Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №420/22119/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22119/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку статті 287 КАС України в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумома Євгенія Володимировича від 14.07.2026 (ВП № 81485306) про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись з урахуванням особливостей 287 КАС України. Судове засідання призначено на 25.08.2026.

25.08.2026 учасники справи у судове засіданні не з`явились, про дату, час та місце проведення останнього повідомлялися належним чином. Представником відповідача подано заяву відкладення розгляду справи.

За приписами частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 420/14762/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, третя особа, яка не заявляє позовних вимог, - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» про визнання протиправними дії щодо відмови в реагуванні на звернення, задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, щодо відмови в реагуванні на заяву позивача щодо вжиття заходів відносно порушення санітарних норм. Зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області здійснити заходи нагляду та контролю за експлуатації та обслуговуванням ліфту, в частині його роботи з перевищення допустимого рівня шуму в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

02.07.2026 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, з метою добровільного та належного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 420/14762/25, направлено до Одеського окружного адміністративного суду заяву про роз`яснення рішення суду (№ Вих-8400/09/29--26 від 02.07.2026), так як Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області повинно дотримуватись вимог ст. 19 Конституції України. Станом на 21.07.2026 заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про роз`яснення рішення суду по справі № 420/14762/25 від 02.07.2026 Одеським окружним адміністративним судом не розглянута. Відповідно до Постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумома Є.В. про відкриття виконавчого провадження № 81485306 від 14.07.2026, Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області необхідно виконати рішення суду про здійснення заходу нагляду та контролю за експлуатацією та обслуговуванням ліфту, в частині його роботи з перевищення допустимого рівня шуму в квартирі за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Софіївська, буд. 15, кв. 84, протягом 10 робочих днів.

14.07.2026 Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області відразу, як отримало вказані постанови державного виконавця, на поштову та електронні адреси Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслало листа від 14.07.2026 №Вих-8892/09/28--26 щодо виконання рішення суду (виконавче провадження № 81485306), у якому зокрема зазначило, що Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області не має правових підстав здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відносно фізичних осіб, згідно Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, а може здійснювати планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) виключно щодо суб`єктів господарювання (підприємств, організацій та фізичних осіб-підприємців). Так, з метою добровільного та належного виконання рішення суду 02.07.2026 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області направлено до Одеського окружного адміністративного суду Заяву про роз`яснення рішення суду по справі № 420/14762/25 (№ Вих-8400/09/29--26 від 02.07.2026). Спроба виконати добровільно рішення Одеського окружного адміністративного суду 13.01.2026 по справі № 420/14762/25, без роз`яснення, в такому виді, як воно є, може потягти за собою перевищення владних повноважень державного органу або накладення штрафних санкцій за невиконання рішення суду. Сам по собі обов`язок виконати рішення суду не створює нових владних повноважень, яких Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області не має за законом. Судове рішення визначає обов`язок, але не розширює компетенцію державного органу понад межі, встановлені законом.

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, вживає всіх можливих заходів щодо добровільного виконання рішення суду, звернувшись до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про роз`яснення рішення суду (02.07.2026), ще до винесення постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумома Є.В. про відкриття виконавчого провадження № 81485306 від 14.07.2026 (виконавчий лист № 420/14762/25 виданий 21.05.2026 Одеським окружним адміністративним судом). Однак, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумома Є.В., в той же день 14.07.2026 виніс Постанову про стягнення виконавчого збору від 14.07.2026 (ВП № № 81485306) у розмірі 34588,00 грн.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі №420/14762/25, яке набрало законної сили 28.04.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, третя особа, яка не заявляє позовних вимог, - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» про визнання протиправними дії щодо відмови в реагуванні на звернення задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, щодо відмови в реагуванні на заяву позивача щодо вжиття заходів відносно порушення санітарних норм.

Зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області здійснити заходи нагляду та контролю за експлуатації та обслуговуванням ліфту, в частині його роботи з перевищення допустимого рівня шуму в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позову відмовлено.

02.07.2026 Головне управління Дерпродспоживслужби в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення по справі №420/14762/25 в частині: «…зобов`язання Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області здійснити захід нагляду та контролю за експлуатацією та обслуговуванням ліфту, в частині його роботи з перевищення допустимого рівня шуму в квартирі за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Софіївська, буд. 15, кв. 84».

14.07.2026 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумом Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №81485306.

Відповідно до пункту 2 цієї постанови боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Відповідно до пункту 3 цієї постанови вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн.

14.07.2026 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумом Є.В. було прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №81485306, якою постановлено стягнути з боржника: Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн.

14.07.2026 Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразума Є.В. із листом №Вих-8892/09/28— 26 в якому, серед іншого, зазначило, що з метою добровільного та належного виконання рішення суду 02.07.2026 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області направлено до Одеського окружного адміністративного суду Заяву про роз`яснення рішення суду по справі № 420/14762/25. Частиною 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Позивач не погоджується із прийнятою постановою про стягнення виконавчого збору, посилаючись на звернення до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про роз`яснення рішення суду, ще до винесення постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумома Є.В. про відкриття виконавчого провадження № 81485306 від 14.07.2026, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 18 Закону №1404-УІІІ встановлені обов`язки і права виконавців, зокрема виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-УІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-УІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.

Крім того, частиною 1 статті 27 Закону №1404-УІІІ визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина 2, 3 статті 27 Закону України №1404-VIII).

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частини 4 статті 27 ЗУ №1404-VIII).

Аналізуючи вище наведені норми Закону №1404-УІІІ суд зазначає, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. При цьому стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця.

Статтею 63 Закону України №1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, вищезазначені норми встановлююсь необхідність перевірки виконавцем виконання рішення суду боржником.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.07.2026 Головне управління Дерпродспоживслужби в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення по справі №420/14762/25 в частині: «…зобов`язання Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області здійснити захід нагляду та контролю за експлуатацією та обслуговуванням ліфту, в частині його роботи з перевищення допустимого рівня шуму в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ».

Крім того, 14.07.2026 Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразума Є.В. із листом №Вих-8892/09/28— 26 в якому, серед іншого, зазначило, що з метою добровільного та належного виконання рішення суду 02.07.2026 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області направлено до Одеського окружного адміністративного суду Заяву про роз`яснення рішення суду по справі № 420/14762/25. Частиною 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

В силу частини 4 статті 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а також стоку протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже вказана норма передбачає, що подання заява про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а також стоку протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як наслідок, державний виконавець не мав беззаперечних правових підстав для стягнення сум виконавчого збору до роз`яснення рішення, оскільки невиконання зазначеної норми та прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення сум виконавчого збору до роз`яснення рішення суду, порушує право учасників справи виконати рішення суду без примусового виконання (у добровільному порядку), а саме після роз`яснення рішення суду.

Натомість державний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору 14.07.2026, що не узгоджується з приписами частини 4 статті 254 КАС України.

Відтак, порушення державним виконавцем частини 4 статті 254 КАС України (згідно якої подання заява про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а також стоку протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання) дає підстави для висновку, що державний виконавець при прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору - не діяв у відповідності до норм законодавства України.

Як було вже зазначено судом, в силу частини 4 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих дій про стягнення аліментів).

Натомість не врахування державним виконавцем частини 4 статті 254 КАС України не дає підстави для висновку, що державний виконавець при прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору - діяв у відповідності до норм законодавства України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем вчинялись дії, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення по справі №420/14762/25, передбачених статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження, при цьому державним виконавцем не враховано частину 4 статті 254 КАС України, (згідно якої подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а також стоку протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання), то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, вул. 7-а Пересипська, буд. 6, м. Одеса, код ЄДРПОУ 40342996) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65091, вул. Розумовська, буд. 37, м. Одеса, код ЄДРПОУ 45862901) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП №81485306 від 14.07.2026 про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтею 287 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.