Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №235/1195/24 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 235/1195/24

№ провадження 1-кп/208/528/26

ВИРОК

Іменем України

26 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 – в режимі ВКЗ

обвинуваченого ОСОБА_9 – в режимі ВКЗ

захисника ОСОБА_10 – в режимі ВКЗ

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2024 року за №62024050010000027 відносно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми Сумської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді номера обслуги 4 гранатометного відділення протитанкового взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Рядовий ОСОБА_9 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді номера обслуги гранатометного відділення протитанкового взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 06 грудня 2023 року приблизно о 10 год. 00 хв., перебуваючи на території тимчасового розташування НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , відкрито відмовився виконати бойове розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_11 № 4259 від 06.12.2023 року, доведеного до нього тимчасово виконуючим обов`язків заступника командира НОМЕР_2 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_12 , відповідно до якого необхідно посилити взводний опорний пункт в районі н.п. Веселе Донецької області із завданням - відбити наступ противника з напрямку: Веселе, Авдіївка, та не допустити його прориву в глибину оборони та сторони флангів, нанести противнику максимальних втрат, утримати підступи до північно-східної частини Авдіївки, чим створити сприятливі умови для оборони міста, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.

Кримінальна відповідальність передбачена ч.4 ст.402 КК України, а саме за непокору, тобто за відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений провину визнав частково і по суті обвинувачення дав пояснення, що дійсно йому разом з іншими військовослужбовцями було доведене бойове розпорядження, проте він відмовився від його виконання, пояснивши, що стан здоров`я не дозволяє належним чином виконувати це завдання, про що він і повідомив при оголошення розпорядження. Зазначає, що він за станом здоров`я не міг брати участь в штурмі, і його такий стан міг мати негативні наслідки на інших військовослужбовців, які б могли постраждати за цього, проте він не відмовлявся в цілому проходити службу, що і робив в іншій частині після події., і він також не заперечує проти продовження проходження служби і нині, про що заявив виступаючи в судових дебатах та з останнім словом, просив також визначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України.

Незважаючи на часткове визнання провини обвинуваченим, його провина повністю доведена сукупністю досліджених доказів, об`єм яких був визначений в порядку ч.ч.1, 2 ст.349 КПК України.

Свідок ОСОБА_12 в суді дав показання, що події відбувалися в грудні 2023 року в с.Світле Покровського району, до обіду. Зранку військовослужбовців оглянув лікар і дав висновки. Він (свідок) вишикував військовослужбовців і зачитав розпорядження. Наказ був в письмовому вигляді і він його зачитував Була відеофіксація цього. В кожного військовослужбовця запитували чи зрозуміло бойове розпорядження і чи погоджується з виконанням чи ні. ОСОБА_13 був присутній і відмовився від виконання наказу. Всі були забезпечені засобами захисту. Одні військовослужбовці скаржилися на стан здоров`я, інші на морально-психологічний стан. До нього (свідка) ОСОБА_13 зі скаргами на стан здоров`я не звертався, про кримінальну відповідальність йому доводилося.

Свідок ОСОБА_14 в суді дав показання, що ОСОБА_13 бачив в грудні 2023 року, особисто був не знайомий, знав його як військовослужбовця. Він (свідок) займався координацією евакуаційного відділення, перевіряв стан здоров`я військовослужбовців до оголошення наказу – бойового розпорядження. 06 грудня оглядав стан здоров`я і ОСОБА_13 . Стан здоров`я ОСОБА_13 дозволяв йому виконувати завдання. Також був присутній при зачитування бойового розпорядження. Ві хлопці відмовилися від виконання його, крім одного військовослужбовця ОСОБА_15 наказ при шикування, ОСОБА_13 також був присутній. Кожен окремо відмовлявся Наказ був законний, його зміст доводив ОСОБА_12 . Стан здоров`я ОСОБА_13 та інших військовослужбовців перевіряв до оголошення бойового розпорядження, усі були придатні до його виконання. Відповідаючи на питання зазначив, що під час оголошення наказу проводилася відеозйомка, він був присутній як лікар. Скарги на стан здоров`я висловлювали, проти стан здоров`я не заважав виконувати наказ.

Свідок ОСОБА_16 в суді дав показання, що проходив службу в частині НОМЕР_3 , проте вони були підпорядковані цій бригаді. На початку грудня 2023 року був присутній на оголошені наказу військовослужбовцям. Вони відмовилися від виконання бойового завдання, окрім одного. Серед них був скоріше за все і ОСОБА_13 . Бойове розпорядження було доведено голосом, усно під відеофіксацію. Було оголошено чітко, ясно і воно було законне. Військовослужбовці відмовились, особисто кожен казав чому не можу виконати завдання. Медичний огляд проводився перед наданням бойового наказу. Засоби індивідуального захисту видавали. Це був ОСОБА_17 напрямок, вони повинні були посилити один із опорних пунктів. Про кримінальну відповідальність доводиться перед відмовою від виконання бойового завдання. Ці події відбувалися в с.Світле Покровського району.

Дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Копією витягу із бойового розпорядження командира 3 мб 110 омбр імені генерал-хорунжого Марка Безручка майора ОСОБА_11 №4259 від 06 грудня 2023 року, відповідно якого особовому складу зведеного підрозділу, в тому числі і ОСОБА_9 , до 13.00 години 06 грудня 2023 року необхідно було посилити взводний опорний пункт в районі населеного пункту Веселе Донецької області із завданням - відбити наступ противника з напрямку; Веселе, Авдіївка та не допустити його прориву в глибину оборони та сторони флангів, нанести противнику максимальних втрат, утримати підступи до північно-східної частини Авдіївки, чим створити сприятливі умови для оборони міста. Доведення цього бойового розпорядження було покладено на тимчасово виконуючого обов`язки заступника командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_12 (т.2 а.с.209-210) Повноваження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтверджуються відповідними наказами № 36 від 11 квітня 2022 року та № 342 від 03 грудня 2023 року відповідно. (т.2 а.с.212, 211)

Відповідно до протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, - відеозапису від 06 грудня 2023 року4, реалізованого на підставі відповідної постанови слідчого відповідно до ч.2 ст.245-1 КПК України, з мобільного телефону марки Xiaomi Redmi 10c, серійний номер НОМЕР_4 , imei-1: НОМЕР_5 , imei-2: НОМЕР_6 , та який належить ОСОБА_18 , скопійовано відеозапис, який містить відомості щодо доведення бойового розпорядження та відмови військовослужбовців, серед яких є і ОСОБА_9 , від його виконання. Відеозапис скопійовано на диск. При відтворенні відеозапису в судовому засіданні встановлено, що він містить зображення доведення бойового розпорядження особовому складу. Бойове розпорядження оголошувалося ОСОБА_12 після чого кожен військовослужбовець окремо висловив свою позицію щодо виконання його. ОСОБА_9 відмовився від виконання наказу, посилаючись на стан здоров`я та морально-психологічний стан. Вказана дія відбувалося в присутності двох військовослужбовців, які були зазначені як свідки події, а також ОСОБА_14 , який вказав, що провів медичний огляд і протипоказань не має. (т.2 а.с.213-214, 215-217)

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 06 грудня 2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_12 , останній показав за яких обставин ним доводилося бойове розпорядження, відстань на якій він знаходився від військовослужбовців. Додатком до протоколу є відеозапис слідчої дії, який було досліджено в судовому засіданні (т.2 а.с.218-221).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 06 грудня 2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_12 , останній показав за яких обставин ним доводилося бойове розпорядження, відстань на якій він знаходився від військовослужбовців, і яка становила близько 2 метрів. Додатком до протоколу є відеозапис слідчої дії, який було досліджено в судовому засіданні (т.2 а.с.218-221).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 06 грудня 2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_18 , останній показав за яких обставин в його присутності доводилося бойове розпорядження, зазначивши, що він здійснював відеозйомку цієї події на власний телефон, вказав відстань на якій знаходився командир, що його оголошував, і яка становила близько 2 метрів. Додатком до протоколу є відеозапис слідчої дії, який було досліджено в судовому засіданні (т.2 а.с.222-225).

Відповідно до витягу з наказу від 17 жовтня 2023 року № 294 рядовий ОСОБА_9 , який зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , призначений на посаду номера обслуги 4 гранатометного відділення протитанкового взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 17 жовтня 2023 року. (т.2 а.с.235)

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 8419 від 22 листопада 2023 року рядовий ОСОБА_9 має обмежений остеохондроз грудного, поперекового відділів хребта з больвим синдромом та незначним порушенням функцій. Торакалгія, двобічна вертеброгенна люмбоішіалгія з помірно вираженим больовим та м`язово-тонічним синдромами без порушення функцій. Придатний до військової служби. (т.2 а.с.236)

Відповідно до медичної характеристики ОСОБА_9 під медичним наглядом лікаря ВЧ НОМЕР_1 знаходиться з 17 жовтня 2023 року, за останній період за медичною допомогою не звертався. (т.2 а.с.237)

Відповідно до довідки від 06 грудня 2023 року ОСОБА_9 був оглянутий лікарем ОСОБА_14 і за результатами огляду встановлено, що загальний стан задовільний, пред`явлені скарги відповідають захворюванню, згідно яких проводилося ВЛК. Дані за гостру патологію відсутні, за станом здоров`я може виконувати бойове завдання. (т.2 а.с.238). Зібрані по кримінальному провадженню докази є належними та допустимими у відповідності до статей 85,86 КПК України.

Отже, проаналізувавши докази в їх сукупності, достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що під час судового розгляду доведено, що обвинувачений відкрито відмовився виконати наказ начальника, тобто непокору, вчинену в умовах воєнного стану.

Судом встановлено, що обвинувачений, отримавши наказ начальника, доведений до його відома уповноваженою особою, відкрито відмовився від його виконання.

Твердження обвинуваченого щодо неможливості його виконання за станом здоров`я спростовуються дослідженими в суді доказами, зокрема, документами за результатами медичного огляду обвинуваченого, в тому числі безпосередньо перед оголошенням наказу.

Наявною є і кваліфікуюча ознака - вчинення непокори в умовах воєнного стану, оскільки з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні" затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, оголошено воєнний стан на всій території України, та який вчергове неодноразово продовжувався.

Таким чином, судовим розглядом встановлена винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані, що характеризують його особу, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутні. Будь-яких дій з боку обвинуваченого, що вказували б на наявність щирого каяття, судом встановлено не було. Заява захисника обвинуваченого щодо наявності такої пом`якшуючої обставини та обвинуваченого, що він шкодує, про що сторона захисту зазначила в судових дебатах, не дає зробити такий висновок без наявності об`єктивних даних, що дозволили б зробити такий висновок.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин. ОСОБА_9 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, неодружений, негативно характеризується за місцем служби. Незважаючи на незгоду обвинуваченого зі змістом характеристики, у суду відсутні підстави не приймати її.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, в межах санкції статей, що передбачає відповідальність за скоєне, у виді позбавлення волі.

Судом не встановлено підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69,75 КК України.

Так, виступаючи в судових дебатах, сторона захисту зазначала про можливість призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Проте, під час судового розгляду не встановлені обставини, зокрема наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що вказували б на можливість призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено санкцією статті, яка передбачає відповідальність за вчинене ОСОБА_9 кримінальне правопорушення.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутність обтяжуючих провину обставин, при визначенні покарання, суд приходить до висновку про достатність застосування мінімального покарання, визначеного санкцією статті.

В зв`язку з призначенням обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання рішення суду, суд вважає за необхідне залишити йому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки підстави, передбачені ч.3 ст.377 КПК України для звільнення обвинуваченого з-під варти відсутні.

Відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2024 року до обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і з цього часу останній утримується під вартою, оскільки під час судового провадження до обвинуваченого застосований аналогічний запобіжний захід.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України підлягає зарахуванню в строк покарання, призначеного ОСОБА_9 , строк його попереднього ув`язнення з 02 січня 2024 року по день ухвалення вироку за правилами, що передбачені ч.1 цієї ж статті, тобто з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, та призначити йому покарання за ч.4 ст.402 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з 26 серпня 2026 року, тобто з дня ухвалення вироку.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_9 попередній запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк покарання, призначеного ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення з 02 січня 2024 року по 25 серпня 2026 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам`янського протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1