Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №953/7171/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7171/26

н/п 2/953/4280/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої – судді Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судових засідань – Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_2 , відповідно до якого просить: розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 03.10.2020 Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 448; не надавати строку на примирення; судові витрати покласти на позивача.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 03.10.2020 він, ОСОБА_1 , уклав шлюб із ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище якої – ОСОБА_3 Від даного шлюбу в них є донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що з перших днів подружнього життя у них була дружна сім`я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного. Так, з березня 2022 року, у зв`язку з війною відповідачка разом із дитиною виїхали закордон і з того часу вони перестали проживати однією сім`єю. З часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувались та все одно вони неодноразово намагались зберегти сім`ю та жити заради дітей. Однак, їм це не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у травні 2025 року. Враховуючи, що він з відповідачкою не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них. Між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дитини, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку. Враховуючи наявність неповнолітньої дитини та небажання відповідачки приймати участь в оформленні розірвання шлюбу позивач вимушений звернутись із позовом до суду про його розірвання.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 03.06.2026 позовну заяву передано для розгляду головуючій судді Лисиченко С.М.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 10.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишено без руху. Встановлено строк 7 (сім) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

12.06.2026 електронним шляхом до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 16.06.2026 відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання, яке призначене 27.08.2026, не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку. Електронним шляхом до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 з проханням розглянути справу без його участі, оскільки він не має можливості з`явитися на судове засідання у зв`язку з безпосередньою участю в бойових діях.

Відповідачка у судове засідання, яке призначене на 27.08.2026, не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом у встановленому законом порядку. Електронним шляхом до суду надійшла заява ОСОБА_2 з проханням розглянути справу за її відсутності, вказала, що не заперечує проти прийняття судового рішення без її особистої участі.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до даних електронного документа Актовий запис про шлюб з вебпорталу Дія, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, зареєстрований 03 жовтня 2020 року Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 448. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_6 , дружини – ОСОБА_6 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Даний факт підтверджується даними електронного документа Актовий запис про народження з вебпорталу Дія, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 10.08.2021 складено актовий запис № 2223 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Інформація про батька: ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформація про матір: ОСОБА_2 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Суд зазначає, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 Сімейного кодексу України ).

Згідно із статтею 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.

Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.

Збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідачки. Будь-яких доказів на підтвердження того, що після розірвання шлюбу будуть порушені особисті та майнові права сторін, а також їх дитини, суду не надано.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2026 року у справі № 444/4951/24, надання оцінки почуттям та емоційному стану одного з подружжя при розгляді справи про розірвання шлюбу не належить до повноважень суду. Відмова суду у розірванні шлюбу є примушуванням до шлюбу проти її волі, що є недопустимим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаютьзадоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 206, 263-265 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 03 жовтня 2020 року Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 448.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя - С.М. Лисиченко