Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №645/6336/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/6336/25

Провадження № 2/645/361/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Мартинової О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Касьяненко Т.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Сільченка С.О.,

відповідача – ОСОБА_2

представника відповідача – Маюрнікової В.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сільченко С.О., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про припинення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке проводиться на підставі судового наказу, виданого Фрунзенським районним судом м.Харкова 21 червня 2018 року у справі № 645/2824/18, починаючи з 01 лютого 2025 року, а також звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до судового наказу, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 21 червня 2018 року у справі № 645/2824/18, починаючи з 01 лютого 2025 року.

В обґрунтування позивних вимог представник позивача посилався на те, що 26.07.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.09.2018 року у справі № 645/2823/18 був розірваний. У період перебування у шлюбі у сторін народилася донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за взаємною згодою подружжя залишилася проживати разом з матір`ю ОСОБА_2 . Судовим наказом Фрунзенського районного суду міста Харкова №645/2824/18, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду, а саме з 22 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач спочатку пред`явила вищезазначений судовий наказ на виконання до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), де 31.07.2018 року було відкрито виконавче провадження № 56885256. Пізніше, 04.06.2021 року відповідач подала до виконавчої служби заяву про повернення їй вищезазначеного судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Після повернення виконавчого документа відповідач пред`явила його для виконання до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), де 28.09.2021 року було відкрито виконавче провадження № 66926044. Зазначене виконавче провадження на момент звернення позивача з цією позовною заявою є відкритим. Після досягнення ОСОБА_3 14-річного віку донька вирішила жити не з матір`ю, а зі своїм батьком. З 30 січня 2025 року донька проживає та зареєстрована з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на повному матеріальному забезпеченні позивача. Крім того, представник вказав, що відповідно до довідки державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Прядун К.І. від 25.08.2025 року у ОСОБА_1 наявний борг по сплаті аліментів в розмірі 227 596,45 грн., а саме: до 01.02.2025 року 178 924,57 грн., з 01.02.2025 року і по теперішній час – 48 671,88 грн. Враховуючи той факт, що з кінця січня 2025 року неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 , тому позивач вважає, що існують законні підстави для зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати боргу по ним на користь відповідача з 01.02.2025 року.

Ухвалою суду від 22.09.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

01.10.2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким просила залишити без задоволення позовні вимоги, виходячи з наступного. Так, дійсно 30.01.2025 року було змінено місце реєстрації неповнолітньої ОСОБА_3 , адреса місця проживання була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Реєстрація місця проживання доньки, ОСОБА_3 , за вказаною адресою була змінена лише тому, що при досягненні донькою 14-річного віку при подачі заяви на отримання паспорту громадянина України, у останньої з невідомих причин було відсутнє зареєстроване місце проживання. ОСОБА_2 , не маючи на той час своєї особистої житлової площі, яка належала б останній на праві власності, було вирішено зареєструвати доньку у бабусі за адресою АДРЕСА_1 . Дане рішення є тимчасовим. При цьому відповідач зазначила, що донька жодного дня не проживала разом з батьком, ніколи не надавала згоди на проживання з ним і не є матеріально забезпеченою з боку останнього. Наголосила, що натомість позивач фактично не виконує своїх аліментних обов`язків, з травня 2018 року по теперішній час аліменти систематично не сплачувалися, у зв`язку з чим виникла суттєва заборгованість зі сплати аліментів. За час, що минув, через виконавчу службу ОСОБА_2 в інтересах дитини отримала лише 12000,00 грн у листопаді 2024 року та 30000,00 грн. у вересні 2025 року. При цьому вказала, що донька ОСОБА_3 продовжує проживати з нею за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на її повному матеріальному забезпеченні, вона повністю займається вихованням, забезпеченням, слідкує за станом здоров`я. Разом з тим, звернула увагу, що на негативну поведінку позивача ОСОБА_1 , а саме наявні факти неодноразового перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, телефонні дзвінки з погрозами, а також здійснення тиску на доньку через переписку, де позивач переконує доньку виступати проти матері. З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.

06.10.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_4 подано відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що твердження ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 з 2018 року жодного дня не проживала з батьком, ніколи не надавала згоди на проживання з ним спростовуються витягом з реєстру територіальної громади від 20.06.2025 року, згідно якого ОСОБА_3 з 30.01.2025 року має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному будинку мешкає позивач ОСОБА_1 та його батьки – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Даний будинок належить цим особам на праві власності. При цьому звернув увагу, що відповідно до положень п. 31 порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року №265, особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування). Таким чином твердження відповідача про те, що саме вона вирішила зареєструвати доньку за місцем проживання її бабусі, спростовується положеннями чинного законодавства, оскільки вона ніяк не могла подати повний перелік документів передбачених п.35 Порядку №265, зокрема документа, що підтверджує право на проживання (перебування у житлі) або згоди власника (співвласника) житла. Саме бажання ОСОБА_3 проживати в будинку разом з бабусею ОСОБА_6 та батьком було визначальним для реєстрації місця її проживання. ОСОБА_3 відвідувала ЦНАП для реєстрації місця проживання саме разом з ОСОБА_6 , а відповідач до цього не має жодного стосунку. Крім того, починаючи з 2018 року до моменту реєстрації місця проживання ОСОБА_3 часто проживала у АДРЕСА_1 . Окремо вказав, що на теперішній час ОСОБА_2 має іншу родину, проживає має іншу родину, проживає з іншим чоловіком, від якого після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну народила другу дитину. Більше того, навесні 2022 року ОСОБА_2 разом з новим чоловіком покинула місто Харків і тривалий час проживала десь у Вінницькій області. Увесь цей час ОСОБА_3 перебувала в місті Південному з батьком, дідом ОСОБА_5 та бабусею ОСОБА_6 . Навіть після повернення відповідача до м.Харкова вона не проживала разом з донькою. Наскільки відомо позивачу, вона проживає разом зі своїм чоловіком та другою дитиною в АДРЕСА_3 . (номер квартири позивачу невідомий). Натомість ОСОБА_3 , коли буває в місті Харкові, мешкає у своєї бабусі – ОСОБА_7 . Дійсно, протягом тривалого часу ОСОБА_1 не мав офіційного місця роботи та заробітної плати, проте він працював неофіційно і мав дохід, який дозволяв йому утримувати себе і надавати кошти, купувати речі та інше необхідне своїй доньці. Після мобілізації позивача до лав Збройних Сил України у жовтні 2024 року він отримував грошове утримання як військовослужбовець та витрачав значну його частину на утримання доньки. На даний час через поранення та визнання непридатним до військової служби ОСОБА_1 не отримує заробітку, проте наразі триває процес оформлення йому пенсії по інвалідності. Надані відповідачем письмові докази не підтверджують, що ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю. Крім того, відповідач суперечить сама собі, стверджуючи, що в неї не було змоги зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 через відсутність власного житла, де її можна було зареєструвати. А з поданого акту вбачається, що вона є нібито власником 1\2 квартири, розташованої по АДРЕСА_2 . Навчання у Державному ліцеї з посиленою військовою підготовкою «Слобожанський» було свідомими вибором доньки, зробленим з урахуванням військової служби батька. Донька постійно цікавилась обставинами військової служби позивача, тому вирішила вступити саме у цей навчальний заклад. Твердження відповідача про негативну поведінку позивача, факти погроз та перебування в стані алкогольного сп`яніння нічим не підтверджені. Разом з відповіддю на відзив представником позивача подано клопотання про виклик свідків.

Ухвалою суду від 08.12.2025 року задоволено клопотання представника відповідача – ОСОБА_8 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. Крім того, у судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про допит свідків.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити. При цьому позивач ОСОБА_1 пояснив, що він кожну п`ятницю забирав доньку ОСОБА_3 зі школи і вони всі вихідні проводили разом, а в неділю ввечері він повертав дитину відповідачу ОСОБА_2 . 30.01.2025 року ОСОБА_3 було зареєстровано в будинку його батьків за адресою: АДРЕСА_1 та з вказаного часу донька ОСОБА_3 мешкає з ним, інколи мешкала з відповідачем ОСОБА_2 , а інколи зі своїм хлопцем. 19.12.2024 року він отримав поранення, після чого з січня 2025 року по травень 2025 рік перебував на лікуванні та не мав змоги спілкуватися з донькою ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Полтава вперше побачився з дитиною ОСОБА_3 . З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України донька ОСОБА_3 мешкає з ним.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили залишити їх без задоволення. Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 вона народила дитину – ОСОБА_9 . Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, а саме 09.03.2022 року вона виїхала з міста Харкова, а неповнолітня ОСОБА_3 залишилася проживати разом з позивачем ОСОБА_1 , оскільки із безпековою ситуацією в країні, відповідач не розуміла місце та час перебування за межами її постійного місця проживання та повернувшись до міста Харкова у травні 2022 року забрала ОСОБА_3 від батька та восени разом із дітьми, у тому числі ОСОБА_3 виїхала до Німеччини. Відповідач зазначила, що останнім часом ОСОБА_3 проводила час з батьком у м. Києві під час канікул, а також відвідує м. Південне, де мешкають її баба, дід та батько, один – два рази на місяць тривалістю декілька днів. Наголосила на тому, що реєстрація доньки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , була необхідна для отримання неповнолітньою паспорта, хоча фактично ОСОБА_3 проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 , яку вона забезпечує продуктами харчування, одягом, засобами гігієни, косметикою, облаштовує її побут, навчання та періодично відвозить до школи.

Суд, вислухавши думку сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини.

У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Також у відповідності до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що 26.06.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 06.09.2018 року по справі №645/2823/18 розірвано (а.с. 9, 13).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 20.10.2010 року).

Судовим наказом Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21.06.2018 року справа №645/2824/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду, а саме з 22 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.14).

31.07.2018 року постановою старшого державного виконавця міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області Воробйовою О.О. відкрито виконавче провадження №56885256 за судовим наказом №645/2824/18 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 (а.с. 15).

29.06.2021 року постановою старшого державного виконавця Немишлянського ВДВС у місті Харкові СМУМЮ (м.Харків) Новицькою О.О. судовий наказ №645/2824/18 від 21.06.2018 року повернути стягувачу відповідно до п.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 16).

28.09.2021 року постановою старшого державного виконавця Немишлянського ВДВС у місті Харкові СМУМЮ (м.Харків) Колісник К.В. відкрито виконавче провадження №66926044 за судовим наказом №645/2824/18 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 (а.с. 17).

Відповідно до інформації Південноої міської ради Харківського району Харківської= області №2756 від 11.04.2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Склад зареєстрованих осіб за даною адресою становить: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 /, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 51)

Згідно витягу №2025/001337916 з реєстру територіальної громади від 29.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 18.05.2010 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8)

Згідно витягу №2025/008192146 з реєстру територіальної громади від 20.06.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.01.2025 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8)

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам від 25.08.25, складеним старшим державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби м.Харкові СМУМЮ Прядун К., борг по аліментам станом на 01.08.2025 року становить 227596,45 грн. (а.с. 18).

Зі змісту довідки форми ОК-7, сформованої на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 отримував дохід, зокрема за 2012 рік сукупний дохід за рік становив 1135,00 грн, за 2013 рік – 12586,07 грн., за 2021 рік – 10200,20 грн.; за 2024 рік – 100984,59 грн.; за 2025 рік – 342044,93 грн. (а.с. 52).

Згідно довідки №70 від 16.07.2025 року Комунального закладу «Харківський ліцей №38 Харківської міської ради» ОСОБА_3 дійсно навчається в 9-А класі (а.с. 33).

З повідомлення КНП «Міська дитяча поліклініка №15» Харківської міської ради №259/1/0/554-25 від 22.07.2025 року вбачається, що за інформацією лікаря-педіатра амбулаторії ПМН №1 центру первинної медичної допомоги ОСОБА_10 , з якою укладено декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу дітям, дівчинка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває під наглядом фахівців КНП «Міська дитяча поліклініка №15» Харківської міської ради з народження. На прийом до лікаря-педіатра та лікарів фахівців підприємства, за інформацією лікаря педіатра ОСОБА_10 , дитину приводить мати дівчинки, ОСОБА_2 , яка здійснює догляд за дитиною під час її хвороби, виконує рекомендації лікаря педіатра, цікавиться станом здоров`я та розвитком дитини взагалі (а.с. 34).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 24.07.2025 року служби у справах дітей по Немишлянському району ДССД ХМР за адресою АДРЕСА_2 – квартира розміщена на 2 поверсі 5 поверхового будинку, складається з 2 кімнат. Санітарний стан житла задовільний. Умови проживання квартира світла, чиста. Квартира мебльована в достатній мірі, обладнана побутовою та відео технікою в повному обсязі. В холодильнику повноцінне харчування, смаколики дітям. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для дитини виділено окрему кімнату, в якій є ліжко, стіл для занять, ноутбук, шафа для речей, всі речі за розміром, сезоном та взуття, дівоча гігієна, косметика, мобільний телефон. За цією адресою мешкають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 – власник, баба дітей, не мешкає; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , - власник, мати дітей, мешкає; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - неповнолітня дитина, мешкає; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 – малолітня дитина, мешкає. Стосунки, традиції сім`ї – доброзичливі, взаємні. Для повноцінного розвитку та виховання дитини, матір`ю створені належні умови (а.с. 36).

ОСОБА_3 з 29.08.2025 року зарахована до Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» на підставі наказу №10-у від 29.08.2025 року, що підтверджується довідкою №497 від 29.08.2025 року Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» (а.с. 37).

З довідки №619 від 22.09.2025 року Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» вбачається, що ОСОБА_3 дійсно навчається в Державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» з 29.08.2025 року по теперішній час, навчання відбувається в дистанційному форматі (он-лайн). Перебуває на неповному державному забезпеченні. Стипендію не отримує (а.с. 38).

Разом з тим, в судовому засіданні також було допитано свідків.

Так, свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що відповідач ОСОБА_2 є її донькою, а неповнолітня ОСОБА_3 - онукою. Зазначила, що вони разом проживають в одній квартирі з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітньою ОСОБА_9 . Вказала, що ОСОБА_2 працює та повністю забезпечує ОСОБА_3 продуктами харчування, одягом, засобами гігієни та облаштовує її побут. Пояснила, що ОСОБА_3 останнім часом їздила до ОСОБА_1 у м.Київ, де він проживав, та декілька разів відвідувала м. Південне Харківської області на вихідні. Зазначила, що їй відомо про примусове стягнення ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 усної домовленості про матеріальне утримання дитини. Підтвердила переведення грошових коштів ОСОБА_1 на картку ОСОБА_3 , проте у якій кількості їй не відомо. При цьому повідомила, що ОСОБА_1 купує ОСОБА_3 одяг та телефон, проте побутове забезпечення дитини здійснює відповідач.

Допитаний свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що позивач ОСОБА_1 є його сином, а неповнолітня ОСОБА_3 – онукою. Зазначив, що він разом з дружиною ОСОБА_6 мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , де до ІНФОРМАЦІЯ_11 мешкав його син ОСОБА_1 . Зауважив, що онука ОСОБА_3 проживала з ними за вказаною адресою в період введення карантину (на час Короновірусу) та з початку війни в України і до середини 2023 року, а потім виїхала з ОСОБА_2 за кордон. Крім цього, зазначив, що на теперішній час ОСОБА_3 навчається та приїздить до них додому на свята та вихідні дні (з вечора п`ятниці по ранок понеділка), тим самим вважає, що онука проводить 50% свого часу у м.Південному. Наголосив, що ОСОБА_1 матеріально забезпечує ОСОБА_3 , а саме надає грошові кошти, купує речі та возить на відпочинок. Про існування заборгованості у ОСОБА_1 по аліментах свідку стало відомо у 2024 року.

Судом не враховуються пояснення свідка ОСОБА_6 , оскільки свідок, після надання відповіді на питання сторони позивача, відмовилася від подальшого надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, тим самим, порушено принцип змагальності сторін процесу, що полягає у неможливості з`ясування всіх обставин справи, шляхом поставлення запитань свідку всіма учасниками процесу та судом.

Крім того, судом у присутності психолога ОСОБА_11 було допитано в якості свідка неповнолітню ОСОБА_3 , яка пояснила, що після розірвання шлюбу батьків вона проживала як з батьком ОСОБА_1 , так із матір`ю ОСОБА_2 . Так, з лютого 2022 року до виїзду в Німеччину (кінець 2022 року), вона мешкала з ОСОБА_1 , бабою, дідом та двоюрідним братом за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 виїхала з малолітньою ОСОБА_9 до іншого міста. Пояснила, що питання про місце реєстрації ( АДРЕСА_1 ) було вирішено батьками без з`ясування її думки. Вказала, що проживає разом з ОСОБА_2 , бабою та молодшою сестрою за адресою АДРЕСА_2 їздить в період, коли не було уроків або заняття проводилися «он-лайн». З 2026 року вона бачиться з батьком періодично – 2 рази на тиждень, а також відвідувала батька в м.Києві, перебуваючи у нього 1-2 тижня. Зазначила, що її утримують баба ОСОБА_2 та мати ОСОБА_2 , а саме забезпечують її продуктами харчування, засобами гігієни, одягом, облаштовують її побут. Звернула увагу, що батько - ОСОБА_1 приймає активну участь у її житті, надає їй кишенькові гроші, та останні шість місяців періодично здійснює перекази на її банківську карту від 500 грн до 10000,00 грн.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Так, судовим наказом Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21.06.2018 року справа №645/2824/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду, а саме з 22 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Отже, закон передбачає можливість звільнення особи від сплати аліментів.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримує на дитину один із батьків, та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

З урахуванням предмета цього спору (звільнення від сплати аліментів), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником, та його період такого проживання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 8 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Відповідно до пункту 22 постанови пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року- суд, у випадках передбачених статтею 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку про те, що платника аліментів може бути звільнено за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами у разі, якщо він доведе суду наявність у нього тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення. При цьому вказана норма права не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для повного або часткового звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Питання проте, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов`язані із самим фактом виникнення такої заборгованості.

При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, будь-яких належних та достатніх доказів того, що постійне місце проживання спільної неповнолітньої дитини сторін ОСОБА_3 змінилося суду не надано.

Так, із наданих пояснень свідків та досліджених судом доказів вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3 з січня 2025 року зареєстрована за адресою позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , проте фактично проживає з матір`ю в м.Харкові, при цьому періодично відвідує батька за місцем його мешкання в м.Києві та перебуває у баби та діда в місті Південному Харківської області. Позивач не може вважатися таким, що повністю утримує доньку та остання проживає з ним. Як зазначав сам позивач в ході судового розгляду, що з січня 2025 року він проходив тривале лікування та вперше побачив доньку у вересні 2025 року. Таким чином, факт відвідування неповнолітньою ОСОБА_3 батька у м.Києві та періодичне надання їй грошових котів останнім, що підтверджується ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , а також перебування неповнолітньої за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживають баба та дід не є підставою для припинення стягнення аліментів з 01 лютого 2025 року.

Крім того, не спростовано, що дитина продовжує проживати разом з матір`ю ОСОБА_2 та знаходитися на її утриманні. При цьому, сама неповнолітня ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що вважає свої місцем проживання адресу: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_2 .

Також, згідно вимог чинного законодавства України платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати аліментів лише за певних обставин, які мають індивідуальний характер та у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Суд погоджується з доводами позивача у даній справі про те, що право на аліменти має саме той з батьків, з ким проживає дитина.

Разом з тим, слід звернути увагу, що в даному контексті поняття «місце проживання дитини» не може враховуватись формально та ототожнюватися із поняттям «зареєстрованого місця проживання».

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині звільнення від сплати заборгованості по аліментам не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено наявність обставин, а саме проживання з ним неповнолітньої ОСОБА_3 та її утримання. При цьому жодних інших обставин, які мають істотне значення, позивачем не зазначено.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що зазначені позивачем обставини не доведені доказами, а відтак позивачем, не доведено наявності істотних обставин, що є обов`язковою умовою для звільнення від сплати аліментів за ч. 2ст.197 СК України.

Таким чином, враховуючи пояснення неповнолітньої ОСОБА_3 , суд доходить обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.5, 10-13, 80, 81, 83 137, 264-265, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, щодо учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя О.М. Мартинова