Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №240/18684/24 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/18684/24

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 1) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 55-річного віку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та нарахувати їй пенсію на пільгових умовах після досягнення 55 років з часу звернення до відповідача із заявою з 18.03.2024.

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що звернулась із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як особі, яка має стаж роботи дояркою не менше 20 років. Однак, рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.03.2024 №064450009902 їй було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність спеціального стажу роботи в розмірі не менше 20 років. У зв`язку із цим, вона зверталась до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про підтвердження стажу роботи дояркою в колгоспі "Прапор комунізму" з 31.08.1984 по 31.08.1985 та з 11.10.1985 по 31.12.2001 та в ПСП "Урожай" з 02.01.2002 по 01.01.2004. За наслідками розгляду цієї заяви комісія прийняла рішення від 18.04.2024 №14036/3-16, яким підтвердила стаж роботи дояркою в періоди з 01.01.200 по 31.12.2001 та з 02.01.2002 по 01.01.2004. Натомість періоди з 31.08.1984 по 31.08.1985 та з 11.10.1985 по 31.12.1999 до спеціального стажу зараховані не були. Позивач вважає здійснений їй розрахунок спеціального стажу роботи на посаді доярки невірним, оскільки її робота дояркою в період з 31.08.1984 по 31.08.1985 підтверджується протоколом засідання правління колгоспу "Прапор комунізму" від 06.07.1984 №8, а період роботи з 11.10.1985 по 31.12.1999 підтверджується записами в трудовій книжці та довідкою від 26.08.2024 №575. Також позивач зазначає, що до спеціального стажу роботи мають бути зараховані періоди з 02.01.2004 по 30.03.2006 та з 01.05.2006 по 01.02.2007, оскільки, не дивлячись на те, що в трудовій книжці стосовно цих періодів вказано, що вона працювала обліковцем ферми, фактично вона виконувала роботу на посаді доярки. У зв`язку з цим позивач вважає, що прийняте Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення про відмову в призначенні їй пенсії є протиправним, а тому з метою захисту свого права на пенсійне забезпечення позивач звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/18684/24 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало щодо заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію управління зазначило, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 та сканування копій документів засобами програмного забезпечення, цю заяву за принципом екстериторіальності розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке й прийняло рішення від 25.03.2024 №064450009902 про відмову у призначенні позивачці пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу дояркою в розмірі 20 років. Вказане рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає правомірним, оскільки згідно з пунктом 5 частини 2 статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від останнього місця роботи, мають жінки, які працюють доярками в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, норм обслуговування. Таким чином, одним з основних документів, що визначає право на вищевказаний вид пенсії, є довідка видана адміністрацією (правлінням) господарства про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння) і про виконання встановлених норм обслуговування. Однак, у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, проводиться відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1. Оскільки, ПСП "Хлібороб", де працювала ОСОБА_1 , було ліквідоване без визначення правонаступника, позивач звернулась до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про підтвердження стажу роботи дояркою в колгоспі. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, рішення комісії від 18.04.2024 №14036/03-16 було підтверджено стаж роботи ОСОБА_1 дояркою з 01.01.2000 по 31.12.2001 в ПСП "Хлібороб" (с. Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області) та період з 02.01.2002 по 01.01.2004 в ПСП "Урожай" (с. Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області). Натомість, у підтвердженні стажу роботи в період з 31.08.1984 по 31.08.1985 було відмовлено у зв`язку з незайнятістю на посаді доярки. Також відмовлено у підтвердженні стажу роботи в період з 11.10.1985 по 31.12.1999 через відсутність інформації про роботу за професією доярки у даний період в колгоспі "Прапор комунізму" (згодом КСП "Хлібороб", в подальшому ПСП "Хлібороб" с.Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області). Таким чином, пільговий стаж ОСОБА_1 згідно рішення комісії становить лише 04 роки 00 місяців 00 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно пункту 5 частини 2 статті 114 Закону №1058. Враховуючи вказані обставини, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає, що його дії є правомірними, а тому просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області також подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало щодо заявлених позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю. Вказало, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 ним було прийняло рішення від 25.03.2024 №064450009902 про відмову у призначенні їй пенсії відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю в неї пільгового страхового стажу. В подальшому, Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області була розглянула заява позивачки від 18.03.2024 про підтвердження стажу роботи дояркою з 31.08.1984 по 31.08.1985 та з 11.10.1985 по 31.12.2001 в колгоспі "Прапор комунізму" (згодом КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб" с. Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області) та з 02.01.2002 по 01.01.2004 в ПСП "Урожай". Пільговий стаж було переглянуто та зараховано до стажу роботи дояркою, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди її роботи з 01.01.2000 по 31.12.2001 в ПСП "Хлібороб" (с.Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області) та з 02.01.2002 по 01.01.2004 в ПСП "Урожай" (с. Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області). Інші періоди роботи до спеціального стажу враховану не були. Враховуючи, що зарахованого спеціального стажу роботи дояркою недостатньо для призначення пенсії відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає, що прийняте ним рішення від 25.03.2024 №064450009902 є правомірним.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На виконання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1), за принципом екстериторіальності вищезазначену заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

За наслідками розгляду цієї заяви та доданих до неї документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення від 25.03.2024 №064450009902, яким відмовило позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність у неї спеціального стажу роботи дояркою в розмірі не менше 20 років.

Обґрунтовуючи таке рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначило, що відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від останнього місця роботи, мають жінки, які працюють доярками в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, норм обслуговування. Враховуючи положення пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, виконання норм обслуговування підтверджується довідкою адміністрації колгоспу, радгоспу чи іншого підприємства сільського господарства де виконується робота, що дає право на цю пенсію. У разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, проводиться відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1. Водночас, за результатами розгляду документів, доданих ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії, було встановлено, що пільговий стаж роботи у неї відсутній.

Крім того, 18.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про підтвердження стажу роботи дояркою в періоди з 31.08.1984 по 31.08.1985 та з 11.10.1985 по 31.12.2001 в колгоспі "Прапор комунізму" (згодом КСП "Хлібороб", а в подальшому ПСП "Хлібороб" с. Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області) та в період з 02.01.2002 по 01.01.2004 в ПСП "Урожай" (с. Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області).

За результатами розгляду поданої позивачем заяви та додатних до неї документів Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняла рішення від 19.04.2024 №0600-0304-8/48874, яким підтвердила стаж роботи ОСОБА_1 дояркою в ПСП "Хлібороб" (с. Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області) в період з 01.01.2000 по 31.12.2001, а також в ПСП "Урожай" с. Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області) в період з 02.01.2002 по 01.01.2004, як такий, що дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, у підтвердженні стажу роботи в періоди з 31.08.1984 по 31.08.1985 та з 11.10.1985 по 31.12.1999 в колгоспі "Прапор комунізму" (згодом КСП "Хлібороб", а в подальшому ПСП "Хлібороб" с. Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області) було відмовлено.

При цьому зі змісту рішення комісії від 19.04.2024 №0600-0304-8/48874 вбачається, що підставою для не зарахування до спеціального стажу роботи періоду з 31.08.1984 по 31.08.1985 була незайнятість ОСОБА_1 у вказаний період на посаді доярки. Вказаний висновок був зроблений комісією з огляду на те, що в наданих заявницею документах відсутня інформація про встановлений та відпрацьований нею мінімум трудової участі, а також відсутні дані про нарахування заробітної плати та професію, за якою вона працювала в період з 31.08.1984 по 31.08.1985.

Натомість підставою для не зарахування до спеціального стажу періоду роботи з 11.10.1985 по 31.12.1999 стала відсутність інформації про роботу ОСОБА_1 за професією доярки у даний період. Обґрунтовуючи такий висновок, комісія в своєму рішенні від 19.04.2024 №0600-0304-8/48874 зазначила, що в трудовій книжці колгоспника та архівних довідках виконавчого комітету Піщанської сільської ради Звягельського району Житомирської області не зазначена професія, за якою ОСОБА_1 працювала, а тому неможливо підтвердити роботу дояркою за період з 11.10.1985 по 31.12.1999 в колгоспі "Прапор комунізму".

Позивач вважає, що вищезазначені періоди з 31.08.1984 по 31.08.1985 та 11.10.1985 по 31.12.1999 безпідставно не були зараховані їй до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Крім того, позивач зазначає, що спеціального стажу мають бути зараховані періоди її роботи з 02.01.2004 по 30.03.2006 та з 01.05.2006 по 01.02.2007, протягом яких вона згідно записів у трудовій книжці працювала обліковцем ферми, однак фактично вона виконувала роботу доярки.

Як наслідок, ОСОБА_1 вважає, що рішення від 25.03.2024 №064450009902 про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах, обґрунтоване відсутністю необхідного спеціального стажу роботи дояркою в розмірі 20 років, є протиправним, у зв`язку з цим вона звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи публічно-правовий спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пунктом 5 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить, що умовами для призначення жінці пільгової пенсії за віком відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV є:

- досягнення 55 років;

- наявність стажу роботи дояркою (операторам машинного доїння), свинаркою-операторам в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства не менше 20 років;

- виконання встановлених норм обслуговування протягом 20-річного періоду роботи на вказаних посадах.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників був роз`яснений у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7, згідно з яким до доярок належать працівники, які оформлені на роботу доярками, свинарками, мають відповідні посвідчення, які постійно зайняті протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Дояркам, свинаркам, які відпрацювали повний польовий період на колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, доярки та свинарки яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "доярка" та свинарка, запроваджена в 1961 році.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання роботи доярки, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу. Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 21.11.2019 у справі №701/1232/16-а.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До набрання чинності Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII).

Статтею 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю (ч. 2 ст. 56 Закону №1788-XII).

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах), в довідці наводяться відомості про виконання встановлених норм обслуговування.

Отже, належним чином оформлені записи в трудовій книжці є підставою для врахування відповідних періодів роботи до стажу особи в тому числі й пільгового (спеціального) при призначенні пенсії. У разі відсутності таких записів або їх неповноти трудовий стаж має встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

При цьому, уточнюючі довідки подаються виключно у випадках, відсутності трудової книжки або відсутності необхідних записів в ній, наявності неправильних або неточних записів.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, які є чинними на час розгляду справи (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладено на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасність та правильність заповнення трудових книжок несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа (пункт 13 Постанови № 310).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить, що наявність у трудовій книжці колгоспника відповідних записів про періоди роботи особи дояркою (операторам машинного доїння) в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, а також записів про виконання в період такої роботи встановлених норм обслуговування, є достатньою підставою для зарахування такої роботи до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Дослідивши під час розгляду справи трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_1 від 29.08.1986, видану на ім`я ОСОБА_1 , суд встановив, що в ній містяться записи, які підтверджують, що позивач:

- в період з 11.10.1985 по 31.12.2001 була членом колгоспу "Прапор комунізму" (після реорганізацій КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб");

При цьому, на сторінках №46 та №47 вказаної трудової книжки міститься запис про те, що з 11.10.1985 ОСОБА_1 не просто стала членом колгоспу "Прапор комунізму", а була прийнята до вказаного колгоспу на роботу дояркою бригади № НОМЕР_2 с. Жеребилівка.

- в період з 02.01.2002 по 01.01.2004 працювала дояркою в ПСП "Урожай с. Піщів;

- в період з 02.01.2004 по 30.03.2006 працювала на посаді обліковця ферми в ПСП "Урожай с. Піщів;

- в період з 01.05.2006 по 01.0.2007 працювала обліковцем ферми в ТзОВ "Корецький аграрій".

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи дояркою періоду з 31.08.1984 по 31.08.1985, суд зазначає, що трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 від 29.08.1986, яка, згідно положень статті 62 Закону №1788-XII, є основним документом, що підтверджує стаж роботи, не містить жодних записів про те, що в цей період позивачка працювала дояркою в колгоспі, радгоспі чи на іншому підприємстві сільського господарства. Більш того, в трудовій книжці перший запис про прийняття ОСОБА_1 в члени колгоспу "Прапор комунізму" датований 11.10.1985. До цієї дати, відомості про трудовий стаж відсутні.

Жодних інших документів, зокрема уточнюючої довідки, передбаченої пунктом 20 Порядку №637, яка б підтверджувала роботу ОСОБА_1 в період з 31.08.1984 по 31.08.1985 дояркою в колгоспі "Прапор комунізму", позивач ні до суду, ні разом із заявою про призначення пенсії не надавала.

Щодо доводів позивача про те, що вказаний період роботи підтверджується протоколом засідання правління колгоспу "Прапор комунізму" від 06.07.1984 №8, суд зазначає наступне.

Дослідивши під час розгляду справи копію вказаного протоколу правління колгоспу "Прапор комунізму" від 06.07.1984 №8 суд встановив, що в ньому вказана інформація слідуючого змісту:

"Слухали: Заяву ОСОБА_2 про прийняття в члени колгоспу і надання роботи дояркою.

Рішили: Рекомендувати зборам уповноважених прийняти в члени колгоспу і надати роботу дояркою.

Слухали: Заяву ОСОБА_2 про надання направлення в Новочорторійський сільськогосподарський технікум.

Рішили: Надати ОСОБА_2 направлення по спеціальності ветлікаря, з оплатою стипендії за рахунок колгоспу".

Таким чином інформація, яка вказана в протоколі правління колгоспу "Прапор комунізму" від 06.07.1984 №8 свідчить про те, що вказаний документ помилково ототожнений Повар- ОСОБА_3 із рішенням про прийняття її на роботу дояркою в колгосп "Прапор комунізму". В зазначеному документі вказується лише про те, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 правління колгоспу лише вирішило надати рекомендацію зборам уповноважених щодо прийняття її в члени колгоспу та надання їй роботи доярки, а не прийняло рішення про зарахування ОСОБА_2 з 06.07.1984 в члени колгоспу та надання їй роботи дояркою.

Рішенням про зарахування ОСОБА_2 в члени колгоспу "Прапор комунізму" є протокол зборів уповноважених членів правління колгоспу "Прапор комунізму" від 31.08.1984 №3 (а.с.15), який містить інформацію про те, що заслухавши рішення від 06.07.1984 №8 про рекомендацію зборам уповноважених прийняти в члени колгоспу ОСОБА_2 , було прийнято відповідне рішення про прийняття її в члени колгоспу.

Однак, жодної інформації про те, що з 31.08.1984 ОСОБА_2 в колгоспі "Прапор комунізму" була надана робота доярки, протокол зборів уповноважених членів правління колгоспу "Прапор комунізму" від 31.08.1984 №3 не містить.

Суд зауважує, що членство особи в колгоспі та прийняття особи на роботу в колгосп не є тотожними поняттями. Різниця між членством у колгоспі та прийняттям до колгоспу на роботу полягає в різному правовому статусі особи. Членство особи в колгоспі означає її участь у самоврядуванні та колективній власності такого сільськогосподарського підприємства, а також свідчить про наявність у неї зобов`язання виконувати встановлений мінімум трудової участі (трудодні/вихододні). Тоді як прийняття особи в колгосп на роботу породжує трудові відносини, в яких така особа набуває статуту найманого працівника, а колгосп - статусу роботодавця.

Відтак, вищезазначений протокол від 31.08.1984 №3, на підставі якого ОСОБА_2 було зараховано в члени колгоспу "Прапор комунізму", не є документом, який підтверджує, що з 31.08.1984 вона працювала в цьому колгоспі дояркою.

Щодо наданих позивачкою до суду письмових заяв ОСОБА_4 (а.с.18) та ОСОБА_5 (а.с.26), в яких вказані громадянки зазначають, що працювали в доярками на одній фермі з ОСОБА_1 , а також підтверджують, що позивачка з 1984 по 2002 роки завжди працювала дояркою, суд зазначає, що не визнає їх належними та допустимими доказами, що підтверджують спеціальний стаж роботи позивачки.

Так, пункт 17 Порядку №637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Таким чином, положення пункту 17 Порядку №637 передбачають можливість підтвердження стажу роботи особи показаннями не менше двох свідків, які знають таку особу по спільній з нею роботі в одному колгоспі, лише у випадку відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи.

Разом з тим, у спірних правовідносинах у ОСОБА_1 наявний документ про стаж - трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 від 29.08.1986, яка на сторінках №46 та №47 містить належним чином оформлений запис, із посиланням на первинний документ, на підставі якого такий запис внесений (протокол №12 від 11.10.1985), про те, що на роботу дояркою в колгосп "Прапор комунізму" позивач були прийнята з 11.10.1985. Натомість інформація щодо періодів роботи позивачки, вказана в заявах ОСОБА_4 (а.с.18) та ОСОБА_5 (а.с.26), суперечить записам з трудової книжки.

У зв`язку із цим, положення пункту 17 Порядку №637 щодо можливості підтвердження стажу роботи особи показаннями не менше двох свідків, до спірних правовідносин не підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені обставини справи та враховуючи вищезазначене правове регулювання суд приходить до висновку, що підстави для зарахування періоду з 31.08.1984 по 31.08.1985 до спеціального стажу роботи дояркою відсутні, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи дояркою періоду її роботи з 11.10.1985 по 31.12.1999, суд зазначає наступне.

Зі змісту рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.04.2024 №0600-0304-8/48874 вбачається, що підставою для не зарахування позивачу вказаного періоду до спеціального стажу стала відсутність інформації про роботу ОСОБА_1 у даний період за професією доярки.

Суд вважає такий висновок помилковим, оскільки в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 29.08.1986 містяться записи, які підтверджують, що в період з 11.10.1985 по 31.12.2001 була членом колгоспу "Прапор комунізму" (після реорганізацій КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб"), а також записи про те, що з 11.10.1985 вона прийнята до вказаного колгоспу на роботу дояркою бригади №3 с. Жеребилівка.

Крім того, вказана трудова книжка колгоспника на сторінках 58-61 в розділі "Трудова участь в громадському господарстві" містить відомості про прийнятий в колгоспі "Прапор комунізму" (після реорганізацій КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб") протягом 1985-1999 років мінімум трудової участі, а також інформацію про виконання ОСОБА_1 вказаного мінімуму.

Зокрема, в трудовій книжці колгоспника зазначено, що:

- в 1985 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 70 днів, а позивачем виконано 73 дні;

- в 1986 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 325 днів;

- в 1987 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 360 днів;

- в 1988 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 352 днів;

- в 1989 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 339 днів;

- в 1990 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 364 днів;

- в 1991 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 365 днів;

- в 1992 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 328 днів;

- в 1993 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 319 днів;

- в 1994 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 318 днів;

- в 1995 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 320 днів;

- в 1996 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 397 днів;

- в 1997 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 294 дні;

- в 1998 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 328 днів;

- в 1999 році мінімум трудової участі в колгоспі становив 270 днів, а позивачем виконано 324 дні.

Вказані записи про встановлений у колгоспі мінімум трудової участі та записи про виконання позивачкою вказаного мінімуму засвідченні підписом уповноваженої особи та скріплені печаткою колгоспу.

При цьому суд зауважує, що річний мінімум трудової участі (мінімуму трудоднів/вихододнів) та встановлений для доярки норматив обслуговування є різними показниками. Річний мінімум трудової участі це встановлена в колгоспі обов`язкова кількість днів (або вихододнів/трудоднів) на рік, яку кожен член цього колгоспу має відпрацювати загалом у суспільному господарстві. В той час, як встановлений для доярки норматив обслуговування це кількість голів худоби, яку доярка зобов`язана доглядати (доїти) протягом робочого дня. Однак, для доярки в колгоспі виконання поточного нормативу обслуговування та річного мінімуму трудової участі є пов`язаними показниками. Оскільки праця доярки за своєю природою не є сезонною, вона передбачає щоденну, безперервну та цілорічну роботу, то виконання дояркою нормативу обслуговування автоматично зараховувалось, як виконання річного мінімуму трудової участі. Таким чином, підтверджений факт виконання дояркою річного мінімуму днів трудової участі доводить, що така особа щодня також і виконувала встановлений норматив обслуговування.

Відтак, наявність у трудовій книжці колгоспника інформації про виконання особою, яка працювала в колгоспі на посаді доярки, річного мінімуму трудової участі, є підтвердженням того, що в такий період зазначена особа також виконувала встановлений норматив обслуговування, який у свою чергу є обов`язковою умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У зв`язку із цим суд приходить до висновку, що в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 29.08.1986 наявна вся необхідна інформація, яка підтверджує спеціальний стаж роботи позивачки дояркою в період з 11.10.1985 по 31.12.1999, а тому рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.04.2024 №0600-0304-8/48874 в частині не підтвердження спеціального стажу роботи ОСОБА_1 на посаді доярки в період з 11.10.1985 по 31.12.1999 в колгоспі "Прапор комунізму" (після реорганізацій - КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб"), як такого, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є протиправним та підлягає скасуванню.

Застосовуючи механізм захисту порушеного права позивача, суд, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період її роботи дояркою з 11.10.1985 по 31.12.1999 в колгоспі "Прапор комунізму" (після реорганізацій - КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб").

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо зарахування позивачу до спеціального стажу роботи дояркою періоду її роботи з 02.01.2004 по 30.03.2006 та з 01.05.2006 по 01.02.2007, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині ОСОБА_1 вказує, що протягом цих періодів вона фактично виконувала роботу на посаді доярки, хоча згідно даних трудової книжки працювала обліковцем ферми.

Аналізуючи матеріали справи та норми чинного законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій частині з огляду на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Записи у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 29.08.1986 вказують про те, що у періоди з 02.01.2004 по 30.03.2006 позивач працювала на посаді обліковця ферми в ПСП "Урожай с.Піщів, а період з 01.05.2006 по 01.02.2007 - обліковцем ферми в ТзОВ "Корецький аграрій". Будь-яких належних та допустимих доказів (наказів по підприємству про переведення на іншу роботу, розрахунково-платіжних відомостей за професією доярки, тощо), які б спростовували вказані записи в трудовій книжці та підтверджували фактичне виконання протягом періодів з 02.01.2004 по 30.03.2006 та з 01.05.2006 по 01.02.2007 роботи на посаді доярки, ОСОБА_1 до суду не надала.

Характер виконуваної позивачем в періоди з 02.01.2004 по 30.03.2006 та з 01.05.2006 по 01.02.2007 роботи (роботи дояркою), за наявності документів про стаж, які містять інші відомості про роботу на посаді обліковця ферми, не може підтверджуватися письмовими заявами свідків ОСОБА_4 (а.с.18) та ОСОБА_5 (а.с.26), чи твердженнями самої позивача. Чинне законодавство дозволяє підтверджувати свідченнями лише факт роботи, якщо документи відсутні через ліквідацію підприємства чи стихійне лихо, але не спеціальний характер чи умови праці на іншій посаді.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що періоди роботи ОСОБА_1 з 02.01.2004 по 30.03.2006 та з 01.05.2006 по 01.02.2007 не підлягають зарахуванню до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, враховуючи встановлену судом протиправність дій пенсійного органу щодо не зарахування до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 періоду її роботи дояркою з 11.10.1985 по 31.12.1999 в колгоспі "Прапор комунізму" (після реорганізацій - КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб"), суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.03.2024 №064450009902 про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яке було прийняте з підстав відсутності у неї необхідного спеціального стажу, також є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо зобов`язання призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд виходить з того, що може зобов`язати відповідача вчинити конкретні, позитивні для позивача дії, лише у випадку, якщо за певних конкретних обставин справи встановить відсутність підстав для прийняття будь-якого іншого рішення, прийняття якого можливо відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" наявність у особи спеціального стажу роботи дояркою в розмірі не менше 20 років є обов`язковою умовою для виникнення у такої особи права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджується, що Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області зараховано до спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 періоди її роботи дояркою з 01.01.2000 по 31.12.2001 в ПСП "Хлібороб" та з 02.01.2002 по 01.01.2004 в ПСП "Урожай".

Крім того, під час розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоду її роботи дояркою з 11.10.1985 по 31.12.1999 в колгоспі "Прапор комунізму" (після реорганізацій - КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб").

Суд зауважує, що в даному випадку, питання підрахунку загального розміру наявного у позивачки спеціального стажу та вирішення питання його достатності для призначення їй пенсії відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" належать до дискреційних повноважень пенсійного органу.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Таким чином, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд наголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положенняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах особи.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

В даному випадку, суд вважає, що задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідачів призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", фактично порушить закріплені законом виключні повноваження пенсійного органу.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, а тому у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідачів призначити позивачу пенсію слід відмовити.

Разом з тим, положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Застосовуючи механізм захисту права порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2024 про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зарахованого до спеціального стажу періоду її роботи дояркою з 11.10.1985 по 31.12.1999 в колгоспі "Прапор комунізму" (після реорганізацій - КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб"), а також періодів роботи дояркою з 01.01.2000 по 31.12.2001 в ПСП "Хлібороб" та з 02.01.2002 по 01.01.2004 в ПСП "Урожай" підтверджених рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.04.2024 №0600-0304-8/48874.

При цьому суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, дії зобов`язального характеру щодо повторного розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії має вчинити саме той територіальний орган Пенсійного фонду України, що був визначений за принципом екстериторіальності, як орган, що вирішував питання про призначення пенсії, тобто в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір 1211,20 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

З огляду на положення ч. 1 та ч. 3 статті 139 КАС України, та враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 гривень слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області по 605,60 гривень з кожного відповідачі.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ 14035769) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.04.2024 №0600-0304-8/48874 в частині не підтвердження спеціального стажу роботи ОСОБА_1 на посаді доярки в період з 11.10.1985 по 31.12.1999 в колгоспі "Прапор комунізму" (після реорганізацій - КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб"), як такого, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період її роботи дояркою з 11.10.1985 по 31.12.1999 в колгоспі "Прапор комунізму" (після реорганізацій - КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб").

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.03.2024 №064450009902 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2024 про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зарахованого до спеціального стажу періоду її роботи дояркою з 11.10.1985 по 31.12.1999 в колгоспі "Прапор комунізму" (після реорганізацій - КСП "Хлібороб" та ПСП "Хлібороб"), а також періодів роботи дояркою з 01.01.2000 по 31.12.2001 в ПСП "Хлібороб" та з 02.01.2002 по 01.01.2004 в ПСП "Урожай" підтверджених рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.04.2024 №0600-0304-8/48874.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович