Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №636/11233/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №636/11233/24

Суддя: Бунін Є. О.

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/11233/24 Провадження 2/636/1524/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» Руденко К.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором № 1773-1310-1 від 03.11.2023 у розмірі 68875,00 гривень та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 03.11.2023 між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1773-1310-1, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень, строком на 365 днів (до 02.11.2024 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 23.12.2024 має заборгованість у розмірі 68875,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - заборгованість за кредитом; 63875,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами, нарахованими за період з 03.11.2023 року по 02.11.2024 року за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

Представник позивача ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» в судове засідання не з`явився, надав клопотання у якому зазначив, що проти розгляду справи за відсутності представника та проти ухвалення заочного рішення, не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлена про час та місце розгляду справи згідно вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, відзив на позов не надавала.

У зв`язку із зазначеним та на підставі вимог ст.ст. 223, 280-289 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 03.11.2023 між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір 1773-1310-1. Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного відповідачем одноразовим ідентифікатором: 390441, згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідно до пунктів 1.1 – 1.3. Договору: на умовах встановленим цим Договором, Товариство зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 5000,00 гривень (далі – Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором. Процентна ставка за користування Кредитом становить 3,5% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 1277,50%) користування Кредитом. Сторінка 1 із 12 Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою. Строк надання Кредиту становить 365 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.

Згідно пункту 1.7. договору: Товариство здійснює переказ суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить Позичальникові. Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом.

У Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №1773-1310-1 від 03.11.2023 року згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №16 від 11.06.2021 року, що є додатком №1 до кредитного договору № 1773-1310-1 від 03.11.2023, який також підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором: 390441, вбачається, що сторони погодили наступні умови: датою видачі кредитних коштів є 03.11.2023, датою останнього платежу за договором є 02.11.2024, кількість днів у розрахунковому періоді: 365, реальна річна процентна ставка - 620806.48%, загальна вартість кредиту складає 68875,00 гривень.

Також, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем 21.02.2024 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 390441 Інформаційне повідомлення, щодо обробки її персональних даних.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано також: Витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://procent.com.ua Анкета-заява на кредит №17856, сформований 03.11.2023; Витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://procent.com.ua Хронологія дій щодо укладення кредитного договору № 1773-1310-1 від 03.11.2023 р.; завірену копію правил надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ», затверджених наказом директора ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» Чужовою Т.Є. від 14.09.2023 № 14/09-23П.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується електронною квитанцією id: 677807810 від 03.11.2023, за якою ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» за допомогою платіжного сервісу «FONDY» на картку відповідача № НОМЕР_2 здійснено переказ грошових коштів у розмірі 5000,00 гривень, призначення платежу: перерахування коштів за договором 1773-1310-1 від 03.11.2023 на умовах фінансового кредиту.

Судом також вживались заходи щодо витребування доказів щодо перерахування коштів відповідачу на умовах кредитного договору № 1773-1310-1 від 03.11.2023.

Листом від 30.04.2025 № 10.1.0.0.0/7-250428/67978-БТ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на виконання ухвали суду від 21.02.2025 надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (ІВАN НОМЕР_4 ). Згідно наданої Виписки по вказаному рахунку за період з 03.11.2023-08.11.2023, 03.11.2023 відбувся переказ коштів на картку відповідача у розмірі 5000,00 гривень.

Згідно наданого Детального розрахунок заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Договором № 1773-1310-1 від 03.11.2023, Клієнт: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , станом на 18.12.2024 року загальна сума заборгованості становить 68875,00 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5000,00 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 63875,00 гривень.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, відтак суд вважає, що акцептуючи пропозицію товариства ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», відповідач приєдналася до Правил надання коштів у кредит, визнала та погодилася на запропоновані кредиторами умови користування та порядок надання ними грошових коштів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний кредитний договір підписаний відповідачкою електронним підписом, наявність якого разом з електронним підписом кредитора підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що позичальниця всі умови договору цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Таким чином, оскільки підписаний сторонами вказаний кредитний договір є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, суд приходить до висновку про те, що між позивачем та ОСОБА_1 як позичальником, виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини першої статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що відповідач не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 1773-1310-1 від 03.11.2023, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» в обумовлені договором строки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 гривень підлягає задоволенню.

Щодо правомірності розрахунку заборгованості процентами за вказаним договором, суд виходить із наступного.

Дата укладення кредитного договору № 1773-1310-1: 03.11.2023. Згідно з пунктами 1.1 – 1.3 договору сума кредиту 5000,00 гривень, процентна ставка за користування Кредитом становить 3,5% від суми Кредиту за кожний день, строк надання Кредиту становить 365 днів, тобто до 02.11.2024.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Вищезазначену статтю було доповнено частиною п`ятою згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023.

При цьому, вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено пунктом 17, відповідно до якого: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 включно до 20.08.2024 включно), з 21.08.2024 включно та надалі 1%.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за процентами за користування кредитними коштами строком 365 днів, в межах строку дії кредитного договору № 1773-1310-1 від 03.11.2023, становить 35970,00 гривень, а саме: 8320,00 гривень (52 дні (03.11.2023 по 23.12.2023) х 5000,00 гривень х 3,5%) + 15000,00 гривень (120 днів (24.12.2023 – 22.04.2024) х 5000,00 гривень х 2,5%) + 9000,00 гривень (120 днів (23.04.2024 – 20.08.2024) х 5000,00 гривень х 1,5%) + 3650,00 (73 дні (21.08.2024-02.11.2024) х 5000,00 гривень х 1%).

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 1773-1310-1 від 03.11.2023 становить 40970,00 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 гривень та заборгованості за процентами у розмірі 35970,00 гривень, яка підлягає стягненню.

Також позивач просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень, що підтверджуються: договором про надання юридичних послуг № 03/06/24 від 03.06.2024, актом приймання - передачі наданих послуг № 5 до договору про надання юридичних послуг № 03/06/24 від 03.06.2024 на суму 100000,00 гривень; Витягом з реєстру № 1 до акту приймання - передачі наданих послуг № 5 до договору про надання юридичних послуг № 03/06/24 від 03.06.2024; Платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 1230 від 31.10.2024 щодо перерахування позивачем на ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 100000,00 гривень.

Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 40970,00 гривень, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1440,95 гривень (40970,00 гривень х 2422,40/68875,00) та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5948,46 гривень (40970,00 гривень х 10000,00/68875,00).

Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 76, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ», ЄДРПОУ 41466388, юридична адреса: Київська область, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 48, заборгованість за кредитним договором № 1773-1310-1 від 03.11.2023, у розмірі 40970,00 (сорок тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень, з яких: 5000,00 гривень - загальна заборгованість по тілу позики; 35970,00 гривень - загальна заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ», ЄДРПОУ 41466388, юридична адреса: Київська область, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела буд. 48, судовий збір у розмірі 1440,95 (одна тисяча чотириста сорок) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5948,46 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) гривень 46 (сорок шість) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.О. Бунін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua