Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №638/18150/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/18150/25

Провадження № 2/638/3022/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 357052414 в розмірі 25042,50 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 03 вересня 2024 року між “Манівео швидка фінансова допомога” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 357052414. 28 листопада 2018 року між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” та ТОВ “Таліон Плюс” було укладено договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до умов якого ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” відступило ТОВ “Таліон Плюс” зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. Відповідно до реєстру боржників № 283 від 07 травня 2024 року до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” та ТОВ “Таліон Плюс” до ТОВ “Таліон Плюс” перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 357052414. 27 лютого 2025 року між ТОВ “Таліон Плюс” та ТОВ “ФК “ЄАПБ” укладено Договір факторингу № 27/0225-01 у відповідності до умов якого ТОВ “Таліон Плюс” передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ” за плату належні йому права вимоги а ТОВ “ФК “ЄАПБ” приймає належні ТОВ “Таліон Плюс” права вимоги до боржників вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 27 лютого 2025 року до договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року ТОВ “ФК “ЄАПБ” набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25042,50 грн, з яких: 5300 грн - сума заборгованості по основному боргу; 19742,50 грн - сума заборгованості по процентам.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2025 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

09 грудня 2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона зазначає, що матеріали справи не містять доказів (ні в електронному вигляді, ні в вигляді смс повідомлень) про направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати простроченої заборгованості, тобто в матеріалах справи відсутні оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості за кредитними договорами. Також зазначає, що позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують, що ТОВ «Таліон Плюс» сплатила ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кошти за передані права вимоги за Договором факторингу. Зокрема, відсутній платіжний документ банківської установи, який би засвідчував факт безготівкового перерахування грошових коштів, чи інший документ який би підтверджував факт здійснення такої оплати у повному обсязі. Таким чином, немає можливості достовірно перевірити чи дійсно позивач має право вимоги за кредитним договором №357052414. Крім того, вказує, що Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлений робітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Також вказує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

12 грудня 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вона зазначає, що в законодавстві України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті заборгованості на рахунки Первісного Позикодавця, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Також зазначає, що у відповідності до умов укладеного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків. Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов Договору та додатків до нього. Відповідачем при підписанні Кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів. Отже, підписавши договір, Відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договорів. Вказує, що що надані суду докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладання Кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором, та для обгрунтування розміру заборгованості відповідача, вказаної у позовній заяві.

16 грудня 2025 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому вона зазначає, що сторони погодили строк кредиту (строк Дії договору) до 1826 днів (Дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження), тобто строк сплати усієї суми заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором ще не настав, кредитор з метою реалізації свого права на дострокове повернення кредиту повинен в обов`язковому порядку використати процедуру досудового врегулювання спору. Лише у випадку незадоволення вимоги кредитора останній може звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості. Сторони домовились про погашення кредитної заборгованості шляхом сплати позичальником щомісячних платежів, розміри та строки внесення яких передбачено Графіком погашення. Виходячи з вищезазначених норм права та вимог Договору, боржник вважається належним чином повідомленим про порушення зобов`язань за кредитним договором та про зобов`язання достроково погасити заборгованість у тому разі, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника досудову вимогу, а й доведено факт її вручення адресатові під розписку, оскільки загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачеві досудової вимоги, яка долучена представником позивача. При цьому, з огляду на вказані вище правові висновки Верховного Суду, сам факт направлення досудової вимоги про виконання договірних зобов`язань на адреси реєстрації та фактичного місця проживання відповідачу не є належним її повідомленням. Тому вважає, що банк не набув відповідного права на погашення всієї кредитної заборгованості за кредитним договором достроково. Також вказує, що згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість по тілу кредиту становить 5300 грн, у той час як заборгованість за відсотками – 19742.5 грн, тобто більш ніж три з половиною рази перевищує суму основного боргу. Такий розмір відсотків не відповідає принципу співмірності та суперечить засадам добросовісності, розумності й справедливості, особливо з огляду на економічні умови, що склалися в країні під час воєнного стану.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2026 року клопотання представника ТОВ “ФК “ЄАПБ” - Миколаєнка В.М. про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у АТ КБ "Приватбанк" наступну інформацію: щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку НОМЕР_2 - 49xx - xxxx – 8093; виписку по рахунку за номером картки 4149 - 49xx - xxxx - 8093, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) у період з 03.03.2024 по 04.03.2024; інформацію про надходження у період з 03.03.2024 по 04.03.2024 на картковий рахунок НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 5300 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач та її представник в судове засідання в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 03 березня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі за текстом - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі за текстом - Позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 357052414.

Відповідно до п. 2.1 договору, За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 5300 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 1.3 - 1.4 договору кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 5300 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 03.03.2024. Позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. Повернення Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші, а Договір вважається припиненим шляхом його повного виконання.

Відповідно до п. 5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4149-49ХХ-ХХХХ-8093, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

З паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 357052414 від 03 березня 2024 року, також підписаного позичальником, вбачається, що сторони кредитного договору погодили між собою умови кредитування, а саме його строк, процентну ставку, суму кредиту, а саме: сума кредиту - 5300 грн; строк кредитування - 1826 днів; річна реальна процентна ставка, процентів річних - за дисконтною ставкою 521,36, за базовою ставкою 90465,53.

Договір та паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

03 березня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти на загальну суму 5300 грн на банківську карту № НОМЕР_4 , що підтверджується платіжними дорученнями № с26e71aa-1070-4520-aad3-fd429a11a7.

Відповідно до відповіді наданої АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована карта № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Також надано виписку по особовому рахунку з якого вбачається надходження коштів на рахунок відповідача: 5300 грн 03 березня 2024 року.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (який додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 було продовжено до 31 грудня 2021 року), у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, строк дії якого було продовжено додатковими угодами до 31 грудня 2024 року.

27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого, первісний кредитор ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) новому кредитору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» свої права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення до них і сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.

З реєстру прав вимог №1 від 27.02.2025 року вбачається, що ТОВ «Таліон Плюс» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 357052414 від 03 березня 2024 року в розмірі 25042,50 коп., яка складається з: 5300 грн - загальна заборгованість по тілу кредита; 19742,50 грн - загальна заборгованість по відсоткам; 9690 грн - загальна заборгованість по комісії.

Наявність заборгованості за кредитними договорами зумовила звернення ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі;

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За положеннями ст. 12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. ст.525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

Згідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з п.п. 1.2. договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржника стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 2.2. договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року з дати відступлення прав вимоги, клієнт перестає бути стороной за укладеними кредитними договорами а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників та набуває всіх прав за ним.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 357052414 від 03 березня 2024 року належним чином не виконала, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за вказаним кредитним договорам у розмірі 25042,50 коп., з яких: 5300 грн - загальна заборгованість по тілу кредита; 19742,50 грн - загальна заборгованість по відсоткам; 9690 грн - загальна заборгованість по комісії є обґрунтованими.

Відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований, суду не надано своїх розрахунків погашення заборгованості які б свою чергу мали противагу розрахунком позивача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ “ФК “ЄАПБ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № 357052414 в розмірі 25042 (двадцять п`ять тисяч сорок дві) грн 50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри 30).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Повний текст судового рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя Л.М. Рибальченко