Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №320/19150/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року справа № 320/19150/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Державної прикордонної служби України (Військова частина № НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності і стягнення додаткової винагороди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Державної прикордонної служби України (Військова частина № НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”;

- стягнути з Окремого контрольно-пропускний пункту “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Державної прикордонної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 збільшену додаткову винагороду у сумі 167096, 77 грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” починаючи з 01.08.2022 року по 12.10.2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 адміністративну справу направлено для розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду у зв`язку з необхідністю дослідження доказів, які відповідно до Закону України «Про державну таємницю» є державною таємницею.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 прийнято справу до провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.

Ухвалою суду від 20.11.2025 зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.08.2026 поновлено провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України перебував у відрядженні на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 у спірний період, де приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і борони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ проти України. Таким чином, представник позивача вважає, що позивач набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що у спірний період позивач перебував у оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . На адресу відповідача не надходили підтверджуючі документи щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях, зокрема довідки за формою, наведеною у додатку 1, додатку 2 до наказу №392-АГ, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень, не вбачається. Також відповідач звернув увагу, що позивач пропустив місячний строк звернення за судовим захистом у відносинах публічної служби.

На підставі наведеного представник відповідача вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу в Окремому контрольно-пропускному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України та згідно з наказами начальника цього пункту від 27.06.2022 №92-ВВ та від 24.01.2023 №22-ВВ у період з 26.06.2022 по 24.01.2023 перебував в оперативному підпорядкуванні ректора ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №106т від 27.06.2022, який в свою чергу виданий на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 23.06.2022 №4346, з метою забезпечення заходів заміни (ротації) підрозділів в районах активних бойових дій зобов`язано ректора Національної академії Державної прикордонної служби України забезпечити передачу в оперативне підпорядкування військовослужбовців до прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону, для виконання бойових завдань в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону.

У період з 04.07.2022 по 12.10.2022 ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погоджуючись із розміром грошової винагороди, який виплачений позивачу 01.08.2022 року по 12.10.2022 року, останній звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення” Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній (их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Вирішуючи питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд виходить з таких обставин.

За правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, Верховний Суд зазначив - що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що у цій справі відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

З урахуванням наведених позицій Верховного Суду, у справі, що розглядається, відповідач не надав до суду доказів належного та своєчасного інформування позивача про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення, тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду - відсутні.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, 573/2022 від 12.08.2022 та від 07.11.2022 № 757/2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває на час вирішення спору в суді.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (далі – Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

За приписами п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ “Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168” (далі - Наказ № 392-АГ).

На виконання п. 1 Наказу № 392-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі – органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

За приписами пунктів 11 та 12 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

З наведеного законодавчого регулювання вбачається, що безпосередня участь військовослужбовця в у бойових діях або заходах зі стримування збройної агресії РФ на території України підтверджується одночасною наявністю відповідних записів у довідці за встановленою формою, журналі бойових дій та відповідному рапорті начальника (командира) підрозділу, в тому числі тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.06.2022 №106т, позивача направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) на територію Сумської області, що не заперечується відповідачем.

Начальник зведеного загону ВПС типу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » полковник ОСОБА_2 клопотав перед першим заступником начальника загону-комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_3 , рапортом від 01.09.2022 щодо виплати винагороди у розмірі 70 000 грн., зокрема, для молодшого сержанта ОСОБА_1 , за 31 день у період 01.08.2022 по 31.08.2022, у зв`язку з безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Листом №22/2876-22-Вих від 05.09.2022 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ), полковника ОСОБА_4 , вказаний рапорт направлений ректору ІНФОРМАЦІЯ_3 та начальнику Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України.

Начальник зведеного загону ВПС типу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » полковник ОСОБА_2 клопотав перед першим заступником начальника загону-комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_3 , рапортом від 04.10.2022 щодо виплати винагороди у розмірі 30 000 грн., зокрема, для молодшого сержанта ОСОБА_1 , за 30 днів у період з 01.09.2022 по 30.09.2022.

Листом №22/3764-22-Вих від 05.10.2022 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ), полковника ОСОБА_4 , вказаний рапорт направлений ректору ІНФОРМАЦІЯ_3 та начальнику Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України.

Начальник зведеного загону ВПС типу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » полковник ОСОБА_2 клопотав перед першим заступником начальника загону-комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_3 , рапортом від 18.10.2022 щодо виплати винагороди у розмірі 70 000 грн., зокрема, для молодшого сержанта ОСОБА_1 , за 11 діб у період 01.10.2022 по 11.10.2022, у зв`язку з безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

До рапорту додана довідка про безпосередню участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань в районах виконання бойових завдань у період 01.10.2022 по 11.10.2022.

Листом №22/4315-22-Вих від 08.11.2022 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ), полковника ОСОБА_4 , вказаний рапорт направлений начальнику Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України.

Окрім наведеного, на виконання вимог ухвали суду від 20.11.2025 супровідним листом №10/18784-25-Вих від 10.12.2025 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) надано до суду, зокрема, витяг з додатку 1 до рапорту №1205 від 03.10.2022 у формі довідки, зі змісту якого вбачається, що начальник зведеного загону ВПС типу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » полковник ОСОБА_2 клопотав перед вищим командуванням, рапортом від 03.10.2022 щодо виплати винагороди у розмірі 70 000 грн., зокрема, для молодшого сержанта ОСОБА_1 , за 30 діб у період з 01.09.2022 по 30.09.2022, у зв`язку з безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Аналогічний витяг щодо виплати винагороди у розмірі 70 000 грн. у формі довідки додано на підтвердження безпосередньої участі молодшого сержанта ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 та 11.10.2022 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Суд також зазначає, що до супровідного листа №10/18784-25-Вих від 10.12.2025 додано примірник довідки командира військової частини НОМЕР_4 від 14.10.2022 №3050, зі змісту якої вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 брав безпосередньою участь у бойових діях або забезпеченні здійсненні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 04.07.2022 по 12.10.2022.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №620/12960/23 вказану довідку від 14.10.2022 №3050 визнано належним доказом на підтвердження безпосередньої участі молодшого сержанта ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійсненні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 04.07.2022 по 12.10.2022.

Постановою суду апеляційної інстанції зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) скласти та направити до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з серпня 2022 року по жовтень 2022 року за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».

За наведених обставин, твердження відповідача, що вказана довідка не підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях, не відповідають фактичним обставинам справи, тому відхиляються судом.

Надані на виконання вимог ухвали суду від 20.11.2025 витяги з журналів бойових дій є додатковим підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях під час перебування в районах їх проведення.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20.10.2011, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Виплаті спірної допомоги передує отримання інформації про відряджених військовослужбовців про дні їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у Наказі №392-АГ.

В той же час, недотримання військовими частинами та формуваннями вимог Наказу №392-АГ в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Отже, незважаючи на відрядження позивача в зону відповідальності іншого підрозділу, обов`язок щодо виплати додаткової винагороди покладено на відповідача, оскільки позивач перебував на фінансовому забезпеченні останнього.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Враховуючи, що відповідач не вчинив дій, які передбачені законом, тому суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (із змінами) “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії за період з 01.08.2022 по 11.10.2022, включно, у кількості 72 доби, з врахуванням проведених виплат за цей період.

Як наслідок, для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” додаткову винагороду у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії за період з 01.08.2022 по 11.10.2022, включно, у кількості 72 доби, з врахуванням проведених виплат за цей період.

Щодо позовних вимог позивача про виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень за 12.10.2022, суд зазначає, що наявні матеріали справи свідчать, що в цей день позивач не брав безпосередньої участі у бойових діях, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення додаткової винагороди, суд зазначає про передчасність позовних вимог у цій частині, з огляду на наявність дискреційних повноважень відповідача щодо нарахування грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно, право на стягнення виплат виникне у випадку не вірного визначення суми грошового забезпечення, яка зараховується на банківський рахунок позивача після проведених відрахувань податків зборів та обов`язкових платежів.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (військова частина № НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії за період з 01.08.2022 по 11.10.2022, включно, у кількості 72 доби, з врахуванням проведених виплат за цей період.

Зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (військова частина № НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” додаткову винагороду у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії за період з 01.08.2022 по 11.10.2022, включно, у кількості 72 доби, з врахуванням проведених виплат за цей період.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО