Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №500/1838/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1838/26

27 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Головне управління ДПС в Тернопільській області (далі – позивач) звернулося до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ» (далі – відповідач, або товариство), у якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 146 181,10 грн., з яких: 129 790,58 грн. по платежу орендна плата з юридичних осіб та 16 390,52 грн по платежу єдиний податок з юридичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла із узгоджених податкових зобов`язань з орендної плата з юридичних осіб та єдиного податку з юридичних осіб та у добровільному порядку не була сплачена. Зазначені зобов`язання, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку. У зв`язку з цим позивач просить стягнути вказаний податковий борг у судовому порядку.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень вказує, що із поданих позивачем документів убачається, що заявлена до стягнення сума 146 181,10 грн. складається виключно з пені, а саме: 129 790,58 грн за платежем «орендна плата з юридичних осіб» та 16 390,52 грн. за платежем «єдиний податок з юридичних осіб». При цьому в довідці про наявність боргу окремо зазначено, що податкові зобов`язання дорівнюють 0,00 грн, штрафні санкції дорівнюють 0,00 грн, а вся сума боргу складається саме з пені. За таких обставин предметом судового розгляду є не стягнення основного узгодженого податкового зобов`язання, а виключно стягнення похідної фінансової вимоги, законність якої не може бути перевірена без встановлення первинної підстави її виникнення, дати виникнення прострочення, правової природи кожного базового зобов`язання та моменту, з якого податковий орган вважає таке зобов`язання узгодженим. Без доведення первинного узгодженого грошового зобов`язання позов про стягнення лише пені є юридично неповним і фактично позбавляє суд можливості перевірити один із базових елементів предмета доказування.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 31.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 01.04.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно з даними з інтегрованої картки платника податків (ІКП) за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 146 181,10 грн, який складається з пені, нарахованої у зв`язку із несвоєчасною сплатою сум податкових зобов`язань, визначених платником самостійно, а також контролюючим органом на підставі податкових повідомлень рішень, з яких: за платежем «орендна плата з юридичних осіб» - пеня у сумі 129 790,58 грн.; за платежем «єдиний податок з юридичних осіб» - пеня у сумі 16 390,52 грн.

Як слідує з розрахунку пені по податку орендна плата з юридичних осіб відповідачу нарахована пеня на прострочені суми податкових зобов`язань за період з 02.07.2021 по 06.03.2026.

Відповідно до розрахунку пені по податку єдиний податок з юридичний осіб відповідачу нарахована пеня на прострочені суми податкових зобов`язань за період з 19.08.2019 по 06.03.2026.

Відповідачу виставлялась та вручена податкова вимога форми "Ю" № 134477-54 від 06.06.2019 року, яка надсилалась Головним управлінням ДПС у Тернопільській області за місцем знаходження відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Доказів щодо скасування та оскарження вказаної податкової вимоги, оскарження дій контролюючого органу щодо нарахування пені матеріали справи не містять, як і не містять доказів погашення податкового боргу на час вирішення справи судом.

Мотивувальна частина

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 ПК України).

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Cуд наголошує, що межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі №160/13436/22.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Матеріали справи не містять доказів оскарження товариством правомірності нарахування пені в адміністративному порядку чи окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.

З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи відповідача про безпідставність нарахування йому пені контролюючим органом.

Суд встановив, що податковий борг в загальній сумі 146 181,10 грн. утворився внаслідок несплати відповідачем грошового зобов`язання (пені) за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у сумі 129 790,58 грн. та за платежем «єдиний податок з юридичних осіб» у сумі 16 390,52 грн.

Відповідачу виставлялась податкова вимога від 06.06.2019 №134477-54, з часу виставлення якої податковий борг не переривався.

Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте, у разі зміни суми податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 12 червня 2018 року (справа № 810/2533/16), від 19 лютого 2019 року (справа № 818/1117/16), від 04 березня 2019 року (справа №2а-6053/11/1070), від 25 лютого 2020 року (справа №1340/5767/18).

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Наведене податкова вимога надіслана на адресу відповідача відповідно до вимог ПК України та вручена йому 02.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19).

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнено пунктом 52-2.

Зазначеною нормою установлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами «по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України зупинив перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу на період карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, для тих зобов`язань, строк давності щодо яких почався до 18.03.2020, цей строк зупинявся на весь період карантину, а для тих, що виникли під час карантину, фактичний перебіг строку розпочався вже після його скасування.

З даним позовом позивач звернувся до суду 26.03.2026.

Як видно з розрахунку пені по податку єдиний податок з юридичний осіб відповідачу нарахована пеня в сумі 2 691 грн на окремі прострочені суми податкових зобов`язань за період, який почався з 19.08.2019, однак детального розрахунку пені по зазначеним сумам з обґрунтуванням переривання строку давності позивачем не дано. Отже в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином суд встановив, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 143 490,31 грн., який утворився внаслідок несплати відповідачем грошового зобов`язання (пені) за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у сумі 129 790,58 грн. та за платежем «єдиний податок з юридичних осіб» у сумі 13 699,73 грн. і який підлягає стягненню в судовому порядку.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для часткового задоволення заявленого адміністративного позову.

Судові витрати

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ» задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ» (код ЄДРГІОУ 14372372), що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ» кошти у розмірі податкового боргу в загальній сумі 143 490 (сто сорок три тисячі чотириста дев`яносто) грн., 31 коп., з яких 129 790, 58 грн. по платежу орендна плата з юридичних осіб та 13 699,73 грн. по платежу єдиний податок з юридичних осіб.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 червня 2002 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637);

відповідач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ" (місцезнаходження: вул. Поліська, 11, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001 код ЄДРПОУ 14372372).

Головуючий суддя Юзьків М.І.