Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №480/268/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Справа № 480/268/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/268/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині нарахування і виплати допомоги на оздоровлення за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3051,80 грн на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 480/7024/24;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити недоплачену допомогу на оздоровлення за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3051,80 грн на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 480/7024/24;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині нарахування і виплати одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3051,80 грн на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 480/7024/24;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3051,80 грн на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №480/7024/24;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині нарахування і виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2015 по 2020 рік та щорічної основної відпустки з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3051,80 грн на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 480/7024/24;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2015 по 2020 рік та щорічної основної відпустки з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3051,80 грн на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 480/7024/24.

Свої вимоги мотивує тим, що під час проходження військової служби відповідачем виплачено йому грошову допомогу на оздоровлення за 2011-2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, та індексації грошового забезпечення. Також при звільненні з військової служби одноразову грошову допомогу та грошову компенсацію за невикористані дні відпусток обчислено без урахування індексації грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн, право на яку встановлено судовим рішенням.

Ухвалою суду від 21.01.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що допомога на оздоровлення й одноразова грошова допомога при звільненні мають разовий характер, а тому не підлягають індексації. Крім того, вказує на відсутність підстав для перерахунку компенсації за невикористані дні відпусток, а також посилається на перебування у провадженні суду справи № 480/5376/25 між тими самими сторонами щодо перерахунку окремих виплат при звільненні.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 164/2026 від 24.02.2026 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 № 11-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 1906 від 05.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/268/26.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., який своєю ухвалою від 09.03.2026 прийняв справу до свого провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та наказом від 03.04.2020 № 69 був виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 480/7024/24 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 03.04.2020 та зобов`язано нарахувати і виплатити йому за цей період індексацію грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн на місяць з урахуванням виплачених сум.

З наданої відповідачем довідки про розрахунок допомоги на оздоровлення за 2011-2018 роки вбачається, що за 2011-2014 роки щомісячна додаткова грошова винагорода при визначенні місячного грошового забезпечення позивача не нараховувалась. У 2015 році місячне грошове забезпечення позивача становило 3147,01 грн, у тому числі щомісячна додаткова грошова винагорода - 1180,13 грн, тоді як допомогу на оздоровлення нараховано у розмірі 1966,88 грн; у 2016 році - 7791,01 грн, у тому числі винагорода 2921,63 грн, допомогу нараховано у розмірі 4869,38 грн; у 2017 році - 7875,60 грн, у тому числі винагорода 2953,35 грн, допомогу нараховано у розмірі 4922,25 грн. За 2018 рік допомогу на оздоровлення нараховано у січні 2018 року у розмірі 5244,75 грн, при цьому щомісячна додаткова грошова винагорода у складі грошового забезпечення за цей місяць відсутня.

Також відповідачем надано довідку, відповідно до якої при звільненні позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 85260,00 грн, обчислену виходячи з місячного грошового забезпечення на дату звільнення у розмірі 12180,00 грн, 50 відсотків такого забезпечення та 14 повних календарних років служби.

Крім того, позивачу виплачено грошову компенсацію за 84 невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки у розмірі 34104,00 грн, виходячи з місячного грошового забезпечення на дату звільнення у розмірі 12180,00 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою-четвертою статті 9 цього Закону встановлено, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 1 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" було визначено структуру грошового забезпечення військовослужбовців, яке складалося з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних і одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" установлено щомісячну додаткову грошову винагороду окремим категоріям військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2014 № 373 пункт 1 Постанови № 889 доповнено підпунктом 4, відповідно до якого військовослужбовцям Національної гвардії України, крім військовослужбовців, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди визначалися відповідними центральними органами виконавчої влади в межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.07.2014 № 638 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам.

Відповідно до пункту 23.1 розділу XXIII Інструкції № 638 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається допомога для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

При цьому положеннями розділу XXIII Інструкції № 638 передбачено, що при визначенні допомоги для оздоровлення до місячного грошового забезпечення включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, крім винагород, які не мають постійного характеру.

Отже, нормативне регулювання пов`язувало розмір допомоги для оздоровлення саме з місячним грошовим забезпеченням військовослужбовця та не передбачало виключення з нього винагороди лише з огляду на її назву. Визначальним є характер відповідної виплати, зокрема її щомісячність та постійність.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Аналогічні положення містить пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, відповідно до якого індексації підлягає, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Таким чином, законодавством прямо передбачено обов`язковість індексації грошового забезпечення військовослужбовців, а допомога для оздоровлення визначається виходячи з місячного грошового забезпечення особи.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, вирішуючи питання щодо складових грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення, виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка фактично виплачувалася військовослужбовцю щомісяця та мала постійний характер, є складовою його місячного грошового забезпечення та має враховуватися при визначенні розміру такої допомоги.

Отже, саме по собі найменування виплати як "винагороди" не є підставою для її неврахування при обчисленні допомоги на оздоровлення. Визначальним є те, чи мала така виплата постійний щомісячний характер та чи фактично входила до грошового забезпечення військовослужбовця у відповідному періоді.

Як встановлено судом з наданої відповідачем довідки, у 2015 році до складу місячного грошового забезпечення позивача входила щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 1180,13 грн, у 2016 році - 2921,63 грн, у 2017 році - 2953,35 грн.

Водночас допомогу на оздоровлення за 2015 рік нараховано виходячи з грошового забезпечення у розмірі 1966,88 грн, за 2016 рік - 4869,38 грн, за 2017 рік - 4922,25 грн, тобто без врахування зазначеної щомісячної додаткової грошової винагороди.

Таким чином, оскільки у 2015-2017 роках щомісячна додаткова грошова винагорода фактично нараховувалася позивачу та мала щомісячний характер, суд доходить висновку, що відповідач безпідставно не врахував її при визначенні розміру грошової допомоги на оздоровлення за відповідні роки.

Разом з тим підстав для задоволення позовних вимог у цій частині за 2011-2014 роки суд не вбачає, оскільки матеріалами справи не підтверджується нарахування позивачу у зазначені роки щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889.

Так само з наданої відповідачем довідки вбачається, що при визначенні грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік щомісячна додаткова грошова винагорода у складі місячного грошового забезпечення позивача відсутня. Доказів її нарахування та виплати позивачу у місяці, з грошового забезпечення за який визначався розмір допомоги на оздоровлення за 2018 рік, матеріали справи не містять.

За таких обставин позовні вимоги щодо перерахунку грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди підлягають задоволенню за 2015-2017 роки, а в частині 2011-2014 та 2018 років - задоволенню не підлягають.

Щодо врахування індексації грошового забезпечення при визначенні розміру спірних виплат суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19 зазначив, що індексація грошового забезпечення має систематичний характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності грошового забезпечення внаслідок його знецінення через зростання споживчих цін.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постановах від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17 та від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18.

Отже, індексація є складовою грошового забезпечення, яка враховується при визначенні виплат, розмір яких залежить від місячного грошового забезпечення військовослужбовця. При цьому йдеться не про індексацію самої допомоги або компенсації як разової виплати, а про врахування вже належної військовослужбовцю індексації у складі грошового забезпечення, з якого така виплата обчислюється.

Як встановлено судом, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 480/7024/24 позивачу визначено право на індексацію грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн на місяць за період з 01.03.2018 до 03.04.2020.

Отже, зазначена сума індексації могла враховуватися при визначенні тих виплат, розрахунок яких здійснювався виходячи з грошового забезпечення позивача у період, починаючи з 01.03.2018.

Водночас з наданої відповідачем довідки вбачається, що грошова допомога на оздоровлення за 2018 рік була нарахована позивачу у січні 2018 року, тобто до виникнення у нього права на індексацію грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн.

За таких обставин підстави для врахування зазначеної суми індексації при визначенні розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік відсутні.

Так само відсутні підстави для її врахування при обчисленні допомоги на оздоровлення за 2011-2017 роки, оскільки визначена судовим рішенням індексація у розмірі 3051,80 грн стосується іншого періоду - з 01.03.2018 до 03.04.2020.

Отже, в частині позовних вимог про перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2011-2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн слід відмовити.

Щодо одноразової грошової допомоги при звільненні суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які звільняються зі служби та мають необхідну календарну вислугу років, виплачується одноразова грошова допомога у визначеному законом розмірі за кожний повний календарний рік служби.

Порядок та умови виплати такої допомоги військовослужбовцям Національної гвардії України також визначалися Інструкцією № 638.

Як вбачається з матеріалів справи, при звільненні позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 85260,00 грн, обчислену виходячи з місячного грошового забезпечення у розмірі 12180,00 грн, 50 відсотків такого забезпечення та 14 повних календарних років служби.

При цьому позивача виключено зі списків особового складу 03.04.2020, тобто у період, за який судовим рішенням у справі № 480/7024/24 встановлено його право на індексацію грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн.

Однак доказів врахування цієї індексації при визначенні місячного грошового забезпечення, з якого було обчислено одноразову грошову допомогу при звільненні, відповідачем не надано.

З огляду на систематичний характер індексації грошового забезпечення та її належність до складових грошового забезпечення військовослужбовця, суд доходить висновку, що при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач повинен був врахувати індексацію грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо грошової компенсації за невикористані дні відпусток суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у рік звільнення військовослужбовцям у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні такої відпустки.

Розмір такої компенсації визначається виходячи з грошового забезпечення військовослужбовця на день звільнення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу виплачено грошову компенсацію за 84 невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки у розмірі 34104,00 грн, обчислену виходячи з місячного грошового забезпечення у розмірі 12180,00 грн.

Оскільки на дату звільнення позивач мав право на індексацію грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн, така індексація мала бути врахована при визначенні грошового забезпечення, з якого обчислювалася компенсація за невикористані дні додаткової відпустки.

Аналогічний підхід підлягає застосуванню і до компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, оскільки така виплата також визначається виходячи з грошового забезпечення військовослужбовця на день звільнення.

Ненадання відповідачем детального розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки не спростовує обов`язку врахувати при її обчисленні всі належні позивачу складові грошового забезпечення на день звільнення.

Таким чином, позовні вимоги в частині перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової та щорічної основної відпусток з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн підлягають задоволенню.

Разом з тим, посилання відповідача на перебування у провадженні суду справи № 480/5376/25 суд відхиляє, оскільки підстави позовних вимог у вказаній справі та у цій справі є різними. Так, у справі № 480/5376/25 спір стосується визначення розміру окремих виплат із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року, тоді як у цій справі спір виник у зв`язку з неврахуванням при обчисленні відповідних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.

Відповідно до викладеного вище, суд визнає про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн та раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2020 роки та невикористані дні щорічної основної відпустки без урахування індексації грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2020 роки та невикористані дні щорічної основної відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 3051,80 грн та раніше виплачених сум.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал