Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №500/2486/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2486/26

26 серпня 2026 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Буняка Юрія Ігоровича звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо врахування наданих довідок про складові заробітної плати для переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" і рішення №192650007884 від 07.11.2025 про відмову в переведенні на інший вид пенсії,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за її заявою з 30.09.2024 на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з урахуванням виданих ГУ ДПС у Тернопільській області довідок про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років станом на вересень 2024; середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень 2024 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 1962 року народження є пенсіонеркою та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

30.09.2024 позивач звернулася із заявою про переведення на інший вид пенсії згідно із Законом України "Про державну службу" до якої було додано:

1) Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №592/5/19-00-10-31 від 27.09.2024;

2) Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №591/5/19-00-10-31 від 27.09.2024.

Однак, у відповідь позивач отримала винесене за принципом екстериторіальності рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №192650007884 від 04.10.2024 про відмову в переведенні яке оскаржила до суду та рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 в справі №500/6354/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025, позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.10.2024 №192650007884 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 30.09.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди її роботи з 01.02.1993 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби.

Проте із відповіді відповідача від 12.03.2026 №5677-4865/В-03/8-2200/26 на заяву позивача від 13.02.2026 відповідачем повторно відмовлено у переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 в справі №500/6354/24 не покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області жодних зобов`язань щодо обчислення розміру пенсії державного службовця на підставі довідок про заробітну плату.

Відтак, позивач вважає, що із зверненням про переведення на інший вид пенсії, вона дотримала всі умови щодо стажу державної служби та щодо віку і страхового стажу, а також надала відповідачу належно оформлені довідки про складові заробітної плати для визначення розміру пенсії, а тому, бездіяльність відповідача щодо врахування таких довідок для переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" та фактична відмова в такому є протиправними.

З наведених підстав позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Зобов`язано відповідача подати суду докази разом із поданням відзиву.

Відповідач своїм правом не скористався та відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 14.08.2026 продовжено відповідачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі №500/2486/26.

Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надати пояснення щодо позову у строк п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у строк до 28.08.2026 надати суду усі матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , а також усі звернення позивача щодо перерахунку її пенсії з доданими документами та прийняті за результатами їх розгляду рішення (повідомлення, листи тощо), зокрема щодо оскаржуваного рішення №192650007884 від 07.11.2025 про відмову в переведенні на інший вид пенсії, повідомлення позивача про його прийняття.

Продовжено строк розгляду адміністративної справи на один місяць.

На виконання вимог ухвали суду від 14.08.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 21.08.2026 подано до суду письмові пояснення, в яких вказує, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі №500/6354/24, яке набрало законної сили 15.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зараховано до стажу державної служби періоди роботи позивача з 01.02.1993 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби.

Оскільки рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі №500/6354/24 не покладено зобов`язань щодо обчислення розміру пенсії державного службовця на підставі довідок про заробітну плату, позивача з 30.09.2024 переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" без врахування заробітної плати. Розмір пенсії на виконання рішення суду можливо визначити лише відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", що є недоцільним, оскільки призведе до зменшення пенсійної виплати. Перерахунок пенсії на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі №500/6354/24 призводив до зменшення її розміру (2361,00 грн), тому виплату пенсії позивачу з 30.09.2024 продовжено в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (10225,02 грн).

З огляду на вищезазначене у пенсійного органу відсутні підстави для призначення пенсії позивачу, відповідно до Закону України "Про державну службу", тому в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить відмовити повністю.

25.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

В заперечення вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.11.2025 №192650007884 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку із зменшенням розміру пенсії.

Звертає увагу суду, що надані позивачем довідки про заробітну плату видані ГУ ДПС у Тернопільській області №150/5/19-00-10-31 від 04.02.2026 станом на вересень 2024 року та №151/5/19-00-10-31 від 04.02.2026 станом за серпень 2024, а позивач звільнена з займаної посади 18.04.2018. Відтак застосування при розрахунку пенсії державного службовця складових заробітної плати, з яких позивач не сплачувала страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам частини першої статті 37 Закону №3723-XII.

Посилаючись на норми чинного законодавства вважає, що підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо врахування наданих довідок про складові заробітної плати для переведення ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" і рішення №192650007884 від 07.11.2025 про відмову в переведенні на інший вид пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за її заявою з 30.09.2024 на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з урахуванням виданих ГУ ДПС у Тернопільській області довідок про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років станом на вересень 2024; середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень 2024 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії), немає.

Одночасно представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовних вимог без розгляду у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, які стосуються перерахунку пенсії з 30.09.2024, а позивач звернулася лише 22.04.2026.

Представником позивача 26.08.2026 подано заперечення на відзив і клопотання про залишення позову без розгляду.

Суд за розглядом матеріалів справи та зібраних доказів доходить висновку, що за відсутності документів отримання ОСОБА_1 спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у перерахунку пенсії від 07.11.2025 №192650007884, не має законних підстав для залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 26.08.2026 відмовлено у клопотанні представника відповідача про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в режимі відеоконференції адміністративної справи №500/2486/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Згідно матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 видно, що 16.09.2022 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, надавши необхідні документи, розписка-повідомлення від 16.09.2022, зареєстрована за №2893.

Рішенням 192650007884 від 22.09.2022 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а 21.11.2022 здійснено перерахунок за заявою від 14.11.2022.

31.01.2023 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу управління Пенсійного фонду України з письмовою заявою про перехід на інший вид пенсії, за результатом розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовлено у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Позивач повторно 30.09.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з письмовою заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". До заяви ОСОБА_1 , серед іншого, додала довідки, видані 27.09.2024 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, №591/5/19-00-10-31 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на вересень 2024 року та №592/5/19-00-10-31 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за серпень місяць 2024 року, що підтверджується розпискою-повідомленням від 30.09.2024 за №3399.

За результатами розгляду поданої 30.09.2024 заяви за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 04.10.2024 №192650007884 через відсутність необхідного стажу державної служби, яке оскаржувалося в судовому порядку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 в справі №500/6354/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.10.2024 №192650007884 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 30.09.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди її роботи з 01.02.1993 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 48 коп.).

Спірним в даній справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №192650007884 від 07.11.2025 про відмову у перерахунку пенсії.

Зі змісту вказаного рішення видно, що Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі №500/6354/24, яке набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 до стажу державної служби зараховано період роботи з 01.02.1993 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби та з 30.09.2024 здійснено переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

Згідно матеріалів ЕПС встановлено, що станом на 30.09.2024 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, розраховану відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 10425,02 грн.

Враховуючи те, що судом не зобов`язано брати до уваги довідки про складові заробітної плати, долучені до заяви, перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" було проведено без врахування заробітку, внаслідок чого розмір пенсії зменшується та становить 2361,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, проводити перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", без врахування довідок про складові заробітної плати недоцільно, оскільки зменшується розмір пенсії.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно не враховано довідки про складові заробітної плати для переведення її на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" і рішення №192650007884 від 07.11.2025 про відмову в переведенні на інший вид пенсії є протиправним.

Не погодившись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, позивач звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).

01.05.2016 набув чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10-12 розділу ХІ Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.

Право ОСОБА_1 на переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, підпунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII встановлено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі №500/6354/24, що набрало законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що цей спір виник у зв`язку з не врахуванням довідок про складові заробітної плати від 27.09.2024 №591/5/19-00-10-31 та №592/5/19-00-10-31, які було додано позивачем до заяви від 30.09.2024. З цього приводу суд зазначає.

Відповідно до частини восьмої статті 37 Закон №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".

На час звернення позивача про призначення пенсії, з 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".

Згідно з пунктом 3 Постанови №823 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024.

Постановою №823 доповнено Порядок №622 пунктом 4-1, який передбачає, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01.01.2024 в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:

посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);

розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.

Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;

розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;

середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.

Також Постановою №823 доповнено Порядок №622 пунктом 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. №57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. №661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;

розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Пунктом 5 Порядку №622 в редакції Постанови №823 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Наведена норма чітко визначає, що довідки згідно з додатками 1-6 до Порядку №622 (в редакції Постанови №823) видаються виключно для призначення пенсії і не можуть бути підставою для перерахунку вже призначених пенсій державних службовців.

Судом встановлено, що до заяви про перехід на пенсію за віком державного службовця позивач додала:

довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №592/5/19-00-10-31 від 27.09.2024;

довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №591/5/19-00-10-31 від 27.09.2024.

На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; довідки видані на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за вересень місяць 2024 року (у серпні місяці 2024 року).

Однак відповідачем при обчислені розміру пенсії позивача не були враховані довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №592/5/19-00-10-31 від 27.09.2024 і довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №591/5/19-00-10-31 від 27.09.2024, так як судом не зобов`язано брати до уваги довідки про складові заробітної плати, долучені до заяви, перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Суд такі пояснення відповідача щодо неврахування спірних довідок не бере до уваги, позаяк рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі №500/6354/24 підтверджено стаж державної служби ОСОБА_1 з 01.02.1993 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби, який не визнавав територіальний орган Пенсійного фонду України.

Крім того, відповідач не навів жодних правових підстав для не врахування спірних довідок, а лише зазначив, що судом не зобов`язано брати до уваги довідки про складові заробітної плати, долучені до заяви про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Жодних заперечень щодо форми та змісту довідок, підстав їх видачі, періодів, за який вказана заробітна плата для призначення пенсії, відповідачем не наведено, а судом не встановлено. Такі довідки є джерелом інформації для обчислення розміру пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ, розрахунок якої при її призначенні є невід`ємною частиною прийняття рішення органом Пенсійного фонду.

Суд також не може погодитись із твердженням відповідача про недоцільність виплати пенсії за Законом №889-VIII через те, що розрахований розмір пенсії буде меншим ніж той, який виплачується за Законом №1058-IV, оскільки саме пенсіонер має право вирішити, який вид пенсії бажає отримувати за умови додержання вимог, передбачених законом.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що довідки про складові заробітної плати від 27.09.2024 №591/5/19-00-10-31 та №592/5/19-00-10-31, видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області підлягають врахуванню при обчислені позивачу пенсії відповідно до Закону №889-VIII. Відображені в довідці види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.

Оскільки Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі №500/6354/24, яке набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 до стажу державної служби позивачу зараховано період роботи з 01.02.1993 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби та з 30.09.2024 здійснено переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", тому врахування довідок при нарахуванні та виплаті такої пенсії повинно проводитись саме з моменту її перерахунку, тобто з 30.09.2024.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

У позовній заяві представник позивача просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо врахування наданих довідок про складові заробітної плати для переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" і рішення №192650007884 від 07.11.2025 про відмову в переведенні на інший вид пенсії, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за її заявою з 30.09.2024 на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з урахуванням виданих ГУ ДПС у Тернопільській області довідок про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років станом на вересень 2024; середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень 2024 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії).

У даному випадку виходячи зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №192650007884 від 07.11.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 спір стосується того, що судом не зобов`язано брати до уваги довідки про складові заробітної плати, долучені до заяви від 30.09.2024 при здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" при виконанні рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі №500/6354/24, яке набрало законної сили 15.10.2025, тому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області тільки зараховано до стажу державної служби періоди роботи позивача з 01.02.1993 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби.

Таким чином суд вважає, що належним способом захисту пенсійних прав позивача є визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №192650007884 від 07.11.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання здійснити з 30.09.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок, доданих до заяви про складові заробітної плати від 27.09.2024 №591/5/19-00-10-31 та №592/5/19-00-10-31, виданих Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення, не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши фактичні обставини справи, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №192650007884 від 07.11.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 30.09.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок, доданих до заяви про складові заробітної плати від 27.09.2024 №591/5/19-00-10-31 та №592/5/19-00-10-31, виданих Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 26 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ: 21318350).

третя особа

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мартиць О.І.