Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №296/12835/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №296/12835/25

Суддя: Чернова Ганна Валеріївна

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Житомир справа № 296/12835/25

категорія 102090000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області (управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, з Корольовського районного суду міста Житомира надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Житомирської міської ради (управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, у якому просить:

- визнати протиправними дії виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області (управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради) про відмову в реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації батька ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним зняттям з зареєстрованого місця проживання в місті Києві;

- зобов`язати виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області (управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради) за міської ради) зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації батька ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним зняттям з зареєстрованого місця проживання в місті Києві.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини за адресою реєстрації його батька, який зник безвісти 22.07.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №296/12835/25 між суддями Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2025, головуючим суддею для розгляду даної справи було визначено суддю Черняхович І.Е.

08 січня 2026 року суддею Черняхович І. Е. подано заяву про самовідвід від розгляду адміністративної справи №296/12835/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №296/12835/25 між суддями Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2026, головуючим суддею для розгляду даної справи визначено суддю Чернову Г.В.

Ухвалою від 12.01.2026 суддя Чернова Г.В. прийняла справу №296/12835/25 до свого провадження.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено про відсутність підстав для задоволення заяви про реєстрацію неповнолітнього сина позивачки. Зокрема представник відповідача зазначила, що позивачем, який досяг 14-річного віку, не було подано заяву встановленої форми про реєстрацію місця проживання ні під час особистого відвідування органу реєстрації, ні в електронній формі через портал Дія також. Таким чином, відповідач не приймав рішення про відмову у здійсненні реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а надав усне роз`яснення; при цьому наголошує, що відповідь на адвокатський запит не є відмовою у здійсненні реєстрації місця проживання.

Також представник відповідача вказала, що позивачка за вказаною вище адресою не зареєстрована, а тому відсутні підстави застосувати п. 34 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 "Деякі питання декларування та реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"; квартира за даною адресою є неприватизованою та реєстрація місця проживання ОСОБА_2 може вплинути на обсяг прав ОСОБА_3 , який на даний час визнаний безвісті відсутнім. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторно) серія НОМЕР_1 , дата видачі 04.09.2024.

Як зазначає позивач, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є власником особового рахунку, квартира не приватизована.

Старший лейтенант військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 зник безвісті 22.07.2024 поблизу с.Уманське Очеретянської селищної громади Покровського району Донецької області.

Позивач разом з сином в грудні 2024 року звернулася до відповідача щодо реєстрації неповнолітнього сина за адресою реєстрації зниклого безвісті батька, проте отримала відмову.

Вважаючи такі дії позивача протиправними, позивач звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вільний вибір місця проживання обмежується щодо осіб, які не досягли 14-річного віку.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно із статтею 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

01.12.2021 набув чинності Закон України №1871-IX від 05.11.2021 "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (далі - Закон №1871-IX), який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону №1871-IX, декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.2 Закону №1871-IX, реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1871-IX, декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:

1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;

2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;

3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №1871-IX, порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5 Закону №1871-IX висуває загальні вимоги до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи, відповідно до пункту 6 якої, реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи визначений статтею 9 Закону №1871-IX, відповідно до частини 1 якої, у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку) (ч.2 ст.9 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні").

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання (перебування) подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом (ч.7 ст.9 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні").

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №1871-IX, орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо: 1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування); 2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних; 3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі; 4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився; 5) за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів; 6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку; 7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла; 8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини; 9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною.

На підставі наведених норм Законів України вбачається безумовне право дитини, яка досягла чотирнадцяти років самостійно як визначити своє місце проживання, так і звернутись за його реєстрацією.

Відповідно до пункту 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 "Деякі питання декларування та реєстрації місця проживання та ведення

реєстрів територіальних громад" (далі - Постанова №265) реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 8 Закону №1871-IX для декларування місця проживання особа подає в електронній формі:

1) декларацію про місце проживання (у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту), в якій зазначаються такі відомості про особу:

а) прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності);

б) стать;

в) дата та місце народження;

г) відомості про громадянство;

ґ) адреса житла, в якому декларується місце проживання;

д) попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи було зареєстровано або задекларовано);

е) контактні дані: номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв`язку (за наявності);

є) реквізити паспортного документа особи, а для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, - реквізити свідоцтва про народження або документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

ж) реквізити паспортного документа іноземця або особи без громадянства - для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання;

з) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

и) реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

і) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) або відомості, зазначені у військово-обліковому документі відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

ї) прізвища, власні імена та по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв`язку (за наявності) батьків або інших законних представників чи одного з них, за адресою якого (яких) здійснюється декларування місця проживання дитини. Отримання та перевірка відповідних відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян забезпечується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг;

й) прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв`язку (за наявності) та посада уповноваженої особи житла, яка надала згоду на декларування місця проживання особи у випадках, встановлених цим Законом;

к) дата декларування місця проживання;

2) відомості про сплату адміністративного збору.

Відповідно до пункту 46 Постанови №265 посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення:

- приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи;

- вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265;

- формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265;

- за зверненням особи, що декларує/реєструє/знімає задеклароване/ зареєстроване місце проживання (перебування), або її законного представника (представника) видає витяг з реєстру територіальної громади.

Відповідно до пункту 90 Постанови № 265 рішення про відмову в декларуванні/ реєстрації/знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання приймається в день звернення особи, законного представника (представника), уповноваженої особи житла або уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, іншого надавача соціальних послуг з проживанням, в яких зазначеним особам надаються соціальні послуги відповідно до Закону України “Про соціальні послуги”, про що орган реєстрації інформує таких осіб із зазначенням підстав для відмови засобами поштового, телефонного або електронного зв`язку, в тому числі засобами Порталу Дія.

Проте, як встановлено з матеріалів справи, позивачем ні під час особистого відвідування органу реєстрації, ні в електронній формі через портал Дія не було подано заяву встановленої форми про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із відповідними документами.

Відповідно, рішення про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) із зазначенням підстав такої відмови відповідачем не приймалося, а позивачу було надано усне роз`яснення.

Крім того, слід зазначити, що син позивачки, в інтересах якого вона діє, станом на звернення до управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради уже досяг 14-річного віку.

Аналізуючи положення чинного законодавства, що регулює порядок декларування та реєстрації місця проживання, суд зазначає, що з досягненням 14-річного віку особа наділяється частковою цивільною дієздатністю та правом самостійно обирати місце свого проживання. Оскільки процедура реєстрації місця проживання особи, яка досягла 14 років, передбачає її особисте звернення (або надання чітко визначеної згоди), син позивачки не позбавлений права самостійно звернутися до органу реєстрації або через Портал Дія із заявою встановленої форми про реєстрацію місця проживання з дотриманням умов, визначених ст. 8, 9 Закону №1871-IX.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області (управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради) (майдан С.П. Корольова, 4/2, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 04053625) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

26.08.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua