Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №725/7608/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/7608/26

Номер провадження 3/725/1541/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 року.Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26.07.2026 о 18:00год. керував транспортним засобом марки «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 по вул.Руській,223А м.Чернівці, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Однак від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №348.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КпАП України.

24.08.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Шеремета І.С. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Вказував на те, що матеріали справи не містять доказів щодо керування його підзахисним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, звертав увагу на те, що відеозапис, наданий працівниками поліції не є безперервним, як це передбачено вимогами чинного законодавства.

У зв`язку з вищевказаними порушеннями, а також недотриманням вимог чинного законодавства, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений поліцейським Гаврилюком М.В., не може бути підставою для адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Просив провадження у справі закрити та розглядати справу у його відсутність та у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові матеріали справи, а також переглянувши відеоматеріали, долучені до справи працівниками поліції, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена у повному обсязі.

Так, відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, чинним законодавством передбачено, що відмова від проходження такого огляду на стан сп`яніння тягне за собою відповідальність, передбачену ст.130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №729667 від 26.07.2026, ОСОБА_1 26.07.2026 о 18:00год. керував транспортним засобом марки «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 по вул.Руській,223А м.Чернівці, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Однак від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №348. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно підтверджуються іншими дослідженими доказами по справі.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу» та у медичному закладі не проводився у зв`язку з його відмовою.

Вищевказані обставини підтверджуються і наявним в матеріалах справи відеозаписом, на якому зафіксовано, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора алкотестер «Драгер» та виявив бажання проїхати до медичної установи.

Однак у медичному закладі ОСОБА_1 також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, про що лікарем-наркологом було складено висновок №348.

Працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, працівниками поліції у законному порядку було надано ОСОБА_1 можливість реалізувати своє право на проходження огляду на стан сп`яніння, однак останній добровільно відмовився від проходження огляду. Такі дії ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння суд оцінює критично та розцінює як спосіб уникнути відповідальності за вчинене.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про об`єктивні причини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, суду не надано.

Щодо доводів сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, то вказане спростовується відеозаписом з бодікамер, де зафіксовано, як працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що підставою для його зупинки стало те, що на спецлінію зателефонував небайдужий громадянин та повідомив про створення ним ( ОСОБА_1 ) аварійної ситуації.

При цьому ОСОБА_1 не заперечує факт керування ним автомобілем.

Таким чином, суд розцінює заперечення сторони захисту щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, як бажання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України. Матеріали справи не містять даних про оскарження ОСОБА_1 у встановленому порядку дій працівників поліції.

Як вже зазначалося вище, подія правопорушення фіксувалася бодікамерою поліцейського.

При цьому, суд звертає увагу на те, що доданий до матеріалів справи відеозапис не є безперервним та складається з окремих файлів, однак із наявного відеозапису можливо встановити усі обставини події, які відбувалися 26.07.2026, що спростовує доводи сторони захисту з приводу того, вказаний відеозапис не є належним, допустимим та достовірним доказом.

Всі інші обставини, на які посилається адвокат Шеремета І.С. у своєму клопотанні, як на підставу для закриття провадження у справі, є формальними, не узгоджуються із наявними у справі доказами та не спростовують факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Будь-яких порушень з боку працівників патрульної поліції, які б вказували на незаконну зупинку чи незаконне направлення на огляд, під час розгляду справи судом не встановлено.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться належні докази, які підтверджують факт добровільної відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння та наслідки такої відмови йому були роз`яснені, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі та приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступінь його вини.

Враховуючи всі обставини справи на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, згідно вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути в дохід держави 665,60грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 124, 122-4, 283-285, 294 КпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України і за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч)грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665грн. 60коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.