Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №642/5763/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

26 серпня 2026 року

Справа № 642/5763/26

Провадження № 2/642/2501/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря Шевченко Т.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача в якому просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовною заявою і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

На обґрунтування заяви позивач зазначила, що 12.06.2024 сторони уклали шлюб, який зареєстрований Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 702. Від шлюбу народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . З літа 2025 року після підвищення по службі ОСОБА_2 та отримання ним офіцерського звання, відповідач різко змінив своє відношення до позивача, а після того як дізнався про її вагітність, взагалі перестав турбуватися про сім`ю, піклуватися про побудову сімейних відносин, дбати про матеріальне забезпечення сім`ї, та утримувати дружину, яка потребувала матеріальної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, а в подальшому і народженні доньки ОСОБА_4 . З квітня 2026 року ОСОБА_2 залишив сім`ю, перестав відповідати на телефонні дзвінки, змінив номер мобільного телефону та припинив будь-яке спілкування. Після виписки з пологового будинку, позивачка проживає разом з донькою. Відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу, є працездатною особою, отримує постійний дохід, а тому має можливість сплачувати аліменти.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 21 липня 2026 року відкрито провадження по цивільній справі та її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач в своєму відзиві від 29.07.2026 позов визнав частково, просив розглядати справу у його відсутності. Зазначив, що з 2013 року проходить військову службу у лавах Збройних Сил України. Зокрема, вказав, що у травні 2026 року ним було перераховано на банківську картку позивача грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн. У червні 2026 року відповідач, через свого знайомого, передав позивачу грошові кошти в сумі 1000 євро. Крім того, у липні 2026 року відповідач здійснив переказ грошових коштів у розмірі 9 000,00 грн. на картковий рахунок позивача. На підтвердження зазначених обставин відповідачем надано до відзиву копію скриншоту листування з дружиною та копію платіжної інструкції щодо перерахування грошових коштів на рахунок позивача у розмірі 9045,23 грн. В середині липня 2026 він отримав в додатку «ДІЯ» в своєму мобільному телефоні повідомлення про наявність судового наказу, яким із нього на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу. Просив ухвалити рішення про визначення матеріальної допомоги в розмірі 1/8 частини з усіх видів його доходів.

Позивач у своїй відповіді на відзив від 10.08.2026 зазначила, що не погоджується з наведеними відповідачем у відзиві запереченнями та відхиляє їх повністю, вважає їх необгрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству.Відповідачем до відзиву на позов не додано, жодного доказу чи посилання на них та норми права, які підтверджують обставини, на яких грунтуються заперечення відповідача, та яким спростовуються позовні вимоги. Також відповідачем у відзиві на позов не зазначено жодного документу та доказу, які не можуть бути подані разом із відзивом, як і не зазначено причин їх неподання. В свою чергу відповідач частково визнає позовні вимоги у розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, з дня подання позовної заяви і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трьох років. При цьому, як на підставу своїх заперечень та зменшення частки стягнення аліментів Відповідач посилається на судовий наказ Холодногірського районного суду м. Харкова від 17 липня 2026 року по справі № 642/5761/26 щодо стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду 16 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.Утримання з відповідача 50 відсотків не суперечить чинному законодавству та повністю узгоджується з нормами права щодо розміру відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника установлених ст. 70 Закону України Про виконавче провадження.Жодного належного та допустимого доказу на спростування позовних вимог та підтвердження обставин неможливості надавати матеріальну допомогу Відповідачем до суду не надано і в матеріалах справи такі докази відсутні.

25.08.2026 відповідач ОСОБА_2 надав заперечення на відповідь на відзив, в обгрунтування яких вказано, що після подання відзиву виникла необхідність додатково підтвердити документально обставини, які мають істотне значення для правильного визначення розміру аліментів, а саме обставини щодо стану здоров`я та інвалідності його дідуся, якому відповідач надає допомогу, а також нову обставину, пов`язану із захворюванням матері та необхідністю її лікування.Ним надається допомога дідусю, який має інвалідність II групи, а також захворювання матері та необхідністю її обстеження і запланованого лікування.На момент подання первісного відзиву він не мав можливості надати суду всі документи, які підтверджують зазначені сімейні обставини.При визначенні розміру аліментів просив врахувати не окремо взяту обставину щодо його доходу, а їх сукупність, а саме: проходження військової служби; перебування значної частину часу поза місцем постійної дислокації; необхідність самостійного вирішення питання тимчасового проживання та несення відповідних витрат; наявність уже встановленого обов`язку щодо сплати аліментів на утримання малолітньої доньки; фактичне надання матеріальної допомоги Позивачу; наявність інших сімейних та матеріальних обов`язків; інвалідність дідуся та необхідність надання йому допомоги; захворювання матері та необхідність її лікування; фактичні витрати, пов`язані з виконанням службових завдань та використанням особистого транспортного засобу; відсутність власного житла та необхідність нести витрати на тимчасове проживання за місцем виконання службових завдань. Врахувати той факт, що Позивач у позовній заяві завідомо вказав неправдиву інформацію, щодо фактичного місця проживання разом з дитиною. Позивач фактично проживає разом з батьками за іншою адресою, які також надають їй матеріальну та побутову допомогу.Вважав, що саме сукупність наведених обставин свідчить про те, що заявлений Позивачем розмір аліментів у 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) є надмірним та таким, що не відповідає фактичному матеріальному та сімейному стану. Водночас визначення аліментів у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, дозволить забезпечити баланс між правом Позивача на матеріальне утримання та реальною можливістю відповідача виконувати цей обов`язок без позбавлення можливості забезпечувати базові потреби та допомагати іншим близьким родичам, які об`єктивно потребують допомоги з його боку.

Позивачка також подала заяву про розгляд справи у її відсутності, при цьому позов підтримала в повному обсязі.

Клопотань про розгляд справи в загальному порядку до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 12.06.2024 уклали шлюб, який зареєстрований Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що вчинено актовий запис № 702. Прізвища після укладення шлюбу: ОСОБА_6 . (а.с.8)

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_3 , про що вчинено відповідний запис за № 47. (а.с.10)

За довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 21.07.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 17)

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 27.03.2019 виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 14)

Як вбачається з переписки в месенджері, між сторонами наявний спір щодо розміру відрахувань відповідача на утримання позивачки ОСОБА_1 (а.с. 26-27)

Відповідно направлення поліклінічного відділення КНП «Обласна клінична лікарня» від 23.06.2026 ОСОБА_2 направлений на стаціонарне лікування у відділення неврології за діагнозом: токсино-дисметаболична енцефалопатична нейропатія. (а.с. 51)

Як вбачається з магнітно-резонансної томографії головного мозку від 13.06.2026 у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 виявлено МР картина одиничних неспецифічних вогнищ білої речовини лобових часток, резидуального характеру. Помірні атрофічні зміни хробака мозочка. (а.с. 53)

За довідкою Головного управління пенсійного фонду в Харківській області від 18.08.2023 ОСОБА_8 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності 2 групи. (а.с. 52)

Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. 2 ст.80 СК України, розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно ст.84 СК України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання дружини, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 у справі № 712/4702/19 (провадження 61-929св20).

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

У зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивач не має змоги працювати і утримувати себе. Відповідач є працездатною особою, проходить військову службу та визнає свій обов`язок щодо утримання дружини (не заперечує проти задоволення позовних вимог по суті), однак вважає заявлений позивачем розмір аліментів (аліментних виплат) необґрунтованим та надмірним.

У добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.

Сторони не заперечували, що наказом від 17 липня 2026 р. (справа №642/5761/26) з

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дати звернення до суду 16 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Також сторони не заперечували, що відповідач є військовослужбовцем за контрактом та проходить військову службу.

Суд позбавлений можливості встановити наявність можливих родинних зв`язків між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та відповідачем по справі, оскільки жодних доказів чи посилань на докази на підтвердження цього відповідачем не надано.

Крім того, суд критично сприймає посилання відповідача про знаходження на його утриманні дідуся та матері, оскільки ці обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Доказів того, що на утриманні відповідача є інші особи матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на неправдиву інформацію позивача, щодо фактичного місця проживання разом з дитиною не підтверджена належними та допустимими доказами. Разом з тим, відповідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 21.07.2026 ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд бере до уваги доводи відповідача щодо наявності наказу про стягнення аліментів в розмірі частини з усіх видів заробітку доходів на малолітню дитину, проходження військової служби та перебування значної частину часу поза місцем постійної дислокації, використання власного автомобіля для виконання відповідних завдань, а тому необхідність вирішення питання тимчасового проживання та несення відповідних витрат за місцем виконання службових завдань.

Суд, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги відзив відповідача, стан його здоров`я, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 16 липня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 ,трирічного віку, що виходячи з принципів справедливості та розумності, є достатнім.

На вимогу ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі при поданні позову про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

За вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає, що з відповідача в порядку ст.141 ЦПК України, та Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, ст.ст.75, 80, 84, 85 СК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Первомайський, що зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Харків (РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 трирічного віку у розмірі 1/6 частини щомісячно з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, з моменту подання позовної заяви – тобто з 16 липня 2026 року.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.08.2026.

Сторони по справі:

ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.Г. Проценко