Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №200/1672/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року справа №200/1672/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Пивовар І.В., Гайдара А.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Дніпровського апеляційного суду на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 200/1672/26 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, за участю третіх осіб: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Дніпровського апеляційного суду (далі - відповідач), треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровського апеляційного суду щодо невидачі позивачу, як судді у відставці, довідок за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3- 1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік” на 01 січня 2024 року та абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік” на 01 січня 2025 року; виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік” на 01 січня 2026 року;

- зобов`язати Дніпровський апеляційний суд видати позивачу, як судді у відставці, довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік” на 01 січня 2024 року та абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік” на 01 січня 2025 року; виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік” на 1 січня 2026 року.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльності Дніпровського апеляційного суду щодо невидачі позивачу, як судді у відставці, довідок за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3- 1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік” на 01 січня 2025 року;

- зобов`язання Дніпровського апеляційного суду видати позивачу, як судді у відставці, довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік” на 01 січня 2025 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року позов задоволений:

- визнано протиправною бездіяльність Дніпровського апеляційного суду щодо невидачі ОСОБА_1 , як судді у відставці, довідок за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3- 1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік” на 01 січня 2024 року; виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік” на 01 січня 2026 року;

- зобов`язано Дніпровський апеляційний суд видати позивачу, як судді у відставці, довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік”; виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік” на 1 січня 2026 року.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин.

Апелянт зазначив, що для визначення базового розміру посадового окладу працюючого судді Дніпровський апеляційний суд: у 2024 році застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн відповідно до абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»; у 2025 році застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн відповідно до абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»; у 2026 році застосовує прожитковий мінімум для працездатних осіб, у розмірі 2102,00 грн, відповідно до абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Оскільки ст. 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та «Про Державний бюджет України на 2026 рік» містить спеціальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн, то відсутні підстави для застосування іншої (загальної) норми статті 7 цих Законів, якими установлено, що у 2024 та 2025 роках розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 гривень, у 2026 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 гривень, відповідно.

Велика Палата Верховного Суду 24 квітня 2025 року у справі 240/9028/24 дійшла висновку, що застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн відповідно до абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» є правомірним, зазначивши, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено в Законі «Про прожитковий мінімум».

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

Позивач в період з 2002 року по 2024 рік працювала на посаді судді.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2024 року № 1317/0/15-24 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Донецького апеляційного суду (відряджена до Дніпровського апеляційного суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Дніпровського апеляційного суду № 112/к від 02 травня 2024 року позивача відраховано зі штату Дніпровського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 057050011470 від 17 травня 2024 року позивачу було призначено довічне грошове утримання з 07 травня 2024 року.

Позивач звернулась до Дніпровського апеляційного суду з заявою, в якій просила видати довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3- 1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік” на 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік” на 01 січня 2026 року.

03.03.2026 Дніпровським апеляційним судом видано довідки 04.2-33/224/2026, №04.2-33/226/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, згідно яких станом на 01.01.2024, 01.01.2026 суддівська винагорода, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці була розрахована із застосуванням величини прожиткового мінімуму 2102 грн., а не із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі, встановленому Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний календарний рік.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

За частиною першою статті 4 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (частина друга статті 4 Закону №1402-VIII).

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII (в редакції Закону №1774-VIII) передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2270 грн.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” передбачено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2481 грн.

В статті 7 Закону України “Про Держаний бюджет України на 2023 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено в розмірі 2684 грн.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” передбачено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” передбачено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.

Статтею 7 Закону 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15 липня 1999 року №966-XIV “Про прожитковий мінімум” (далі - Закон №966-XIV).

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону №966-XIV).

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

За ст. 4 Закону №966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 року №1082-IX у ст. 7 встановив на 2021 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02.12.2021 року №1928-IX у ст. 7 встановив на 2022 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні;

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 року №2710-IX у ст. 7 встановив на 2023 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2684 гривні

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 року №3460-IX у ст. 7 встановив на 2024 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” від 19.11.2024 року №3460-IX у ст. 7 встановив на 2025 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” від 03.12.2025 року №4695-IX у ст. 7 встановив на 2026 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3328 гривні

2) працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Отже, з 2021 року Законами про Державний бюджет України для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.

Цими нормами фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Крім того, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді”, тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

До 2021 року відповідачем для розрахунку базового розміру посадового окладу судді застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону №1402-VIII.

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Крім того, зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Крім того, зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, наведений у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, тому відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 22.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21.

Також, апеляційний суд враховує, що в постанові від 17 лютого 2026 року по справі № 200/2309/25 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн. відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформував такий: у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

За ч. 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ухвалі від 11 жовтня 2023 року у справі № 607/1662/21 Велика Палата зазначила, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів.

За наведених вище підстав суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Закону України “Про державний бюджет на 2024 рік” Закону України “Про державний бюджет на 2026 рік” в частині використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, при обчисленні суддівської винагороди.

Щодо посилання апелянта на врахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2025 року у справі 240/9028/24, то колегією суддів не можуть бути прийняті посилання на ці висновки, оскільки обставини цієї справи виникли за різних фактичних обставин, ніж у справах, на які посилається апелянт.

Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об`єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Крім того, хибність зазначених доводів апелянта, підтверджується висновками в пунктах 66-68 постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року по справі № 200/2309/25:

«66. Так, у справі № 240/9028/24 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року, у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

67. Натомість, у справі, яка розглядається, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці, зокрема, наявності підстав для здійснення такого перерахунку, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2024 року.

68. Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24 квітня 2025 року у зазначеній справі, під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в зазначеній постанові, без оцінки її релевантної до встановлених обставин цієї справи, дійшов помилкового висновку щодо правомірності відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.».

Також, суд наголошує, що норма статті 130 Конституції України дає підстави для висновку, що для цієї групи правовідносин у сфері організації судової влади (йдеться про суддівську винагороду) закон про судоустрій є спеціальним законом, відповідно він має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами не лише змістовний, але й певною мірою ієрархічний. Щодо останнього, то мається на увазі те, що позаяк Конституція України, відповідно до її статті 8, має найвищу юридичну силу, наявність в її тексті прямої вказівки на спосіб визначення суддівської винагороди слугує безапеляційним способом подолання будь-яких протиріч у правовому регулюванні правовідносин на кшталт тих, з яких виник цей спір, на користь спеціального закону (про судоустрій).

Крім того, норми Конституції України є нормами прямої дії, а отже, при вирішенні спору суд може застосовувати їх безпосередньо, особливо тоді, коли закон чи інший нормативно-правовий акт їм суперечить (частина четверта статті 7 КАС України).

Отже, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку з чим при складанні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач мав керуватися виключно Законом України "Про судоустрій та статус суддів", при цьому застосування абзацу п`ятого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прямо суперечить статті 130 Конституції України.

Отже, видаючи довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода має бути розрахована на підставі ч. 2 ст.130 Конституції України, ч.3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та з розрахунку встановленого ст.7 Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік” з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень та ст.7 Закону України “Про державний бюджет України на 2026 рік” з 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.

Як встановлено судом, відповідач видав позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, згідно яких станом на 01.01.2024, 01.01.2026 суддівська винагорода, яка враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці із застосуванням величини прожиткового мінімуму 2102 грн.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:

- визнання протиправною бездіяльності Дніпровського апеляційного суду щодо невидачі ОСОБА_1 , як судді у відставці, довідок за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3- 1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік” на 01 січня 2024 року; виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік” на 01 січня 2026 року;

- зобов`язання відповідача видати позивачу, як судді у відставці, довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік”; виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік” на 1 січня 2026 року.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпровського апеляційного суду - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 200/1672/26 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, за участю третіх осіб: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 26 серпня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: І.В. Пивовар

А.В. Гайдар