Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №185/10080/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10080/26

Провадження № 3/185/2928/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мицак М.С., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, стрільця 2 відділення 1 взводу 6 роти в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу 11 червня 2026 року о 01 год. 40 хв. ОСОБА_2 перебував на території тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння під час дії на території України військового стану, від огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що не вживав алкоголь, йому не пропонували пройти медичний огляд у медичному закладі.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, приходжу до наступного висновку.

У судовому засіданні досліджено сам протокол, акт № 65 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, відповідно до яких солдат ОСОБА_2 у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Алкофор 405».

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора, однак не пам`ятають, щоб ОСОБА_2 пропонували пройти огляд у медичному закладі після того, як він відмовився від огляду на місці за допомогою газоаналізатора.

Відповідно до ч. 4 ст. 266-1 КупАП у разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З акту огляду на стан сп`яніння вбачається, що ОСОБА_2 не згодний з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, однак у матеріалах справи відсутні докази направлення останнього для огляду до лікувального закладу.

Таким чином, процедура огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння, яка була проведена 11.06.2026 року, не відповідає вимогам ст.266-1 КУпАП.

Сукупність наведених обставин поза всяким розумним сумнівом доводить, що посадовою особою, не було дотримано встановленого законодавством порядку проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим діяння останнього не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що на підставі ч.9 ст.266-1 КУпАП, процедуру огляду на стан сп`яніння слід визнати такою, що проведена з порушенням вимог цієї статті, а тому вона вважається недопустимою, такою, що проведена з порушенням норм Закону.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього ж Кодексу.

Отже, відповідно до викладених вище положень національного законодавства України, ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ч.3 ст.172-20, п.1 ст.247, ст.280 ,ст.283, ст.284 КУпАП

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.

Суддя М. С. Мицак