Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №320/40771/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Київ № 320/40771/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі – відповідач-1), Департаменту патрульної поліції м. Києва (далі – відповідач-2), у якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 22.05.2023 №296 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві дисциплінарних стягнень» в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.05.2023 по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що його звільнення відбулося протиправно, висновки службового розслідування не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, позивач був позбавлений права ознайомлюватись з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, надавати пояснення та заперечення щодо обставин вчиненого дисциплінарного поступку, у зв`язку з чим вважає оскаржувані накази такими, що підлягають скасування, а позивач поновленню на службі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки в межах питань службового розслідування та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, у діях позивача встановлено наявність дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої, другої, четвертої статті 266 КУпАП, статті 254 КУпАП, частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 3, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

На день розгляду справи по суті відповідач-1 не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.

Таким чином, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 29.03.2023 старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітан поліції Денис Барабаш доповів рапортом про те, що 28.03.2023 о 09:55 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» (далі - лінія « 102») звернувся громадянин ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом заяви, заявник повідомив, що 27.03.2023 приблизно о 20:00 він їхав на автомобілі червоного кольору Маzda6 номерний знак (далі - н.з.) НОМЕР_1 . Його зупинили працівники поліції, які не представилисz, були без бодикамер. Причиною зупинки стало те, що в автомобілі не працював задній габарит.

Працівники поліції повідомили, що ОСОБА_2 має пройти тест на вживання заборонених речовин. Пізніше один з працівників поліції повідомив заявнику що він має заплатити штраф на місці в сумі 8500 грн, внаслідок чого ОСОБА_2 перерахував 4000 грн. Протокол про адміністративне правопорушення складено не було.

ОСОБА_2 просив щоб з ним зв`язались, повідомив, що знаходиться вдома за адресою: АДРЕСА_1 .

Виклик було зареєстровано у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві 28.03.2023 за №15810.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 30.03.2023 №633 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» щодо інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_1 розпочато службове розслідування.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 13.04.2023 №760 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 30.03.2023 №633 на 15 (п`ятнадцять) календарних днів.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що під час розмови працівників ВМАЗ УПП у місті Києві ДПП з громадянином ОСОБА_2 останній пояснив, що під час спілкування з поліцейськими, останні запропонували проїхати до лікаря - нарколога в КНП КМНКЛ «Соціотерапія» на освідування, так як вони вбачали у заявника ознаки сп`яніння.

Також ОСОБА_2 повідомив, що в ході розмови один з поліцейських запропонував заплатити штраф на місці в сумі 8500 грн, однак у заявника не було такої суми і він перерахував грошові кошти у сумі 4000 грн на банківський рахунок (5167803100289490 - акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»), який надав йому один із працівників наряду патрульної поліції «Д-РУБІН - 01251». Після чого ОСОБА_2 поїхав з місця зупинки.

Під час перевірки інформації, яку надав ОСОБА_2 , а саме копію платіжного доручення про переказ власних коштів з власного рахунку на вищевказаний банківський рахунок, працівниками ВМАЗ УШІ у місті Києві ДПП було встановлено, що банківський рахунок, який відкритий в «Ощадбанку» - належить « ОСОБА_3 ». Відповідно до інформації про сімейній стан з особової справи дружина інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_1 - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

03.04.2023 позивача засобами мобільного зв`язку було викликано до приміщення управління патрульної поліції у м. Києві для надання пояснень щодо події, яка мала місце 27.03.2023.

04.04.2023 позивач прибув до будівлі УПП у м. Києві ДПП, незважаючи на те, що йому був виданий медичний лист про тимчасову непрацездатність.

Щодо подій від 27.03.2023 позивач надав відповіді на поставлені запитання інспектора ВМАЗ, а саме:

На 9 хв 50 с відео опитування інспектором ВМАЗ поставлено питання позивачу, чи зупиняв він ОСОБА_2 на транспортному засобі Маzda6 н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_1 відповів, що не зупиняв. Потім позивач зазначив, що він не пам`ятає.

На питання інспектора ВМАЗ, з якою ціллю позивач перевіряв ОСОБА_2 за допомогою інформаційної системиАрмор, позивач зазначив, що здійснив перевірку особи, при цьому причину зупинки транспортного засобу не повідомив.

На питання інспектора ВМАЗ, чому не був ввімкнений нагрудний відеореєстратор для фіксації спілкування з водієм, позивачем зазначено, що можливо, не дожав кнопку увімкнення реєстратора.

Також на питання інспектора ВМАЗ, чи знає він номер банківської картки № НОМЕР_2 , позивачем зазначено, що ні.

Інспектор ВМАЗ наголосив Трип`ядьку В.А., що було встановлено час переказу грошових коштів з особистого рахунку громадянина ОСОБА_2 на рахунок вищевказаної картки, яка зареєстрована на « ОСОБА_5 » і час переказу збігався з часом перевірки через портал Національної поліції «Армор».

На питання Інспектора ВМАЗ, звідки у громадянина ОСОБА_2 номер картки дружини позивача, останній відповів, що це на його думку могло трапитись внаслідок помилки.

За наслідком проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої, другої, четвертої статті 266 КУпАП, статті 254 КУпАП, частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 3, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, пункту 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № ПОЗ (зі змінами), пункту 12 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, пункту 5 та 4 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, розділу X доручення начальника УПП у місті Києві ДПП № 308вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019, абзаців другого, третього, шостого та дев`ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 1.2. розділу І, підпунктів 1, 7, 10, 11 пункту 3.1. розділу III посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП від 16.08.2021 № 1784, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 22.05.2023 №296 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві дисциплінарних стягнень» в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції.

Вважаючи, зазначений наказ протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно з пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини перша, друга статті 19 Закону №580-VIII).

Згідно зі статтею 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частини першої статті 1 Статуту дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з пунктами 2, 3, 4 статті 14 Статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчиненнядисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Згідно з частиною четвертою статті 16 Статуту службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Розділом 5 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок), встановлено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до статті 16 Статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується, (пункт 1 статті 22 Статуту).

Згідно з розділом 5 пункту 1 Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Судом встановлено, що позивачем було допущено порушення службової дисципліни, зокрема, всупереч вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 : не вмикав портативний відеореєстратор згідно з вимогами наказу від 18.12.2018 №1026 та дорученням начальника УПП у місті Києві № 308 від 23.01.2019; не склав відповідні адміністративні матеріали відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та наказу МВС від 07.11.2015 №1395.

Згідно з пунктом 1 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 № 1408/27853, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 3 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказомМіністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 №1408/27853, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами).

Відповідно до пункту 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №ПОЗ (зі змінами) (далі - Порядок ПОЗ), поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Згідно з пунктом 6 Порядку ПОЗ (зі змінами) водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 8 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція №1452), форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №1452 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський)є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з пунктому 12 розділу II Інструкції 1452 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У пункті 4 розділу І Інструкції №1452 визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою відповідальність передбачену чинним законодавством.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з частинами першою, другою та четвертої статті 266 КУпАП, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, Особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або воднимимотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 у своєму зверненні на скорочений номер НОМЕР_3 від28.03.2023 зареєстрованого в Шевченківському УП ГУНП у місті Києві) стверджує, що вищевказані працівники поліції вбачали у нього ознаки наркотичного сп`яніння.

З огляду на це ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повинні були вжити заходів, щодо проведення належного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відсторонити від керування транспортним засобом та, в разі необхідності, скласти протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 130 КУпАП, натомість вказаних заходів поліцейські не здійснили, чим допустили порушення вимог пункту 12 розділу І Інструкції 1452, статті 264 КУпАП, частини першої, другої та четвертої статті 266 КУпАП.

Згідно з пунктами 4 та 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальноїполіцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Під час здійснення повноважень і поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданогойому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції. Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі.

Згідно з розділом X доручення начальника УПП у місті Києві ДПП № 308вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019 для забезпечення публічної безпеки і порядку поліцейські закріплюють на форменому одязі автоматичну фото і відеотехніку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб. Нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинен активуватись працівниками патрульної поліції та знаходитись в режимі відео зйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема при перевірці документів.

Відповідно до пункту 8 розділу XIII інструкції затвердженої Міністерством внутрішніх справ від 27.04.2020 № 357 «Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», під час несення служби забороняється вимикати планшетний пристрій та змінювати будь-які налаштування. У разі виявлення збоїв у роботі планшетного пристрою старший наряду може використати інший вид зв`язку та інше кінцеве обладнання для інформування диспетчера й оперативного чергового.

Таким чином суд погоджується із доводами відповідача-2, що враховуючи вищевикладене, поліцейські ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не здійснювали відеофіксацію зупинки громадянина ОСОБА_2 на портативні відеореєстратори, чим порушили вимоги пунктів 5 та 6 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 та розділу X доручення начальника УПП у місті Києві ДПП № 308вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019 та не дотримались вимог пункту 8 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 № 357.

Згідно пункту 1.2 розділу 1 посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП та Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від16.08.2021 № 1784, поліцейський у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції» та іншими законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно - правовими актами, наказами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України, Положенням про Департамент патрульної поліції, затвердженим наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73 (зі змінами), Положенням про УШІ у місті Києві ДПП, затвердженим наказом Департаменту патрульної поліції від 18.08.2022 № 1130 (зі змінами), цією інструкцією, іншими наказами, розпорядженнями та дорученнями керівництва, за винятком тих, що порушують Конституцію України та закони України, або є явно незаконними чи злочинними.

Згідно з підпунктами 1, 7, 10, 11 пункту 3.1. розділу III посадової інструкції інспектор під час несення служби зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського, під час спілкування з громадянами дотримуватися правил поведінки та професійної етики, професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватися, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції, у разі отримання інформації про можливе вчинення корупційного чи дисциплінарного правопорушення негайно інформувати безпосереднього керівника та (або) службу моніторингу патрульної поліції і вжити заходів щодо запобігання та припинення такого правопорушення.

Одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримана високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції.

Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду у постанові від 07.03.2019 року по справі №819/736/18, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно до статей 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності щодо дотриманняпрофесійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом МІністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706, затвердженим Правилами етичної поведінки поліцейських (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил встановлено, що вони розширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання цих вимог Правил є обов`язковим для кожного поліцейського від незалежної посади, спеціального звання та місця перебування.

Згідно пункту 1 Розділу II Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно слідкувати за положеннями Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

З тексту Присяги поліцейського, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недотримання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №815/4478/16.

З огляду на наведене, порушення позивачем вищевказаних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції.

Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Тобто внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків позивачем було допущене порушення, що могло призвести до негативних наслідків, адже, виявивши ознаки наркотичного сп`яніння у водія, він не відсторонив його від керування, а зниження реакції під час керування транспортним засобом, могло спричинити шкоду іншим учасникам дорожнього руху.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, зобов`язуючись вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 81.6/604/17 ).

Суд відхиляє посилання позивача на те, що він перебував на лікарняному з 03.03.2023 що позбавило його права надання пояснень про подію щодо якої проводилось службове розслідування, оскільки згідно з абзацом 2 частини третьої статті 26 розділу 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Таким чином, під час дії воєнного стану, якщо поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, знаходиться на амбулаторному лікуванні, строки службового розслідування не призупиняться. Більш того, позивача було викликано для надання пояснень? 04.04.2023 він прибув та надав пояснення з приводу вказаного службового розслідування.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо не направлення матеріалів службового розслідування позивачу, оскільки представник позивача Поздняков М.В. робив адвокатський запит на який отримав матеріали службового розслідування, яке було проведено відносно ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, суд вважає, що наказ Департаменту патрульної поліції від 22.05.2023 №296 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві дисциплінарних стягнень» в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції, прийнятий уповноваженою посадовою особою в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та процедури службового розслідування. Факт наявності в діях позивача дисциплінарного правопорушення, як підстава для дисциплінарного стягнення, підтверджується матеріалами службового розслідування, а доводи позивача не спростовують висновків дисциплінарного розслідування, не підтверджені належними доказами та не свідчать про порушення його прав.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, дотримання відповідачем установленої процедури дисциплінарного провадження та відсутність порушень вимог чинного законодавства при ухваленні відповідного наказу, відповідно відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного. Зазначені вимоги мають похідний характер, є процесуально залежними від основних вимог про скасування наказу, у задоволенні яких відмовлено, а відтак не підлягають задоволенню через відсутність як фактичних, так і правових підстав.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки доказів протиправності оскаржуваного наказу позивачем суду не надано, а судом в ході розгляду справи їх наявність не встановлена.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу в частині - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.