Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №440/4265/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4265/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Назарко Л.О.

представника позивача – Кішка Д.О.

представника відповідача – Борисенко С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" (далі по тексту - ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Полтавській області / відповідач) в якому просить:

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, №00006910701 від 21.01.2026;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, №00006920701 від 21.01.2026.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 1 розділу 2 "Правил постачання природного газу", підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу" Пунктом 13 розділу 2 Правил постачання "Правил постачання природного газу", за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/ Кодексу газорозподільних систем. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. Звертає увагу суду, що відповідно до умов пункту 1.4. договору на постачання природного газу №88-GAS-2021 від 26.08.2021, підставою для постачання природного газу Споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи, до газових мереж якого підключені об`єкти Споживача для набуття права на правомірний відбір природного газу до межі балансової належності об`єктів Споживача. Згідно пунктом 1.2 вказаного договору визначено газорозподільчу організацію – Київоблгаз. Між оператором ГРМ АТ "Оператор газорозподільної системи "КИЇВОБЛГАЗ" та споживачем ТОВ "Агро Логістика Україна" ЕІС код 56ХО0000Y6GRGP016, 01.01.2016 року укладеного договір розподілу, шляхом підписання заяви-приєднання №09420Y6HGRP016 від 01.01.2016р. Згідно додатку №4, який додається до заяви-приєднання в таблиці 2 зазначено газоспоживаюче обладнання в точках комерційного обліку – сушарки S428 (зерносушарки). Виконання умов вказаного договору підтверджується актами приймання- передачі природного газу в яких зазначено номер маршрута переміщення газу (ЕІС код), марка номер лічильника, показ лічильника, обсяги спожитого газу, енергія спожитого газу №ОГ00077190 від 30.09.2021, №ОГ00080984 від 31.10.2021, №ОГ00083666 від 30.11.2021, №ОГ00086497 від 31.12.2021. Також на виконання вказаного договору складено акти наданих послуг про розподіл природного газу №ОГЯ81036588 від 30.09.2021, №ОГЯ81037856 від 31.10.2021, №ОГЯ81043772 від 30.11.2021, №ОГЯ81049294 , №ОГЯ81049293 від 31.12.2021. Обсяги спожитого газу згідно вказаних актів приймання-передачі газу відповідають обсягам газу визначеному в актах приймання-передачі складених до договору на постачання природного газу №88-GAS-2021 від 26.08.2021.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що в ході проведеної перевірки встановлено порушення з доку позивача пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), МСФЗ 15 «Дохід» та МСБО 18 «Дохід» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, статті 1, пункту 2 статті 3, пункту 1 частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями, п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. за №88, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 859 825 грн., у т.ч. за 9 міс. 2025 року в сумі 2 859 825 грн.. Пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за №996-XIV, із змінами та доповненнями, пункту 6 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 3 177 583 грн., у т.ч. за грудень 2021 – 312583 грн., за квітень 2022 – 130092 грн., за травень 2022 – 145620грн., за червень 2022 – 140949 грн.,за липень 2022 – 156157 грн., за серпень 2022 – 134593 грн., за вересень 2022 – 302546 грн.,за жовтень 2022 – 633889грн., за листопад 2022 – 857696 грн.,за січень 2023 – 145921 грн., за лютий 2024 – 40038 грн., за березень 2024 – 150319 грн., за квітень 2023 – 27180грн. На підставі встановлених порушень складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що недостатність персоналу, відсутність транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Вказана позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.07.2020 у справі № 814/1792/17. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16, від 10.11.2020 у справі № 440/3779/18, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19. З огляду на принцип "індивідуальної податкової відповідальності" Позивач правомірно відобразив в обліку результати операцій з придбання газу у ТОВ «Трансгазпром»: і не може нести відповідальність за будь-які дії чи бездіяльність контрагентів, які Відповідач може вважати неправомірними. З огляду на зауваження щодо відсутності підтвердження надходження до контрагенту Позивача газу за "ланцюгом постачання", який аналізується в Акті перевірки, варто вказати, що відповідно до усталеної судової практики, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету чи декларування, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи (принцип індивідуальної відповідальності). Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення податкових наслідків за реальним правочином. Зокрема, статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Згідно зі ст.36 ПК України встановлено податковий обов`язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суми податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Верховний Суд у Постанові від 18.04.2019 у справі № 815/6818/13-а вказав наступне: платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем та/або порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Також, у Постанові від 10.06.2019 у справі № 826/25258/15, Верховний Суд зазначив, що формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Як вбачається із змісту Постанови від 14.05.2019 у справі № 813/2792/17, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Зазначені висновки підтверджуються також практикою Європейського суду з прав людини (далі – "ЄСПЛ"). Зокрема, у справі "Інтерсплав проти України" ЄСПЛ зазначив, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Також у справі "Булвес" АД проти Болгарії, ЄСПЛ зробив висновок про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Окрім того, чинне законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та наявність у нього достатніх власних матеріальних чи трудових ресурсів як умову для формування витрат для цілей податку на прибуток чи декларування сум податкового кредиту з ПДВ.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2025 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 05.11.2025 № 3746-п, у період з 19.11.2025 по 02.12.2025, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 30.09.2025, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 по 30.09.2025 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Полтавській області 16.12.2025 складено акт №17564/16-31-07-01-01/34233603, за висновками якого встановлено порушення ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА":

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), МСФЗ 15 "Дохід" та МСБО 18 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, статті 1, пункту 2 статті 3, пункту 1 частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями, п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 859 825 грн., у т.ч. за 9 міс. 2025 року в сумі 2 859 825 грн.

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року за №996-XIV, із змінами та доповненнями, пункту 6 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 3 177 583 грн., у т.ч. за грудень 2021 – 312583 грн., за квітень 2022 – 130092 грн., за травень 2022 – 145620грн., за червень 2022 – 140949 грн., за липень 2022 – 156157 грн., за серпень 2022 – 134593 грн., за вересень 2022 – 302546 грн., за жовтень 2022 – 633889грн., за листопад 2022 – 857696 грн., за січень 2023 – 145921 грн., за лютий 2024 – 40038 грн., за березень 2024 – 150319 грн., за квітень 2023 – 27180грн. На підставі встановлених порушень складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

На підставі висновків акту №17564/16-31-07-01-01/34233603 контролюючим органом 21 січня 2026 складено податкові повідомлення-рішення:

- №00006920701, яким ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" збільшено суму грошового забезпечення з податку на додану вартість в розмірі 3971978,75 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 3177583 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 7794395,75 грн,

- №00006910701, яким ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" збільшено суму грошового забезпечення з податку на прибуток в розмірі 3574781,25 грн, в тому числі за основним зобов`язанням в розмірі 2859825 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 714956,25 грн.

Збільшуючи ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" суму грошового забезпечення з податку на додану вартість та податку на прибуток ГУ ДПС виходило з того, що:

"В ході перевірки за період вересень-грудень 2021 року встановлено постачання ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ», покупцю ТОВ «АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА» природного газу, перевищення замовленої (договірноі) потужності, замовлена (договірна) потужність, всього на загальну суму 19 065 499,91 грн., в т.ч. ПДВ 3 177 583 грн. Оформлення господарських операцій з ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ» здійснювалось на підставі Договру на постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021 (з додатковими угодами), згідно якого ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ», що іменується надалі «Постачальник», в особі директора Сорокіна Руслана Юрійовича, який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ «АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА», що іменується надалі «Споживач», в особі директора Володіна Андрія Валерійовича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, які надалі разом іменуються «Сторони», а кожна окремо - «Сторона», відповідно до чинного законодавства України, уклали цей Договір поставки, надалі - «Договір», про наступне:

За цим Договором Постачальник зобов`язаний поставити Споживачу природний газ у необхідних - для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язаний приймати газ та своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені умовами цього Договору.

У періоді взаємовідносин з ТОВ «АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА», а саме 3-4 квартал 2021 року обліковувалось 11 найманих працівників. Повідомлення за формою 20-ОПП відсутні, основні засоби станом на 31.12.2021 року відсутні, запаси становлять 3609,7 тис.грн.

В ході проведення перевірки використовувалися дані інформаційно-аналітичних систем ДПС: ІКС «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних та ін.

За результатами аналізу встановлено: у період взаємовідносин з ТОВ «АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА», ТОВ «ТРАНСГАЗПFОМ» було фігурантом у кримінальному провадженні № 42018000000002900 від 20.11.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст. 212 КК України по справі 7б7/66448/21-к (Ухвала Печерського районного суду від 14.12.2021 року): «В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ПАТ «Банк «Український капітал» (ЄДРПОУ 22868414), які, діючи умисно та цілеспрямовано за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Укрінвест Групи» (ЄДРПОУ 36185007), використовують підконтрольні їм суб`єкти підприємницької діяльності з ознаками фіктивності з метою вчинення протиправних діянь, пов' язаних з впровадженням протиправних фінансових механізмів для ухилення від сплати податків, шляхом незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість для суб' єктів господарської діяльності реального сектору економіки, сприяння у привласненні грошових коштів та· легалізації доходів одержаних злочинним шляхом привласнили грошові кошти в особливо великих розмірах. До підконтрольних підприємств, які водночас ведуть реальну фінансовогосподарську діяльність, належать наступні суб`єкти господарювання: ТОВ «Скела Терциум» (код ЄДРПОУ 35247177), ТОВ «ГК «Інвестсервіс» (код ЄДРПОУ 38983870), ТОВ «Синергія Газ Енерджи» (код ЄДРПОУ 40044588), ТОВ «Газторгпостач» (код ЄДРПОУ 38105651), ТОВ «Газенерrопостач» (код ЄДРПОУ 40044682), ТОВ «Газоторгова Компанія» (код ЄДРПОУ 39201974), ТОВ «Газпромінвест ЛТД» (код ЄДРПОУ 39908899), ТОВ «Українська Газоторгова Компанія» (код ЄДРПОУ 34485629), ТОВ «ГП «Промсервіс» (код ЄДРПОУ 36066710), ПАТ «ЗНВКІФ «Верден» (код ЄДРПОУ 38196906).

Крім того, службові особи ПАТ «Банк «Український капітал» (ЄДРПОУ 22868414), заволодівши грошовими коштами в особливо великих розмірах, з метою умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування у встановленому законом порядку, для незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сприяння у привласненні грошових коштів та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом перераховують вказані грошові кошти на рахунки підконтрольних суб' єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Ліель» (код ЄДРПОУ 39295219), ТОВ «К.А.Р.Е. Трейд» (код ЄДРПОУ 39618880), ТОВ «Грандвей» (ЄДРПОУ 40263379), ТОВ «Промо Грандес» (код ЄДРПОУ 40036179), ТОВ «Трансгазпром» (код ЄДРПОУ 41334204), ПП «Бізнес Консалт Дніпро» (код ЄДРПОУ 42322630), ТОВ «Українська ТПГ «Спеценергомаш» (код ЄДРПОУ 38194736), ТОВ «Фортінс» (код ЄДРПОУ 3926:;844), ТОВ «Мариканда» (код ЄДРПОУ 39240662), ТОВ «Трейдмей» (код ЄДРПОУ 39926389), ТОВ «Сорен» (код ЄДРПОУ 40430153), ТОВ «Аргон 2015» (код ЄДРПОУ 40088541), ТОВ «Аствуд».

Крім того, по ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ» приймалися Рішення про відповідність платника критеріям ризиковості :

Рішення № 133851 від 28.07.2021 (п. 8 Критеріїв ризиковості). Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування;

Рішення № 142264 від 09.08.2021 (п. 8 Критеріїв ризиковості). підприємством ПК (ліміт) сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «СИНЕРГІЯ ГАЗ ЕНЕРДЖИ» ( 40044588), ТОВ «ФК «АСТЕК-ІНВЕСТ» (35833605).

Рішення № 145526 від 12.08.2021 про невідповідність платника критерія ризиковості.

Згідно даних ЄРПН по ланцюгу постачання природний газ ТОВ «ТР АНСГ АЗПРОМ» було придбано у постачальників, які формували кредит за рахунок придбання товарів, які не властиві та не відповідають основному виду діяльності при здійсненні фінансово-господарської діяльності :

ТОВ "Церсій" І 43377763) 2615. ГУ ДПС ум. Києві, стан О, ОВД - комп`ютерне програмування.

По ланцюгу постачання природний газ було придбано у ТОВ «ПРОТЕКС СИСТЕМ» (44134711) 1553.

ГУ ДПС в Одеській області, стан 17 - перейшов до ін. ДПІ, ОВД : посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації. Податковий кредит формує в результаті придбання наступних товарів: труси чоловічі, прикраса для свята, жмих соняшниковий, сумка господарська, колготи жіночі тощо.

Далі по ланцюгу : ТОВ «ТБ «Мавібонд» ( 43934453). 1552ГУ ДПС у Одеській області, стан 17 - перейшов до ін. ДПІ, ОВД : Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнанням. Податковий кредит формує в результаті придбання наступних товарів: пустушка силіконова,

Щебінь із природного каменю для будівельних робіт, Природні трави, 100 гр Чай листовий, тощо.

Далі по ланцюгу: ТОВ «ФІСТЕР ЛІОКС» (43928764). 0533. ГУ ДПС в Донецькій області, стан О, ОВД : Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Податковий кредит формує в результаті придбання наступних товарів: сигарети Прима Люкс №6, Електромагнітні установки, Пальта жіночі текстильні, Стілець з оббивкою з натуральної шкіри, крупа ячмінна; морква, цукор, тощо.

Далі по ланцюгу: ТОВ «ГРАНДПАК Іl\ШОРТ» (44152699). 0533. ГУ ДПС в Донецькій області, стан О, ОВД : Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Податковий кредит формує в результаті придбання наступних товарів: Комплект з бюстгальтера з поролоновими вставками і трусів, трикотажний, Тарілки з пластмас, іграшки дитячі, Тушка курчат-бройлерів для нарізки, тощо. Далі ланцюг відсутні.

ТОВ «СКЕЛА ТЕРДИУМ» (35247177) 2650. ГУ ДПС ум. Києві (Центральна ДПІ), стан О, ОВД Неспеціалізована оптова торгівля. Чисельність працівників у 3-4 кварталі 2021 - 8 осіб. Повідомлення за формою 20-ОПП офісне приміщення, основні засоби станом на 31.12.2021 року відсутні, запаси відсутні.

По ланцюгу постачання природний газ було придбано у ТОВ «ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН» (40632421) 2657. ГУ ДПС м. Києві (Правобережна ДІІІ), стан О, ОВД : Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

Далі по ланцюгу : ТОВ «КРАФТ ЕНЕРДЖИ» (40008157). 2650. ГУ ДПС у м. Києві (Центральна ДПІ), стан О, ОВД: Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

А потім знову по ланцюгу постачання природний газ придбає у ТОВ «ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН», що вказує на штучне формування податкового кредиту.

Таким чином, операції з постачання природного газу ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ» (податковий номер 41334204) не опосередковуються з їх реальним виконанням з наступних причин:

- відсутність фактичного підтвердження ланцюга з придбання природного газу;

- відсутність технологічної можливості для виробництва такого продукту (товару);

- відсутність операцій з імпортування вказаних категорій товару".

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями від 21.01.2026 №00006910701 та №00006920701 від 21.01.2026, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 1.1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У пункті 198.6 статті 196 Податкового кодексу України наведено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та контрагентами в оспорюваній сумі, які були покладені в основу акта перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон України №996-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність – звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України №996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704 (далі – Положення № 88, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 16.03.2021 року у справі № 580/2490/19.

З урахуванням зазначеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що 26.08.2021 між ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено договір на постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

Відповідно до пункту 1.1 предметом вказаного договору є постачання природного газу у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний приймати газ та своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені умовами договору.

Передача природного газу здійснюється у точці виходу в мережі АТ "Укртрансгаз", згідно переліку ЕІС-код точок комерційного обліку споживача (пункт 1.2 договору).

27.08.2021 між "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

01.10.2021 між "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

25.10.2021 між "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

28.10.2021 між "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

25.11.2021 між "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

Вищевказаними додатковими угодами, зокрема, встановлено об`єми постачання природного газу на кожен місяць.

В ході виконання вимог договору на постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021 та додаткових угод між сторонами підписувались акти прийому-передачі природного газу №742 від 30.09.2021 за вересень 2021 року, №823 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року, №918, 918, 920 від 30.11.2021 за листопад 2021 року, №983 від 31.12.2021 за грудень 2021 року та актами надання послуг №783 від 30.09.2021, №868 від 31.10.2021, №927 від 30.11.2021, №988 від 31.12.2021.

Оплата за поставлений товар проведена в безготівковій формі, що підтверджується платіжними інструкціями №61 від 30.09.2021, №515 від 03.11.2021, №513 від 01.11.2021, №6 від 21.01.2022, №5 від 19.01.2022.

Постачальник ТОВ "Трансгазпром" у зв`язку з виконанням договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021 склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податкові накладні: №59 №43 від 30.09.2021, №36, 81 від 30.10.2021, №44 від 01.11.2021, №45 від 03.11.2021, №46, 47, 48, 70 від 30.11.2021, №48, 49 від 31.12.2021.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 "Правил постачання природного газу", підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу".

Пунктом 13 розділу 2 Правил постачання "Правил постачання природного газу", за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/ Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Відповідно до умов пункту 1.4. договору на постачання природного газу №88-GAS-2021 від 26.08.2021, підставою для постачання природного газу Споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи, до газових мереж якого підключені об`єкти Споживача для набуття права на правомірний відбір природного газу до межі балансової належності об`єктів Споживача.

Згідно пункту 1.2 вказаного договору визначено газорозподільчу організацію – Київоблгаз.

Між оператором ГРМ АТ "Оператор газорозподільної системи "КИЇВОБЛГАЗ" та споживачем ТОВ "Агро Логістика Україна" ЕІС код 56ХО0000Y6GRGP016, 01.01.2016 укладеного договір розподілу, шляхом підписання заяви-приєднання №09420Y6HGRP016 від 01.01.2016.

Згідно додатку №4, який додається до заяви-приєднання в таблиці 2 зазначено газоспоживаюче обладнання в точках комерційного обліку – сушарки S428 (зерносушарки).

Виконання умов вказаного договору підтверджується актами приймання-передачі природного газу в яких зазначено номер маршрута переміщення газу (ЕІС код), марка номер лічильника, показ лічильника, обсяги спожитого газу, енергія спожитого газу №ОГ00077190 від 30.09.2021, №ОГ00080984 від 31.10.2021, №ОГ00083666 від 30.11.2021, №ОГ00086497 від 31.12.2021, №ОГ00090095 ВІД 31.01.2022.

Також на виконання вказаного договору складено акти наданих послуг про розподіл природного газу №ОГЯ81036588 від 30.09.2021, №ОГЯ81037856 від 31.10.2021, №ОГЯ81043772 від 30.11.2021, №ОГЯ81049294 , №ОГЯ81049293 від 31.12.2021, №ОГЯ82001552 ВІД 31.01.2022.

Обсяги спожитого газу згідно вказаних актів приймання-передачі газу відповідають обсягам газу визначеному в актах приймання-передачі складених до договору на постачання природного газу №88-GAS-2021 від 26.08.2021.

Оплата за надані послуги проведена в безготівковій формі, що підтверджується платіжними інструкціями №50 від 03.08.2021, №54 від 02.09.2021, №60 від 30.09.2021, №514 від 03.11.2021, №70 від 09.12.2021, №71 від 10.12.2021, №3 від 11.01.2022.

АТ "Оператор газорозподільної системи "КИЇВОБЛГАЗ" у зв`язку з наданням послуг з розподілу газу (потужність) склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податкові накладні: №2948 від 02.09.2021, №9732 від 30.09.2021, № 2980 від 03.11.2021, №11036 від 30.11.2021, №4002 від 10.12.2021, №11548 від 31.12.2021.

Як зазначив позивач у відповіді на відзив, необхідністю укладення договору на постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021, слугував укладений між ТОВ "Агро Логістика Україна" (орендодавець) та ТОВ "Кононівський елеватор" (орендар) договір оренди майна від 11.06.2021, відповідно до пункту 1.1 якого була передача у тимчасове володіння і користування майна, яке розташоване у Київській області, м. Яготин, вул. Поштова, 56-а: об`єкти нерухомості, інженерні та інші комунікації, санітарно-технічні системи, інженерні споруди та іншу інфраструктуру у тому числі транспортні засоби , механізми та агрегати перелік яких наведено у Додатку до цього договору та Акті приймання-передачі майна , які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 4.4 вказаного договору, "Крім орендної плати, Орендар відшкодовує Орендодавцеві фактичні витрати за спожиті: електроенергію, природний газ, послуги зв`язку, водопостачання, послуги пов`язані з господарською діяльністю та ТМЦ".

На виконання умов вказаного договору, відповідно до Акту приймання-передачі майна від 01.06.2021, передано Орендарю майно згідно умов договору оренди.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти надання послуг, платіжні інструкції, податкові накладні, бухгалтерські довідки, договора складського зберігання.

Стосовно посилань відповідача на недостатність персоналу, відсутність транспортних засобів, виробничо-складських приміщень, на переконання суду, не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Верховний Суд неодноразово акцентував на тому, зокрема, у постановах від 02.12.2019 у справі №826/13060/18, від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Суд зазначає, що доводи контролюючого органу зводяться лише до правових дій, наявності/відсутності відповідних об`єктів, персоналу тощо саме у контрагентів позивача по ланцюгу їх взаємовідносин по іншим господарським операціям.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 КК України та статті 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, контролюючим органом не надано жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" з контрагентами.

Крім того, наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. З цього приводу Верховний Суд висловлював правову позицію, зокрема у справі № 802/2231/17-а постанова від 18.09.2018.

Також, сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09.07.2020 у справі № 826/9561/17, від 04.09.2020 у справі № 1640/2783/18 від 25.09.2019 у справі № 817/992/15 від 01.12.2022 у справі № 320/5878/19.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04.06.2020 у справі № 340/422/19, від 10.07.2020 у справі № 120/4723/18-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 27.08.2020 у справі № 820/1379/16, від 17.09.2020 у справі № 826/16705/17, від 20.10.2020 у справі № 806/705/15 тощо).

Крім того, в ході перевірки не встановлено, що ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" не використало придбаний газ або ж те, що він не був поставлений у межах договору на постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021 та додаткових угод.

Контролюючий орган не надав жодних доказів, які б свідчили про безтоварність операцій платника податку та його контрагента, невідповідності господарських операцій цілям та завданням діяльності платника податку, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

У постановах від 18.12.2018 у справі №816/1118/17, від 15.01.2019 у справі №809/2918/13-а Верховним Судом зроблено правові висновки, які зводяться до того, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Отже, надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" чи його контрагентів. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Придбані товари необхідні для здійснення діяльності позивача та отримання останнім прибутку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що наведені докази свідчать про реальність господарських операцій ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром".

Дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" порушень податкового законодавства, визначених в акті від 16.12.2025 №17564/16-31-07-01-01/34233603, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Констатуючи вищевикладене, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 21.01.2026 №00006910701 та №00006920701.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 34233603, площа Павленківська, 24, м.Полтава) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192, вул. Європейська, 4, м.Полтава) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Полтавській області від 21.01.2026 №00006910701, №00006920701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 33280 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.08.2026.

Суддя С.О. Удовіченко