Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №200/1784/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року справа №200/1784/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Пивовар І.В., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Дущак Юлії Сергіївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі № 200/1784/26 (головуючий суддя у І інстанції – Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди в розмірі 70 000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період» за період з 10.05.2024 по 02.06.2024, з 03.08.2024 по 09.09.2024, з 10.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 15.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024, з 01.02.2025 по 15.05.2025, з 16.05.2025 по 30.06.2025;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 70 000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених), передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за період з 10.05.2024 по 02.06.2024, з 03.08.2024 по 09.09.2024, з 10.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 15.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024, з 01.02.2025 по 15.05.2025, з 16.05.2025 по 30.06.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 17.04.2024 по 05.12.2025 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань у зоні бойових дій – у межах Харківської області на відстані приблизно 850 м від лінії зіткнення і характер виконуваних завдань відповідає критеріям першого ешелону оборони (до ротного опорного пункту включно), а тому набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань, відповідно до п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в редакції постанови КМУ від 12.04.2024 № 419.

Позивач вказує, що хоча характер виконуваних ним службових завдань протягом усього періоду служби залишався незмінним, відповідач здійснив нарахування та виплату спірної винагороди лише за окремі місяці (липень-листопад 2025 року), залишивши іншу частину підтверджених журналами бойових дій періодів без відповідного нарахування та виплати. Згідно з відомостями обліку днів виконання бойових завдань, наданими військовою частиною у відповідь на адвокатський запит, у відповідача зафіксовані й інші сумарно обчислені періоди за 2024 та 2025 роки, за які належні кошти позивачу виплачені не були. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати одноразової винагороди за всі підтверджені періоди виконання бойових завдань, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі № 200/1784/26 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з Наказом МВС України від 01.09.2023 № 726 «Деякі питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплата одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн вимагає належного документального підтвердження персонального виконання бойових завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони, зокрема бойових наказів та рапортів командира підрозділу, які в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначив, що надані позивачем витяги з журналу бойових дій підтверджують лише потенційну можливість його залучення до бойових дій, проте не свідчать про особисте виконання ним конкретних завдань. Водночас факт нарахування позивачу додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн на місяць свідчить про видання наказів за іншими підставами і не підтверджує автоматичного права на одноразову виплату в розмірі 70 000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2026, представник позивача звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин справи, що мають значення для її вирішення, та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення в повному обсязі та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивача зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника та безпідставно відхилив додані до позову витяги з журналів бойових дій. Скаржник наголошує, що наявні в матеріалах справи витяги із журналів бойових дій є належними та допустимими доказами, які належним чином підтверджують факт виконання позивачем у визначені періоди 2024-2025 років бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно тощо.

Крім того, апелянт категорично не погоджується з висновками суду щодо визначального значення рапортів командирів підрозділів, підкреслюючи, що відсутність або неналежне оформлення таких рапортів посадовими особами свідчить саме про протиправну бездіяльність самого відповідача, яка не може слугувати підставою для позбавлення військовослужбовця права на отримання належної йому за законом одноразової винагороди.

Короткий зміст відзиву (відповіді на відзив).

У відзиві відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, зазначаючи, що Наказ № 726 чітко регламентує, що додаткова винагорода виплачується за виконання конкретних бойових (спеціальних) завдань, що документально підтверджуються. У ситуації, коли позивач перебував у складі підрозділу, але конкретні бойові (спеціальні) завдання ним особисто не виконувались, підстави для нарахування виплати відсутні. При цьому, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що у спірний період позивач у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань участі не приймав, журнали з бойових дій про виконання бойових дій у вказаний період не містять даних стосовно позивача, підтвердження факту участі підрозділу, у складі якого проходив службу позивач, у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримані збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за спірний період відсутнє. Таким чином, суд правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу передано судді-доповідачу – Пивовар І.В.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 11.06.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) з 17.04.2024 по 04.12.2025, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 .

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 10.11.2025 № 1197-ОС позивача звільнено з військової служби згідно з підпунктом «г» (через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): перебування на утриманні у військовослужбовця трьох або більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас з 05.12.2025.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 № 2380 позивач з 17.04.2024 по теперішній час виконував завдання в зоні ведення активних бойових дій та приймає участь у заходах з відсічі збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи в межах Харківської області.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 23.06.2023 позивачу надано статус учасника бойових дій.

На адресу відповідача був скерований адвокатський запит від 09.01.2026 з стосовно документів про виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Листом від 05.02.2026 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 на підставі бойових наказів залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно в межах вказаного у запиті періоду.

На підставі наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України позивачу нарахована та виплачена одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень за 2024 рік: січень 0, лютий 0, березень 0, квітень 0, травень 22, червень 2, липень 0, серпень 29, вересень 30, жовтень 31, листопад 30, грудень 22, сумарна кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань 166 днів, кількість сумарно обчислених періодів по 30 днів, за які виплачена одноразова винагорода 0, кількість сумарно обчислених періодів по 30 днів, за які не виплачена одноразова винагорода 5, залишкова кількість днів, за які не виплачено одноразову винагороду 16.

За 2025 рік у ОСОБА_1 за кількістю днів виконання бойових (спеціальних) завдань за місяць та номер наказу документа про виконання таких завдань, а саме: перенесена залишкова кількість днів, за які не виплачено одноразову винагороду 16 днів, січень 31, лютий 28, березень 31, квітень 30, травень 31, червень 30, липень 31, серпень 31, вересень 2, жовтень 28, листопад 30, грудень 4, сумарна кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань 307 днів, кількість сумарно обчислених періодів по 30 днів, за які виплачена одноразова винагорода 5, кількість сумарно обчислених періодів по 30 днів, за які не виплачена одноразова винагорода 5, залишкова кількість днів, за які не виплачено одноразову винагороду 7.

Для виплат одноразової грошової винагороди за інші періоди не було підстав у зв`язку із ненадходженням рапорту начальника підрозділу про виконання відповідних завдань з квітня 2024 року.

З указаних наказів про нарахування позивачу грошової винагороди в розмірі 70 000 гривень вбачається, що під час їх прийняття враховувалися журнали бойових дій і бойові накази з урахуванням відповідних рапортів, оскільки виплата зазначених винагород військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідних командирів за місцем проходження військової служби.

Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_6 відділу прикордонної служби (тип С) 4 ПРИККШР 1 ПРИКЗ про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій ОСОБА_1 :

в період з 10.05.2024 по 02.06.2024 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Варварівка Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 03.06.2024 по 18.07.2024 та з 29.07.2024 по 31.07.2024 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Варварівка Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.08.2024 по 02.08.2024 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Варварівка Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 03.08.2024 по 09.09.2024 та 10.09.2024 по 30.09.2024 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Варварівка та н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.10.2024 року по 15.12.2024 року, з 25.12.2024 року по 10.01.2025 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 11.01.2025 по 31.01.2025 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.02.2025 по 15.05.2025 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 15.05.2025 по 30.06.2025 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.07.2025 по 31.08.2025 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 20.09.2025 по 21.09.2025 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 03.10.2025 по 31.10.2025 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.11.2025 по 30.11.2025 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.12.2025 по 04.12.2025 - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області.

Відповідно до відомостей виконання бойових (спеціальних) завдань позивач приймав участь у зазначених завданнях у 2024 році: у травні 2024 року – 22 дні, червні 2024 року – 2 дні, серпні 2024 року – 29 днів, вересні 2024 року – 30 днів, жовтні 2024 року – 3 днів, листопаді 2024 року – 30 днів, грудні 2024 року – 22 дні, усього – 166 днів.

У 2025 році: січень 2025 року – 31 день, лютий 2025 року – 28 днів, березень 2025 року – 31 день, квітень 2025 року - 30 днів, травень 2025 року – 31 день, червень 2025 року - 30 днів, липень 2025 року – 31 день, серпень 2025 року – 31 день, вересень 2025 року – 2 дні, жовтень 2025 року – 28 днів, листопад 2025 року – 30 днів, грудень 2025 року – 4 дні.

Разом з тим, за виконання бойових (спеціальних) завдань одноразова грошова винагорода відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року в розмірі 70 000 гривень ОСОБА_1 була нарахована та виплачена із врахуванням до 30 сумарно обчислених днів періодів: з 01.07.2025 по 30.07.2025, з 31.07.2025 по 29.08.2025, з 30.08.2025 по 31.08.2025, 20.09.2025 по 21.09.2025, з 03.10.2025 по 28.10.2025, з 29.10.2025 по 31.10.2025, з 01.11.2025 по 29.11.2025, про що свідчать витяги з відповідних наказів № 267-ОС від 09.03.2025, № 1000-ОС від 19.09.2025, № 55-ОС від 16.01.2026.

Водночас, додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях у розмірі 30 000 гривень сплачена позивачу щомісяця з січня по травень 2024 року та у розмірі 100 000 гривень виплачувалась щомісяця з червня 2024 року по грудень 2025 року, про що свідчать, надані відповідачем особисті картки позивача за 2023-2025 роки.

При цьому, позивач вважає, що має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 419 від 12.04.2024 в розмірі 70 000,00 грн. за весь час проходження військової служби, починаючи з 17.04.2024.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Згідно частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, а також дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про необхідність ухвалення судового рішення з огляду на такі мотиви та положення законодавства.

Спірні правовідносини виникли з приводу реалізації права особи на отримання додаткової одноразової винагороди, передбаченої Постановою № 168, а саме одноразової винагороди до 70 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди: з 10.05.2024 по 02.06.2024; з 03.08.2024 по 09.09.2024; з 10.09.2024 по 30.09.2024; з 01.10.2024 по 15.12.2024; з 25.12.2024 по 31.12.2024; з 01.02.2025 по 15.05.2025; з 16.05.2025 по 30.06.2025.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Частиною першою статті 9 Закону № 2232-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини другої статті 9 Закон № 2232-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, Україна зобов`язана вживати всіх можливих заходів для мотивації військовослужбовців та забезпечення соціальної підтримки членів їхніх сімей.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (далі Закон № 661-IV).

Згідно зі статтею 1 цього Закону, на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 661-IV, до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває в дійсний час.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).

Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 419 від 12.04.2024, установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1311 у Постанові Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, зокрема в абзаці другому пункту 1-1 після слів «в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора» доповнено словами «на території держави-агресора», а слова «на території противника» замінено словами «на території держави-агресора».

Згідно статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі Закон № 1932) бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 2-1 Постанови № 168 передбачено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.

05.09.2023 набув чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726, яким затверджені Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі Наказ №726, Особливості № 726).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Особливостей № 726 за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбачено, що на період воєнного стану виплачуються: одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

У пункті 8 Особливостей № 726 зазначено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, є:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

З зазначених документів позивачем надано витяги з журналу бойових дій.

Пунктом 9 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726 передбачено, що облік військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, здійснюється з урахуванням кількості сумарно обчислених днів виконання таких завдань. Результати такого обліку вносяться до відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям за формою, наведеною в додатку 1 до цих Особливостей. У разі переміщення (відрядження) військовослужбовця до іншого органу Держприкордонслужби, органу військового управління для подальшого проходження військової служби до такого органу в десятиденний строк надсилається витяг із зазначеної відомості для обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань.

Також згідно з пунктом 11 Особливостей № 726 установлено, що виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.

Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.

У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 5 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.

Пунктом 12 Особливостей № 726 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України

Відповідно до пункту 15 Особливостей № 726.винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей, є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.

Отже, зі змісту пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 слідує, що законодавцем запроваджено два самостійні та нетотожні види грошових виплат, нормативні підстави та порядок розрахунку і виплати яких є відмінними. Зокрема, додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень виплачується щомісячно в розрахунку на календарний місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, за умови його перебування безпосередньо в районах їх здійснення; одноразова винагорода у розмірі 70 000 гривень виплачується додатково до додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора.

При цьому, механізм виплати вказаної додаткової одноразової винагороди, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та відповідних заходів, у межах спірних правовідносин, урегульовано Особливостями № 726.

Як зазначено вище, пунктом 8 указаних Особливостей № 726 визначені документи, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, до яких належить, зокрема, рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь «кожного» військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей.

Саме з урахуванням відомостей в указаних рапортах начальника (командира) підрозділу видаються накази про виплату винагород, у тому числі спірної в цій справі одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень.

У цій справі позивач стверджує, що має право на нарахування та виплату йому одноразової додаткової грошової допомоги, оскільки виконував бойові (спеціальні) завдання, які відповідають вимогам пункту 1-1 Постанови № 168.

Обґрунтовуючи правомірність вимог, позивач покликається на відомості (витяг з журналу бойових дій) виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань із журналу бойових дій, що підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідно до витягів з журналу бойових дій другого відділу прикордонної служби (тип С) четвертої ПРИККШР 1 ПРИКЗ № 28/55 – (гриф) від 26.04.2024, ПРИКЗ № 28/69 – (гриф) від 26.04.2024, ПРИКЗ № 28/84 – (гриф) від 27.05.2024, ПРИКЗ № 28/95 – (гриф) від 01.10.2024, ПРИКЗ № 28/109 – (гриф) від 20.01.2025, ПРИКЗ № 28/127 – (гриф) від 03.04.2025, ПРИКЗ № 28/131 – (гриф) від 27.04.2025, ПРИКЗ № 28/148 – (гриф) від 03.07.2025, ОСОБА_1 у періоди з 10.05.2024 по 02.06.2024, з 03.08.2024 по 09.09.2024, з 10.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 15.12.2024, з 25.12.2024 по 10.01.2025, з 11.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 15.05.2025, з 16.05.2025 по 30.06.2025, з 01.07.2025 по 31.08.2025, з 20.09.2025 по 21.09.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань четвертою приккшр НОМЕР_2 ПРИКЗ (в оперативному підпорядкуванні ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, всебічного забезпечення підрозділів, які виконують завдання у складі угрупування військ в умовах вогневого ураження противником. А відповідно до витягів з журналу бойових дій другого відділу прикордонної служби (тип С) четвертої ПРИККШР 1 ПРИКЗ № 28/158 – (гриф) від 15.10.2025, ПРИКЗ № 28/164 – (гриф) від 26.10.2025, ПРИКЗ № 28/172 – (гриф) від 10.11.2025 ОСОБА_1 у періоди з 03.10.2025 по 31.10.2025, з 01.11.2025 по 30.11.2025, з 01.12.2025 по 04.12.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань четвертою приккшр 1 ПРИКЗ (в оперативному підпорядкуванні 16-го армійського корпусу) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, всебічного забезпечення підрозділів, які виконують завдання у складі угрупування військ в умовах вогневого ураження противником. Також у зазначених витягах відображені види виконуваних бойових (спеціальних) завдань та ділянки їх застосування з підтвердженням відповідними наказами коменданта четвертої приккшр 1.

З огляду на викладене, суд вважає неприйнятними аргументи відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу одноразової винагороди.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав, що у спірний період позивач не брав участі у бойових діях чи виконанні бойових (спеціальних) завдань, а надані журнали бойових дій нібито не містять відомостей стосовно позивача та підтвердження факту залучення його підрозділу до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони безпосередньо в районах їх проведення.

Однак такі доводи відповідача повністю спростовуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи. Наданими витягами з журналів бойових дій належним чином та беззаперечно підтверджується факт безпосередньої участі позивача у бойових діях та виконанні бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення у спірні періоди.

Суд акцентує увагу на тому, що записи у журналах бойових дій за спірні (невиплачені) періоди за своїм змістом, характером та правовим статусом є абсолютно тотожними та нічим не відрізняються від записів за періоди, за які відповідачем грошову винагороду було нараховано та виплачено в повному обсязі. Жодних належних підстав для вибіркового врахування зазначених документів відповідачем надано не було.

З огляду на викладене, твердження відповідача про безпідставність позовних вимог є необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи, підтвердженим належними та допустимими доказами.

Суд також вважає неприйнятними доводи відповідача, що рапорти про участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань у спірні періоди не складалися, тому підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 70 000,00 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) відсутні, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України), допустимими – отримані у порядку, визначеному законом (частина перша статті 74 КАС України), а достатніми – такі, що у своїй сукупності дають змогу суду дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи (частина перша статті 76 КАС України).

Обґрунтованість доводів сторін насамперед визначається відповідно до наданих ними доказів. Водночас в адміністративному судочинстві обов`язок доказування покладається саме на відповідача, про що недвозначно вказано у частині другій статті 77 КАС України, а саме: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак це не звільняє позивача довести суду обґрунтованість своїх вимог – кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).

Як вже зазначалося, законом прямо не визначено, стандарт доказування, який має бути застосовано судом у тих чи інших категоріях адміністративних справ, водночас норми процесуального закону свідчать, що докази мають бути достатніми у своїй сукупності аби надати суду змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 76 КАС України)

Також необхідно зазначити, що пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а передусім їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається імовірнішим за протилежний.

Як вище зазначалося, предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо здійснення виплати військовослужбовцю грошової винагороди за виконання спеціальних (бойових) завдань, спрямованих на захист Батьківщини.

Положення Конституції України (статті 17, 65) свідчать, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Цьому громадянському обов`язку кореспондує обов`язок держави виплачувати гідне грошове забезпечення військовослужбовцю, а в умовах воєнного стану значимість виконання обома сторонами (громадянами/державою) власних обов`язків невимовно зростає адже ціною виконання таких обов`язків для обох сторін стає життя/збереження державності для нашої Батьківщини.

Тому суд у цій справи застосовує найвищий стандарт доказування – «поза розумним сумнівом”.

Отже, витяги із журналів бойових дій, які містяться в матеріалах справи свідчать про виконання позивачем у періоди з 10.05.2024 по 02.06.2024, 03.08.2024 по 09.09.2024, 10.09.2024 по 30.09.2024, 01.10.2024 по 15.12.2024, 25.12.2024 по 31.12.2024, 01.02.2025 по 15.05.2025, 16.05.2025 по 30.06.2025 бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань четвертою приккшр 1 ПРИКЗ (в оперативному підпорядкуванні ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », 16-го армійського корпусу) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, всебічного забезпечення підрозділів, які виконують завдання у складі угрупування військ в умовах вогневого ураження противником, що полягали у прикритті державного кордону, відбитті наступу військових частин (підрозділів) противника, завданні йому ураження, утриманні важливих районів (рубежів, об`єктів) недопущення втрати території, покращенні тактичного положення, веденні позиційної оборони, оборонного бою, вогню і здійсненні маневру з відбиття наступу противника, завданні ураження частинам (підрозділам) його наступального угруповання, утриманні важливих районів (рубежів, об`єктів) та створенні сприятливих умов для переходу своїх військ у наступ (контрнаступ) і розгром противника, за сприятливих умов - наступальних (контрнаступальних) бойових дій на окремих напрямках для покращення тактичного (відновлення втраченого) положення, виконання бойових (спеціальних) завдань з розвідки, з використанням військовослужбовця за напрямком діяльності - н.п. Варварівка та н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області.

Таке визначення цілком відповідає змісту вимог пункту 1-1 Постанови № 168 для здійснення виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Оскільки надані позивачем витяги з журналів бойових дій є належними та допустимими доказами, які беззаперечно підтверджують факт його особистої участі у виконанні бойових завдань на лінії зіткнення, а чинне законодавство не визначає рапорт командира єдиним можливим доказом таких обставин, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову у цій справі.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, та допустив порушення норм матеріального права. За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2026 у справі № 200/1784/26 – скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Дущак Юлії Сергіївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі № 200/1784/26 – задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі № 200/1784/26 – скасувати.

Ухвалити у справі № 200/1784/26 нове рішення, відповідно до якого:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70 000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 10.05.2024 по 02.06.2024, з 03.08.2024 по 09.09.2024, з 10.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 15.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024, з 01.02.2025 по 15.05.2025, з 16.05.2025 по 30.06.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду в розмірі 70 000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених), передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за період з 10.05.2024 по 02.06.2024, з 03.08.2024 по 09.09.2024, з 10.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 15.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024, з 01.02.2025 по 15.05.2025, з 16.05.2025 по 30.06.2025.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 26 серпня 2026 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статтею 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.

Головуючий суддя І.В. Пивовар

Судді І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв