Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №500/780/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/780/26

27 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Юзьківа М.І.

за участю:

секретаря судового засідання Вардецької І.Р.

представника позивача Чохрій В.С. (в режимі відеоконференції)

представника відповідача Пошви В.М.

представника третьої особи Дроздюк У.Г. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі – відповідач, або ГУ ДПС у Тернопільській області) у якому просив суд ухвалити рішення, яким:

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» №00003610901 від 08.01.2026 року на суму 702 120,00 грн;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00003630901 від 08.01.2026 року на суму 1020,00 грн;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» «№00016200901 від 28.01.2026 року на суму 25 941,00 грн;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00016210901 від 28.01.2026 року на суму 2 040,00 грн;

Позовні вимоги у заявах по суті справи обґрунтовані тим, що 04.12.2025 року інспекторами ГУ ДПС у Івано-Франківській області було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу №2996-п від 03.12.2025 року «Про проведення фактичної перевірки». Перевірка була проведена за місцем фактичного здійснення діяльності, а саме: щодо господарської одиниці (магазину), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки ГУ ДПС у Івано-Франківській області було виявлено порушення: п. 2 ст.23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями); Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п. 44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI (зі змінами та доповненнями).

Також 05.01.2026 ГУ ДПС у Тернопільській області було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу №16-п від 05.01.2026 року «Про проведення фактичної перевірки». Перевірка була проведена за місцем фактичного здійснення діяльності, а саме: щодо господарської одиниці (магазину), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами перевірки виявлено порушення: п. 2 ст.23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями); п. 44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI (зі змінами та доповненнями).

З висновками перевірок позивач не погоджується, оскільки відповідачем та третьою особою було порушено встановлену чинним законодавством України процедуру проведення перевірки та оформлення її результатів, а також допущено вихід за межі предмета фактичної перевірки, що свідчить про неправомірність висновків, покладених відповідачем в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Так позивач зазначає, що наказ №2996-п від 03.12.2025 та наказ №16-п від 05.01.2026 року, на підставі яких проведено обидві перевірки, не містять належної ідентифікації суб`єкта перевірки, що унеможливлює встановлення, щодо кого саме призначено відповідну перевірку, зокрема не вказано найменування позивача та відомості щодо належного йому коду (РНОКПП). Ці накази також не містить жодних посилань на конкретні фактичні підстави для призначення перевірки, окрім звичайного формального посилання на норми, що регулюють питання призначення такої перевірки, не вказано, яка інформація була отримана від державних органів чи органів місцевого самоврядування, від якого саме органу та якого питання така інформація стосується.

Під час проведення контрольної розрахункової операції у ФОП ОСОБА_1 посадовими особи ДПС всупереч вимогам Податкового кодексу України було використано не бюджетні, а особисті кошти, що підтверджується інформацією відповідача та третьої особи, яка надана на адвокатський запит, а також не було дотримано вимог щодо повернення товару. Вказує, що контролюючим органом не складено окремого акта проведення контрольної розрахункової операції із зазначенням детальної інформації про придбаний товар, точного часу та дати покупки, суму покупки та з підписами відповідальних осіб під час проведення кожної перевірки.

Акцентує увагу на тому, що ГУ ДПС у Івано-Франківській області, здійснюючи аналіз даних СОД РРО не за місцем фактичного провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 а у приміщенні контролюючого органу, та досліджуючи видані позивачем фіскальні чеки, діяв з порушенням вимог статті 75 ПК України, що регламентує підстави та порядок проведення фактичних перевірок та вийшов за межі предмету фактичної перевірки.

Безпідставними позивач вважає і висновки контролюючого органу про не надання до перевірки документів щодо походження товару, який знаходиться в реалізації, даних бухгалтерського обліку щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на день перевірки, оскільки вимога про надання первинних документів виходить за рамки фактичної перевірки.

Документи, що належать до предмета фактичної перевірки відповідно до пункту 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України були надані позивачем контролюючим органам в рамках проведення перевірки, та надсилалися через електронний кабінет платника податків (зареєстровані у ГУ ДПС в Івано-Франківській області за реєстраційним індексом 62837/6 від 08.12.2025 та у ГУ ДПС у Тернопільській області за реєстраційним індексом 839/6-ЕК від 07.01.2026). На думку позивача, формулювання про «ненадання документів» використано як формальну підставу для висновків про порушення та застосування штрафних санкцій, без належної оцінки наданих матеріалів та без урахування меж предмета фактичної перевірки.

З урахуванням викладеного, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що в ході проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_3 , 04 грудня 2025 року встановлено факт роздрібної торгівлі (розповсюдження) сировини для рідин, що використовується в електронних сигаретах у наборі, що включає: 1) гліцерин Punch - 4 мл, виробник: ТОВ «ЮА ЕДЖУС», адреса: АДРЕСА_4 ; 2) ароматизатор Punch X-mint 5мл, виробник: ФОП ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 ; 3) нікобустер Salt (ампула), який містить нікотин 1мл, виробник ФОП ОСОБА_3 . Загальна сума продажу становила 135,00 грн. Згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до системи обліку даних СОД РРО в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_3 , та належить ФОП ОСОБА_1 відбується реалізація зазначених наборів із зазначенням у чеках тільки гліцерину та ароматизатора, тоді як відображення нікотиновмістних рідин - нікобустер платником упущено.

Згідно електронних копій розрахункових документів за період з 04.06.2025 по час перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_3 , перевіркою встановлено роздрібну торгівлю сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах у наборах на загальну суму 350 925,00 грн.

До перевірки не надано документи щодо походження товару, який знаходиться в реалізації, дані бухгалтерського обліку щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на день перевірки, про що складено відповідний акт.

Отже, під час перевірки встановлено порушення: п.2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями); п.44.3, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

З огляду на зазначене, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 08.01.2026 № 00003610901 на суму штрафних санкцій 702 120,00 грн, а також податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 08.01.2026 № 00003630901 на суму штрафних санкцій 1020,00 грн.

Також зазначає, що інспекторами ГУ ДПС у Тернопільській області проведено фактичну перевірку торгового об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

За результатами встановлено: 1). факт реалізації набору для виготовлення рідин, що використовуються в електронних сигаретах - гліцерину та ароматизатору та надано безоплатно нікотин, а саме: 05.01.2026 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було придбано ароматизатор Mood Duck mint 5 мл в кількості 1 шт по ціні 110 грн, згідно фіскального чеку №QqKQuGjb0yU та гліцерин харчовий «Флаворбал» Octolab 5 мл в кількості 1 шт по ціні 15,00 грн, згідно з фіскального чеку № cD0LhCt8o9w та надано безоплатно нікотин Flavorlab ємкістю 1 мл; 2) факт ненадання платником податків документів контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій згідно запиту про надання документів від 05.01.2026.

Отже, під час перевірки встановлено наступні порушення: п.2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями); п.44.3, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Як наслідок, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «С» від 28.01.2026 №00016200901 (сума штрафних санкцій 25 941,00 грн) та податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.01.2026 №00016210901 (сума штрафних санкцій 2040,00 грн).

Під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_2 ) контрольна розрахункова операція в розумінні приписів ПК України посадовими особами ГУ ДПС у Тернопільській області не проводилася. Оскільки, не здійснювалось контрольно розрахункової операції у розумінні ПК України, то відповідно не складалися документи, які супроводжують її проведення. Покупка товару здійснена за власні кошти, тому придбаний товар не повертався.

На думку відповідача, під час здійснення розрахункової операції в посадових осіб не виникає обов`язок щодо використання державних коштів для здійснення придбання товарів.

З приводу доводів позивача про дефектність наказів на проведення фактичної перевірки відповідач вказує, що фактична перевірка здійснюється за місцем де позивач здійснює свою господарську діяльність та із чітким зазначенням у наказах про проведення фактичної перевірки від 03 грудня 2025р. №2996-п та від 05 січня 2026р. №16-п назви магазину та адреси за якою буде проводитися перевірка, що у свою чергу дає можливість однозначно ідентифікувати господарський об`єкт, на якому здійснюється діяльність позивача.

Також зазначає, що передумовою для проведення ГУ ДПС у Тернопільській області фактичної перевірки позивача була Доповідна записка начальника управління контролю за підакцизними товарами від 16.12.2025 №899/19 00-09-01 на ім`я начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області в якій зазначається, що за результатами проведеного аналізу інформації наявної в базах даних ДПС, за результатами обстежень, опрацювання доручень ДПС України, перегляду та аналізу інформації з доступних джерел виявлено СГД та/або господарські об`єкти в яких можливі факти порушення визначення законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.

Акцентує увагу на тому, що відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З урахуванням викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надала суду пояснення, у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що у досліджуваному випадку фактична перевірка здійснювалася з метою контролю за дотриманням суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, інших документів, проводилась на підставі наказу та направлень на перевірку, виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Івано-Франківській області. Вказані направлення на перевірку від 04.12.2025 за №№5463, 5464, та службові посвідчення посадових осіб органу державної податкової служби, що здійснювали перевірку, пред`явлено продавцю-консультанту магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - ОСОБА_4 . Відсутність детального опису підстави на проведення перевірки в наказі не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену Кодексом, тобто здійснити посилання на застосовуване положення ПК України.

Підставою для здійснення перевірки слугувала доповідна записка Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 02.12.2025 року № 639/09 19-09-01-09, згідно якої управлінням контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в області відповідно до вимог наказу ДПС України від 04.09.2020р. №470 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» на виконання пп.80.2.5 пп.80.2.7, п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, щодо проведення фактичних перевірок господарських одиниць у яких при проведенні обстежень чи за результатами проведеного аналізу, встановлено ймовірні порушення вимог чинного законодавства. За результатами проведеного аналізу, з використанням баз даних АІС «Податковий блок» та «СОД РРО» визначено господарські одиниці, в яких встановлено ймовірні порушення вимог чинного законодавства при веденні господарської діяльності, зокрема і за адресою: Магазин «ТІПОК», м. Снятин, вул. Т.Шевченка, буд. 99/1.

В ході проведення фактичної перевірки, працівниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, продавцю магазину «Тіпок» вручено вимогу від 04.12.2025р. про надання документів, про що свідчить підпис на самій вимозі. Також, вказаною вимогою повідомлено, що ненадання документів у зазначений термін тягне за собою накладення відповідальності відповідно до ст.121 Податкового кодексу України, а також буде вважатися, що такі документи були відсутні у платника податків. Однак, вказаних документів контролюючому органу у відповідні з податковим законодавством терміни не надано, та за наслідками такого ненадання - складено акт за №2373/09-19-09-01/3846303411 від 11.12.2025 року. Оскільки в підтвердження походження товарів, були відсутні первинні документи на товар, який знаходився у місці продажу, де здійснено перевірку, та які є невід`ємною частиною обліку такого товару, вказане є підставою встановлення факту не ведення позивачем обліку товарних запасів, які знаходилися у місці їх реалізації у магазині, де здійснював свою діяльність позивач, на час проведення фактичної перевірки.

На обґрунтування правомірності використання даних із системи СОД РРО при проведенні перевірки, та неналежності таких даних до доказової бази, третя особа зазначає, що з огляду на абз. 2 п. 7 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», норми ПК України та Порядку №477 інформація з розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, що формуються реєстраторами розрахункових операцій передаються в електронному вигляді на сервери ДПС і відображаються в інформаційних системах контролюючого органу, зокрема і СОД РРО. Саме тому дані СОД РРО містять достовірну інформацію про зміст виданих розрахункових документів та є належним і допустимим доказом у судовому оскарженні.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 19.02.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідач та третя особа отримали 19.02.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", які міститься в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 12.03.2026 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.04.2026.

В судовому засіданні 07.04.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 21.04.2026.

У зв`язку із відсутністю технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції, ухвалою суду розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 28.04.2026.

В судовому засіданні 28.04.2026 після виконання завдань підготовчого провадження, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.05.2026.

В судовому засіданні 19.05.2026 після заслуховування вступного слова представників позивача та відповідача у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11.06.2026.

У судовому засіданні 11.06.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи на 14.07.2026.

У судовому засіданні 14.07.2026 через технічні несправності відеоконференцзв`язку суд оголосив перерву до 21.07.2026.

У судовому засіданні 21.07.2026 суд заслухав вступне слово представника третьої особи, дослідив наявні у матеріалах справи докази та постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідка, яка занесена до протоколу судового засідання, і оголосив перерву до 18.08.2026.

У судовому засіданні 18.08.2026 суд закінчив з`ясування фактичних обставин справи та перевірку їх доказами та після судових дебатів перейшов до стадії ухвалення рішення, яке ухвалено та проголошено 27.08.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , згідно виписки з ЄДРПОУ, зареєстрований в установленому законом порядку 07.07.2025, номер запису 2010350010001717556.

Як слідує з Доповідної записки начальника управління контролю за підакцизними товарами від 16.12.2025 №899/19 00-09-01 на ім`я начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області в якій зазначається, що за результатами проведеного аналізу інформації наявної в базах даних ДПС, за результатами обстежень, опрацювання доручень ДПС України, перегляду та аналізу інформації з доступних джерел виявлено СГД та/або господарські об`єкти в яких можливі факти порушення визначення законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального. Запропоновано провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання та/або господарських об`єктів згідно додатку №1 – торговий об`єкт АДРЕСА_2 .

Наказом Головного управлінням ДПС у Тернопільській області від 05.01.2026 № 16-п «Про проведення фактичної перевірки торгового об`єкту» призначено проведення фактичної перевірки торгового об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 з 05.01.2026 тривалістю 10 днів за період діяльності з 01.04.2025 по 14.01.2026 з питань наявності ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовують в електронних сигаретах, виявлення порушень встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, маркування підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) а також інших питань, що регулюються вимогами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, Закону України від 18 червня 2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, - що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Підставою для проведення фактичної перевірки у наказі зазначено, зокрема, пп 69.2 п.69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення», ст.19, ст.20, п.75.1 ст.75, пп. 80.2.5, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України. В межах здійснення функцій визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.

Фактична перевірка проводилася в присутності продавця-консультанта ОСОБА_5 , якій перевіряючими особами були пред`явлені службові посвідчення, наказ та направлення на проведення перевірки від 05.01.2026 №4 та №7, що підтверджується підписом ОСОБА_5 на примірниках документів контролюючого органу.

В ході проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу 05.01.2026 скеровувався запит про надання документів, зокрема: свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 ; накази на призначення (переміщення) на роботу працівників; документів на право власності/користування приміщенням за адресою АДРЕСА_2 ; прихідних накладних на товар, що реалізується за місцем здійснення діяльності АДРЕСА_2 ; даних бухгалтерського обліку щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 05.01.2026.

На запит про надання документів ФОП ОСОБА_1 листом від 07.01.2026 надано відповідь про надання копії свідоцтва про державну реєстрацію, трудових угод з працівниками, наказів про прийняття на роботу. Щодо інших документів зазначено, що такі можуть бути предметом не фактичної, а документальної перевірки.

За наслідками перевірки складений акт від 14.08.2024 за № 10105/19/00/0804/3680100607 в якому зафіксовано:

- факт реалізації набору для виготовлення рідин, що використовуються в електронних сигаретах - гліцерину та ароматизатору та надано безоплатно нікотин, а саме: 05.01.2026 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було придбано ароматизатор Mood Duck mint 5 мл в кількості 1 шт. по ціні 110 грн, згідно фіскального чеку №QqKQuGjb0yU та гліцерин харчовий «Флаворбал» Octolab 5 мл в кількості 1 шт. по ціні 15,00 грн, згідно з фіскального чеку № cD0LhCt8o9w та надано безоплатно нікотин Flavorlab ємкістю 1 мл;

- факт ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій згідно запиту про надання документів від 05.01.2026, а саме: документів щодо походження товару (прихідних накладних), які занаходяться в реалізації за місцем торгівлі, даних бухгалтерського обліку щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на день перевірки та документів на право власності/користування приміщенням за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно висновків акту перевірки від 14.08.2024 за № 10105/19/00/0804/3680100607 встановлено порушення: п.2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями); п.44.3, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки від 14.08.2024 за № 10105/19/00/0804/3680100607 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «С» від 28.01.2026 №00016200901, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції на суму 25 941,00 грн. на підставі п.21. ч.2 ст.73 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.01.2026 №00016210901 на суму штрафних санкцій 2040,00 грн на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст.54, пп.121.1 ст.121 Податкового кодексу України.

Як слідує з доповідної записки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 02.12.2025 №639/09-19-09-01-09 відповідно до наказу ДПС України від 04.09.2020р. №470 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» на виконання пп.80.2.5 пп.80.2.7, п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, щодо проведення фактичних перевірок господарських одиниць у яких при проведенні обстежень чи за результатами проведеного аналізу, встановлено ймовірні порушення вимог чинного законодавства. За результатами проведеного аналізу, з використанням баз даних АІС «Податковий блок» та «СОД РРО» визначено господарські одиниці, в яких встановлено ймовірні порушення вимог чинного законодавства при веденні господарської діяльності за адресами, зокрема: Магазин «ТІПОК», м. Снятин, вул. Т.Шевченка, буд. 99/1. Враховуючи вищенаведене та керуючись вимогами ст.80 Податкового кодексу України, запропоновано провести фактичну перевірку вищевказаного суб`єкта господарювання.

Наказом Головного управлінням ДПС в Івано-Франківській області від 03.12.2025 № 2996-п «Про проведення фактичної перевірки» призначено проведення фактичної перевірки торгового об`єкту за адресою: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », м. Снятин, вул. Т.Шевченка, буд. 99/1 з 04.12.2025. Встановлено термін проведення перевірки відповідно до ст.82 ПК України, період перевірки відповідно до ст.102 ПК України.

В преамбулі наказу від 03.12.2025 № 2996-п визначено мету проведення перевірки – здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку виробництва, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів, здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, вимог законодавства щодо встановлених державою фіскальних цін, граничних цін і граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових віднорсин з працівниками та відповідно до пп. 80.2.2, пп 80.2.5, пп 80.27., п.80.2, ст.80 Податкового кодексу України.

Фактична перевірка проводилася в присутності продавця-консультанта ОСОБА_4 , якій перевіряючими особами були пред`явлені службові посвідчення, наказ та направлення на проведення перевірки від 05.01.2026 №4 та №7, що підтверджується підписом Попович В.І. на примірниках документів контролюючого органу.

Вході проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу 04.12.2025 скеровувався запит (вимога) про надання документів, зокрема: книги обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій; накладних на товар, що знаходиться на збереженні та в реалізації; форма ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; трудових угод з працівниками, наказів про прийняття на роботу, документи що засвідчують осіб працівників (копії); ліцензії на право оптової, роздрібної торгівці алкогольними напоями, тютюновими виробами; довідки про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до ЄДР; документів щодо наявних основних засобів (власних або орендованих (договори оренди).

На запит про надання документів ФОП ОСОБА_1 листом від 08.12.2025 надано відповідь про надання трудових угод з працівниками, наказів про прийняття на роботу. Щодо книги обліку розрахункових операцій зазначено, що чинним законодавством не передбачено реєстрації КОРО при використані ПРРО, тому ці документи у нього відсутні. Щодо ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та довідки про внесення місць зберігань алкогольних напоїв та тютюнових виробів до ЄДР зазначено, що ці документи у нього відсутні, оскільки не здійснюється діяльність, яка належить до переліку ліцензованих видів господарської діяльності, відповідно до ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". Щодо інших документів вказано, що такі можуть бути предметом не фактичної, а документальної перевірки.

11.12.2025 посадовими особами контролюючого органу складено акт, який засвідчує факт ненадання у визначений термін платником податків документів для перевірки, зокрема накладних на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в реалізації.

За наслідками перевірки складений акт від 12.12.2025 за № 788/09-19-09-01/ НОМЕР_1 в якому зафіксовано факт роздрібної торгівлі (розповсюдження) сировини для рідин, що використовується в електронних сигаретах у наборі, що включає: 1) гліцерин Punch - 4мл, виробник: ТОВ «ЮА ЕДЖУС», адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. 129-ї Бригади територіальної оборони, буд 123; 2) ароматизатор Punch X-mint 5мл, виробник: ФОП ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 ; 3) нікобустер Salt (ампула), який містить нікотин 1 мл, виробник ФОП ОСОБА_3 . Загальна сума продажу становила 135,00 грн. Згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до системи обліку даних СОД РРО в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_3 , та належить ФОП ОСОБА_1 відбується реалізація зазначених наборів із зазначенням у чеках тільки гліцерину та ароматизатора, тоді як відображення нікотиновмістних рідин - нікобустер платником упущено. Також у акті зафіксовано, що згідно електронних копій розрахункових документів за період з 04.06.2025 по час перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_3 , перевіркою встановлено роздрібну торгівлю сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах у наборах на загальну суму 350 925,00 грн. До перевірки не надано документи щодо походження товару, який знаходиться в реалізації, дані бухгалтерського обліку щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на день перевірки, про що складено відповідний акт.

Отже, під час перевірки встановлено порушення: п.2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями); п.44.3, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Згідно висновків акту перевірки від 12.12.2025 за № 788/09-19-09-01/ НОМЕР_1 встановлено порушення: п.2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями); п.44.3, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

До акту перевірки від 12.12.2025 за № 788/09-19-09-01/ НОМЕР_1 додано пояснення продавця ОСОБА_4 від 04.12.2025 у яких вона пояснила, що 04.12.2025 вона продала ароматизатор Punch X-mint 5мл за ціною 120,00 грн. та гліцерин Punch 4 мл. за ціною 15 грн. Нікобустер Salt (ампула), покупець взяв за бажанням, який знаходиться на стійці і вона такий товар не продавала. Загальна вартість покупки становить 135,00 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 12 грудня 2025 № 788/09-19-09-01/ НОМЕР_2 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 08.01.2026 № 00003610901, яким на підставі п.21 ч.2 ст.73 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до позивача застосовано штрафні санкції на суму 702 120,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 08.01.2026 № 00003630901 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 1020,00 грн на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст.54, пп.121.1 ст.121 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з податковими-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Мотивувальна частина

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначає Податковий кодекс України (ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно положень пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до положень п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Водночас, закон встановлює підстави та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки.

Водночас, запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

У даній справі підставою проведення фактичної перевірки платника податків згідно наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 05.01.2026 № 16-п є підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а згідно наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 03.12.2025 № 2996-п – підпункти 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

За приписами підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Отже, передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктами 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації, є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - «яка свідчить про можливі порушення» - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.03.2023 у справі № 420/9909/23 вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

Застосовними у спорах цієї категорії також є висновки Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Застосування таких висновків Великої Палати Верховного Суду знайшло своє відображення у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 29 листопада 2021 року у справі № 280/1367/20; від 01 грудня 2021 року у справі №400/1646/20; від 06 липня 2022 року у справі №815/5551/14, від 24 квітня 2023 року у справі №560/2210/19, від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 28 грудня 2022 року у справі №160/14248/21, від 28 грудня 2022 року у справі №420/22374/21, від 23 лютого 2023 року у справі №160/20112/21, від 23 лютого 2023 року у справі №600/1402/22-а тощо.

Якщо систематизувати цю судову практику щодо виявлених під час розгляду справи порушень норм податкового законодавства, допущених контролюючим органом під час призначення і проведення перевірки і обрання їх наслідків, вона полягає в тому, що кожне заявлене в межах конкретної справи порушення оцінюється судом на предмет його «істотності» чи «не істотності». Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування наказу про призначення перевірки та/або рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.

З огляду на викладене, слід акцентувати увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Застосовуючи такі правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин у даній справі, суд, перевіряючи питання наявності обґрунтованих підстав для проведення перевірок на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, виходить з того, що підставою прийняття наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 05.01.2026 № 16-п та наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 03.12.2025 № 2996-п була наявна в податкового органу інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, в тому числі і щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального (ознаки торгівлі або безготівкового розповсюдження нікотину).

На підтвердження отримання такої інформації відповідач надав доповідні записки посадових осіб ГУ ДПС у Тернопільській області від 16.12.2025 №899/19 00-09-01 та ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 02.12.2025 №639/09-19-09-01-09 в яких зазначається, що за результатами проведеного аналізу інформації наявної в базах даних ДПС, за результатами обстежень, опрацювання доручень ДПС України, перегляду та аналізу інформації з доступних джерел виявлено СГД та/або господарські об`єкти в яких можливі факти порушення законодавства при веденні господарської діяльності, зокрема у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального. Запропоновано провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання та/або господарських об`єктів, а саме: торговий об`єкт м. Тернопіль, вул. Шептицького, буд. 7/1; магазин «Тіпок» м.Снятин, вул.Т.Шевченка, буд.99/1.

Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі №803/1171/17 виснував, що наявність службової записки з викладенням інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, може розглядатись як передбачена підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України підстава для проведення фактичної перевірки та відповідно може мати наслідком прийняття оскаржуваних наказів.

Отже, доводи представника позивача в частині відсутності підстав для призначення перевірок є безпідставними та підлягають відхиленню.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2026 року у справі № 520/7463/25 виснував, що лише загальне визначення господарської одиниці за певною адресою без можливості індивідуалізувати конкретного суб`єкта господарювання, створює ризик проведення перевірки невизначеного кола осіб. Наприклад, зазначення у наказі господарської одиниці з продажу тютюну у торговельному центрі за певною адресою не дає змоги чітко встановити, щодо якого саме суб`єкта призначено перевірку, адже таких суб`єктів господарювання може бути декілька.

Подібна правова позиція наведена і у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі №803/1171/17.

Суд встановив, що наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 05.01.2026 № 16-п вирішено провести фактичну перевірку торгового об`єкту за адресою: м.Тернопіль, вул.Шептицького, буд. 7/1 тривалістю 10 діб.

Отже, в наказі, окрім адреси, не зазначено конкретний об`єкт перевірки - магазин із визначеною назвою, що дозволяло б однозначно ідентифікувати, яка саме господарська одиниця (суб`єкт підприємницької діяльності) за вказаною адресою є об`єктом контролю та виключало б можливість довільного розширення меж перевірки з боку контролюючого органу.

Отже, зміст спірного наказу не забезпечує належну індивідуалізацію об`єкта перевірки та створює правову невизначеність щодо того, стосовно кого вона проводиться, а тому відповідні доводи позивача суд приймає до уваги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, при призначенні перевірки згідно з наказом від 05.01.2026 № 16-п, допустив істотні порушення, які об`єктивно вплинули на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень.

З огляду на зазначене, суд вважає, що прийняті за результатами проведеної на підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 05.01.2026 № 16-п фактичної перевірки податкові повідомлення-рішення форми «С» «№00016200901 від 28.01.2026 та форми «ПС» №00016210901 від 28.01.2026 не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України, та підлягають скасуванню.

Судом також встановлено, що наказом Головного управлінням ДПС в Івано-Франківській області від 03.12.2025 № 2996-п «Про проведення фактичної перевірки» призначено проведення фактичної перевірки торгового об`єкту за адресою: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_3 з 04.12.2025.

Отже у цьому випадку в наказі прямо зазначено конкретний об`єкт перевірки - магазин із визначеною назвою та точною адресою його розташування, що дозволяє однозначно ідентифікувати місце здійснення господарської діяльності та виключає можливість довільного розширення меж перевірки з боку контролюючого органу, а тому в цій частині доводи позивача є безпідставними.

Щодо суті виявлених під час проведеної на підставі наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 03.12.2025 № 2996-п фактичної перевірки порушень законодавства, суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України врегульовано Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

З 27.07.2024 набрав чинності Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Так, згідно з пунктом 78 частини першої статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Стаття 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначає основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюновою сировиною.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Заборона, визначена абзацом першим цієї частини, також поширюється на безоплатне розповсюдження на території України тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах.

Згідно пункту 11 частини першої статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено, що за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Так, відповідно до пункту 21 частини другої статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», до суб`єктів господарювання за роздрібну торгівлю або безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах, застосовуються штрафні санкції у розмірі - 200 відсотків вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Надаючи оцінку джерелу отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1 - 62.3 статті 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно визначення термінів наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

електронний фіскальний звіт - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Положеннями статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому, використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мало правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У силу вимог статей 73-76 КАС України докази мають бути належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (одержаними з дотриманням порядку, встановленого законом), достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), достатніми (які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування).

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Факт здійснення позивачем в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , продажу гліцерину Punch - 4мл, ароматизатору Punch X-mint 5мл за ціною 135,00 грн в наборі разом з нікотином нікобустер Salt (ампула), який містить нікотин 1 мл зафіксовано в акті фактичної перевірки від від 12.12.2025 за № 788/09-19-09-01/3846303411.

Вказаний факт підтверджується податковою інформацією, яка міститься в СОД РРО, в сукупності із поясненнями продавця ОСОБА_4 від 04.12.2025 у яких вона пояснила, що 04.12.2025 вона продала ароматизатор Punch X-mint 5мл за ціною 120,00 грн. та гліцерин Punch 4 мл. за ціною 15 грн. Нікобустер Salt (ампула), покупець взяв за бажанням, який знаходиться на стійці.

Отже, суд визнає доведеним факт роздрібної торгівлі позивачем на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином на суму 120,00 грн, що заборонено Законом № 3817-ІХ та утворює склад порушення частини другої статті 23 цього закону, відповідальність за яке установлена пунктом 21 частини другої статті 73 Закону № 3817-ІХ.

За таких обставин, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 25 941,00 грн на підставі пункту 21 частини другої статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (200 відсотків вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року).

Водночас, сама по собі податкова інформація, яка міститься в СОД РРО, на переконання суду, не може вважатись достовірним доказом реалізації (безоплатного надання) тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином за період з 04.06.2025 по час перевірки (12.12.2025) на загальну суму 350 925,00 грн., а тому в цій частині висновки акта перевірки є безпідставними.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Тернопільській області форми «С» №00003610901 від 08.01.2026 року до позивача на підставі пункту 21 частини другої статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано штрафні санкції на суму 702 120,00 грн.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 10 серпня 2023 року у справі №160/1998/19, від 29 липня 2021 року у справі №1340/5541/18, від 03 вересня 2019 року у справі №806/2049/18, що суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно чи суму штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав, інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція наведена і у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2025 року у справі № 500/159/24.

Враховуючи, що в ході судового розгляду відповідачем доведено правомірність застосування штрафних санкцій лише у сумі 25 941,00 грн., податкове повідомленням-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області форми «С» №00003610901 від 08.01.2026 року в частині застосування до позивача штрафних санкцій на суму 676 179,00 грн. (702 120,00 - 25 941,00) є протиправним та підлягає скасуванню у цій частині.

Щодо доводів позивача про ненадання до перевірки документів щодо походження товару, який знаходиться в реалізації, даних бухгалтерського обліку щодо залишків товарно- матеріальних цінностей станом на день перевірки суд зазначає таке.

На думку позивача, такі документи є первинними документами, а запит про надання первинних документів виходить за рамки фактичної перевірки відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 ПК України, та є предметом документальної перевірки згідно п. 78.1. ст. 78 ПК України.

Такі доводи позивача суд вважає безпідставним та відхиляє. Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки зроблено висновок і Верховним Судом у постанові від 20 травня 2022 року у справі № 826/8284/17 та постанові від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/2309.

При цьому, Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених Податковим кодексом України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, норми Податкового Кодексу не містять ніяких застережень стосовно періоду, який може охоплювати фактична перевірка, в той же час, грошове зобов`язання, яке донараховується платнику податків за наслідками перевірки повинно бути прийнято в межах строків передбачених ст.102 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

За приписами пункту 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 17 серпня 2023 року у справі №380/8798/21, висловлював правову позицію про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Ненадання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Тобто, у разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.

Також Суд касаційної інстанції у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 280/9924/24 звернув увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 27 квітня 2022 року у справі №20/13197/20, від 22 червня 2022 року у справі №826/13633/17, від 23 березня 2023 року у справі №580/9734/21 18 квітня 2024 року у справі № 460/16521/23, за якою наслідки, передбачені пунктом 44.6. статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; зберігання яких є законодавчим обов`язком платника податків; вимога щодо надання яких містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу 04.12.2025 скеровувався запит (вимога) про надання документів, зокрема: книги обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій; накладних на товар, що знаходиться на збереженні та в реалізації; форма ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; трудових угод з працівниками, наказів про прийняття на роботу, документи що засвідчують осіб працівників (копії); ліцензії на право оптової, роздрібної торгівці алкогольними напоями, тютюновими виробами; довідки про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до ЄДР; документів щодо наявних основних засобів (власних або орендованих (договори оренди).

На запит про надання документів ФОП ОСОБА_1 листом від 08.12.2025 надано відповідь про надання трудових угод з працівниками, наказів про прийняття на роботу. Щодо книги обліку розрахункових операцій зазначено, що чинним законодавством не передбачено реєстрації КОРО при використані ПРРО, тому ці документи у нього відсутні. Щодо ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та довідки про внесення місць зберігань алкогольних напоїв та тютюнових виробів до ЄДР зазначено, що ці документи у нього відсутні, оскільки не здійснюється діяльність, яка належить до переліку ліцензованих видів господарської діяльності, відповідно до ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності.

Щодо інших документів вказано, що такі можуть бути предметом не фактичної, а документальної перевірки.

11.12.2025 посадовими особами контролюючого органу складено акт, який засвідчує факт ненадання у визначений термін платником податків документів для перевірки, зокрема накладних на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в реалізації.

Отже, факт ненадання позивачем контролюючому органу документів в ході фактичної перевірки підтверджено належними та допустимими доказами.

Згідно з пунктом 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Таким чином, суд вважає, що на позивача правомірно накладено штраф на суму 1020,00 грн у зв`язку з ненаданням до перевірки документів щодо походження товару, який знаходиться в реалізації, даних бухгалтерського обліку щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на день перевірки, а тому позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області форми «ПС» №00003630901 від 08.01.2026 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи та не спростовують висновків суду.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Тернопільській області від 28.01.2026 року форми «С» «№00016200901 та форми «ПС» №00016210901, а також податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від 08.01.2026 року форми «С» №00003610901 в частині застосування до позивача штрафних санкцій на суму 676 179,00 грн.

Судові витрати

Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 848,97 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1.529321691.1 від 12.02.2026. Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 5 825,37 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення форми «С» від 08.01.2026 року №00003610901 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій на суму 676 179,00 грн;

податкове повідомлення-рішення форми «С» від 28.01.2026 року №00016200901;

податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.01.2026 року №00016210901.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 825,37 (п`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень 37 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_6 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637);

третя особа:

- Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76018 код ЄДРПОУ 43968084) .

Головуючий суддя Юзьків М.І.