Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №636/5/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/5/26 Провадження 2/636/5/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Романової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

встановив:

29.12.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останньої заборгованість за електричну енергію, що утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2023 по 01.11.2025 у розмірі 40575,49 грн та судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що позивач з 19.06.2018 здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на території Харківської області. За адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та АК “Харківобленерго”, яке виконувало функції постачальника електричної енергії до 2019 року було укладено Договір про користування електричною енергією № 45181 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) від 26.02.2005. Відповідно до вимог пунктів 4.3, 4.12, 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 та пункту 9.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, згідно переданих, від оператора системи розподілу АТ Харківобленерго даних щодо обсягів спожитої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2023 по 01.11.2025, Постачальником проведено нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 40575,49 грн. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка утворилася за зазначеною адресою.

Представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій вона просила позов задовольнити та розглядати справу в її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлялась своєчасно та належним чином, шляхом направлення поштовою кореспонденцією повістки про виклик до суду, про що свідчать наявні у справі зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надала, заяв про розгляд справи в її відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач здійснює наступні види економічної діяльності: торгівля електроенергією (основний), професійно-технічна освіта, вантажний автомобільний транспорт, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб, ФО-П та громадських формувань від 29.08.2023.

26.02.2005 між ОСОБА_1 та АК “Харківобленерго”, яке виконувало функції постачальника електричної енергії до 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 , укладено Договір про користування електричною енергією № 45181 (особовий рахунок НОМЕР_1 ).

Згідно довідки про обсяги розподіленої електричної енергії за період з грудня 2022 по жовтень 2025, загальний обсяг спожитої енергії становить 13999 кВТ*год.

Згідно розрахунку основного боргу за електроенергію заборгованість, яка утворилася за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок споживача № НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2023 по 01.11.2025 становить 40575,49 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон) житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною 1 статті 9 Закону установлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 317, ч.4 ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 322 Цивільного Кодексу України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» містить чітке визначення поняття як «індивідуальний споживач». Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів належності нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , за адресою якого утворилась заборгованість за електричну енергію, відповідачці ОСОБА_1 .

Згідно інформації відділу ЦНАП Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 16.03.2026 за № 09-01-25/98 ОСОБА_1 з 22.04.2015 по теперішній час значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3229828 від 26.08.2026 ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не власником нерухомого майна, за адресою якого утворилась заборгованість за електричну енергію за період з 01.01.2023 по 01.11.2025 у розмірі 40575,49 грн, та за даною адресою не зареєстрована, так як з 22.04.2015 по теперішній час значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 284, 289, 352, 354, пп.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позов приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», код ЄДРПОУ 42206328, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328, юридична адреса: м. Харків, вул. Гоголя, 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адрекса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя: С.А. Оболєнська