Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №580/6799/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року справа № 580/6799/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради до Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № Ц/ ЧК/1150/441/П-Ц/ЧК/8526/443/ЗБ/ФС-163 від 15.06.2026.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно дійшов висновку про допущення Виконавчим комітетом Гельмязівської сільської ради порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі. Позивач вказує, що встановлення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника (період з 01.08.2024 по 31.12.2025) є правом, а не обов`язком керівника, а процедура її призначення передбачає наявність вільного фінансового ресурсу та видання розпорядчого акту, сам факт відсутності нарахування доплати за відсутності розпорядження не може трактуватися як порушення вимог законодавства про працю. Також зазначено, що виплата доплати за виконання обов`язків державного реєстратора безпосередньо пов`язана з фактичним здійсненням реєстраційних функцій, а матеріали справи підтверджують неможливість виконання такої роботи працівником через систематичне блокування доступу до реєстрів, дії ОСОБА_1 щодо не ухвалення рішення про таку виплату не можуть бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 41 КУпАП, як порушення законодавства про працю. Крім того, державний реєстратор Костюк О.В. тривалий час була позбавлена доступу до реєстрів через власні протиправні дії, що виключає можливість оцінки її роботи як «високого досягнення». Відсутність заохочення працівника, який не виконує належним чином свої обов`язки або не має до них доступу, є законним правом керівника щодо управління персоналом та бюджетом. Вказано, що відповідачем не надано доказів того, що у вищезазначені проміжки часу працівник виконував роботу у збільшеному обсязі, який би вимагав обов`язкової додаткової оплати поза межами основного посадового окладу. Позивачем наголошено, що за результатами розгляду справи №695/526/265 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 06.02.2026 №Ц/ЧК/1150/441/П/ПТ Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області виніс постанову від 08.05.2026 у справі № 695/526/26, відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП закрив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, в якому зазначив, що строк виконання припису становив 25.03.2026, оскільки його вимоги не було усунуто, Міжрегіональним управлінням було виконано ряд заходів для складання оскаржуваної постанови, тобто Припис набув чинності. Крім того, предметом розгляду у даній справі не є правомірність і підстави винесення припису та протоколу, а тому посилання позивача на рішення Золотоніського міськрайонного суду від 08.05.2026 у справі № 695/526/26 є недоречним, оскільки оскаржувана постанова винесена за невиконанням вимог припису. Відповідач звернув увагу суду, що вимоги, які видаються Міжрегіональним управлінням, є обов`язковими для виконання, у строк, визначений у приписі в графі «Строки усунення порушень/забезпечення додержання норм законодавства про працю», а саме до 25.03.2026. позивачем припис не оскаржувався у судовому порядку та дія пунктів 1-4 припису не зупинена, а отже він є чинним і підлягає обов`язкового виконання. Таким чином, підставою для накладення штрафу на позивача є абзац 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення, оскільки рішенням Золотоніський міськрайонного суду Черкаської області від 03.08.2026 по справі № 695/2085/26 позов ОСОБА_2 був задоволений, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 05.05.2026 була скасована, а в мотивувальній частині рішення від 03.08.2026 у справі №695/2085/26 були встановлені обставини щодо відсутності порушень встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць. Вказані обставини згідно ч.4 ст.78 КАС України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на підставі абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у період з 27.01.2026 по 06.02.2026 Міжрегіональним управлінням був здійснений позаплановий захід державного нагляду (контролю) на предмет додержання вимог законодавства про працю відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт від 06.02.2026 № Ц/ЧК/1150/441, в якому зафіксовано наступні порушення:

1. Відповідно до умов п.п.6.1.9 Розділу 6 «Оплата праці» Колективного договору на 2024-2028 роки начальнику відділу «ЦНАП» ОСОБА_3 за період з 01.08.2024 по 31.12.2025 не проведено нарахування та виплату доплати за виконання тимчасово відсутнього працівника, чим порушено вимоги ч.1 ст.10 ЗУ № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

2. ОСОБА_3 за період з 13.02.2025 по 31.12.2025 не проведено нарахування та виплату доплати за виконання обов`язків державного реєстратора відділу «ЦНАП Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради», чим порушено вимоги ч.1 ст.10 ЗУ № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

3. Відповідно до умов п.3.6 Положення про преміювання, встановлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради на період 2022-2025 за відсутності подання першого заступника голови та відсутності винесення догани або дисциплінарного стягнення за період з березня 2025 по грудень 2025 року не проведено нарахування та виплату щомісячної премії та надбавки за високі досягнення у праці начальнику служби у справах дітей ОСОБА_4 та за період березень 2025, травень-грудень 2025 начальнику відділу «ЦНАП» Костюк Оксані Володимирівні, чим порушено вимоги ч.1 ст.10 ЗУ № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

4. Відповідно до умов п.п.6.1.9 розділу 6 «Оплата праці» Колективного договору на 2024-2028 роки начальнику відділу «ЦНАП» ОСОБА_3 за період з 05.02.2025 по 19.02.2025 та за період з 04.07.2025 по 17.07.2025 не проведено нарахування та виплату за виконання тимчасово відсутнього працівника, чим порушено вимоги ч.1 ст.10 ЗУ № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

На підставі зазначеного акта Міжрегіональним управлінням було складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.02.2026 № Ц/ЧК/1150/441/П строк виконання, якого становить 25.03.2026, яким зобов`язано голову Гелемязівської сільської ради Тітаренка Івана Миколаовича усунути порушення та забезпечити додержання норм законодавства про працю, та складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.02.2026 № Ц/ЧК/1150/441/П/ПТ, яким виявлено порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У період з 22.04.2026 по 05.05.2026 державним інспектором проведений позаплановий захід на предмет виконання та складено акт перевірки від 05.05.2026 №Ц/ЧК/1150/441/П-Ц/ЧК/8526/443, яким встановлено не виконання позивачем вимог припису.

15.06.2026 відповідач керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року № 509 (зі змінами та доповненнями) та на підставі частини 1 статті 10 Закону України № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та статті 115 Кодексу законів про працю України - виніс постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №Ц/ЧК/1150/441/П-Ц/ЧК/8526/443/ЗБ/ФС-163 у розмірі 25941 грн – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Позивач не погоджуючись із вищезазначеною постановою відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 4 пункту 4 цього Положення №96 передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення №96).

Кабінетом Міністрів України згідно пункту 1 постанови від 12 січня 2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» (далі – Постанова № 14) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 14 визначено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державної службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структуру, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Підпунктом 3 пункту 3 Постанови № 14 установлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці – завдання і функції Управління Держпраці у Чернігівській області, Головного управління Держпраці у Київській області, Управління Держпраці у Черкаській області.

Отже, відповідач є уповноваженим суб`єктом здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання законодавства про працю.

Згідно з ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі – Закон №877-V) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частиною 7 ст.2 Закону №877-V передбачено, що зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої-чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Статтею 6 Закону №877-V визначено особливості здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Так, абзацом 4 ч.1 ст.6 Закону №877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст.6 Закону №877-V передбачено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Частиною 1 ст.7 Закону №877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 №5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» дозволено Державній службі України з питань праці протягом періоду воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, гігієни праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з підстав, визначених абзацами четвертим, п`ятим, восьмим та дев`ятим частини 1 статті 6 Закону №877-V, зокрема за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Аналогічна норма міститься і у ст.16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15.03.2022, згідно з якою у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом № 877-V, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються, зокрема, за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону № 877-V.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

Із матеріалів справи судом встановлено, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідачем складено акт від 06.02.2026 № Ц/ЧК/1150/441, в якому зафіксовано чотири порушення вимог законодавства про працю та зайнятість населення, відповідно, Міжрегіональним управлінням було складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.02.2026 № Ц/ЧК/1150/441/П строк виконання, якого становить 25.03.2026, яким зобов`язано голову Гелемязівської сільської ради Тітаренка Івана Миколайовича усунути порушення та забезпечити додержання норм законодавства про працю.

Положеннями ч.7 ст.7 Закону 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис – обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст.7 Закону 877-V).

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) – обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). (абзац перший частини дев`ятої статті 7 Закону 877-V).

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку (абзац чотирнадцятий частини дев`ятої статті 7 Закону 877-V).

Судом встановлено та визнається сторонами, що Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради, не погоджуючись з вимогами припису оскаржив його до керівника Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці, однак листом від 19.05.2026 Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про результати розгляду скарги виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради на припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №Ц/ЧК/1150/441//П від 06.02.2026» повідомлено виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради, що керуючись ст. 85 Закону України «Про адміністративну процедуру» скаргу – залишено без задоволення, а припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю – без змін. Також у листі роз`яснено права заявника на звернення до суду щодо оскарження рішення про відмову у задоволенні скарги.

У подальшому, 15.06.2026 відповідач через не виконання позивачем у визначений судом строк вимог Припису №Ц/ЧК/1150/441//П від 06.02.2026 - виніс постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №Ц/ЧК/1150/441/П-Ц/ЧК/8526/443/ЗБ/ФС-163 у розмірі 25941 грн – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Суд зазначає. що постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Частиною першою статті 12 Закону № 877 унормовано, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що у період з 22.04.2026 по 05.05.2026 державним інспектором проведений позаплановий захід на предмет виконання припису та складено акт перевірки від 05.05.2026 №Ц/ЧК/1150/441/П-Ц/ЧК/8526/443, яким встановлено факт не виконання позивачем вимог припису, а матеріали справи не містять доказів скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №Ц/ЧК/1150/441//П від 06.02.2026, тому суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно та із дотриманням вищезазначених вимог прийнято оскаржувану постанову, яка є правомірною та скасуванню не підлягає.

Судом враховано, що за результатами розгляду справи №695/526/265 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 06.02.2026 №Ц/ЧК/1150/441/П/ПТ Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області виніс постанову від 08.05.2026 у справі № 695/526/26, відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП закрив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Однак, суд зазначає, що позивач не ставить під сумнів законність проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), не заперечує факту отримання вимоги про надання документів, не посилається на порушення відповідачем процедури проведення перевірки, порядку вручення направлення чи вимоги, а також не зазначає про недотримання посадовими особами відповідача вимог Закону №877-V щодо оформлення та проведення заходу державного нагляду (контролю).

Крім того, підставою для винесення оскаржувані постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №Ц/ЧК/1150/441/П-Ц/ЧК/8526/443/ЗБ/ФС-163 – є факт невиконання позивачем саме вимог припису №Ц/ЧК/1150/441//П від 06.02.2026, який є чинним та не скасованим, тому суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, як на обов`язкову підставу для скасування оскаржуваної постанови.

При розв`язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011 у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії»), вичерпно реалізував усі діючі механізми з”ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту. Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ