Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №500/2183/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2183/26

17 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просив:

визнати протиправним звернення 06 березня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі 5 відділу у вигляді набору даних до Національної поліції щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі 5 відділу відкликати звернення у вигляді набору даних подане 06.03.2026 до Національної поліції про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про звернення до Національної поліції щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у 5-му відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сформувавши 10 березня 2026 року розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Позивач дізнався, що Відповідач 06 березня 2026 року звернувся до Національної поліції з набором даних про нібито порушення Позивачем правил військового обліку. При цьому підставою вказано неприбуття Позивачем за повісткою.

16 березня 2026 року Відповідачу в особі 5-го відділу надіслано адвокатський запит № 93 від 16 березня 2026 року з проханням надати належним чином завірені докази порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію що стали підставою для звернення до органів Національної поліції з відповідним набором даних, а саме засвідчену копію повістки, по якій ОСОБА_1 мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Належним чином засвідчені докази надсилання повістки ОСОБА_1 , засвідчені докази отримання ОСОБА_1 повістки, засвідчені докази вручення повістки ОСОБА_1 . Інформацію про те, які саме данні ОСОБА_1 слід уточнити копію рішення/розпорядження про передачу інформації у вигляді набору даних про ніби то порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію до органів Національної поліції.

Адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано 23 березня 2026 року. Відповідь на адвокатський запит не надано.

У подальшому щодо позивача було внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) про нібито порушення ним правил військового обліку. Далі ініційовано звернення до органів Національної поліції з метою розшуку позивача.

У зв`язку з цим позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі 5 відділу із заявою про виправлення недостовірних відомостей у Реєстрі. Однак станом на момент звернення до суду жодної відповіді на подану заяву надано не було.

Представник позивача зазначає, що позивачу не вручалися повістки, щодо нього не складалися протоколи про адміністративні правопорушення, він не притягувався до адміністративної відповідальності, а отже будь-які твердження про порушення ним правил військового обліку не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Внесення таких відомостей без належного правового підґрунтя призводить до істотного порушення прав позивача, оскільки формує щодо нього негативний правовий статус, створює ризик незаконного затримання, а також обмежує реалізацію його конституційних прав і свобод.

Ухвалою суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник ІНФОРМАЦІЯ_3 проти позову заперечує та зазначає, що у зв`язку з тим, що Позивач з 29.06.2024 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , на адресу його зареєстрованого/задекларованого місця проживання: АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку надіслано повістку №6739770 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), з метою уточнення облікових даних 03.03.2026 року о 10:00 год.

В зв`язку з тим, що Позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на дату та місце, зазначене в повістці, не з`явився, не повідомив поважних причин про неявку, не надав підтверджуючих документів стосовно причин неявки до ТЦК та СП, дані стосовно нього були передані до відповідного відділення Національної поліції (номер звернення Е4871158 від 06.03.2026 року) для доставлення особи до найближчого ТЦК та СП з метою складання адміністративного протоколу за ч.3 ст.210-1 КУпАП як порушника законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Наводить положення мобілізаційного законодавства. Просить відмовити у позові.

Представником позивача 11.05.2026 надіслано до суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме:

- визнати протиправним звернення 06 березня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі 5 го відділу у вигляді набору даних до Національної поліції щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі 5-го відділу відкликати звернення у вигляді набору даних подане 06.03.2026 до Національної поліції про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про звернення до Національної поліції щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вилучити з облікової картки ОСОБА_1 запису: “Номер справи: F4084250 з 06 березня 2026 по статті: ст. 210-1 КУпАП”.

10.04.2026 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

За таких обставин відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 не спростовує позовних вимог, оскільки не містить доказів належного вручення Позивачу повістки; не підтверджує факту залишення повістки у поштовій скриньці; не доводить, що Позивач був обізнаний про виклик до ТЦК та СП; не містить доказів складання належних процесуальних документів щодо порушення правил військового обліку; не підтверджує правомірності внесення до Реєстру відомостей про порушення; фактично зводиться до цитування законодавства без доказів правомірності конкретних дій щодо Позивача.

Ухвалою суду від 15.06.2026 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у 5-му відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сформувавши 10 березня 2026 року розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Позивач дізнався, що Відповідач 06 березня 2026 року звернувся до Національної поліції з набором даних про нібито порушення Позивачем правил військового обліку. При цьому підставою вказано неприбуття Позивачем за повісткою.

16 березня 2026 року Відповідачу в особі 5-го відділу надіслано адвокатський запит № 93 від 16 березня 2026 року з проханням надати належним чином завірені докази порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію що стали підставою для звернення до органів Національної поліції з відповідним набором даних, а саме засвідчену копію повістки, по якій ОСОБА_1 мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Належним чином засвідчені докази надсилання повістки ОСОБА_1 , засвідчені докази отримання ОСОБА_1 повістки, засвідчені докази вручення повістки ОСОБА_1 . Інформацію про те, які саме данні ОСОБА_1 слід уточнити копію рішення/розпорядження про передачу інформації у вигляді набору даних про ніби то порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію до органів Національної поліції.

Адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано 23 березня 2026 року. Відповідь на адвокатський запит не надано.

У подальшому щодо позивача було внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) про нібито порушення ним правил військового обліку. Далі ініційовано звернення до органів Національної поліції з метою розшуку позивача.

У зв`язку з цим позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі 5 відділу із заявою про виправлення недостовірних відомостей у Реєстрі. Однак станом на момент звернення до суду жодної відповіді на подану заяву надано не було.

Представник позивача зазначає, що позивачу не вручалися повістки, щодо нього не складалися протоколи про адміністративні правопорушення, він не притягувався до адміністративної відповідальності, а отже будь-які твердження про порушення ним правил військового обліку не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Позивач вважає дії відповідача щодо внесення даних до Реєстру про порушення ним правил військового обліку, направлення звернення до органів поліції про порушення ним правил військового обліку протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військову службу і військовий обов`язок від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Абзацами другим, четвертим частини першої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №3543-XII (з урахування змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11.04.2024, чинних з 18.05.2024) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. .

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Абзацами 4 та 5 підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024 (чинного з 18.05.2024), установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

За змістом вказаних норм, громадяни України, які перебувають на території України і є військовозобов`язаними, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку №1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

За змістом цих Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, серед іншого:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

До прийняття Порядку №1487 діяв Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.12.2016 № 921 (далі Порядок №921), чинний до 05.01.2023. Додаток 1 до цього Порядку №921 містив Правила військового обліку призовників і військовозобов`язаних.

Відповідно до пункту 56 Порядку №921, районні (міські) військові комісаріати, серед іншого, організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників і військовозобов`язаних, які проживають (перебувають) на відповідній території, проте не перебувають на військовому обліку. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку. Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки. У разі відсутності у призовників і військовозобов`язаних військово-облікових документів районні (міські) військові комісаріати беруть їх на військовий облік, знімають або виключають з нього лише після відновлення зазначених документів.

Відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (додаток №1 до Порядку №921) призовники і військовозобов`язані повинні, серед іншого:

перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) військових комісаріатах, за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих комітетах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;

особисто у семиденний строк прибувати до районних (міських) військових комісаріатів з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України), у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;

особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;

Отож, наведені вище положення в частині військового обліку військовозобов`язаних вказують на те, що військовий облік військовозобов`язаних районними (міськими) військовими комісаріатами вівся за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, суд зазначає, що у посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 не було правових та фактичних підстав для внесення щодо позивача відомостей до Реєстру про порушення ним правил військового обліку.

Відтак, внесення інформації до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку є безпідставним та протиправним, що в подальшому стало наслідком безпідставного звернення до органів Нацполіції.

Преамбулою Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

За змістом статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Як унормовано частинами п`ятою, восьмою, дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За приписами частин першої, другої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Внесена до Реєстру інформація про призовника, військовозобов`язаного або резервіста є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Пунктами 1, 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII установлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Відповідно до статті 14-1 Закону №1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

За змістом даних, наданих відповідачем, через порушення позивачем правил військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 сформовано і направлено електронне звернення до органів Національної поліції.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 27 Закону №3543-XII у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 56 Порядку №1487 визначено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.

У контексті вищенаведеного, суд вказує, що лише за умови порушення особою законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідач наділений повноваженнями для звернення до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку.

Оскільки у спірному випадку відсутні докази порушення позивачем правил військового обліку, тому були відсутність правові підстави звернення відповідача до органів Національної поліції для доставлення позивача до ТЦК та СП.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено правових та фактичних підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення його адміністративного затримання та доставлення.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем не заявлено позовних вимог про визнання протиправними дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та його виключення.

З даного приводу суд зауважує, що предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч. 1-3 ст. 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов`язком позивача і відповідача.

Одним із принципів адміністративного судочинства є принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.

Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Окрім того, зазначений принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Верховний Суду неодноразово наголошував на тому, що суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, зокрема у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 1 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18 тощо.

Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв`язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві. Наприклад, позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, однак не просить суд зобов`язати його вчинити певні дії чи прийняти рішення; просить визнати протиправним акт індивідуальної дії, однак не просить суд про його скасування тощо.

Отже, суд вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог, однак відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 804/1457/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 802/295/17-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а тощо.

Таким чином, принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду. Вихід суду за межі позовних вимог процесуальний закон допускає як виняток у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, і таких відхід обґрунтований судом у судовому рішенні.

Тому суд дійшов висновку, що належним та допустимим способом захисту прав позивача буде визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі п`ятого відділу, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та направленні звернення до органів Національної поліції України щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з інформаційної системи «Оберіг» дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та повідомити органи Національної поліції про відсутність правових підстав для його адміністративного затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Такий спосіб захисту є належним та достатнім за спірних правовідносин, бо через наявність відомостей про порушення позивачем правил військового обліку в порядку електронної інформаційної взаємодії формувалося звернення до органів Нацполіції і саме виключення запису про порушення правил військового обліку зумовить відкликання звернення до органів Нацполіції.

Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у сумі 1064,96 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 07.04.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та направленні звернення до органів Національної поліції України щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі п`ятого відділу виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з інформаційної системи «Оберіг» дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та повідомити органи Національної поліції про відсутність правових підстав для його адміністративного затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір в розмірі 1064 грн (одна тисяча шістдесят чотири) 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ).

Головуючий суддя Подлісна І.М.