Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №613/2278/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 613/2278/25

Номер провадження 22-ц/818/3798/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Мальованого Ю.М.,

суддів – Пилипчук Н.П., Савенка М.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 березня 2026 року в складі судді Уварової Ю.В. по справі № 613/2278/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, до закінчення ОСОБА_2 навчання чи до досягнення нею двадцяти трьох років.

В обґрунтування вказувала, що вона на даний час є студенткою III курсу денного відділення Липковатівського аграрного фахового коледжу, термін навчання з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2027 рік. У зв`язку з навчанням позивач не має можливості працювати, отримує лише стипендію. Позивачку повністю матеріально забезпечує її мати, в той же час батько позивачки не надає будь-якої матеріальної допомоги. Оскільки матір позивачки не має змоги самостійно утримувати доньку, тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 12 березня 2026 року позов ОСОБА_2 – задоволено частково.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи з 11 листопада 2025 року на час навчання ОСОБА_2 , але не більше як до досягнення нею 23 років.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітної плати, судом не враховано принцип рівності прав і обов`язків батьків брати участь у матеріальних витратах на утримання повнолітньої ОСОБА_2 . Також, вказує, що судом не враховано ті обставини, що з початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України навчальні заклади міста Харкова та Харківської області перейшли на дистанційну форму навчання, зокрема і навчальний заклад, де навчається позивачка, у зв`язку з чим у позивачки відсутні витрати на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо. Крім того, позивачка навчається на бюджетній основі, що позбавляє її необхідності сплачувати за навчання. Позивачка зазначила, що її повністю матеріально забезпечує матір, однак таких доказів матеріали справи не містять. На даний час він не має змоги надавати матеріальну допомогу, оскільки сам перебуває у скрутному становищі, є безробітним. Крім того, відповідач уклав шлюб та на даний час він разом з дружиною проживають на заощадження дружини. Також відповідач зазначив, що через перебування на військовій службі його стан здоров`я значно погіршився. Крім того, звернув увагу, що позивачка отримує доходи, зокрема стипендію, виплату як внутрішньо переміщена особа, а також пенсію по інівалідності.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 березня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок обох батьків утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

З даними висновками погоджується судова колегія.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_2 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19 жовтня 2007 року (а.с.7).

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.5).

Відповідно до довідки, виданої директором Липковатівського аграрного фахового колледжу, ОСОБА_2 є студенткою ІІІ курсу денного відділення Липковатівського аграрного фахового колледжу, навчається за спеціальністю ветеринарна медицина. Строк навчання з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року (а.с.8).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч. 1 ст. 199 СК України батьки зобов`язані утримувати повнолітню дочку, сина які продовжують навчання, до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

При цьому, СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи донці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

Таким чином, встановивши необхідність у додатковій матеріальній допомозі, зумовленій платним навчанням та супутніми витратами позивачки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач зобов`язаний надавати таку допомогу доньці, яка продовжує навчатися.

Доводи апеляційної скарги не підтверджені доказами, наявність тяжкої хвороби, яка унеможливлює здатність відповідача працювати не підтверджується матеріалами справи. Відповідач є повнолітньою людиною, яка має змогу знайти собі роботу. Посилання апеляційної скарги на утримання дружини, також не підтверджено доказами. Матеріали справи не містять доказів, що на утриманні відповідача перебувають інші особи.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2026 року

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді Н.П. Пилипчук

М.Є. Савенко