Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №520/9382/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року Справа № 520/9382/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України" про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправними дії та скасувати висновки медико-соціальної експертизи Державного закладу “Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України” (наділі –відповідач-1) та розширеної експертної комісії Комунального закладу охорони здоров`я “Обласний центр медико-соціальної експертизи” Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації (надалі – відповідач-2) про невизнання ОСОБА_1 , інвалідом з 31.03.2023 (вимога-1); - визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Харківській області (надалі – відповідач-3) та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Харківській області № 205250011507 від 03.03.2025 про відсутність права на призначення пенсії, зобов`язавши виплатити недоплачену пенсію по інвалідності за березень 2025 року в сумі 6144,54 грн (вимога-2); - вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позву покликається на те, що визнаний інвалідом ІІ групи з 31.03.2023 до 01 квітня 2025 року та визначений строк чергового переогляду 31 березня 2025 року. За період з березня 2023 року по лютий 2025 року отримував пенсію по інвалідності, яка нараховувалась та виплачувалась ГУ ПФУ в Харківській області. За березень 2025 року пенсія не нарахована та не виплачена, тобто за відповідачем існує борг в сумі 6 144, 54 грн. 03.03.2025 року Головне управління ПФУ в Харківській області прийняло рішення № 205250011507, в якому констатувало про відсутність у мене права на призначення пенсії по інвалідності. В оскаржуваному рішенні № 205250011507 Головне Управління ПФУ в Харківській області надаючи висновок про відсутність права на призначення пенсії по інвалідності, посилаються на: лист слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області від20.02.2025 № 70/6-1588, зміст якого мені не відомий; висновки медико-соціальної експертизи Державного закладу «Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України», які мені теж невідомі; висновки розширеної експертної комісії Комунального закладу охорони здоров`я «Обласного центру медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації, куди я ніколи не викликався і тому їх зміст мені теж невідомий, якими нібито скасовано рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 31.03.2023 відносно мене та на підтвердження такого скасування 27.12.2024 одноосібно головою МСЕК ОСОБА_2 виписана довідка № 46 про невизнання мене інвалідом шляхом заочного огляду. Рішення ПФУ в Харківській області № 205250011507 від 03.03.2025, а також Висновкимедико-соціальної експертизи Державного закладу «Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України», Висновкирозширеної експертної комісії Комунального закладу охорони здоров`я «Обласного центру медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації вважає протиправними. Скасування рішення Слобідської МСЕК, яким мене встановлено 2 групу інвалідності, зроблено без наявності належних правових підстав, без будь-якого обґрунтування, без огляду та дослідження медичних документів, без належного виклику на засідання комісії, заочно, тобто з порушенням встановленого порядку. ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області тільки на підставі листа Управління СБУ в Харківській області від 20.02.2025 припинив подальше нарахування мені пенсії. ГУ ПФУ в Харківській області безпідставно виконало вказівку УСБУ на 4 місяці раніше, ніж медичні документи стосовно мене, ОСОБА_1 , стали предметом КП № 2202522000000764. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідачем-3 подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що згідно з листа слідчого відділу управління Служби безпеки України в Харківській області від 20.02.2025 № 70/6-1588 та довідки № 46 від 27.12.2024 про скасування рішення міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії від 31.03.2023 позивача не визнано особою з інвалідністю з 31.03.2023. Розмір та підстави для виплати пенсії у такому разі переглядаються відповідно до цього закону без урахування таких відомостей (даних). Враховуючи викладене, право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058 у позивача на підставі заяви від 03.03.2023 року за № 4249 та доданих документів — відсутнє. 03.03.2025 року було прийняте рішення за № 205250011507 про припинення виплати пенсії та скасування рішення від 05.09.2023 року № 205250011507 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_3 з дати призначення пенсії– 31.03.2023 року. Головне управління припинило виплату пенсії позивачу з 01.03.2025 року саме на підставі довідки Харківської Державної обласної адміністрації Департаменту охорони здоров`я КЗОЗ “Обласний центр медико-соціальної експертизи” №46 від 27.12.2024 року про невизнання інвалідом, вказана довідка не скасована, на даний час є чинною. Просить у позові відмовити.

Відповідачами-1 та -2 не подано до суду відзивів на адміністративний позов.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача-3. Наводить пояснення про те, що про оспорюване рішення відповідач-3 не повідомляв позивача належним чином. Листом СВ УСБУ в Харківській області від 20.02.2025. Слід зазначити, що такий лист є лише інформаційним повідомленням, а не процесуальним рішенням у розумінні КПК України (постановою слідчого), тому не створював для ГУ ПФУ в Харківській області будь-який обов`язок щодо його виконання в найкоротший термін. З дня отримання Головним управлінням ПФУ листа УСБУ до прийняття рішення № 205250011507 минуло 10 днів, за цей час відповідач мав змогу повідомити позивача про свої наміри та вказівки СБУ, але не зробив цього, чим фактично допустив бездіяльність. Просить позов задовольнити.

27.04.2026 ухвалою судді адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині цієї ухвали.

Ухвалою суду від 06.05.2026 адміністративний позов прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалами суду від 18.05.2026 клопотання представника позивача від 08.05.2026 повернуто позивачу без розгляду.

Ухвалою суду від 26.08.2026 поновлено процесуальний строк звернення до суду із цим позовом.

Відповідно до пп. 15.3 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (із змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Зважаючи на те, що початок функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС наразі не забезпечено, суд з огляду на наявні у суді технічні можливості, вважає за доцільне здійснити розгляд (формувати та зберігати) цієї адміністративної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, загальне захворювання з 31.032023, дата чергового переогляду 31..03.2025. Дані обставини підтверджено актом огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 699094 від 31.03.2023, виданого міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова.

Листом управління Служби безпеки України в Харківській області від 20.02.2026 № 70/6-1588 відповідача-3 повідомлено про наступне. Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області проводиться досудове розслідування y кримінальному провадженні 22023220000001560 від 30.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 1 ст. 114-1 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 1 ст. 366, ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, за підозрою ОСОБА_12 ОСОБА_13 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, за підозрою ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за підозрою ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, та передбачених, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК України. Згідно висновків медико-соціальної експертизи Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» та висновків розширеної експертної комісії Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації наступним особам скасована група інвалідності та вони невизнані інвалідами, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (довідка про не визнання інвалідом №46, він невизнаний інвалідом починаючи з дати встановлення - 31.03.2023 року).

За період з березня 2023 року по лютий 2025 року позивач отримував пенсію по інвалідності, яка нараховувалась та виплачувалась ГУ ПФУ в Харківській області, що підтверджено протоколом про призначення пенсії та протоколом про перерахунок пенсії.

03.03.2025 Головне управління ПФУ в Харківській області прийняло рішення № 205250011507 про припинення виплати пенсії та скасування рішення від 05.09.2023 року № 205250011507 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з дати призначення пенсії - 31.03.2023.

Вважаючи рішення відповідачів протиправними позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно з статті 2 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 затверджені Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення №1317) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317).

Згідно з пункту 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до пункту 4 Положення №1317.

Пунктом 5 Положення №1317 передбачено, що Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що чинним законодавством визначена процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю.

Пунктом 20 Положення №1317 визначено, що Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561 затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція №561). Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії, що передбачено пунктом 1.10 Інструкції №561.

Пунктом 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317 передбачена можливість оскарження рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній МСЕК МОЗ України або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

Згідно із пунктом 13 Положення №1317 Центральна МСЕК МОЗ України, зокрема проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

У силу вимог пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

У відповідності з вимогами пункту 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317 повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду. Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Підпунктом 2 пункту 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 “Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України”, уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (із змінами); у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду у встановленому порядку та інформування за наявності підстав відповідних правоохоронних органів.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” №1338 від 15.11.2024 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи".

Згідно ч.2 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” №1338 від 15.11.2024 - “повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.”

Відповідно до пункту 3 Постанови № 1338, з моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико- соціальної експертизи, перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до листа управління СБУ від 20.02.2026 Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області проводиться досудове розслідування y кримінальному провадженні 22023220000001560 від 30.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 1 ст. 114-1 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 1 ст. 366, ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, за підозрою ОСОБА_12 ОСОБА_13 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, за підозрою ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за підозрою ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, та передбачених, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК України. Згідно висновків медико-соціальної експертизи Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» та висновків розширеної експертної комісії Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації наступним особам скасована група інвалідності та вони невизнані інвалідами, зокрема позивачу.

Отже на підставі виявлених фактів скасовано рішення міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії про встановлення позивачу другої групи інвалідності, загального захворювання.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначені Законом України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 (далі - Закон № 875).

Статтею 2 Закону України № 875 “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 (далі - Закон № 875), (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно зі ст. 3 Закону № 875 інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально- профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з "Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 05.02.2016 №69 "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування", для колегіального розгляду звернень правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань оцінки рішень про встановлення інвалідності за конкретними випадками у закладі була створена Розширена експертна комісія (РЕК), до якої залучались експерти-фахівці: лікар невропатолог; лікар-хірург; лікар-терапевт; лікар-кардіолог.

Процедура прийняття рішення про невизнання особою з інвалідністю позивача не була порушена, оскільки комісія діяла згідно до п. 12 “Положення про медико- соціальну експертизу”, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009, (яка діяла до 31.12.2024), а саме: "Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії: здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх; повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій; визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним; п.19. Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення.

Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Пунктом 22 рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. На вимогу такого члена комісії акт огляду надсилається МОЗ.

Відповідно до п. 1.10 "Інструкції про встановлення груп інвалідності", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я від 05.09.2011 №561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

08.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України" (далі - Постанова № 225).

Відповідно до п.п. 1 п. 1 Постанова № 225 на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Отже, на період дії воєнного стану медико-соціальні експертні комісії мають право у разі неприбуття особи на огляд приймати рішення заочно за наявними документами.

Таким чином, системний аналіз пункту 13 Положення №1317 та пункту 1 Постанови КМУ №225 дає підстави для висновку, що у період дії воєнного стану ЦМСЕК МОЗ наділена повноваженням приймати рішення за результатами перевірки обґрунтованості рішень МСЕК заочно, якщо виявлена невідповідність медичної документації критеріям інвалідності є очевидною і не потребує повторного клінічного підтвердження.

Також пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Опираючись на правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 18.03.2026 у справі № 360/660/25, зазначає, що юридична природа повноважень Центру оцінювання функціонального стану особи згідно з пунктом 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи № 1388 полягає передусім у здійсненні контрольно-наглядових функцій за діяльністю нижчестоящих експертних комісій. Перевірка обґрунтованості прийнятих рішень є формою перевірки медичної документації, а також медичного висновку на відповідність критеріям, визначеним чинним законодавством. У випадку якщо за результатами аналізу документів комісія виявляє очевидну відсутність правових або медичних підстав для встановлення групи інвалідності, вона має повноваження скасувати таке рішення без призначення нового огляду особи.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2026 у справі № 360/660/25 також зауважив, що межі дискреційних повноважень органу вищого рівня при перевірці рішень нижчестоящих комісій зумовлені обов`язком дотримання принципів адміністративної процедури. Судовий контроль у таких правовідносинах має здійснюватися за наступним алгоритмом перевірки: наявності законодавчо визначених підстав для проведення перевірки; належної мотивованості акта, що скасовує попереднє рішення (викладення конкретних медичних та юридичних невідповідностей); дотримання балансу між суспільним інтересом (боротьба з правопорушеннями) та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу.

Верховний Суд наголосив, що в умовах воєнного стану та з урахуванням постанови КМУ №225, пріоритетом є забезпечення національної безпеки та недопущення зловживань. Відсутність доказів виклику особи на огляд не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, якщо матеріали справи містять об`єктивні медичні дані, що однозначно спростовують встановлений раніше статус особи з інвалідністю.

Відповідно до положень КАС України адміністративні суди не можуть підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Законом № 875-ХІІ передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи МОЗ України.

При цьому, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних МСЕК, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення, викладене у формі довідки №46 про невизнання інвалідом позивача комунальний заклад охорони здоров`я “Обласний центр медико-соціальної експертиз” діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Зважаючи на те, що доводи позовної заяви зводяться виключно до неповідомлення позивача про перевірку обґрунтованості встановлення йому групи інвалідності, враховуючи наведений правовий висновок Верховного Суду, який підлягає застосуванню у відповідності до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає відсутніми підстави для задоволення адміністративного позову в частині позовної вимоги-1.

Щодо позовної вимоги пред`явленої до відповідача-3, суд прийшов наступного.

Згідно до ст. 32 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” визначено правове регулювання строку виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, а саме: “ 1. У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності. У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність. 2.У разі якщо особа не з`явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з`явитися на повторний огляд. 3.У разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю пропущено з поважних причин або в разі визнання її знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності. Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв`язку з відновленням здоров`я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез`явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. Якщо минуло більше п`яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Органи медико-соціальної експертизи зобов`язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез`явлення цих осіб на зазначений огляд.”.

Ухвалюючи рішення від 03.03.2025 відповідач-3 виходив з того, що у позивача було відсутнє право на призначення пенсії по інвалідності, адже довідка про встановлення інвалідності позивачу скасовано, а відтак підстав для виплати такого виду пенсії позивачу також припинено.

З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що оскільки у позовних вимогах до відповідачів-1 та -2 відмовлено повністю, а відтак підстав для задоволення позовних вимог пред`явлених до відповідача-3 суд не установив.

Будь-яких інших обставин справи, які б вплинули на висновку суду, не установлено.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати понесені позивачем слід покласти на останнього.

Керуючись ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

у х в а л и в

У адміністративному позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України" про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 – покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_18 , місце проживання – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження – місто Харків, майдан Свободи, 5, код ЄДРПОУ 14099344;

відповідач Комунальний заклад охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", місцезнаходження – місто Харків, вулиця Літературна, будинок №6, код ЄДРПОУ 03327753;

відповідач Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України ", місцезнаходження – місто Київ, вулиця Юрія Коцюбинського, будинок №9, код ЄДРПОУ 38260065.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 26.08.2026.

Суддя М. І. Садова