Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №638/14618/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/14618/26

Провадження № 2/638/9544/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Тимченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 361985629 від 31 січня 2024 року у розмірі 91196,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконала свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, укладеним з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником якого у зобов`язанні є позивач, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 91196,22 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 19999,20 грн; заборгованість за процентами – 71197,02 грн.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просила перевірити обґрунтованість позовних вимог.

В судове засідання сторони не з`явилися, просили справу розглянути за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 31 січня 2024 року TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали ДОГОВІР КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ № 361985629, відповідно до п. 2.1. якого file:///C:/D3/Client/FILES/2-2-e2096cf0-60bd-11f1-82f2-55115327dae3.pdfКредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 20000 грн 00 коп. (двадцять тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – Правила).

Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 1100 грн 00 коп. (одна тисяча сто грн. нуль коп.) 31.01.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору (п. 2.3-2.5 Договору).

Згідно з п. 7.1 Договору Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 01.03.2024, а саме протягом 20 (двадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

Відповідно до п. 7.2 Договору в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;

7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 02.03.2029 (п. 7.3 Договору).

Відповідно до п. 7.4. Договору, проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:

7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;

7.4.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.

Згідно з п. 5.1 Договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5457-08XX-XXXX-6278, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором (п. 9.2.2.1 Договору).

Відповідно до п. 9.1.1.1. Договору Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення суми Кредиту, процентів за користування Кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 14.12 цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційнокомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до п. 14.1 Договору його невід`ємною частиною є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надані Позичальнику до укладення Договору.

ДОГОВІР КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ № 361985629 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором RYUY, який відправлено 31.01.2024 о 22:03:31 год., введено 31.01.2024 о 22:04:05 год.

Аналогічним чином електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3574 ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ», чим підтвердила ознайомлення з аналогічними умовами кредитування до укладання кредитного договору.

ПЛАТІЖНИМИ ДОРУЧЕННЯМИ № 5b21a161-32bb-4bbd-ab0b-037ff8c70bed від 31.01.2024 на суму 1100,00 грн, № a2b658fb-b146-47f3-87b7-11cdb33aeab7 від 01.02.2024 на суму 800,00 грн, № 0c72db27-3735-4a9f-ad7c-c37be754c3b0 від 01.02.2024 на суму 1400,00 грн, № 8d8043f1-48ca-4cdc-abed-c17fec8bc4a2 від 02.02.2024 на суму 1050,00 грн, № 299d809b-50de-44b4-b72a-7ea73ef8a1b1 від 02.02.2024 на суму 1100,00 грн, № b3e864ad-59d1-483e-a44c-a23c01e4b1d4 від 05.02.2024 на суму 14300,00 грн, № 4b24de13-c4bb-483e-8303-a72fe34274c1 від 06.02.2024 на суму 250,00 грн підтверджується видача ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 у загальному розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 361985629 від 31.01.2024 станом на 07.05.2024 складає 50197,86 грн, з яких: 19999,20 грн – заборгованість за тілом кредиту, 30198,66 грн – заборгованість за процентами, нарахованими за період з 31.01.2024 до 07.05.2024.

На підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Додаткової угоди № 19 від 28 листопада 2019 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Додаткової угоди № 27 від 31 грудня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Додаткової угоди № 31 від 31 грудня 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Додаткової угоди № 32 від 31 грудня 2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Реєстру прав вимоги № 283 від 07.05.2024 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, АКТУ ЗВІРКИ взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 283 від 07.05.2024 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило за плату ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до боржника - ОСОБА_1 за договором № 361985629 від 31.01.2024 на суму заборгованості 50197,86 грн, з яких: 19999,20 грн – заборгованість за тілом кредиту, 30198,66 грн – заборгованість за процентами.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 361985629 станом на 28.05.2025 складає 91196,22 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 19999,20 грн; заборгованість за процентами – 71197,02 грн, нарахованими станом на 28.07.2024.

На підставі Договору факторингу № 28/0525-01 від 28.05.2025, Реєстру прав вимоги № 1 від 28.05.2025 за Договором факторингу № 28/0525-01 від 28.05.2025, платіжної інструкції в національній валюті № 749 від 02.06.2025, ТОВ «Таліон Плюс» відступило за плату ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» право грошової вимоги до боржника - ОСОБА_1 за договором № 361985629 від 31.01.2024 на суму заборгованості 91196,22 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 19999,20 грн; заборгованість за процентами – 71197,02 грн.

На підставі Договору факторингу № 16/07/25-E від 16 липня 2025 року, Акту від 16 липня 2025 року прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16/07/25-Е від 16 липня 2025 року, Реєстру Боржників №1 від 16 липня 2025 року за Договором факторингу № 16/07/25-E від 16 липня 2025 року, платіжних інструкцій № № 413 від 04.11.2025 на суму 1 000 000,00 грн, № 414 від 04.11.2025 на суму 497 336,12 грн, № 419 від 06.11.2025 на суму 600 000,00 грн, № 422 від 07.11.2025 на суму 400 000,00 грн, № 421 від 07.11.2025 на суму 1 000 000,00 грн, № 424 від 10.11.2025 на суму 1 000 000,00 грн, № 438 від 14.11.2025 на суму 500 000,00 грн, № 439 від 17.11.2025 на суму 476 814,51 грн, ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило за плату ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» право грошової вимоги до боржника - ОСОБА_1 за договором № 361985629 від 31.01.2024 на суму заборгованості 91196,22 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 19999,20 грн; заборгованість за процентами – 71197,02 грн.

Згідно з Випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 361985629 щодо ОСОБА_1 , непогашена заборгованість останньої перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за кредитним договором № 361985629, станом на 18.03.2026 складає 91196,22 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 19999,20 грн; заборгованість за процентами – 71197,02 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за кредитним договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та які входять до предмету доказування у справі, а саме факт укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», кредитного договору № 361985629 від 31.01.2024 на встановлених судом умовах. Презумпцію правомірності вказаного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин нікчемності цього договору в цілому або його окремих положень, враховуючи, що умови договору щодо нарахування процентів не суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, позивачем доведено належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі (20000,00 грн) та в порядку, передбаченому кредитним договором, а саме шляхом безготівкового зарахування на банківську картку позичальника; неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до умов договору, тобто у розмірі погодженої процентної ставки та погодженого строку кредитування; набуття позивачем прав кредитора у зобов`язанні на підставі Договорів факторингу з додатками, презумпцію правомірності яких відповідачем не спростовано.

Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, проте за змістом ч. 2 ст. 516 ЦК України неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а лише наділяє його право на погашення заборгованості первісному кредитору, у зв`язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для виконання свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України відповідач не надала суду доказів належного, тобто відповідно до умов договору, виконання своїх зобов`язань щодо повернення суми кредиту у розмірі 19999,20 грн та сплати процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до умов договору та з дотриманням чинного законодавства.

Водночас, суд не повною мірою погоджується з розміром заборгованості відповідача за процентами з огляду на таке.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи:

- з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%,

- з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%,

- з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом у загальному розмірі 71197,02 грн кредитодавцем нараховані за період з 31.01.2024 до 28.07.2024 (включно) за денною процентною ставкою 2,5, про що зазначено у 8.4 Договору.

Керуючись вимогами Закону та з урахуванням того факту, що Товариством надано розрахунок заборгованості, суд, провівши власний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, зазначає наступне.

Враховуючи встановлені законом обмеження щодо максимального розміру денної процентної ставки, проценти, нараховані з 22.04.2024 до 28.07.2024 підлягають перерахунку за денною процентною ставкою 1,5% замість 2,5%, у зв`язку з чим заборгованість за процентами за вказаний період підлягає зменшенню з 48998,04 грн до 29398,83 грн.

Виходячи з вищевикладеного, обґрунтованою, та такою, що відповідає вимогам закону, є заборгованості за процентами за період 31.01.2024-28.07.2024 у розмірі 51597,81 грн.

Пред`явлена до стягнення сума заборгованості за відсотками у розмірі, що перевищує 51597,81 грн, тобто 19599,21 грн, суперечить закону, а тому стягненню не підлягає.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково та стягує з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором № 361985629 від 31 січня 2024 року у розмірі 71597,01 грн, з яких: 19999,20 грн - заборгованість за тілом кредиту, 51597,81 грн – заборгованість за відсотками, тоді як у задоволенні решти позовних вимог відмовляє за необґрунтованістю.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (78,508747402%), тобто у розмірі 2090,22 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 позивачем надано наступні докази:

- копію Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, укладеного між АБ «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «ФК «ЕЙС»;

- копію Додаткової Угоди № 25771187664 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026;

- копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 (є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026).

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тимошенком О.О., № 4267/10, видане 26.08.2010.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Оцінюючи визначений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що він відповідає критеріям дійсності на необхідності, однак не відповідає критерію розумності їх розміру з огляду на складність справи, яка є малозначною справою, типовою для представника позивача, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні фактично без участі сторін. Крім того, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо цих правовідносин, надання правової допомоги у цій справі не потребувало від представника позивача витрачення значного часу на збирання та дослідження великого обсягу доказів.

На підставі викладеного, з урахуванням категорії справи, ціни позову, значення справи для сторін, рівня складності спірних правовідносин, обсягу та характеру наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь відповідача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошових коштів у розмірі 2500,00 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-280, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 361985629 від 31 січня 2024 року у розмірі 71597 (сімдесят одна тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн 01 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2090,22 грн та інші судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн, а всього судові витрати у розмірі 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) грн 22 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: вул. Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, м. Київ, 02094;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 06 серпня 2026 року.

Суддя А.М. Тимченко