Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №621/988/26 — Зміївський районний суд Харківської області

621/988/26

2/621/1385/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши за відсутності учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

у с т а н о в и в:

26.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з наступними вимогами: 1) змінити розмір аліментів, зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 на 1/8 частину заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття; 2) Судовий наказ Зміївського районного суду Харківської області від 05.08.2025 у справі № 621/2277/25 (провадження № 2-н/621/538/25) про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу ) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 18.07.2025 і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, - визнати таким, що не підлягає виконанню і повернути до Зміївського районного суду Харківської області.

На обґрунтування позову зазначив, що з 22.09.2012 по 03.11.2021 він перебував у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , мають спільну малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Зміївського районного суду Харківської області від 05.08.2025 по справі № 621/2277/25, з нього стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.07.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Після повномасштабного вторгнення рф в Україну в його житті відбулись значні зміни.

19.05.2024 близько 11:20 години він перебував на роботі в заміському комплексі "Берег" у с. Черкаська Лозова Харківської області, коли розпочався ворожий обстріл. Під час обстрілу він отримав вогнепальне, осколкове та наскрізне поранення. У нього були встановлені рани правого стегна, ділянки правого ліктьового суглоба, лівої гомілки, надбрівної ділянки голови у зв`язку з чим був доставлений бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги до відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні КНП ХОР "ОКЛ". У період з 19.05.2024 по 30.06.2024 він перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП ХОР "ОКЛ". В подальшому, був направлений на лікування до КНП "1 територіальне медичне об`єднання м. Львова", де стаціонарно лікувався з 30.06.2024 по 01.07.2024. 01.07.2024 був направлений для продовження лікування до Республіки Австрія у м. Відень, куди прибув 02.07.2024. У період з 02.07.2024 по 13.12.2024 перебував на стаціонарному лікуванні. 24.10.2024 в нього була ампутована права гомілка на рівні с-в/3. До повернення в Україну, у період з 13.12.2024 по 03.04.2025, перебував на амбулаторному лікуванні.

Вважав, що в його житті відбули суттєві зміни.

04.09.2025 відносно нього було проведено оцінювання повсякденного функціонування.

04.09.2025 згідно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено йому 3 групу інвалідності.

16.09.2025 він звернувся до уповноваженого органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії по інвалідності, у задоволенні якої відмовлено через відсутність страхового стажу.

01.10.2025 йому призначена державна соціальна допомога, щомісячний розмір якої 2 361 грн 00 коп.

На цей час його доходом є лише призначена соціальна допомога, тому вважав, що є підстави для зменшення розміру аліментів.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.04.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 07.05.2026.

07.05.2026 відповідач ОСОБА_2 отримала в суді копію позовної заяви з додатками.

07.05.2026 за клопотанням відповідача ОСОБА_2 відкладено судовий розгляд на 12.06.2026.

12.06.2026 у зв`язку з перебуванням судді Овдієнка В. В. у відпустці судовий розгляд не проведено. Судове засідання призначено на 04.08.2026.

04.08.2026 у зв`язку з перебуванням судді Овдієнка В. В. у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню судовий розгляд не проведено. Судове засідання призначено на 27.08.2026.

27.08.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 засобами телефонного зв`язку повідомила про неможливість прибуття до суду, просила проводити судовий розгляд за її відсутності, проти позову заперечувала.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними копій паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 29.01.2024 органом № 6357, витягу з реєстру територіальної громади № 2024/006752721 від 10.06.2024, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 5, 6).

З довідки відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 595 від 01.04.2026, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 31).

З копії електронного актового запису про народження № 40 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 05.04.2013), вбачається, що батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 10).

З копій електронного актового запису про шлюб № 126 від 22.09.2012, рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04.10.2021 по справі № 621/2593/21 (набрало законної сили 03.11.2021), вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 22.09.2012 по 03.11.2021 (а. с. 7-9).

Судовий наказом Зміївського районного суду Харківської області від 05.08.2025 по справі № 621/2277/25, стягнуті з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (копія Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 40), у розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 18.07.2025 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття (а. с. 11, 12).

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 9.8882 КНП ХОР "ОКЛ" від 30.06.2024, вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 19.05.2024 по 30.06.2024 після поєднаного вогнепального осколкового поранення голови та кінцівок (а. с. 13).

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 58794 КНП "1 територіальне медичне об`єднання м. Львова" від 01.07.2024, вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.06.2024 по 01.07.2024 після поєднаного вогнепального осколкового поранення голови та кінцівок, наскрізного поранення правого стегна з багатоуламковим переломом (а. с. 14).

З медичної документації KlinikFloridsdorf вбачається, що позивача ОСОБА_1 було доставлено 02.07.2024 до Австрії в рамках європейської програми медичної евакуації важкопоранених МедЕвак для отримання необхідної медичної допомоги, де з 02.07.2024 до 13.12.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні м. Відень. В період з 13.12.2024 по 03.04.2025 перебував на амбулаторному лікуванні до повернення в Україну. 24.10.2024 ампутовано праву гомілку (а. с. 15-18).

З консультаційного висновку спеціаліста № 885374 ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка Національної Академії медичних наук України", складеного 23.04.2025, вбачається, що у ОСОБА_1 є порушення функції правої н/кінцівки, функції опори та акту ходьби (а. с. 19).

З витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 28/25/1145/В, № 28/25/1145/І від 04.09.2025, вбачається, що позивачу ОСОБА_1 встановлено ІІІ групи інвалідності (а. с. 20-23).

Згідно рішення № 205050015805 від 23.09.2025 ГУ ПФУ в Сумській області, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності 3 групи (а. с. 24).

З довідки № 3391, складеної 24.02.2026 начальником відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр), вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу, як особі, яка не має право на пенсію, та особа з інвалідністю, з 01.10.2025 по 31.12.2025 ОСОБА_1 отримав 7 083 грн 00 коп. державної допомоги (а. с. 25).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до частин 2, 8-10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Кожна дитина, відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У відповідності до положень статей 182, 184 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У розумінні ст. 81 ЦПК України саме ініціатору позову належить доводити обставини змін його матеріального становища, сімейного стану, стану здоров`я або ж вказати на обставини, що виникли після ухвалення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов`язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Статтею 70 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Позивач ОСОБА_1 у якості доказів зміни його сімейного стану надав документи про тривале лікування з 2024 року, та отримання у 2025 році 3 групи інвалідності.

Водночас, позивачем не надано доказів погіршення його майнового стану. Будь-які відомості щодо його доходів та витрат за період, протягом якого з нього стягуються аліменти на дитину, в матеріалах справи відсутні.

Розмір аліментів, що стягуються з позивача на утримання дочки за судовими рішеннями, не перевищує максимального розміру, що може утримуватися із заробітної плати (грошового утримання) відповідно до ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження".

Розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами чинного Сімейного кодексу України.

За таких обставин, оскільки позивач не надав доказів таких змін його матеріального становища, сімейного стану чи погіршення стану здоров`я, які б впливали на обсяг його зобов`язання надавати утримання малолітній дитині, та в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) могли б бути підставою для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів у частці від його доходу, у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 211, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Повне рішення складене 27.08.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко