Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №543/270/26 — Оржицький районний суд Полтавської області

543/270/26

2/543/354/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27.08.2026 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Попадюка С.С., за участю секретаря судового засідання Михайлець А.В., прокурора Гончаренка В.М., представника особи, в інтересах держави в особі якої подано позов прокурором - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Лузіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Попова Сергія Васильовича, поданої в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 , про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Попов С.В. 31.03.2026, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, звернувся із позовом до ОСОБА_1 , про конфіскацію земельної ділянки та заявою про забезпечення позову, мотивуючи свої позовні вимоги таким.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з інформацією Державної міграційної служби України в Полтавській області є громадянкою російської федерації. Відповідач успадкувала право на земельну ділянку площею 4,51 га, розташовану на території Куйбишевської сільської ради Оржицького району Полтавської області. 21.12.2006 Відповідачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 656630 від 21.12.2006 щодо земельної ділянки площею 4,51 га, кадастровий номер 5323682600:00:017:0090, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Куйбишевської сільської ради Оржицького району Полтавської області. Громадянка російської федерації ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та протягом року не виконала покладений на неї обов`язок – не відчужила земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру. Враховуючи те, що спірна земельна ділянка Відповідачем добровільно у встановлений законодавством строк не відчужена, право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до пункту 26 ч. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Держгеокадастру № 603 від 23.12.2021, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, зокрема у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель за додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, у тому числі в оренду, вилучення (викуп) земельних ділянок. Також згідно з пунктом 33 ч. 4 вказаного Положення Головне управління подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

З урахуванням викладеного, органом, уповноваженим на даний час звернутися до суду за захистом порушених інтересів держави є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Лубенською окружною прокуратурою на адресу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області було скеровано запит, у якому викладено допущені порушення ОСОБА_1 щодо не відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.12.2025 № 337/2-25/Е, наданим у відповідь на запит, у Головного управління відсутні, на їхню думку, правові підстави отримання інформації з персональними даними іноземних громадян з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів, баз даних, документів матеріалів та іншої інформації від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також їх посадових осіб, власників і користувачів земельних ділянок. Також Головне управління не заперечує щодо наміру органів прокуратури вжити заходи представницького характеру щодо конфіскації земельної ділянки у ОСОБА_1 . Дана відповідь свідчить про обізнаність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про виявлений факт порушення ОСОБА_1 вимог Земельного кодексу України, при цьому жодних дій для вилучення з власності відповідача земельної ділянки не вчинило.

З наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області відповіді можна зробити висновок про пасивну поведінку та фактичну бездіяльність уповноваженого органу у захисті інтересів держави у контексті спірних правовідносин. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, достовірно володіючи інформацією про те, що відповідач, як громадянин російської федерації, набув право власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення і дотепер її не відчужив, не вчинило будь-яких для захисту інтересів держави, що, безумовно, є виключним випадком для представництва інтересів держави у даних правових відносинах прокурором. Тому, враховуючи викладене, у даній ситуації наявний виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органам функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді. У даних правовідносинах наявний виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Звернення прокурора з цим позовом до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання, а саме недопущення володіння громадянкою російської федерації земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на території України без належних на те правових підстав. Недотримання відповідних вимог законодавства України порушує також публічні інтереси держави як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері.

Ураховуючи вищенаведене, прокурор у позовній заяві прохав суд конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області належну ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,5091 га, кадастровий номер 5323682600:00:017:0090, розташовану на території Новооржицької територіальної громади Лубенського району Полтавської області та стягнути з відповідача на користь Полтавської обласної прокуратури понесені судові витрати зі сплати судового збору (за позовну заяву та заяву про забезпечення позову).

Ухвалою суду від 01.04.2026 задоволено заяву заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Попова С.В. про забезпечення цього позову. Накладено арешт на належну ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер 5323682600:00:017:0090, площею 4,5091 га, розташовану на території Новооржицької територіальної громади Лубенського району Полтавської області та заборонено останній розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належної їй на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 5323682600:00:017:0090, площею 4,5091 га.

Ухвалою судді від 17.04.2026 відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13 год. 15 хв. 18.05.2026.

У встановлений судом строк відзив на позов до суду не надходив.

29.04.2026 представник Головного управління держгеокадастру у Полтавській області Лузіна К.В. засобами підсистеми «Електронний суд» подала до суду письмові пояснення щодо позову, у яких позов підтримала та прохала задовольнити.

Протокольною ухвалою суду від 18.05.2026 з метою повторного виклику відповідача, у тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду, підготовче засідання відкладено на 09 год. 30 хв. 09.06.2026.

Ухвалою суду від 09.06.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено її до рогляду по суті на 14 год. 00 хв. 07.07.2026, постановлено про виклик відповідача ОСОБА_1 шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті Оржицького районного суду.

Протокольною ухвалою суду від 07.07.2026 з метою повторного виклику відповідача, розгляд справи відкладено на 15 год. 00 хв. 18.08.2026. Постановлено про виклик відповідача ОСОБА_1 шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті Оржицького районного суду.

У судовому засіданні 18.08.2026 прокурор Оржицького відділу Лубенської окружної прокуратури Гончаренко В.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник особи, в інтересах держави в особі якої подано позов прокурором - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Лузіна К.В. позов підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у ньому, та у письмових поясненнях, наданих суду.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, належним чином була повідомлена про час та місце його проведення, шляхом направлення судової повістки та розміщення відповідного оголошення на офіційній веб-сторінці Оржицького районного суду Полтавської області. Заяв та клопотань від неї до суду не надходило.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , російська федерація, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 656630 від 21.12.2006, набула право власності на земельну ділянку площею 4,51 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Куйбишевської сільської ради Оржицького району Полтавської області (теперішня Новооржицька територіальна громада). Вказаний Державний акт виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВЕА № 382174 від 26.07.2006 № 1701, та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорі оренди землі в Оржицькому районному відділі земельних ресурсів за № 010655900135 (а.с.14).

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, станом на 05.11.2026, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5323682600:00:017:0090, площею 4,5091 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Куйбишевської сільської ради Оржицького району Полтавської області (а.с.15).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 5323682600:00:017:0090 відсутня (а.с. 16).

Згідно з інформацією Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, згідно з наявними обліками Управління громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована посвідкою на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 від 10.12.2014, з безстроковим терміном дії, орган видачі 5301. Відповідно до матеріалів особової справи №37038 громадянки російської федерації ОСОБА_1 зазначена адреса проживання на території іноземної держави: російська федерація, АДРЕСА_1 . Відомості щодо отримання громадянства України, документування паспортом громадянина України та документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон стосовно вищезазначеної особи – відсутні (а.с.20).

Згідно Інформаційної довідки №470490497 від 30.03.2026, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є власником будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.42).

Згідно відповіді виконавчого комітету Новооржицької селищної ради від 06.04.2026 №02.1-24/637, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.75).

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Статті 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, враховуючи, що спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна, знаходяться на території України, на них поширюється дія законодавства України.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частинами 2 та 3 ст. 81 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Згідно ч. 4 ст. 81 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до ч.1 та 2 ст. 202 ЗК України, (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду ( ч. ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України).

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зі ст. 356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 148 ЗК України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Отже, враховуючи зазначені положення законодавства, у даному випадку, саме Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, а також, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. За п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , як іноземною громадянкою, не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, суд дійшов висновку, що така земельна ділянка з кадастровим номером 5323682600:00:017:0090 підлягає конфіскації за рішенням суду.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає позов прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню відповідно до вимог ч. 4 ст. 81, п. «е» ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 145, п. «в» ч. 1 ст. 143, ст. 148 ЗК України, п. 10 ч. 1 ст. 346, ст. 356 ЦК, ч. 5 ст. 41 Конституції України.

Щодо забезпечення позову.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, прокурор у позовній заяві просив про стягнення із відповідача судових витрат, тому понесені та документально підтверджені такі витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією № 511 від 09.03.2026 за подання позову до суду та в сумі 1331,20 грн згідно з платіжною інструкцією № 512 від 09.03.2026 за подання до суду заяви про забезпечення позову, а всього 3993,60 грн, підлягають стягненню із відповідача на користь платника - Полтавської обласної прокуратури.

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 141, 158, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 284, 352 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Попова Сергія Васильовича, поданої в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 , про конфіскацію земельної ділянки, - задоволити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Затишна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ: 39767930) належну ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на праві приватної власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,5091 га, кадастровий номер 5323682600:00:017:0090, розташовану на території Новооржицької територіальної громади Лубенського району Полтавської області.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р №UA118201720343130001000006160 банк ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 3 993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три ) грн 60 коп.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 01.04.2026 у виді накладення арешту на належну ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер 5323682600:00:017:0090, площею 4,5091 га, розташовану на території Новооржицької територіальної громади Лубенського району Полтавської області, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Попов Сергій Васильович, юридична адреса: Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Старотроїцька, 13, 37500, ЄДРПОУ 0291006025.

Особа, в інтересах якої подано позов: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, юридична адреса: вул. Затишна, 23, м. Полтава, 36039,ЄДРПОУ 39767930.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації в Україні: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 27.08.2026.

Суддя Попадюк С.С.