Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №420/13596/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13596/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не виплати ОСОБА_2 грошової компенсації за піднайом (найом) житла за 2021 рік у встановленому законом розмірі так як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (2270 грн.) за Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити компенсацію за піднайом (найом) житла за 2021 з урахуванням раніше виплачених сум у сумі 7660 грн. 65 коп. одночасно із компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 ;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не виплати ОСОБА_2 грошової компенсації за піднайом (найом) житла у 2022 році у встановленому законом розмірі так як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 (2481 грн.) за Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити компенсацію за піднайом (найом) житла за 2022 рік з урахуванням раніше виплачених сум у сумі 22593 грн. 42 коп. одночасно із компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 ;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 грошової компенсації за піднайом (найом) житла за 2023 рік у встановленому законом розмірі станом на 01.01.2023 (2684грн.) за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити компенсацію за піднайом (найом) житла у сумі 14564 грн. 00 коп. одночасно із компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за час проходження військової служби з січня 2021 року по червня 2023 року позивачу виплачувалася грошова компенсація за піднайом житлового приміщення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації. Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень».

Однак, за вказаний період зазначена компенсація була виплачена не у повному обсязі, а також без компенсації податку на доходи фізичних осіб. Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату такої заборгованості. Відповідачами позивачу було відмовлено в задоволенні заявлених вимог.Не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.05.2026 року позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

16.06.2023 ОСОБА_1 , заступника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з персоналу звільнено в запас Збройних сил України Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 - відповідач по справі) Державної прикордонної служби України від 14.06.2023 року № 330 – ОС за пунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас, без права носіння військової форми одягу та виключити зі списків особового складу частини з 16.06.2023 року.

Військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 проходив з 08.06.2019 по 16.06.2023 підтверджується Довідкою № 902 від 16.06.2023 року.

23.02.2026 мною було направлено запит на адресу відповідача стосовно того чи є наявна заборгованість за піднайом та виплати такої заборгованості у разі такої.

13.03.2026 відповідачем підготовлено відповідь за № 06.1/ЗПІ-3/4 від 13.03.2026 згідно з яким моє звернення датоване 09.03.2026 та надійшло 09.03.2026 року, що не відповідає дійсності. У абзаці 3 вказаної відповіді зазначено наступне: За результатом розгляду повідомляємо, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, було знищено службову документацію НОМЕР_2 прикордонного загону, враховуючи вищевикладене, надати інформацію про нарахування та виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення в період проходження служби з 08.06.2019 по 01.01.2022 в НОМЕР_2 прикордонному загоні, не має можливості.

В період з 01.01.2022 по 24.02.2022 року сума виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень становить 4607 грн. 58 коп. (Чотири тисячі шістсот сім гривень 58 копійок.), оплата здійснювалась частинами в лютому за січень місяць сума 1493,73 грн., в червні за лютий місяць сума 1593,11 грн. в листопаді доплата за січень, лютий сума 1520,74 грн.

Згідно із архівними відомостями за 2020 рік встановлено, що відповідач розпочав нарахування компенсацію за піднайом (найом) з жовтня 2020 року у розмірі 2102 грн. 00 коп. що відповідає прожитковому мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року.

Згідно із архівними відомостями за 2021 рік, встановлено, що відповідач продовжив нарахування компенсацію за піднайом (найом) житла, сума нарахування компенсації за піднайом (найом) на протязі року має різні суми від 1180 грн. до 1800 грн.

Згідно із архівною відомістю з лютого 2021 року по 31.11.2021 року виплачена сума склала 19579 грн. 39 коп. що на 7660 грн. 65 коп.

Позивач вважаючи дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 № 2011-XII" (далі за текстом - Закон № 2011)

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 12 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Згідно з абз. 3, 4 ч. 1 ст. 12 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов`язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям, зокрема Збройних Сил, за піднайом (найом) ними жилих приміщень, яким визначено розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень таким категоріям військовослужбовців Збройних Сил,як, зокрема, особам офіцерського складу, у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина, її територіальний орган, (далі - військова частина) не орендує для них та членів їх сімей житло. (далі Порядок № 450)

У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Відповідно до п. 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006, у разі відсутності можливості розміщення військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, гуртожитках (сімейних гуртожитках) для військовослужбовців офіцерського складу, в тому числі для тих, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та членів їх сімей військова частина орендує житло або за бажанням військовослужбовця виплачує йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення відповідно до Порядку № 450.

Відповідно до п.1 Порядок № 450 визначаються розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень, зокрема військовослужбовцям Збройних Сил, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу).

Згідно з п. 2 Порядку № 450 особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку , грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує: - у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; - в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім`ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 рази.

Відповідно до п. 4 Порядку № 450 грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця, зокрема особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при визначенні розміру грошової компенсації військовослужбовця за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначальним є саме місце проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.

Крім того, відповідно до п. 3 Порядку № 450 виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених, зокрема Міноборони на відповідний рік.

Згідно з п. 6 розд. V наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період.

Згідно наказу Міністерства оборони України № 59 від 12.03.2021 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік, з 1 січня 2021 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) ними жилих приміщень встановлюється: у місті Київ - 3800 грн на місяць; в обласних центрах - 2850 грн на місяць; в інших населених пунктах - 1900 грн на місяць.

Згідно наказу Міністерства оборони України № 30 від 31.01.2022 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік", з 1 січня 2022 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) ними жилих приміщень встановлюється: у місті Київ - 3800 грн на місяць; в обласних центрах - 2850 грн на місяць; в інших населених пунктах - 1900 грн на місяць.

Відповідно до розпорядження Міністра оборони України № 2418/з від 30.01.2023, з 1 січня 2023 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) ними жилих приміщень встановлюється: у місті Київ - 3800 грн на місяць; в обласних центрах - 2850 грн на місяць; в інших населених пунктах - 1900 грн на місяць.

Відповідно до розпорядження Міністра оборони України № 2306/з від 23.01.2024, з 1 січня 2024 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом(найом) ними жилих приміщень встановлюється: у місті Київ - 4560 грн на місяць; в обласних центрах - 3420 грн на місяць; в інших населених пунктах - 2280 грн на місяць.

Як вже було встановлено судом з наявної в матеріалах справи довідки щодо виплат грошової компенсації за піднайом житла, в період з липня 2021 року по червень 2023 року компенсація за піднайом (найом) житла приміщення виплачувалася позивачу в розмірі від 1180,00 грн до 4964 39 грн, у залежності від року виплати, тобто в розмірі, розрахованому для інших населених пунктів.

Щодо невиплати за 2022 рік відповідач у листі зазначив, згідно військової агресії російської федерації, структурні підрозділи НОМЕР_2 прикордонного загону, які розташовувались в постійних місцях дислокації на території Херсонської області відповідно розпорядження вищого керівництва знялися з постійних місць дислокації та передислокувалися повністю з території Херсонської області, відповідно підстав для виплати грошової компенсації по н.п. Херсон чи інших населених пунктів Херсонської області за період з 25.02.2022 не було, так як територія Херсонської області окупована російською федерацією, керівництвом НОМЕР_2 прикордонного загону було прийнято рішення про призупинення виплат грошової компенсації.

При цьому, суд зазначає, що доказів того, що позивач постійно дислокувався в спірний період та ніс службу в тимчасових місцях дислокації які виділялись місцевими органами влади (лікарні, дитячі садочки, навчальні заклади відділів освіти, адміністративні будівлі) на безоплатній основі, матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір компенсації за піднайом (найом) позивачем жилого приміщення мав бути розрахований, виходячи із розміру, встановленого для обласних центрів, що мав становити 2 850,00 грн - у 2021-2023 роках.

Однак, як вже було зазначено судом, відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу компенсації на піднайом (найм) житлового приміщення за період з січня 2021 року по червень 2023 року, розрахував таку компенсацію виходячи з розміру, встановленого для інших населених пунктів, а не для обласних центрів, що є неправомірним.

За викладених обставин суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про необхідність перерахунку та виплати позивачу грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення в розмірі, який розрахований, виходячи з норм грошової компенсації для обласних центрів за період з січня 2021 року по червень 2023 року включно.

З огляду на встановлені у справі обставини та положення норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо вимоги про нарахування та виплату грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», яку утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено факт виплати позивачу грошової компенсації за піднайом (найом) житла та утримання з неї сум податку на доходи фізичних осіб за період з січня 2021 року по червень 2023 рок.

Статтею 165 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено доходи, які не включаються до доходу.

Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України було встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Законом України № 466-IX від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до податкового кодексу України», який набрав чинність 23 травня 2020 року, пункт 168.5 статті 168 ПК України викладений в наступній редакції:

«Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян».

Внесеними змінами, законодавець врегулював питання визначені Законом № 2011-XII виплати членам сім`ї загиблого (померлого).

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» законопроект розроблений з метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (далі План дій BEPS), реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів.

Отже, даними змінами в Податковому кодексі України не вносились зміни до порядку та умов виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла.

В той же час, суд звертає увагу, що зазначена грошова компенсація (інша виплата) покликана на тимчасове забезпечення військовослужбовця (у даному випадку позивача) житлом для виконання службових обов`язків.

Право на компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб при отриманні грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень, яка відноситься до інших виплат та передбачена положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 168.5 статті 168 ПК України, виникло у військовослужбовців, як до так і після 23 травня 2020 року (дня набрання законної сили Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX).

Постановою від 15 січня 2004 року № 44 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок № 44).

Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі грошова компенсація) (пункт 1 Порядку № 44).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

З наведеного, на думку суду, грошова компенсація за піднайом (найом) житлових приміщень відноситься до інших виплат військовослужбовців ДСНС України, а тому утримані суми податку з доходів фізичних осіб підлягають компенсації.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись Конституцією України, ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення в розмірі, який розрахований виходячи з норм грошової компенсації для інших населених пунктів за 2021 рік за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення в розмірі, який розрахований виходячи з норм грошової компенсації для обласних центрів за 2021 рік у розмірі 2 850,00 грн щомісяця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення в розмірі, який розрахований виходячи з норм грошової компенсації для інших населених пунктів за 2022 рік за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення в розмірі, який розрахований виходячи з норм грошової компенсації для обласних центрів за 2022 рік у розмірі 2 850,00 грн щомісяця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення в розмірі, який розрахований виходячи з норм грошової компенсації для інших населених пунктів за 2023 рік за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення в розмірі, який розрахований виходячи з норм грошової компенсації для обласних центрів за 2023 рік у розмірі 2 850,00 грн щомісяця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко