Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №564/3561/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3561/26

25 серпня 2026 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Цвіркун О. С. розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , начальника групи персоналу штабу 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 за ч.2 ст. 172-15 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

24.08.2026 на розгляд до Костопільського районного суду Рівненської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення ЛВР №810 від 20.08.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП, складений офіцером відділення проведення службових розслідувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , лейтенантом ОСОБА_2 .

Згідно з зазначеним протоколом лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та недбало ставлячись до виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду, після вибуття 18.08.2026 з військової частини для проходження консультації лікаря-психіатра, без поважних причин не повідомив командування військової частини НОМЕР_1 про обставини, які перешкоджають його своєчасному поверненню до місця служби, а також про намір не повертатися до військової частини у визначений час.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у своїй заяві просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП не обов`язкова.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99) від 27 жовтня 2004 року, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною першою статті 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Диспозиція частини 2 статті 172-15 КУпАП викладена у наступному змісті - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Частиною 2 ст.172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому був неодноразово продовжений і діяв на вказані дати.

Відповідно до ст..ст. 11, 16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положення ч. 2 ст. 172-15 КУпАП має бланкетний характер, оскільки його диспозиція не містить складу правопорушення, а відсилає до закону (нормативно-правових актів), що регулюють правовідносини у сфері військової служби, зокрема щодо функціональних обов`язків особи, яка притягається до відповідальності, невиконання (неналежне виконання) яких має складати склад зазначеного адміністративного правопорушення.

З комплексного аналізу наведених норм можливо дійти висновку, що у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.172-15 КУпАП суть адміністративного правопорушення має бути викладена таким чином, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності розуміла, в чому саме полягає її недбале ставлення до військової служби, з зазначенням конкретної дії чи бездіяльності, яка порушує порядок проходження військової служби, визначений Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» або, відповідно до ч.4 ст.2 вказаного Закону, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

У фабулі складеного протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зазначено, що недбале ставлення останнього до військової служби проявилося у неповідомленнікомандування військової частини про обставини, які перешкоджали його своєчасному поверненню до місця служби, однак не зазначено, які суспільно-небезпечні наслідки, настали чи могли настати, в результаті цього. Також, не деталізовано виконання яких конкретно посадових обов`язків було ним проігноровано, є лише посилання на загальні норми Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного Статуту тощо.

В протоколі відсутнє посилання, до яких саме обов`язків військової служби недбало поставився ОСОБА_1 , яким нормами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України або іншими нормативно-правовими актами вони визначені.

Таким чином, протокол ЛВР № 810 від 20.08.2026 не містить посилання на конкретну норму нормативно-правового акта (функціональних обов`язків) або обов`язку військової служби, порушення яких, допустив ОСОБА_1 , а містить перерахування статей нормативно-правових актів, які носять загальний характер.

Перерахування загальних статей законів, без конкретизації, до якого зі службових обов`язків допущено недбале ставлення, що складає об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, порушує принцип верховенства права, правової визначеності, законності, охорони прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_1 як військовослужбовця і громадянина України, не направлене на запобігання правопорушенням, вихованню громадян, що є завданням ст. 1 КУпАП.

Ураховуючи вищевикладене, протокол ЛВР № 810 від 20.08.2026 не містить інформації про об`єктивну сторону дій (бездіяльності) ОСОБА_1 , який саме обов`язок, закріплений функціональними обов`язкам, він порушив, та не зазначено, які суспільно-небезпечні наслідки, настали чи могли настати, в результаті дій чи бездіяльності останнього.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 172-15 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достатніми доказами по справі.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 , ст.247, ст. 172-15 ч.2, 251, 280, 284 КУпАП, -

На підставі наведеного та керуючись КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.

СуддяО. С. Цвіркун