Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №203/2234/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Номер провадження 2/201/4533/2026

ЄУН 203/2234/26

Соборний районний суд міста Дніпра

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Заочне

17.08.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради Донецької області,

про позбавлення батьківських прав,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Позивач – ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулась до суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 (далі - Відповідач), третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради Донецької області, відповідно до якої просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з Відповідача судові витрати.

2.В обґрунтування позову зазначає, що 28.02.2014 року між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був укладений шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ». У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син ОСОБА_4 , в свідоцтві про народження якого Відповідач записаний батьком. Сторони разом з дитиною проживали у м. Маріуполь. Відповідач не допомагав Позивачу доглядати за дитиною, не гуляв з сином, не супроводжував дитину до лікарні, матеріально не утримував дитину та Позивача, зраджував дружині, мав випадок заподіяння тілесних ушкоджень, однак, Позивач не зверталась до поліції з цього приводу. Внаслідок воєнних дій сторони у березні 2015 року прийняли рішення їхати до Сполучених штатів Америки до родичів Відповідача. Стосунки між подружжям тільки погіршувались, Відповідач чинив фізичне та психологічне насильство відносно Позивача, в тому числі, в присутності дитини, користуючись тим, що Позивач не мала заощаджень та соціальних зав`язків в США, тому була абсолютно беззахисна та залежна від Відповідача. 25.07.2015 року Позивач з дитиною виїхала до міста Хьюстон, США після чого вони припинили шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство. У Хьюстоні Позивач з сином мешкала спочатку у притулку, а потім - у будинку родичів знайомого її батьків, дитина відвідувала державний дитячий садок, Позивач отримувала соціальну допомогу, вчилась на косметолога, медичного асистента, спеціаліста лазерної епіляції. Відповідач у той же час мешкав з різними жінками, майже не приймав участі у вихованні дитини, не забирав сина на канікули, на свята, в день народження, приїжджаючи на побачення 1-2 рази на місяць, хоча мешкав в 20-ти хвилинах їзди від місця проживання дитини. Участі в утриманні дитини Відповідач не приймав. При зустрічах з дитиною Відповідач ніколи не водив сина на спортивні чи освітні заходи, на відпочинок, не виконував домашні завдання, вчив дитину нецензурній лайці, водив у пивні бари, де працювали оголені жінки, давав дитині зброю та фотографувався з нею, коли брав дитину на ночівлю, не годував сина та спав з ним на одному ліжку з його жінками. Багато разів Відповідач обіцяв синові прийти, але в останню хвилину не приходив і навіть не турбувався повідомити Позивача про скасування побачення, що дуже засмучувало дитину. Це стало причиною зауважень з боку Позивача, на які Відповідач не реагував, ображав її, погрожував, що задушить/вб?є її, що стало причиною звернення 18.02.2019 року до поліції та 13.03.2019 року до Центру з питань насильства. У зв`язку із зазначеним Позивач вирішила повернутись в Україну у червні 2019 року. Після повернення до Маріуполя Позивач і дитина мешкали у квартирі, належній Позивачу, а в подальшому - у придбаній ОСОБА_7 (цивільний чоловік Позивачки). Дитина відвідувала дитячий садочок у Маріуполі, а потім почала відвідувати школу. ІНФОРМАЦІЯ_6 у Де Лос ОСОБА_8 та ОСОБА_7 народилась донька ОСОБА_9 , а також ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась друга донька ОСОБА_10 . Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.01.2021 року шлюб між сторонами розірваний та стягнуто з Відповідача, на користь Позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 . Визначено його місце проживання з матір?ю за адресою: АДРЕСА_1 . Судом при розгляді справи та зазначено в судовому рішенні, станом на січень 2021 року син знаходиться на повному утриманні матері, вихованням дитини вона займається самостійно. Відповідно до характеристики, наданої Комунальним закладом «Маріупольський навчально-виховний комплекс «гімназія-школа». Маріупольської міської ради Донецької області, дитина навчається у вказаному заклав Вихованням дитини займається мати, яка постійно цікавиться шкільним життям сина, відвідує батьківські збори. Батько дитини участі у його вихованні за час навчання не приймав. Станом на 2025 рік ситуація залишилась незмінною: Відповідач жодним чином не приймає участі в житті дитини, він не є значущою фігурою у житті дитини, емоційний зв`язок між ними відсутній. Заборгованість Відповідача по аліментам становить 118 266,67 грн, що свідчить про ухилення Відповідача від виконання обов`язку з матеріального утримання дитини. Крім того, Відповідач тривалий час не приймає жодної участі в житті дитини, не спілкується з нею, не виховує її. Після початку повномасштабного вторгнення, Позивач, діти та її мати більше місяця переховування у підвалі майже без їжі та води. З допомогою волонтерів змогли евакуюватись з Маріуполя та покинули територію України, оселившись у Туреччині, в квартирі, яка належала її цивільному чоловіку ОСОБА_7 . При цьому батько дитини жодного разу не поцікавився долею дитини, не запропонував допомогу. Наразі дитина мешкає у безпечному та стабільному середовищі, має гарні, близькі та довірливі стосунки з вітчимом, який виховує його, матеріально утримує та проводить з ним вільний час, відвідуючи пляжі, дитячі майданчики, аквапарк, батути, кафе, торговельні центри, вони разом катаються на велосипедах, мотоциклі, лижах. Внаслідок тривалої безперервної опіки над дитиною ОСОБА_11 вважає та називає цивільного чоловіка ОСОБА_7 батьком. Дитина зусиллями матері та її цивільного чоловіка забезпечена всім необхідним.В свою чергу Відповідач тривалий час належним чином не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини Він самоусунувся від виховання та спілкування з дитиною, бачив його в останній раз в червні 2019 року, до переїзду Позивача з дитиною з США до України. Відповідач не приймає належної участі у вихованні дитини, не проявляє до неї батьківського піклування, зав`язків з дитиною не підтримує, дитину не провідує, не цікавиться його життям та вихованням, участі у духовному, моральному та фізичному розвитку дитини не приймає. Збереження за Відповідачем формального статусу батька не відповідає інтересам дитини та створює правову невизначеність у питаннях освіти, медичного забезпечення та проживання. Позбавлення батьківських прав забезпечить дитині стабільність правового статусу та безперешкодну реалізацію її прав. Факт ухилення Відповідача від виконання батьківських обов`язків підтверджується документами, які додаються до позову, а також буде підтверджений показами свідків. У зв`язку із зазначеним Позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

II. Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання

3.Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 25.03.2026 року цивільна справа передана за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпра.

4.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 08.05.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

5.04.06.2026 року справа знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

6.10.06.2026 року підготовче засідання відкладене, судом повторно витребувано докази.

7.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 29.06.2026 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

8.20.07.2026 року відкладене судове засідання.

9.06.08.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

10.Сторони у судове засідання не з`явились.

11.Від представника Позивача до суду надійшла заява, відповідно до якої він просив слухати справу його без участі та без участі Позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі. Просить врахувати думку дитини, висловлену нею під час опитування судом. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

12.Відповідач у судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Клопотань та заяв до суду не надходило.

13.Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

IІІ. Установлені судом фактичні обставини

14.Судом установлено, що 28.02.2014 року між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був укладений шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого повторно, серії – НОМЕР_1 .

15.У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до копії свідоцтва про народження, виданої повторно, серії НОМЕР_2 .

16.Згідно з інформацією з Департаменту адміністративних послуг управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Маріупольської міської ради від 25.01.2021 року за № 10-13.07-0137 адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована Позивачка та її дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

17.Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.01.2021 року шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 розірваний та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з 26.11.2020 року. Визначене місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з матір?ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

18.Як встановлено судом при розгляді справи та зазначено в судовому рішенні, відповідно до характеристики, наданої Комунальним закладом «Маріупольський навчально-виховний комплекс «гімназія-школа». Маріупольської міської ради Донецької області, дитина навчається у вказаному закладі. Вихованням дитини займається мати, яка постійно цікавиться шкільним життям сина, відвідує батьківські збори. Батько дитини участі у його вихованні за час навчання не приймав.

19.Згідно з відповіддю Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 46356 від 28.11.2025 року, та постановою від 10.03.2021 року відкрито виконавче провадження № 64756588 станом на 28.11.2025 року заборгованість Відповідача по аліментам становить 118 266,67 грн.

20.Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 21.11.2025 року Головний центр обробки спеціальної інформації повідомив, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , останній раз виїхали з території України 29.03.2022 року пп «Порубне».

21.До суду надано засвідчений нотаріусом переклад посвідки на проживання в Турецькій Республіці Де ОСОБА_14 та посвідчення особи, яка знаходиться під народним захистом у Турецькій Республіці Де Лос Рейес Брагінець ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

22.У матеріалах справи містяться документи з навчальних закладів, які відвідує дитина в Турецькій Республіці та дистанційно в України

23.Відповідно до довідки про зареєстрованих за адресою проживання осіб, а саме: АДРЕСА_2 , ОСОБА_15 , зареєстровано 8 осіб, сере них Позивачка та Де Лос Рейес Брагінець Даніель.

24.Вказана квартира на праві власності належить ОСОБА_16 , що підтверджується засвідченим перекладом свідоцтва про право власності.

25.У відповідь на адвокатський запит Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради Донецької області листом від 21.11.2025 року повідомило, що Відповідач із заявою про усунення перешкод у спілкуванні з сином з боку його матері, за період часу з 03.08.2014 року по день надання відповіді на запит, не звертався, будь-яка інша інформація з порушеного питання відсутня.

26.На виконання вимог ухвали суду Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради Донецької області надало до суду відповідь за № 31-99-31.1 від 15.05.2026 року зі змісту якої вбачається, що Через окупацію міста, діяльність Маріупольського міського центру соціальних служб (ММЦСС) призупинена, що унеможливлює проведення оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею. Через призупинення діяльності ММЦСС, перебування м. Маріуполя під тимчасовою окупацією Російською Федерацією неможливо здійснити обстеження умов проживання дитини, батьків, провести оцінку потреб сім`ї та здійснити інші необхідні дії для повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи. Також звертаємо увагу, що розгляд доцільності підготовки та подання до суду позову чи висновку органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав покладено на Комісію з питань захисту прав дитини (п.4 Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866). Через окупацію міста, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради не функціонує. На підставі вищенаведеного, надати суду висновок органу опіки та піклування Маріупольської міської ради про доцільність або недоцільність позбавлення батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав не є можливим. Через неможливість надати висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відсутність в управлінні будь-якої інформації щодо дитини та її родини, просимо розглянути справу за відсутності представника управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради та органу опіки та піклування Маріупольської міської ради, та прийняти рішення в найкращих інтересах дитини.

27.Листом № 237635-2026 від 25.05.2026 року Відділ поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області повідомив, щоза даними відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань та Інформаційного порталу Національної поліції України станом на 22.05.2026 року у відношенні запитуваної особи відсутня інформація про притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності.

28.Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства «ДНІПРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ № 4» Дніпровської міської ради від 28.05.2026 року № 414, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не задекларований, за медичною допомогою не звертався.

29.Як вбачається з відповіді Комунального некомерційного товариства «ДНІПРОВСЬКА БАГАТОГПРОФІЛЬНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» від 29.05.2026 року № 2200, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на стаціонарному лікуванні не перебував.

30.Згідно з листом № 19.05.1/50854-26-Вих від 02.07.2026 року Головного центру обробки спеціальної інформації повідомив, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином Республіки Куба ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з 08.11.2017 по 02.07.2026 (станом на 13:00) в Базі даних не виявлено.

31.У судовому засіданні Позивачка зазначила, що батько не допомагає, до дитини не приїжджає, не цікавиться нею та її станом. Зазначає, що коли раз на два місяці Відповідач бачився з дитиною, не було навіть ліжка для сина. Після цих зустрічей дитина була в стресі, погано спала. Кілька разів телефонував сину на комп`ютер. ОСОБА_19 їй допомагав та забезпечував. Зауважує, що ОСОБА_4 називає цивільного чоловіка татом. Він ходить на батьківські збори разом з Позивачкою. Супроводжує до лікарні, допомагає в організації дозвілля дитини - шукає сумісні хобі. Саме він допоміг дитині стати частиною футбольного клубу.

32.Судом було допитано в якості свідка ОСОБА_20 , яка є матір`ю Позивачки. Вона зазначила, що мешкала з донькою в Маріуполі, потім вони виїхали до США, повернулись до України, та згодом виїхали до Туреччини. Вказує, що Відповідач ніяким чином не приймав участь в житті родини. Фінансово дитині не допомагав, міг побити Позивачку. Коли вона від нього втекла, фінансово або іншим чином не допомагав. Категорично відмовився платити доньці. Коли почалась війна не разу не поцікавився життям жінки та дитини. Коли почалась повномасштабна війна - сиділи в підвалах, чимось, що було готували дитину, по сусідам просили їжу, їжі, води не було. Потім знайшли волонтерів, які вивезли нас. Надали харчування дітям. Цивільний чоловік платив божевільні гроші щоб нас вивезли. Завдяки волонтерам добрались до Туреччини. Зазначає, що біологічний батько ні разу не зв`язувався з дитиною, не цікавився його долею. Цивільний чоловік завжди з нею, як би не був зайнятий працею, завжди знаходить час для дитини. Хлопчик ніколи не цікавився біологічним батьком, навіть не хоче слухати про нього. ОСОБА_21 батьком цивільного чоловіка матері. Зараз житлові умови дуже гарні, велика 2 поверхова квартира. В кожного своя кімната. В дитини окремий санвузол, велика кімната, балкон. Дитина ходить в школу. ОСОБА_19 (цивільний чоловік Позивачки) оплачує додаткові зайняття, оплачує всі зайняття для розвитку. Де ОСОБА_22 ОСОБА_23 швидко вивчив мову, розмовляє на турецькому. У нього є друзі, він добре адаптувався. Відносини ОСОБА_24 з дитиною відмінні, допомагає. Відносини хлопчика з матір`ю дружні, всім ділиться з нею, вона навіть спортом з ним займається - вона йому як подруга. Окрім школи на вихідних збираємось всією сім`єю.

33.У судовому засіданні в присутності матері суд з`ясував думку дитини. Де ОСОБА_25 зазначив, що Відповідача навіть не знає, ніколи його не бачив. Наслідки розгляду справи хлопчик розуміє та згоден з ними. Вказав, що ОСОБА_19 повністю замінив йому біологічного батька. Саме його він називає батьком. Багато часу проводить з ним. Також, зазначив, що шкільними питаннями займається матір та ОСОБА_19 .

V. Оцінка суду

34.Відповідно до ), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

35.Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

36.Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

37.Згідно з ч. 1 та 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

38.Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

39.Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

40.Згідно з ч. 4 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

41.Частинами 1 та 2 ст. 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

42.Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

43.Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

44.Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

45.На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

46.Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

47.Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 2 ста. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

48.Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

49.Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

50.Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

51.Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (постанова Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).

52.Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

53.Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

54.ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

55.Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

56.При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

57.Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30.06.2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).

58.Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

59.Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 13.03.2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18), від 24.04.2019 року у справі № 300/908/17 (провадження № 61-44369св18), від 09.11.2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), від 02.12.2020 року у справі № 180/1954/19 (провадження № 61-9754св20), від 17.01.024 року у справі № 735/308/21 (провадження № 61-10098св23), та багатьох інших.

60.Судова практика у цій категорії справ є сталою, відмінність залежить лише від фактичних обставин конкретної справи й доказування.

61.Нормами ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

62.У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_2 , маючи малолітнього сина, не виконує покладених на нього батьківських обов`язків. Будучи необтяженим станом здоров`я чи іншими важкими життєвими обставинами, свідомо залишив дитину на матір, нехтуючи своїми обов`язками протягом тривалого часу (практично з народження дитини), не цікавлячись ним, його здоров`ям, навчанням, вихованням тощо.

63.За таких умов, суд дійшов висновку про наявність належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності підтверджують, ОСОБА_2 порушує право дитини на виховання в сім`ї, яка є першоосновою розвитку особистості, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дитини, матеріально його не утримує, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а відтак вимога про позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_4 є підставною та підлягає задоволенню як така, що відповідає якнайкращим інтересам дитини зважаючи також на його потреби у розвитку і соціальній адаптації в Турецькій Республіці.

64.При цьому суд ураховує, що згідно з установленою практикою Верхового Суду (mutatis mutandis) проживання дитини за кордоном не може бути перешкодою у вирішенні спорів, пов`язаних зі захистом їх прав та інтересів.

65.Необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

66.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст, 76 ЦПК України).

67.Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

68.За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

69.Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

70.У відповідності до ч. 3 ст. ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

71.Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

72.Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

73.Повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно його неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перевіривши їх доказами, які в силу ст. ст. 81-82, 89-90, 234 ЦПК України оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, а також встановивши, що Відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків і вже тривалий час не дбає про сина, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 315-319, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

2.Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

3.Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в розмірі 1 311,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 26.08.2026 року.

Суддя Т.В. Давидовська