Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №440/8760/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/8760/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на незаконність його призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_3 його було незаконно мобілізовано без проведення належного медичного огляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

21.07.2026 до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_4 на позовну заяву, у якому представник ТЦК та СП просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач пройшов медичний огляд для визначення ступеню придатності до військової служби, при цьому від проходження ВЛК зазначений громадянин НЕ відмовлявся, Після проходження медичних обстежень було видано довідку №2026-0512-1146-4143-3 від 12.05.2026 року, яку підписали голова, секретар та члени ВЛК. Із винесеною довідкою позивач був ознайомлений, зауважень до її змісту не мав, про що свідчить його особистий підпис на довідці. Враховуючи вищевикладене, ІНФОРМАЦІЯ_5 позовні вимоги позивача не визнає.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Позивач у травні 2026 позивач був затриманий співробітниками Національної поліції та примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 , після чого, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №10/1496 від 12.05.2026 позивача було призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач у позовній заяві, він не проходив ВЛК, його не показували жодному лікарю, направлення на лабораторні дослідження не видались, однак при цьому є висновок ВЛК про його повну придатність до військової служби, на якому стоїть не його підпис. Лікарями ВЛК формально здійснені записи про те, що Позивач здоровий навіть без проведення медичного огляду

Позивач, стверджуючи про незаконність його призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Водночас, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

За приписами частин першої - третьої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

У силу частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

За змістом частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Частинами восьмою, дев`ятою цієї статті визначено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

16.05.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 (набрала чинності 18.05.2024), якою затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Як передбачено пунктом 1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Пунктами 2, 3 Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов`язок і військову службу” та цим Порядком.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

За змістом пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

У силу пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364.

Відповідно до абзаців першого, четвертого пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

За змістом пункту 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ. У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

У силу абзацу другого пункту 82 Порядку №560 наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи).

Згідно з пунктами 91, 94-98 Порядку №560 відправлення резервістів та військовозобов`язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.

До складу військових команд включаються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил).

Військовозобов`язані, призванні на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу, направляються до навчальних частин (центрів) для проходження базової загальновійськової підготовки.

Для супроводження військової (зведеної військової) команди призначаються старший військової команди та супроводжуючі особи із числа військовослужбовців, які спроможні забезпечити додержання військової дисципліни і порядку у військових командах на шляху слідування:

від місця формування до військової частини (установи) або об`єднаного (обласного) збірного пункту, - наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

від об`єднаного (обласного) збірного пункту до військової частини (установи), - наказом керівника обласного (Київського та Севастопольського міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На особовий склад військової (зведеної військової) команди відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оформляється поіменний список (додаток 14) за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який після накладення кваліфікованого електронного підпису керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки надсилається засобами системи електронного документообігу на адресу військової частини (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), до якої відправляється військова (зведена військова) команда.

Роздрукований примірник поіменного списку, який містить придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією, військово-облікові документи, обліково-послужні картки, особові справи, довідки з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров`я на кожного резервіста та військовозобов`язаного отримує старший військової команди, який приймає особовий склад військової (зведеної військової) команди у своє підпорядкування.

Старший військової команди несе відповідальність за особовий склад військової (зведеної військової) команди з моменту прийняття його у своє підпорядкування, під час слідування до військової частини або об`єднаного (обласного) збірного пункту та до моменту завершення прийому особового складу військової (зведеної військової) команди військовою частиною або обласним (Київським та ІНФОРМАЦІЯ_7 .

За приписами статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається: 4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Підстави звільнення з військової служби визначені у статті 26 Закону №2232-XII.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У справі, що розглядається, позивач оспорює незаконні, як на його думку, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо його призову на військову службу.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що його було незаконно затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 без його згоди, хоча позивач у розшуку не перебував, а у подальшому, мобілізовано без проведення належного медичного огляду, додаткових обстежень.

Суд встановив, що ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі наказу №2372-М від 12.05.2026 року.

Позивач пройшов медичний огляд для визначення ступеню придатності до військової служби, при цьому від проходження ВЛК зазначений громадянин не відмовлявся,

Після проходження медичних обстежень було видано довідку №2026-0512-1146-4143-3 від 12.05.2026 року, яку підписали голова, секретар та члени ВЛК. Із винесеною довідкою позивач був ознайомлений, зауважень до її змісту не мав, про що свідчить його особистий підпис на довідці.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їх сімей, громадян, які добровільно вступають на військову службу (навчання) за контрактом у Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, та осіб, звільнених з військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

З метою цифровізації процедури військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України 28.02.2025 набув чинності наказ Міністерства оборони України від 27.02.2025 №153 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства оборони України", відповідно до п. 4 якого установлено, що: 1) постанови військово-лікарських комісій, передбачені пунктом 2.1 глави 2 розділу І наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, формуються в електронній формі засобами інформаційно-комунікаційної системи "Медична інформаційна система Збройних Сил України"; 2) до впровадження інформаційно-комунікаційної системи "Медична інформаційна система Збройних Сил України" у закладах охорони здоров?я (установах), в яких створені та функціонують військово-лікарські комісії, зазначені постанови формуються в паперовій формі, але не пізніше 01 квітня 2025 року; 3) постанови військово-лікарських комісій з 01 квітня 2025 року формуються виключно в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі "Медична інформаційна система Збройних Сил України", за винятком періодів відсутності технічної можливості. Про дати і час початку та закінчення періоду відсутності технічної можливості розміщуються відповідні оголошення на веб-сайті Міністерства оборони України.

Суд зауважує, що хоча позивач у позовній заяві й посилається на проведення його мобілізації без здійснення належного медичного огляду, водночас, у цій справі позивач не оскаржує довідку військово-лікарської комісії №2026-0512-1146-4143-3 від 12.05.2026, якою його визнано придатним до проходження військової служби, а також не надає належні медичні документи, які б підтверджували ту обставину, що ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації як військовозобов`язаний, визнаний в установленому порядку особою з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

З огляду на викладене, а також враховуючи вимоги щодо оформлення довідки військово-лікарської комісії в електронній формі, що фактично виключає наявність у ній власноручних підписів членів ВЛК та самого військовозобов`язаного, усі доводи позивача щодо його неналежного медичного огляду під час мобілізації та формального оформлення довідки ВЛК без фактичного проведення медичного огляду, суд відхиляє як безпідставні, оскільки правомірність довідки військово-лікарської комісії №2026-0512-1146-4143-3 від 12.05.2026 не є предметом цього спору.

Поряд з цим, позивач не надає суду також й доказів його звернення до відповідного органу ТЦК та СП із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у встановленому законодавством порядку, в тому числі, й на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ.

Позивач у наданих до суду заявах по суті справи жодним чином не пояснив, чому за наявності, за його твердженнями, у нього медичних документів про стан здоров`я, який надає йому право на відстрочку від проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, останній не скористався своїм правом на оформлення права на таку відстрочку.

За наведених обставин, суд встановив, що станом на 12.05.2026 позивач не мав ані належним чином оформленої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ані бронювання.

А відтак, посилання позивача на протиправність дій посадових осіб ТЦК та СП щодо затримання його 12.05.2026 та доставляння до ІНФОРМАЦІЯ_4 за відсутності даних про розшук ОСОБА_1 суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

У матеріалах справи відсутні інші докази, що свідчили б про незаконність призву позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період; представник позивача на наявність таких обставин у ході розгляду справи не посилався.

Матеріалами справи підтверджується, що позивача було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі наказу №2372-М від 12.05.2026 року..

Що ж стосується дотримання ІНФОРМАЦІЯ_3 алгоритму під час призову позивача за мобілізацією, то суд зазначає, що відповідно до правових висновків, що викладені Верховним Судом у постанові від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення; певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховний Суд у згаданій постанові також наголосив, що, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 820/3914/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 806/1243/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 210/3268/15-а та від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи відсутність належним чином доведених фактів незаконності мобілізації позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо призову ОСОБА_2 на військову службу.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог підстав для розподілу судових витрат не має.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 205, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко