Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №176/1561/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 16 липня 2026 р.

Справа: №176/1561/26

Суддя: Павловська І. А.

справа №176/1561/26

провадження №2/176/1578/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненського району, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народилася дочка ОСОБА_3 , батьком якої є відповідач ОСОБА_2 .

Позивачка зазначає, що відповідач не виконує покладених на нього законом батьківських обов`язків щодо виховання, розвитку та утримання дитини, не бере належної участі у житті доньки, не цікавиться станом її здоров`я, навчанням та розвитком, не спілкується з дитиною, не відвідує її та не надає належної матеріальної допомоги.

Вказує, що після початку повномасштабної збройної агресії проти України вона разом із донькою виїхала за кордон, а згодом у січні 2024 року повернулася до України та разом із дитиною проживає у місті Здолбунові Рівненської області.

За твердженням позивачки, після її повернення в Україну відповідач фактично самоусунувся від участі у вихованні та утриманні доньки, не підтримує з нею належного зв`язку, не цікавиться її життям та потребами.

Вказує, що згідно із судовим наказом, виданим Жовтоводським міським судом 18 грудня 2024 року, ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 .

Однак відповідач належним чином аліменти не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 01 квітня 2026 року становить 75 735 грн 65 коп.

Позивачка вважає, що наведені обставини свідчать про свідоме ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків та є підставою для позбавлення його батьківських прав щодо дочки.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Сторони та треті особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у підготовче засідання не з`явилися. При цьому у своїх заявах позивач та представник органу опіки та піклування просили розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є позивачка та відповідач, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

23 січня 2024 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила дошлюбне прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується актовим записом про шлюб № 11.

З матеріалів справи вбачається, що дитина проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 у місті Здолбунові Рівненської області.

Відповідач ОСОБА_2 проживає та зареєстрований у місті Жовті Води Дніпропетровської області.

Судом встановлено, що відповідач тривалий час не бере належної участі у вихованні та розвитку доньки, не цікавиться її життям, станом здоров`я, навчанням, не підтримує з нею належного спілкування, не відвідує дитину та не забезпечує її належним матеріальним утриманням.

Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачкою доказами, у тому числі характеристикою з навчального закладу, довідкою про проживання дитини разом із матір`ю, а також іншими матеріалами справи.

Суд також враховує, що відповідно до судового наказу Жовтоводського міського суду від 18 грудня 2024 року з ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на утримання дочки.

Згідно з довідкою органу державної виконавчої служби, станом на 01 квітня 2026 року за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 75 735 грн 65 коп.

Наявність заборгованості зі сплати аліментів сама по собі не є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав, однак у даній справі вона підлягає оцінці судом у сукупності з іншими обставинами, які свідчать про тривале невиконання відповідачем батьківських обов`язків.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги про позбавлення його батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що суд враховує при оцінці обставин справи та наданих доказів.

Судом також досліджено висновок органу опіки та піклування Здолбунівської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із зазначеного висновку вбачається, що ОСОБА_2 є батьком дитини. Після повернення ОСОБА_1 з донькою в Україну у січні 2024 року дитина проживає разом із матір`ю у місті Здолбунові Рівненської області.

Органом опіки та піклування встановлено, що відповідач належної участі у житті доньки не бере, не виховує її, не цікавиться її потребами та не надає належної допомоги на її утримання.

Також у висновку зазначено, що службою у справах дітей виконавчого комітету Жовтоводської міської ради здійснювалися виїзди за адресою реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , однак під час таких виїздів двері квартири ніхто не відчинив, у зв`язку з чим провести обстеження житлово-побутових умов не виявилося можливим.

З метою забезпечення участі відповідача у розгляді питання спеціалістами служби у справах дітей йому було направлено письмове запрошення, однак ОСОБА_2 до служби у справах дітей не з`явився та на контакт із відповідним органом не вийшов.

Органом опіки та піклування також враховано позицію відповідача щодо позбавлення його батьківських прав.

За результатами розгляду зазначених обставин орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаний висновок суд оцінює відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства у сукупності з іншими доказами у справі та погоджується з ним, оскільки його зміст узгоджується з іншими дослідженими судом доказами.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Згідно з ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, зокрема, має один із батьків.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей та готувати її до самостійного життя.

Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, а найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкуються з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

При цьому зазначені обставини можуть бути розцінені як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо доньки ОСОБА_3 .

Відповідач не здійснює належного виховання дитини, не бере участі у її розвитку та навчанні, не цікавиться станом її здоров`я та потребами, не підтримує належного особистого спілкування з донькою, не забезпечує її матеріально, внаслідок чого утворилася значна заборгованість зі сплати аліментів.

Суд враховує визнання відповідачем позовних вимог.

У сукупності зазначені обставини свідчать не про одноразове невиконання відповідачем окремих батьківських обов`язків, а про його тривале та свідоме самоусунення від виконання батьківських обов`язків щодо дитини.

Враховуючи викладене, висновок органу опіки та піклування Здолбунівської міської ради, визнання відповідачем позову, наявність заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 75 735 грн 65 коп., а також інші досліджені судом докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ст. 169 Сімейного кодексу України мати або батько, позбавлені батьківських прав, мають право звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав у випадках та порядку, встановлених законом.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу з урахуванням результатів розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165, 166, 169 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 18 Конвенції про права дитини, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненського району, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, про позбавлення батьківських прав — задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , суму сплаченого судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua