Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №715/2739/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Суд: Глибоцький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності на земельну ділянку

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №715/2739/26

Суддя: Григорчак Ю. П.

Справа № 715/2739/26

Провадження № 2/715/1100/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Григорчак Ю.П.

секретар судового засідання Соломян О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності не земельну частку (пай),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01 березня 2000 року між ним та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено договір купівлі - продажу сертифікату на право на земельну частку (пай). Згідно вказаного Договору ОСОБА_2 продав йому право на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом серії ЧВ № 0146968, виданим Глибоцькою районною державною адміністрацією 10 червня 1997 року на підставі рішення Глибоцької РДА від 23 квітня 1997 року за № 294, площею 2,00 га в умовних кадастрових гектарах. Після укладення договору купівлі - продажу від 01 березня 2000 року між ним та ОСОБА_2 у нього не було можливості зареєструвати договір у нотаріуса у зв`язку з тим, що в силу скрутного матеріального становища останній виїхав за кордон на роботу. На даний час він не може виготовити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, а тому змушений звернутися до суду з даною позовною заявою. Просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право на земельну часту (пай) згідно сертифікату №0146968 від 10 червня 1997 року, яка розташована на території Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить суд позов задовольнити та справу розглянути без його участі.

У підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, його представник – адвокат Тімофтій В.І. направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, справу просить розглянути без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч.4 ст.200 ЦПК України).

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе винести рішення по справі в підготовчому судовому засіданні.

При вирішенні спору суд керується нормами матеріального права, що діяли на момент вчинення правочину.

Згідно до ст.224, 225 ЦК УРСР (в ред. 1963р.) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Судом встановлено, що 01 березня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу сертифікату на право на земельну частку (пай), відповідно до діючого на той час законодавства, а саме: Указу Президента України №666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», ст. 3 якого визначала, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування застави. Відповідно до ст. 6 ЗК України (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки у разі: купівлі-продажу, дарування, та обміну.

Згідно вказаного Договору ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом серії ЧВ № 0146968, виданим Глибоцькою районною державною адміністрацією 10 червня 1997 року на підставі рішення Глибоцької РДА від 23 квітня 1997 року за № 294, площею 2,00 га в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Державного комітету України по земельних ресурсах №14/5/48 від 06.06.1996 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1996 року за №324/1349 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України №84/5/232 від 08.08.2005 року) - громадяни мають право продавати або іншими способами відчужувати (заповідати, дарувати, обмінювати) без зміни цільового призначення земельні ділянки, а також право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом (п.2.2.); договір відчуження земельної ділянки посвідчується в нотаріальному порядку (п.2.3.).

Відповідно до ст.224-225 ЦК УРСР (станом на момент укладення правочину) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

За таких обставин, після передачі позивачем коштів за куплене право на земельну частку /пай/ продавцю та передачі продавцем позивачу сертифікату на право на земельну частку (пай) на підставі ст. ст. 224-225 ЦК УРСР (в ред.1963р.), які діяли на час домовленостей і існуючих правовідносин між сторонами, відбулося повне виконання договору купівлі-продажу прав на земельну частку (пай) розміром 2,00 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається. З наведеного вбачається, що сторонами за договором купівлі- продажу фактично виконані всі умови договору, але не відбулося нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі /на місцевості/ земельних ділянок власникам земельних часток/паїв/» право на земельну частку /пай/ мають громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку /пай/.

Відповідно до статті 2 вищезазначеного закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку/пай/, є сертифікат на право на земельну частку /пай/, виданий районною /міською/ державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку /пай/ також є рішення суду про визнання права на земельну частку /пай/.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, фізична особа має право мати у своїй власності будь-яке майно, яке вона придбала внаслідок правочинів не заборонених законом.

Право власності на землю гарантується Конституцією України, яке набувається та здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожен має право на захист своїх прав та законних інтересів, зокрема шляхом визнання відповідного права судом.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду судом встановлено перехід права власності на спірне майно відповідно до норм законодавства, яке діяла станом на 01.03.2000 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) згідно сертифікату № 0146968 від 10 червня 1997 року, яка розташована на території Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua