Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №160/9026/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 рокуСправа №160/9026/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене повідомленням №1395/1123 від 06.03.2026, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із загибеллю рідного брата під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач не погоджується з висновками відповідача про відсутність права на відстрочку з тих підстав, що позивач є військовослужбовцем. Позивач звертає увагу на те, що він не є військовослужбовцем, оскільки строк дії контракту про проходження військової служби сплинув. Також позивач посилається на те, що контракт про проходження ним служби припинено на тій підставі, що відносно нього є обвинувальний вирок, яким йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Таким чином, позивач вважає, що він, як військовозобов`язаний, має право на відстрочку у зв`язку з загибеллю рідного брата, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

Від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії електронного військово-облікового документу, сформованого 10.06.2026 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних і резервістів за номером в реєстрі Оберіг 201220190-253600006.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити, оскільки Протоколом №147 від 06.03.2026 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки. Головою комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 за №1395/1123 від 06.03.2026 видано відповідне Повідомлення, з обґрунтуванням причини відмови у наданні відстрочки. Відповідач зазначає. що згідно з відміткою у військовому квитку Серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 призваний на військову службу за контрактом 17.05.2016. Відтак, за категорією по відношенню до військового обов`язку, ОСОБА_1 перебуває у статусі військовослужбовця. Відповідного запису про звільнення з військової служби за контрактом – відсутній. В той час, як пунктом 58 Порядку № 560 передбачено: особисте подання заяви військовозобов`язаними. Від В/ч НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 наказ про звільнення ОСОБА_1 не надходив.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка обгрунтована доводами, аналогічні тим, які викладено в позові.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про визнання зловживанням процесуальними правами відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №160/34063/24 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 року у адміністративній справі №160/34063/24 скасовано.

Ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації задоволено.

Визнано бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 24.10.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу протиправною.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 24.10.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням висновків суду.

Вказаною постановою суду апеляційної інстанції встановлено наступне:

« 24.10.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 засобами поштового зв`язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації». До заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації було долучено копії наступних документів: військового квитка серії НОМЕР_3 ; електронного військово-облікового документа; паспорту на ім`я ОСОБА_1 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ; паспорту на ім`я ОСОБА_2 ; витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00035987898; свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 ; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 ; рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу у справі №212/2433/22; перекладу з грузинської мови на українську мову свідоцтва про одруження № НОМЕР_8 ; свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 ; повідомлення про смерть; довідки №7134 від 29.08.2022 року; посвідчення серії НОМЕР_10 . Зазначену заяву вручено представнику ІНФОРМАЦІЯ_7 25.10.2024, що підтверджується відміткою на відправленні №30008969. Згідно відмітки на заяві від 24.10.2024 року, заяву про надання відстрочки отримано представником ІНФОРМАЦІЯ_7 нарочно 25.10.2024 року.

Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_7 без дати та номеру на ім`я ОСОБА_3 (мати ОСОБА_1 ) сповіщено, що син солдат ОСОБА_4 , стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_11 04.03.2022 року вірний військовій присязі в бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність помер внаслідок отриманих 03.03.2022 року поранень. Смерть ОСОБА_4 підтверджена свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , виданим Богодухівським відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є рідним братом померлого від поранень 04.03.2022 року ОСОБА_4 та сином ОСОБА_3 (на теперішній час ОСОБА_2 )

Встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до довідки військової частини НОМЕР_11 від 29.08.2022 року №7134 є членом сім`ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Як вбачається з копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , у військовому квитку відсутній запис про звільнення ОСОБА_1 з військової служби з військової частини НОМЕР_12 .

В матеріалах справи є копія контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, згідно якого Міністерство оборони України в особі: командир військової частини польова пошта НОМЕР_12 полковника ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 17.05.2016 року уклали контракт строком на три роки.

В матеріалах справи відсутня інформація про припинення вище вказаного контракту.

Встановлено, що вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.06.2021 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст.75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину».

Судом встановлено, що на виконання постанови суду у справі №160/34063/24 Комісією з питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаним при ІНФОРМАЦІЯ_3 09.12.2025 була розглянута заява ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 24.10.2024. Протоколом №122 від 09.12.2025 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки ід призову на військову службу під час мобілізації.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем Протоколу №122 від 09.12.2025.

Натомість, судом встановлено, що 02.03.2026 позивач вдруге подав заяву про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, до якої додано:

-документи, що підтверджують родинні зв`язки;

-документи про загибель під час заходів із відсічі агресії РФ;

-повідомлення про смерть;

-свідоцтво про смерть;

-ПГУ заявника;

-посвідчення члена сім`ї загиблого;

-Резерв+;

-витяг з ДРАЦС на матір;

-свідоцтво про розірвання шлюбу;

-свідоцтво про другий шлюб;

-рішення Жовтневого районного суду про розірвання шлюбу;

-свідоцтво про третій шлюб.

За результатами розгляду заяви позивача від 02.03.2026 відповідач направив позивачу Повідомлення від 06.03.2026 №1395/1123, в якому зазначено:

«За результатами розгляду повідомляємо, що протоколом від 06 березня 2026 року №147 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні Вам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що Ви підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причина відмови: статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», визначено, що військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно даних Вашого військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не звільнений з військової служби за контрактом. Відтак перебуває на військовій службі і є військовослужбовцем.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачено оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації діючим військовослужбовцям».

Вважаючи таке повідомлення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, предметом спору у даній справі є відмова у наданні відстрочки, яка прийнята за результатами розгляду заяви позивача від 02.03.2026.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За приписами частин 1 та 2 статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232) закріплено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232 військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Відповідно до абзацу 3 частини 6 статті 2 Закону №2232 передбачено, що до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За ч.1 ст.39 Закону №2232 встановлено, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 39 Закону №2232 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Абзацом 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543) встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Частиною 5 статті 4 Закону №3543 встановлено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався указами Президента України та діє станом на день прийняття цього рішення.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ (далі - Указ №65/2022), постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 4 Указу №65/2022 постановлено призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 22 Закону №3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно частини 5 статті 1 Закону №2232 встановлено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, встановлений у статті 23 Закону №3543.

Так, за приписами п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема, жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану

Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII передбачено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідності до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Процедуру надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок № 560)

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Надаючи оцінку доводам відповідача, щодо того, що позивач перебуває в статусі військовослужбовця, а тому підстави для надання відстрочки відсутні, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище та встановлено судом під час розгляду справи №160/34063/24, між Міністерством оборони України в особі: командир військової частини польова пошта НОМЕР_12 полковника ОСОБА_5 та ОСОБА_1 17.05.2016 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, строком на три роки.

Таким чином, суд доходить висновку, що як станом на дату подання заяви про відстрочку (02.03.2026) так і станом на дату прийняття даного рішення, строк дії контракту від 17.05.2016 сплинув.

Доказів продовження строку дії контракту, як і доказів проходження позивачем військової служби, відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Також судом враховано та не є спірним, що вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 30.06.2021 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст.75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину.

Відповідно до п.5 підпункту 1 «е» ст.26 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, на момент винесення судом вироку) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, зокрема, у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади.

Таким чином, враховуючи викладене, вище, суд доходить висновку, що станом на дату подання заяви про відстрочку (02.03.2026) позивач не проходив військову службу за контрактом.

Доказів протилежного відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Також, суд звертає увагу відповідача, що до електронного військово-обліковий документу «Резерв+», сформованого 10.06.2026, внесено інформацію про порушення позивачем правил військового обліку – «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Категорія обліку - військовозобов`язаний. Дата уточнення даних - 24.06.2024.

Вказана інформація виключає перебування позивача у статусі військовослужбовця.

Таким чином, суд зазначає, що відсутність у військовому квитку позивача запису про звільнення з військової служби не підтверджує того, що останній проходить військову службу, а свідчить лише про бездіяльність осіб, відповідальних за внесення відповідного запису до військового квитка та не наділяє позивача статусом - «військовослужбовець».

Відповідно до вимог ч.1, ч.4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, у ході судового розгляду справи правомірність відмови у наданні позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період відповідачем з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства жодними належними, достатніми та допустимими доказами, відповідачем не доведена.

Також, судом враховано, що інших підстав для відмови позивачу у наданні відстрочки, аніж перебування його у статусі «військовослужбовця», оскаржуване рішення не містить та відповідачем не наведено, а тому належним способом захисту порушеного права позивача, буде зобов`язання відповідача прийняти рішення про відстрочку на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Усі інші аргументи відповідача вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1064,96 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене повідомленням №1395/1123 від 06.03.2026 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська