628.58 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за 2017-2019 роки;

- відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року № 20-79 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в 3 управлінні ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 1878767,74 грн., СВ - 413328,90 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за 2020-2022 роки;

- відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року № 20-80 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в 3 управлінні ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях з 01 січня 2023 року по 31 травня 2025 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 2323896,04 грн., СВ - 511257,13 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за 2023-2025 роки.

Згідно із довідкою Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26.05.2025 № 180, ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу: з 23 квітня 1990 року по 04 червня 1992 року - строкова військова служба в Збройних силах колишнього СРСР. З 28 жовтня 1992 року (наказ начальника УСБУ в Луганській області від 28.10.1992 № 120-нс) по теперішній час ОСОБА_1 є військовослужбовцем СБ України та проходить військову службу на офіцерських посадах в 3 управлінні (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. Календарна вислуга років станом на 28.03.2025 складає: 34 роки 06 місяців 11 днів, пільгове обчислення вислуги років служби для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці (участь особи в АТО/ООС) - 11 років 08 місяців 08 днів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірним питанням даної справи є правомірність відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.

Відповідно до статті 16 Закону № 1788-ХІІ, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України визначено Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій" з числа осіб, зазначених у статтях 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту, передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Відповідно до ст. 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Також, відповідно до п. «а» ст. 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.6 Порядку № 637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).

Відповідно до п. 17, 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до п.23, 24 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Відповідно до п. 2.23 Прядку № 22-1, при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Підпунктом 2, 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

За п. 2.7 Порядку, до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

При зміні групи інвалідності орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про зміну групи інвалідності.

Згідно з пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

За п. 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Стаж позивача у спірний період підтверджується записами у трудовій книжці.

Відповідач, відмовляючи у призначенні дострокової пенсії, зазначив у рішенні від 17.07.2025, що відповідно до п.п. 2 п 2.1 Порядку №22-1, у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року №3-1 "Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за №463/36085. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди проходження військової служби в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області:

- з 01.07.2000 по 31.12.2013 згідно довідок від 26.05.2025 №20-73, №20-74, №20-75, №20-76, наданих Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській області, оскільки довідка видана на підставі даних особових рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ, документи про нараховане грошове забезпечення заявника залишилися на тимчасове окупованій території у м. Луганську, що не передбачено чинним законодавством;

- з 01.01.2017 по 31.05.2025 згідно довідок від 26.05.2025 №20-78, №20-79, №20-80, наданих Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській області, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про нараховані суми заробітку та сплату страхових внесків за зазначений період.

Колегія суддів зазначає, що Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Судом встановлено, що довідки про стаж та заробітну плату, видані установою розташованою в населених пунктах на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження, з підстав того, що документи про нараховане грошове забезпечення заявника залишилися на тимчасове окупованій території у м. Луганську.

Положеннями Постанови КМУ від 07.11.2014 року № 595 “Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей” передбачено, що будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі вважаються недійсними і не можуть прийматися до розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупованою територією визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини 1 статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно із статтею 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом № 1207-VII.

Згідно із частинами 1 - 3 статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Однак суд вважає, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через те, що територія де розташована установа в якій він проходив службу, визнано тимчасово окупованими територіям з огляду на наступне.

Суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України” від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Як вбачається зі змісту довідок, останні видані на підставі первинних документів.

Підстав вважати наведені відомості недостовірними, відповідачем не наведено, а відомості вказані в ній, відповідачем жодним чином не спростовується.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем ототожнюється неможливість перевірити з не підтвердженням нарахування та сплати заробітної плати первинними документами, що не передбачено законодавством, зазначений висновок відповідача фактично ґрунтується на припущеннях, оскільки сам факт про наявності відомостей про сплату заробітної плати не спростовується відповідачем.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17, від 26 березня 2021 року у справі № 414/1221/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 221/6434/16-а, від 28 серпня 2020 року у справі № 263/7235/17.

Зокрема Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо врахування при призначенні та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, яка полягає в тому, що неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам через проведення АТО, не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості (справи №583/392/17, №234/3038/17, №360/1628/17).

Також, скаржник посилається, як на підставу для не зарахування спірного періоду роботи на те, що установою (підприємством) не сплачено внески до Пенсійного фонду України, у зв`язку з відсутністю інформації в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, колегія суддів з цього приводу зазначає, що не сплата, несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого не сплата страхового внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

У справах № 490/12392/16-а, № 638/5795/17, № 683/1814/16-а Верховним Судом зроблено висновки, що внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. При цьому, Верховний Суд не досліджував питання чи нараховувались позивачам у цих справах, але не сплачувались страхувальниками страхові внески. Сплата страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску. Зважаючи на те, що обов`язок щодо сплати страхового внеску так і обов`язок по його нарахуванню покладено саме страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 04.09.2018 року у справі № 482/434/17, від 30 вересня 2019 року у справі №316/1392/16-а.

Крім того, як зазначалось, у довідках наданих до заяви наведено інформацію, що позивач отримував щомісячні суми грошового забезпечення, на які сплачені страхові внески.

Так, судами встановлено, що позивачем до заяви про призначення пенсії додані наступні довідки:

- довідку Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року №20-72 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2000 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 14668,35 грн., СВ - грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ та регіональних органів СБУ (документи про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 1998-2000 рік залишились на окупованій територій у м. Луганськ);

- довідку Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року №20-73 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2001 року по 31 січня 2003 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 32146,96 грн.. СВ - грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ та регіональних органів СБУ (документи про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 2001-2003 рік залишились на окупованій територій у м. Луганськ);

- довідку Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року №20-74 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 54216,64 грн., СВ - 17635,52 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ та регіональних органів СБУ (документи про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 2004-2006 рік залишились на окупованій територій у м. Луганськ);

- довідку Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року №20-75 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ). які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 102010,39 грн., СВ - 33867,45 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ та регіональних органів СБУ (документи про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 2007-2009 рік залишились на окупованій територій у м. Луганськ);

- довідку Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року №20-76 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2013 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ). які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 242615,29 грн., СВ 83446.77 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за аналогічною посадою ЦУ СБУ та регіональних органів СБУ (документи про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 2010-2013 рік залишились на окупованій територій у м. Луганськ);

- довідку Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року №20-77 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 526076,73 грн., СВ - 151392.77 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за 2014-2016 роки.

- довідку Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року №20-78 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в управлінні СБ України в Луганській області з 01 січня 2017 року по 28 грудня 2017 року та в 3 управлінні ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях з 29 грудня 2017 року по 31 грудня 2019 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ). які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 971039,01 грн., СВ - 213628.58 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за 2017-2019 роки;

- довідку Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року №20-79 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в 3 управлінні ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 1878767,74 грн., СВ - 413328,90 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за 2020-2022 роки;

- довідку Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 травня 2025 року №20-80 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески ОСОБА_1 проходив службу в 3 управлінні ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях з 01 січня 2023 року по 31 травня 2025 року, у період служби йому нараховано суми грошового забезпечення (ГЗ) та сплачено страхові внески (СВ), які враховуються при обчисленні пенсії (грн.): ГЗ - 2323896,04 грн., СВ - 511257,13 грн. Довідка видана на підставі: даних особистих рахунків за 2023-2025 роки.

Зазначені довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески відповідають формі, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 31.

Суд зазначає, що обов`язок щодо внесення відомостей про застрахованих осіб до Реєстру страхувальників та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних має саме страхувальник або уповноважений орган. Відсутність в Реєстрі страхувальників відомостей про отримане грошове забезпечення та сплату страхових внесків, за умови підтвердження належними доказами таких обставин, не може позбавити позивача соціальної захищеності та отримання пенсії у належному розмірі з урахуванням повного страхового стажу за час проходження військової служби в управлінні Служби безпеки України.

Таким чином з урахування встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у призначені пенсії відповідно до п 4 ч 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та врахуванні наданих позивачем довідок.

За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 р. у справі № 360/1563/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 27 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Пивовар

Т.Г. Гаврищук