Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №703/5414/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5414/26

3/703/1810/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Левчук О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сміла Черкаської області, громадянина України, працює на посаді оператора дефектоскопного візка АТ «Укрзалізниця», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, якому роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

05.08.2026 близько 23 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_1 перебуваючи за адресою проживання по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання 26 серпня 2026 року ОСОБА_1 з`явився. Пояснив, що вину визнає повністю, кається. Також повідомив, що вони з ОСОБА_2 примирились.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні також повідомила, що була сварка з чоловіком, але вонв примирилась з ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення сторін, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що мають доказове значення у їх сукупності, суддя вважає не доведеним вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає, зокрема, у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 009084 від 05.08.2026 : «гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою проживання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її бік нецензурною лайкою, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю останньої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП», що зафіксовано на боді-камеру № 966579», однак зазначений відеозапис до матеріалів справи долучений не був.

Крім того, з даного протоколу вбачається, що свідки та поняті при його складанні не залучалися. Хоча, згідно рапорту ст. інспектора СРПП ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області Мачулки С.В. від 06.08.2026, виклик поліції на лінію «102», 05.08.2026 о 23 год.13 хв., здійснено: « ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Також суддя зауважує, що в матеріалах справи відсутня заява потерпілої особи про вчинене правопорушення та іншу подію.

З цього слідує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не встановлено наявності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Інших доказів вчинення ОСОБА_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, ч. 1 ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Так, у відповідності до сталої практики ЄСПЛ, а саме справи «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП не доведена.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП України, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись ст. 173-2 ч. 2, ст. 221, 247 п. 1 КпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 173-2 КпАП України - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду.

Скаргу на постанову у справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя О.О. Левчук