Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №644/1976/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/1976/26

Провадження № 2/644/2753/26

27.08.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання – Плаксій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитними договорами

у с т а н о в и в:

Позивач в особі представника – Анохіної О.О., яка діє на підставі довіреності, звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами: № 1010914809 від 12.12.2022, № 1013903248 від 28.12.2023 в загальному розмірі 111 278 грн 41 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 12.12.2022 кредитний договір №1010914809, за яким позичальнику надано кредит у сумі 70 005 грн 52 коп.; 28.12.2023 кредитний договір №1013903248, за яким позичальнику надано у сумі 64 830 грн 29 коп. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.01.2026 склала: по кредитному договору від 12.12.2022 № 1010914809 – 43 266 грн 76 коп., з яких: 23 694 грн 25 коп. – заборгованість за кредитом, 5 грн 16 коп. – заборгованість процентами, 19 567 грн 35 коп. – заборгованість за комісією; по кредитному договору від 28.12.2023 № 1013903248 – 68 011 грн 65 коп., з яких: 52 585 грн 66 коп. – заборгованість за кредитом 5 грн 25 коп. – заборгованість процентами, 15 420 грн 74 коп. – заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 05.01.2026 склала 111 278 грн 41 коп. Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача зазначений розмір заборгованості за кредитними договорами, а також судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 27 лютого 2026 року позовна заява прийнята, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженні з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В позовній заяві просять розгляд справи проводити без участі позивача, не заперечують щодо ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно шляхомнаправлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем її реєстрації та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Причини неявки суду не повідомила.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки, вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідачка не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилась у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

Відповідачка не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень чи спростування доводів позивача, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 12.12.2022 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб шляхом підписання останньою заяви № 1010914809 на приєднання до цього Договору. Згідно умов якого ОСОБА_1 просила надати їй споживчий кредит на наступних умовах: найменування кредитного продукту - кредит на загальні цілі – RS GP on GP рефінансування online (24); цільове призначення: а) погашення заборгованості, б) сплата разової комісії банку; сума: 70 005 грн 52 коп., в тому числі з метою погашення заборгованості 70 005 грн 52 коп., для сплати разової комісії 0.00 грн; строк кредиту 24 місяців; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,4%; розмір процентної ставки 0,01% річних (а.с. 6-8).

Згідно розділу «Графік платежів», сторонами погоджено: платіжні періоди з 12.12.2022 по 12.12.2024; щомісячний платіж 3 897 грн 28 коп. та 3 897 грн 16 коп. останній платіж; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості 980 грн 08 коп.; загальна вартість кредиту 93 534 грн 60 коп., загальна сума комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 23 521 грн 92 коп.

За змістом вказаної заяви № 1010914809, вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила, що підписанням цієї заяви крім викладених в ДКБО, надає наступні підтвердження та запевнення, що: 1. ознайомлена з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодна, в тому числі з умовами ДКБО щодо надання права Банку на здійснення договірного списання з усіх відкритих в Банку рахунків Клієнта; всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; 2. розуміє всі наслідки підписання Заяви електронним підписом або цифровим власноручним підписом, а також підтверджує, що підписання електронним підписом або цифровим власноручним підписом має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на паперовому носії, і що електронні документи, створені та підписані відповідно до умов ДКБО не можуть бути заперечені, відмінені, розірвані, визнані недійсними, відкликані тощо лише на тій підставі, що вони підписані/ вчинені в електронній формі; 3. отримала від Банку повідомлення про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права суб`єкта персональних даних та іншу інформацію згідно Закону України «Про захист персональних даних»; 4. до підписання Заяви отримала в письмовій формі інформацію згідно до ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі шляхом надання

доступу до такої інформації на Сайті Банку. В дату підписання цієї Заяви, їй надано ДКБО (як публічну частину договору) за посиланням: ДКБО, а також шляхом розміщення на Сайті Банку, зокрема у розділі «Звернення та безпека» за закладкою «Документи». 5. підтвердила спосіб отримання від Банку примірнику Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування № 1010914809 від 12.12.2022 шляхом розміщення та відображення в особистому кабінеті Клієнта в системі «Інтернет-банкінг», зокрема у мобільному додатку «ПУМБ Online», та погодилась, що додаткове підтвердження одержання цих електронних документів не вимагається, такі документи вважаються одержаними Клієнтом з часу розміщення Банком та відображення в особистому кабінеті Клієнта. За відсутності повідомлення від Клієнта про неотримання примірнику Заяви, примірник договору вважається наданим Банком Клієнту.

Одночасно з підписанням заяви № 1010914809, сторонами підписано паспорт споживчого кредиту – Кредит на загальні цілі - RS GP on GP рефінансування online (24) (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому зазначені умови надання споживчого кредиту, аналогічно викладеному в заяві № 1010914809 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 9).

На підтвердження перерахування відповідачці ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 70 005 грн 52 коп. надана копія платіжної інструкції № TR.61835164.73132.25578 від 12 грудня 2022 року, де в призначені платежу зазначено: надання кредитних коштів за договором № 1010914809 від 12/12/2022 за позикою ОСОБА_1 (а.с. 23).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1010914809 від 12.12.2022, вбачається, що станом на 05.01.2026 (включно) у відповідачки наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 43 266 грн 76 коп., яка складається з: 23 694 грн 25 коп. – заборгованість за сумою кредиту, 5 грн 16 коп. – заборгованість за процентами, 19 567 грн 35 коп. – заборгованість за комісією (а.с. 25-27).

Крім того, 28.12.2023 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб шляхом підписання останньою заяви № 1013903248 на приєднання до цього Договору. Згідно умов якого ОСОБА_1 просила надати їй споживчий кредит на наступних умовах: найменування кредитного продукту - кредит на загальні цілі – RS GP on GP рефінансування online (48) 1.6.; цільове призначення: а) погашення заборгованості, б) сплата разової комісії банку; сума: 64 830 грн 29 коп., в тому числі з метою погашення заборгованості 64 830 грн 29 коп., для сплати разової комісії 0.00 грн; строк дії договору, за яким надається споживчий кредит та строк, на який надається споживчий кредит (в місяцях): 48; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,6%; розмір процентної ставки 0,01% річних, тип процентної ставки: фіксована (а.с. 10-12).

За змістом вказаної заяви № 1013903248, вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила, що підписанням цієї заяви, крім викладених в ДКБО, надає наступні підтвердження та запевнення, що: 1. ознайомлена з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодна, зокрема і з умовами ДКБО щодо надання права Банку на здійснення договірного списання (зокрема і пов`язаних між собою платіжних операцій) з усіх відкритих в Банку рахунків Клієнта; та надає згоду на кожне договірне списання (зокрема і пов`язаних між собою платіжних операцій), надає згоду на здійснення платіжних операцій згідно з умовами ДКБО; всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; 2. розуміє всі наслідки підписання Заяви електронним підписом або цифровим власноручним підписом, а також підтверджує, що підписання електронним підписом або цифровим власноручним підписом

має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на паперовому носії, і що електронні документи, створені та підписані відповідно до умов ДКБО не можуть бути заперечені, відмінені, розірвані, визнані недійсними, відкликані тощо лише на тій підставі, що вони підписані/ вчинені в електронній формі; 3. отримала від Банку повідомлення про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права суб`єкта персональних даних та іншу інформацію згідно ЗУ «Про захист персональних даних» зокрема і шляхом розміщення на Сайті Банку у розділі «Довідкова інформація» за посиланням «Загальні принципи конфіденційності та захисту персональних даних»; 4. до підписання Заяви отримала в письмовій формі інформацію згідно з ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ЗУ «Про платіжні послуги» яку розміщено на Сайті Банку, зокрема і у вигляді файлу «Інформація для ознайомлення споживачів фінансових послуг/ користувачів платіжних послуг», що знаходиться у блоці в нижній частині Сайту Банку. В дату підписання цієї Заяви, Клієнту надано ДКБО (як публічну частину договору) за посиланням: ДКБО та Тарифи за посиланням: Тарифи, а також шляхом розміщення на Сайті Банку, зокрема у розділі «Звернення та безпека» / «Документи». 5. підтверджує спосіб отримання від Банку примірнику Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування № 1013903248 від 28.12.2023 р. (та інших документів щодо послуг, зазначених у цій Заяві) шляхом розміщення та відображення в особистому кабінеті Клієнта в системі «Інтернет-банкінг», зокрема у мобільному додатку «ПУМБ Online», та погоджується, що додаткове підтвердження одержання цих електронних документів не вимагається, такі документи вважаються одержаними Клієнтом з часу розміщення Банком та відображення в особистому кабінеті Клієнта. За відсутності повідомлення від Клієнта про неотримання примірнику Заяви (інших документів щодо послуг, зазначених у цій Заяві), примірник договору вважається наданим Банком Клієнту.

Сторонами також погоджено Графік платежів (додаток 1 до Заяви № 1013903248 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб) (а.с. 13-15).

Одночасно з підписанням заяви № 1013903248, сторонами підписано паспорт споживчого кредиту – Кредит на загальні цілі - RS GP on GP рефінансування online (48) 1.6. (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому зазначені умови надання споживчого кредиту, аналогічно викладеному в заяві № 1013903248 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 16-17).

На підтвердження перерахування відповідачці ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 64 830 грн 29 коп. надана копія платіжної інструкції № TR.74570564.64418.25578 від 28 грудня 2023 року, де в призначені платежу зазначено: надання кредитних коштів за договором № 1013903248 від 28/12/2023 за позикою ОСОБА_1 (а.с. 24).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1013903248 від 28.12.2023, вбачається, що станом на 05.01.2026 (включно) у відповідачки наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 68 011 грн 65 коп., яка складається з: 52 585 грн 66 коп. – заборгованість за сумою кредиту, 5 грн 25 коп. – заборгованість за процентами, 15 420 грн 74 коп. – заборгованість за комісією (а.с. 28-30).

06.01.2026 АТ «ПУМБ» направив на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань за кредитними договорами: за № 1010914809 - сума до сплати 43 266 грн 76 коп., за № 1013903248 – сума до сплати 68 011 грн 65 коп., в якій вимагає виконати зобов`язання перед АТ «ПУМБ», а саме погасити заборгованість в загальному розмірі 111 278 грн 41 коп. протягом тридцяти днів з дня отримання цього листа (а.с. 18).

Вимогу відповідачка не виконала, заборгованість не сплатила.

Відтак, суд доходить висновку, що встановлені вище обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 прав позивача на належне виконання боржником своїх зобов`язань.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) – ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, суд встановив, що дійсно ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, користувалась ними та протягом тривалого періоду часу частково виконувала зобов`язання щодо їх повернення.

На час розгляду справи судом відповідачка не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання за кредитними договорами: № 1010914809 від 12.12.2022 та № 1013903248 від 28.12.2023, з умовами яких вона погодилась, та доходить висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за договором № 1010914809 від 12.12.2022 у розмірі 23 699 грн 41 коп., яка складається з: 23 694 грн 25 коп. – заборгованість за сумою кредиту, 5 грн 16 коп. – заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 1013903248 від 28.12.2023 у розмірі 52 590 грн 91 коп., яка складається з: 52 585 грн 66 коп. – заборгованість по сумі кредиту, 5 грн 25 коп. – заборгованість по процентам, в загальному розмірі 76 290 грн 32 коп.

Одночасно з цим, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення комісії в розмірі 19 567 грн 35 коп. за кредитним договором № 1010914809 від 12.12.2022 та комісії в розмірі 15 420 грн 74 коп. за кредитним договором № 1013903248 від 28.12.2023 є необґрунтованими виходячи з такого.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

В той же час, у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що «згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи сторони обумовили наступні розміри комісій за обслуговування кредитної заборгованості, а саме: в заяві № 1010914809 від 12.12.2022 у розмірі 1.4%, в заяві № 1013903248 від 28.12.2023 у розмірі 1.6%.

Однак, зі змісту кредитних договорів № 1010914809 від 12.12.2022 та № 1013903248 від 28.12.2023 вбачається, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Матеріали справи також не містять доказів, що споживач погодила перелік таких послуг та користувалась ними.

Враховуючи те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні Закону «Про споживче кредитування», позивачу встановлено щомісячну плату за послуги з обслуговування кредитної заборгованості, які умовами договору не конкретизовано, а споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

На підставі викладеного вище, умови кредитних договорів № 1010914809 від 12.12.2022 та № 1013903248 від 28.12.2023 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1.4 % та 1.6 % відповідно є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому в задоволенні цих вимог необхідно відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13липня 2022 року в справі №496/3134/19.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії по кредитному договору № 1010914809 від 12.12.2022 в розмірі 19 567 грн 35 коп. та по кредитному договору№ 1013903248 від 28.12.2023 в розмірі 15 420 грн 74 коп. суд відмовляє з підстав їх необґрунтованості.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп., сплаченого ним при подачі позову, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає необхідним стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1 840 грн 36 коп. (76 290 грн 32 коп./111 278 грн 41 коп.*2 422 грн 40 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України , суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість: за кредитним договором: № 1010914809 від 12.12.2022 у розмірі 23 699 (двадцять три тисячі шістсот дев`яносто дев`ять) грн 41 коп., яка складається з: 23 694 грн 25 коп. – заборгованість за сумою кредиту, 5 грн 16 коп. – заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 1013903248 від 28.12.2023 у розмірі 52 590 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто) грн 91 коп., яка складається з: 52 585 грн 66 коп. – заборгованість по сумі кредиту, 5 грн 25 коп. – заборгованість по процентам, всього 76 290 (сімдесят шість тисяч двісті дев`яносто) грн 32 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 840 (одна тисяча вісімсот сорок) грн 36 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне Товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ – 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 27.08.2026.

Суддя В.О. Попова