Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №404/13723/25 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 404/13723/25

пров. 2-др/393/21/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі судового засідання Шупрудько К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець питання щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.08.2026 у справі № 404/13723/25 пров.2/393/266/26 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

27.08.2026 представник відповідача адвокат Жеребенко О.В. через систему «Електронний суд» надіслала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи акту виконаних робіт (наданих послуг) з детальним описом наданих послуг) від 26.08.2026 за договором про надання правничої (правової) допомоги від 29.05.2026 та квитанцію про оплату таких послуг. Також просила стягнути з позивача витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

27.08.2026 представник позивача адвокат Ковальова Т.П. надіслала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги в якому вказала, що позивач є військовослужбовцем, який під час проходження військової служби та захисту України нещодавно отримав поранення, у зв`язку з яким переніс оперативне втручання та на цей час потребує подальшого лікування і відновлення, про що надала копії довідки № 484/НГ від 30.07.2026 та карту пораненого. Також вказала, що покладення на позивача обов`язку відшкодувати заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн становитиме для нього надмірний фінансовий тягар. Відтак просила зменшити заявлений іншою стороною розмір витрат на професійну правничу допомогу з 10000 грн до 5000 грн.

Позивач ОСОБА_3 та його представник адвокат Ковальова Т.П. в судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник Жеребенко О.В. в судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, представник відповідача в заяві від 27.08.2026 просила розгляд заяви здійснювати без її участі.

Розглянувши заяву представника відповідача адвоката Жеребенко О.В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Крім того відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3).

Згідно з п.1 ч.1, п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Крім цього відповідно до ч. ч. 1-3 ст.134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.1-2, 4, 5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.140 ЦПК України, розмір витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так судом встановлено, що рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.08.2026 у справі № 404/13723/25 пров.2/393/266/26 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Повний текст рішення складено 24.08.2026.

Під час ухвалення рішення у справі питання щодо стягнення понесених витрат відповідачем ОСОБА_2 на правничу допомогу не розглядалося, у судовому засіданні представник відповідача заявила, що протягом п`яти днів надасть до суду докази на підтвердження понесених відповідачкою судових витрат на правничу допомогу та просила вирішити питання про стягнення судових витрат, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Тому рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області у справі № 404/13723/25від 24.08.2026 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

27.08.2026 року від представника відповідача адвоката Жеребенко О.В. до суду надійшла заява про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн та докази на підтвердження понесених витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що у даній справі відповідач ОСОБА_2 отримувала професійну правничу допомогу, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії ВА №1151849 від 01.06.2026 року на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 29.05.2026, актом виконаних робіт (наданих послуг) (з детальним описом наданих послуг) від 26.08.2026 за договором про надання правничої (правової) допомоги від 29 травня 2026 року, згідно якого роботу виконано (надано послуги) повністю, жодних претензій та зауважень щодо наданої правничої допомоги у сторін не має, погоджено гонорар на суму 10000 грн, квитанцією про сплату ОСОБА_2 10000 грн за виконану роботу (надані послуги).

Відтак долученими до заяви доказами підтверджується надана ОСОБА_2 адвокатом Жеребенко О.В. професійна правнича допомога у справі 404/13723/25.

Визначаючи розмір правничої допомоги, яка підлягає стягненню з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_2 суд має враховувати, зокрема наявність клопотання сторони позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та (або) доводів і доказів про неспівмірність цих витрат.

Сторона позивача в клопотанні від 27.08.2026 просила зменшити розмір витрат до 5000 грн та зазначила доводи з цього приводу, тобто, заявлене клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На необхідність дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат неодноразово звертав увагу Верховний Суд.

Велика Палата у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги (ч. 6 ст. 137 ЦПК України), не виключає обов`язку доведення належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу та їх розміру стороною, яка звернулась до суду із заявою про відшкодування таких витрат.

Інші доводи сторони позивача на обґрунтування своїх заперечень не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з предмету спору, ціни позову, складності справи та значення справи для сторін, беручи до уваги характер виконаної адвокатом роботи під час підготовки документів, представництво інтересів відповідача в суді, подання відзиву, заперечення на відзив, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, відповідно до вимог ст.137 ЦПК України, враховуючи клопотання сторони позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та додані до нього докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача Жеребенко О.В. про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 15, 133, 134, 137, 141, 246, 264, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Жеребенко Олени Валеріївни про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію додаткового рішення надіслати сторонам та їх представникам.

Суддя Ю.В.Рачкелюк