Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №580/6779/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року справа № 580/6779/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 17 червня 2026 року;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надати точну, повну та достовірну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 17 червня 2026 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що посадові особи посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчинили протиправну бездіяльність щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 17 червня 2026 року, так як в інформаційному запиті від 17.06.2026 позивач просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо загальної кількості аркушів усіх матеріалів перевірки скарги від 11.05.2026 та надати їх копії, проте лист відповідача від 23.06.2026 не міститься відповідь на запитувану інформацію.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, в якому вказав, що відповідь на попереднє звернення заявниці від 11.05.2026, зокрема з питань переукладення договорів розподілу/постачання природного газу та порядку зміни власника об`єкта та/або зміни форми власності, внесення змін до персоніфікованих даних споживача та визначення обсягу споживання природного газу на розрахунковий період надана гр. ОСОБА_1 в межах компетенції НКРЕКП листом від 10.06.2026 №29141/56.4/9-26 відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», зокрема з посиланням на норми Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 та Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496. Також зазначено, що вищевказаним листом НКРЕКП від 10.06.2026 №29141/56.4/9-26 рекомендовано ПрАТ «Уманьгаз» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» провести звірку витрат природного газу, нарахувань та оплат (помісячно) за адресою споживача за період з 01.01.2022 по теперішній час шляхом направлення споживачу відповідного акта звіряння із зазначенням Оператором ГРМ інформації щодо об`єму споживання природного газу, попередніх/поточних показань лічильника газу та їх походження, а також надати відповідні детальні роз`яснення по нарахуванням, про що повідомити НКРЕКП у місячний строк. Разом з цим, на інформаційний запит гр. ОСОБА_1 від 17.06.2026 надано відповідь НКРЕКП листом від 23.06.2026 №8033/09/7-26 та направлено на адресу споживача копію попередньої відповіді НКРЕКП від 10.06.2026 № 29141/56.4/9-26 на 4-х аркушах.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої вона вважає, що доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до повного задоволення.

Ухвалою суду від 22.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 17 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з інформаційним запитом, в якому просила:

1. Надати точну, повну та достовірну інформацію щодо загальної кількості аркушів усіх матеріалів перевірки скарги від 11.05.2026 р. та надати їх копії.

2. Інформацію прошу надати у п я`тиденний термін на еадресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 та поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідач листом від 23.06.2026 №8033/09/7-26 повідомив позивача про те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглянула інформаційний запит від 17.06.2026 позивача та повідомила, що відповідь на звернення позивача від 11.05.2026 надано листом НКРЕКП від 10.06.2026 № 29141/56.4/9-26 (копія додається).

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно у відповіді на інформаційний запит не надав запитувану інформацію щодо загальної кількості аркушів усіх матеріалів перевірки скарги від 11.05.2026, звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно із ст. 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.03.2019 у справі №800/369/17, провадження №11-1471заі18, зазначила, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом №2939-VI, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає цей Закон.

У пункті 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Судом встановлено, що 17 червня 2026 року позивач звернулась до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з інформаційним запитом, в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо загальної кількості аркушів усіх матеріалів перевірки скарги від 11.05.2026 р. та надати їх копії.

Однак, відповідач листом від 23.06.2026 №8033/09/7-26 повідомив позивача про те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглянула інформаційний запит від 17.06.2026 позивача та повідомила, що відповідь на звернення позивача від 11.05.2026 надано листом НКРЕКП від 10.06.2026 № 29141/56.4/9-26 (копія додається), разом з цим, у матеріалах адміністративної справи відсутні докази надання відповідачем відповіді на інформаційний запит позивача від 17.06.2026 щодо загальної кількості аркушів усіх матеріалів перевірки скарги від 11.05.2026 та надання їх копій, тому суд дійшов висновку зобов`язати відповідача повторно розглянути вищезазначений запит ОСОБА_1 від 17 червня 2026 року щодо загальної кількості аркушів усіх матеріалів перевірки скарги від 11.05.2026 і надання їх копій, та надати їй повну і всебічну запитувану інформацію, або вмотивовану відмову.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнена від його сплати на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 17 червня 2026 року.

Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських0, 19; код ЄДРПОУ 39369133) повторно розглянути вищезазначений запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17 червня 2026 року щодо загальної кількості аркушів усіх матеріалів перевірки скарги від 11.05.2026 і надання їх копій, та надати їй повну і всебічну запитувану інформацію, або вмотивовану відмову.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ