Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №240/14501/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №240/14501/25

Суддя: Шимонович Роман Миколайович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/14501/25

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та оголошення його у розшук;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстру «Оберіг», «Резерв +») даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та оголошення його у розшук.

В обгрунтування позовних вимог посилається на протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та оголошення його у розшук. Вважає, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів можуть вноситися відомості про факт притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Отже, внесення ІНФОРМАЦІЯ_3 до реєстру інформації про ОСОБА_1 як порушника, а також його оголошення в розшук без відповідного рішення про притягнення до відповідальності, є протиправними.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що 04.10.2024 ОСОБА_1 було надіслано повістку, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №298919 засобами поштового зв`язку. Відповідно до змісту повістки №298919 ОСОБА_1 був зобов`язаний з`явіться для звірки даних. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначений час, а саме на 14.10.2024 року о 11:00 годині не з`явився. У розумінні вищезазначених норм, направлена на ім`я ОСОБА_1 повістка начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №298919, яка була надіслана поштовим відправленням Укрпошти №0600292380132 за адресою, вказаною ним під час уточнення облікових даних, повернулася 11.10.2024 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та штемпелем поштового відділення. Зазначене є належним підтвердженням факту оповіщення саме станом на 11.10.2024. Позивачем у позовній заяві зазначено адресу, що відрізняється від тієї, яка міститься в його облікових документах у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 - Ярунська територіальна громада. З метою перевірки достовірності цієї інформації відповідач надіслав запит до органу реєстрації місця проживання. У відповіді зазначено, що позивач не зареєстрований за вказаною адресою та не проживає без реєстрації. Така невідповідність може свідчити про зловживання процесуальними правами з метою створення уявлення про відсутність належного повідомлення та про намагання ввести суд в оману та уникнути відповідальності. Водночас, відмітив, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей саме про порушення правил військового обліку та оголошення його в розшук. Позиція позивача ґрунтується виключно на припущеннях про наявність таких відомостей у вказаному реєстрі.

У свою чергу, позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій стверджує, що відповідач діяв всупереч наданим повноваженням. Відмітив, що станом на подачу позову та на дату формування звернення відповідача до ГУНП у Житомирської області, жодного рішення суду чи постанова у справі про адміністративне правопорушення не існувала. Отже, жодного правового факту, що дозволяє кваліфікувати дії позивача як порушення, — не встановлено. Тому, з метою захисту свого порушеного права позивач і звернувся до суду.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь, у якій стверджує, що діяв на підставі та у межах наданих повноважень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач, оновлюючи додаток "Резерв +", виявив запис про « ІНФОРМАЦІЯ_4 : в Реєстрі Оберіг порушення військового обліку», причина розшуку: «Не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

При цьому, позивач стверджує, що жодних повідомлень про виклики або постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності не отримував.

3 метою з`ясування обставин, на підставі яких встановлений статус порушника, 10.04.2025 на адресу відповідача було направлено адвокатський запит з проханням надати:

- інформацію про наявність порушень правил військового обліку ОСОБА_1 , а у разі порушення, надати належним чином посвідчені докази таких порушень та надати інформацію, щодо суті таких порушень та в чому вони полягають;

- у випадку якщо у ІНФОРМАЦІЯ_2 виносились постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надати належним чином посвідчені копії цих постанов;

- у випадку якщо у ІНФОРМАЦІЯ_2 складались протоколи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 надати належним чином посвідчені копії цих протоколів;

- інформацію стосовно того чи направлялись до органів Національної поліції України звернення предметом яких є розшук та/або доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та у разі направлення надати належним чином посвідчені копії направлених документів, додатків до них та належним чином посвідчені копії конвертів, трекномерів з Укрпошти, описів вкладення;

- у випадку відсутності кваліфікації, складу адміністративного правопорушення, а також відкритої адміністративної справи й винесеної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності виключити ОСОБА_1 із Єдиного реєстру «Оберіг» як порушника військового обліку за відсутністю складу адміністративного правовопрушення.

17.04.2025 №5237 відповідачем у відповідь на запит було надано наступну відповідь: «03.12.2024 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних було сформовано звернення Е504302 до Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області для адміністративного затримання та доставлення до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовозобов`язаного ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (причина подання - неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк і в місце, зазначені в повістці №298919 від 04.10.2024 року, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). До відповіді на адвокатський запит додано копію повістки №298919 від 04.10.2024 року та копію поштового відправлення.

10.04.2025 також було направлено адвокатский запит на адресу Головного управління Національної поліції в Житомирській області з проханням надати інформацію стосовно того чи направлялись до органів Національної поліції України звернення предметом яких є розшук та/або доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Якщо звернення направлялись то надати належним чином посвідчені копії направлених документів, додатків до них та належним чином посвідчені копії конвертів, трекномерів з Укрпошти, описів вкладення.

Відповіддю від 16.04.2025 Головне управління Національної поліції в Житомирській області повідомило наступне: «Повідомляю, що Ваш адвокатський запит від 10.04.2025 про надання інформації про направлення до органів НПУ звернень щодо розшуку та/або доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровано в Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області за №СЕД473-А32025 від 14.04.2025.

В ході розгляду запиту встановлено, що 03.12.2024 до Звягельського РВП ГУНП в Житомирської області надійшло звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Е504302 від 03.12.2024, щодо доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який вчинив адміністративні правопорушення за ст. ст. 210, 210-1 для складання протоколів про адміністративні правопорушення. Дані матеріали було зареєстровано в ЄО Звягельського РВП №19502 від 03.12.2024. Проведеною відділом превенції РВП перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 може проживати за адресою: АДРЕСА_2 , інформація про що наявна в ІП ІНП «Призовник, військовозобов`язаний, резервіст». Враховуючи вище викладене, 11.12.2024 за вих. №СЕД-91932-2024 вказані матеріали було передано для розгляду до Оболонського УП ГУНП в місті Києві за територіальністю».

Позивач вважає, що оскільки жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення в присутності нього за цей період не складалося, виникло право на захист своїх законних прав та інтересів в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ Про військовий обов`язок і військову службу (далі- Закон №2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за військову службу; проходження військової резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-XII визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-XII).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХII Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення

Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Внесення до Реєстру даних про позивача призвело до порушення його прав, оскільки, як встановлено, до Національної поліції надсилалося звернення уповноваженими особами ТЦК про доставлення громадянина за вчинення ним правопорушення передбаченого статтею 210 КУпАП.

При цьому, як встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого статтею 210 КУпАП не доведено, оскільки протокол не складався, факт притягнення до відповідальності відсутній.

Щодо тверджень відповідача про невідповідність адреси проживання позивача, слід зазначити таке.

Відповідач у відзиві зазначає, що позивач нібито зазначив у позовній заяві адресу, яка не збігається з інформацією, що міститься в облікових документах ТЦК та СП, і вказує на відсутність зареєстрованого місця проживання позивача за вказаною адресою.

Проте, ці твердження є недостатніми та юридично не обґрунтованими для висновків, з тих підстав, що факт незбігу адреси між тією, яка вказана в обліку ТЦК та СП, і тією, яка зазначена в позовній заяві, не свідчить про недійсність чи недостовірність останньої.

Законодавство України не вимагає від громадянина змінювати дані в ТЦК та СП до моменту, коли він змінює зареєстроване місце проживання офіційно.

Стаття 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що громадянин має право проживати за місцем фактичного перебування, навіть якщо це місце не внесене до реєстру.

Відповідач не надав доказів умисного введення суду в оману. Твердження про зловживання процесуальними правами не підтверджуються жодними належними доказами.

Крім того, відповідач у відзиві зазначає: «Незрозуміло, з яких джерел позивач отримав інформацію про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо вчинення ОСОБА_1 порушення правил військового обліку та оголошення його у розшук.

Позивач не надав жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт внесення до зазначеного Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 або про оголошення його в розшук.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 не наводить жодних документальних підтверджень внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

З цього приводу, слід зазначити, що у додатку Резерв+ ОСОБА_1 відображено статус: «Розшук ТЦК та СП: порушення правил військового обліку». Це є електронною офіційною інформацією, сформованою на підставі даних із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Водночас Відповідач не надає жодного нормативного документа, який би дозволяв виводити такі формулювання у додатку без внесення відповідної інформації в реєстр.

Тобто, попри заперечення, факт відображення розшуку у сервісній частині Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підтверджує наявність відповідних записів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону N?1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Внесення до Реєстру даних про позивача призвело до порушення його прав, оскільки, як встановлено, до Національної поліції надсилалося звернення уповноваженими особами ТЦК про доставлення громадянина за вчинення ним правопорушення передбаченого статтею 210 КУПАП.

При цьому, як встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого статтею 210 КУпАП не доведено, оскільки протокол не складався, факт притягнення до відповідальності відсутній.

Оскільки за приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ТЦК, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання саме ТЦК, як орган ведення Реєстру, вчинити певні дії.

Станом на подачу позову та на дату формування звернення відповідача до ГУНП Житомирської області, жодного рішення суду чи постанова у справі про адміністративне правопорушення не існувала.

Отже, жодного правового факту, що дозволяє кваліфікувати дії позивача як порушення, - не встановлено.

За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та оголошення його у розшук та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстру «Оберіг», «Резерв +») даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та оголошення його у розшук.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та оголошення його у розшук.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстру «Оберіг», «Резерв +») даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та оголошення його у розшук.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua