Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №300/1911/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. справа № 300/1911/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач 1), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не складення та не направлення на затвердження до штатної військово-лікарської комісії згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи Свідоцтва про хворобу відносно ОСОБА_1 за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 17.05.2024;

зобов`язати Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 скласти та направити на затвердження до штатної військово-лікарської комісії згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи Свідоцтво про хворобу відносно ОСОБА_1 за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 17.05.2024;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та про його розшук;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 направити повідомлення до Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання ОСОБА_1 та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленою у вигляді довідки №15/15/104 від 17.05.2024, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі статті 61а графи ІІ Розкладу хвороб. Разом з тим, наприкінці 2025 року, позивач виявив, що у відомостях додатку Резерв+ та, відповідно, відомостях Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів наявна інформація про перебування його на обліку при ІНФОРМАЦІЯ_4 (категорія: військовозобов`язаний) як обмежено придатного до військової служби. Після звернення представника позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивача повідомлено, що оскільки станом на 20.12.2025 не надходила справа позивача із затвердженням 16-ю регіональною ВЛК (м. Львів) про виключення позивача з військового обліку, таке виключення є неможливим. Натомість, 16 Регіональна військово-лікарська комісія у відповідь на звернення представника позивача, повідомила, що довідка №15/15/104 від 17.05.2024, складена щодо позивача, до них не надходила. Відтак, позивач вважає, що відповідачем 2 допущено бездіяльність, а саме: не складено та не направлено на затвердження до 16 Регіональної військово-лікарської комісії Свідоцтво про хворобу за результатами огляду позивача 17.05.2024 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації проведення ВЛК та документального оформлення її результатів, не може нести відповідальність за невжиття відповідачем 2 заходів щодо належного оформлення (включаючи організацію затвердження) результатів медичного огляду позивача 17.05.2024. Також позивач наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався, а постанова про адміністративне правопорушення не виносилась.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.04.2026 судом зареєстровано відзив ІНФОРМАЦІЯ_4 , який скеровано через систему «Електронний суд» та в якому викладені заперечення щодо задоволення позову. Зокрема, зазначено, що згідно з даними електронної облікової картки з ЄДРПВР, позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. При цьому, причина звернення до органів Поліції – не проходження ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»). Також відповідач наголосив, що відповідно до п. 3.1 Розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого Наказом МОУ №402 від 14.08.2008 року (зі змінами), медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівника ТЦК та СП на підставі відповідного направлення. Позивач не отримував від ІНФОРМАЦІЯ_6 направлення на проходження ВЛК у травні 2024 року, а документ, долучений позивачем як доказ (Довідка №15/15/104 від 17.05.2024), за доводами відповідача, не зареєстрований у книгах обліку рішень ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 та до облікових підрозділів ТЦК та ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 на базі КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» структурного підрозділу «Міська поліклініка №2» будь-які медичні документи за 2024 рік не передавалися. Окрім цього, відповідачем 1 зазначено, що протокол та постанова про адміністративне правопорушення відносно позивача не складалися. В той же час, наголошено, що позивач помилково вважає, що внесення відомостей до ЄДРПВР «Оберіг» про порушення ним правил військового обліку (відмова/непроходження ВЛК) та направлення звернення до Національної поліції про його доставлення можливе лише після притягнення його до адміністративної відповідальності (винесення постанови). На думку представника відповідача 1, це твердження прямо суперечить нормам КУпАП та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки звернення ТЦК до Національної поліції є інструментом примусу для забезпечення присутності особи з метою подальшого розгляду справи та винесення постанови (а.с. 52-54).

27.04.2026 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 наполягає на задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначено, що 17.05.2024 його працівниками Національної поліції України доставлено до КНП «Обласна клінічна лікарня», де Відповідачем 2 проведено медичний огляд. За доводами позивача, повноважним суб`єктом військово-лікарської експертизи винесено постанову, якою його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Постанова військово-лікарської комісії щодо позивача оформлена Довідкою №15/15/104 від 17.05.2024. При цьому, наголошено, що можливе недотримання процедури проведення щодо позивача військово-лікарської комісії, з боку відповідача 1 та/або відповідача 2 (щодо видачі/не видачі направлення, неналежного оформлення результатів ВЛК/не вчинення реєстраційних дій) не може утворювати негативні наслідки для позивача (а.с. 68-73).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленою у вигляді довідки №15/15/104 від 17.05.2024, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі статті 61а графи ІІ Розкладу хвороб (а.с. 11).

Наприкінці 2025 року позивач виявив, що у відомостях додатку Резерв+ та, відповідно, відомостях Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів наявна інформація про перебування його на обліку при ІНФОРМАЦІЯ_4 (категорія: військовозобов`язаний) як обмежено придатного до військової служби.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, в якій, посилаючись на довідку №15/15/104, просив виключити його з військового обліку військовозобов`язаних.

Листом від 20.12.2025 №11/2405 відповідачем 1 повідомлено, що передумовою виключення позивача з військового обліку є затвердження висновку місцевої ВЛК 16-ю регіональною ВЛК ( АДРЕСА_1 ). При цьому, станом на 20.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходила справа позивача із затвердженням НОМЕР_1 РВЛК (а.с. 12).

З листа 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 13.02.2026 №1190/6/2090, направленого на запит представника позивача, вбачається, що довідка №15/15/104 (№ на штампі 178) від 17.05.2024, складена щодо ОСОБА_1 , до 16 Регіональної військово-лікарської комісії не надходила (а.с. 13).

Представник позивача з метою з`ясування обставин надсилання/не надсилання відповідачем 2 довідки №15/15/104 на затвердження до 16 РВЛК, направив адвокатські запити від 29.01.2026, 20.03.2026 до Відповідача 1 (а.с. 14-17, 18-21) та від 20.03.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22-25).

Однак, як зазначив позивач, відповідей на вказані запити не отримано.

В той же час, з листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.03.2026 №12/884 вбачається, що медична справа ОСОБА_1 для затвердження до 16-ї регіональної ВЛК в м. Львів не надсилалася через некоректне заповнення. Позивачу рекомендовано повторно пройти ВЛК за адресою: АДРЕСА_2 для визначення ступеню придатності до військової служби (а.с. 74).

Також листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.03.2026 №12/919 представника позивача повідомлено про відсутність складення адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 , а також про необхідність позивачу прибути до ТЦК та СП за місцем обліку для складення протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 75).

Позивач, вважаючи протиправними бездіяльність відповідача 2 та дії відповідача 1, які порушують його права, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі – Закон №2232-XII).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення №402).

Згідно із пунктом 1.1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування мєдико-єоціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

За пунктом 2.1 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії(далі - ВЛК). штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 Положення №402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону.

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (підпункт 2.5.1 пункту 2.5. розділу 1 Положення №402).

Відповідно до 2.5.3 пункту 2.5. розділу 1 Положення №402, до складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної. Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК (підпункт 2.5.4 пункту 2.5. розділу 1 Положення №402).

Згідно з пунктом 20.3 глави 20 розділу II Положення №402, при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови, зокрема, такого змісту: а) Придатний до військової служби; б) Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: Обмежено придатний до військової служби).

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Згідно приписів пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). Після затвердження постанови, протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня після затвердження. Дві паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Паперова копія документа з постановою, що потребує затвердження штатною ВЛК, видається за запитом особи, що пройшла медичний огляд, у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку у день звернення після отримання ТЦК та СП протоколу засідання штатної ВЛК.

Пунктом 2.9 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби призовників оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються засобами інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України» (далі - ІКС) на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16.11.2016 №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Таким чином, на виконання вимог пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 була зобов`язана протягом десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду ВЛК позивача скласти щодо останнього Свідоцтво про хворобу та направити його на затвердження до військово-лікарської комісії (згідно адміністративно-територіальної зони відповідності відповідної штатної ВЛК).

Проте, матеріалами справи підтверджено, що в порушення пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 відповідачем 2 допущено бездіяльність щодо не складання та не направлення Свідоцтва про хворобу щодо ОСОБА_1 до штатної військово- лікарської комісії на затвердження.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що довідка №15/15/104 від 17.05.2024 не зареєстрована у книгах обліку рішень ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.03.2026 №12/884 підтверджується факт наявності медичної справи стосовно ОСОБА_1 .

Більше того, жодних доказів (наприклад книг обліку рішень ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , на які посилається відповідач, за відповідний період) на підтвердження своїх доводів відповідачем суду не надано.

Щодо позовних вимог в частині протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_4 та зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та направити повідомлення до Національної поліції України про відсутність підстав для доставлення його до ТЦК та СП, то суд зазначає таке.

Так, в даному випадку, порушення правил військового обліку, згідно відомостей витягу з військово-облікового документа «Резерв+» полягає у не проходженні (відмові від проходження) ВЛК.

Проте, як уже встановлено, позивач пройшов ВЛК 17.05.2024, при цьому, відповідачем не було направлено на затвердження до штатної ВЛК Свідоцтво про хворобу відносно ОСОБА_1 за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 17.05.2024.

В той же час, суд зауважує, що хоча процес підтвердження факту непридатності позивача незавершений, в даному випадку останній не відмовився від проходження ВЛК, а відтак, протиправним є внесення відповідачем 1 відомостей про таке порушення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно картотеки, наданої відповідачем, слідує, що позивач є непридатним до військової служби в мирний час. На вказаному наголошує відповідач у відзиві.

З цього приводу суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався та такий діє на даний час.

15.01.2015 наказом Міністра оборони України внесені зміни до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань, затвердженої наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002, якими було скасовано положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.

Крім того, відповідно до наказу Міністра оборони України від 20.12.2017 №684 «Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов`язаних» (який набрав чинності 13.02.2018 та втратив чинність 29.08.2024), зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров`я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.

Таким чином, починаючи з 13.02.2018, громадяни України, яких визнано військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час (окрім через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідками) мають перебувати на військовому обліку.

Водночас, статус обмежено придатний скасовано двома документами, що набрали чинності одночасно: Законом України №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (прийнятий Верховною Радою 21.03.2024) та наказом Міноборони №262 від 27.04.2024 про зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Вказаними нормативно правовими актами визначено такі статуси: непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатні до військової служби з переоглядом (через 6 місяців або 6-12 місяців); тимчасово непридатні (потребують лікування або лікування та відпустки, звільнення від виконання службових обов`язків); придатні лише до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; придатні.

Громадяни, які раніше були визнані «обмежено придатними», мали повторно пройти ВЛК протягом дев`яти місяців після набрання чинності законом – до 04.02.2025.

Тобто, громадянам України віком від 25 до 60 років, які до 04.05.2024 мали статус обмежено придатний до військової служби, необхідно повторно пройти військово-лікарську комісію для визначення актуальної придатності. Закон також охоплює тих, хто мав статус непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Підводячи підсумок, варто зазначити, що з 04.05.2024 не застосовуються формулювання обмежено придатний до військової служби та непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Водночас, автоматичного переходу в статус «непридатний з виключенням» не відбувається. Особа вважається такою, що має уточнити статус. До моменту проходження нової ВЛК та отримання довідки з одним із 5 нових статусів, особа залишається в реєстрі Оберіг як військовозобов`язаний.

Водночас, судом встановлено, що позивач, у відповідності до вказаних вимог, 17.05.2024 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується довідкою №15/15/104 від 17.05.2024, а тому, він не може з цих підстав бути порушником військового обліку.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача з внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідачі не діяли на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 ) про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не складення та не направлення на затвердження до штатної військово-лікарської комісії згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи Свідоцтва про хворобу відносно ОСОБА_1 за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 17.05.2024.

Зобов`язати Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та направити на затвердження до штатної військово-лікарської комісії згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи Свідоцтво про хворобу відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 17.05.2024.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) та про його розшук.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 направити повідомлення до Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.