Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №388/507/26 — Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/507/26

провадження № 2/388/625/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Гринькової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом, поданим її представником - адвокатом Піцик А.В., який діє на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 23.02.2026, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АЕ № 1479034, через систему «Електронний суд» до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просила:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошові кошти в сумі 76065,25 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням транспортно – товарознавчої експертизи суму коштів в розмірі 4500,00 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 20000,00 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 4659,20 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 08.12.2025, винним у якій є відповідач, який керував транспортним засобом ВАЗ 2103, номерний знак НОМЕР_1 , їй спричинено матеріальну шкоду у результаті пошкодження належного їй майна - транспортного засобу марки Nissan Juke, номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 76065,25 грн. і 4500,00 грн., які вона витратила на оплату експертизи, а також моральну шкоду, що виразилося у сильних душевних стражданнях та моральних стражданнях з приводу пережитого емоційного стресу та пошкодження її майна, яку вона оцінює у розмірі 20000,00 грн. Також зазначила, що на час події ДТП обидва автомобілі не мали полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ухвалою від 06.03.2026 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Інші заяви по суті справи від учасників справи до суду не надходили.

Ухвалою від 28.04.2026 підготовче провадження у справі закрито та її призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Представник позивача звернувся до суду із заявою у якій позов підтримав у повному обсязі, просив проводити судове засідання за відсутності сторони позивача, позовні вимоги просив задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання, - до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності учасників, які не з`явились у судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши докази у справі і з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31.12.2025 (справа № 177/3966/25) ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 та ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення, із застосуванням ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

У межах зазначеної справи про адміністративне правопорушення судом, який ухвалив зазначену постанову встановлено такі обставини.

« ОСОБА_2 , 08.12.2025 о 21 год. 50 хв., керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , по проїзній частині біля будинку АДРЕСА_1 , у порушення вимог п. 12.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та при заїзді на стоянку здійснив зіткнення з припаркованими автомобілями Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_3 , та Nissan Juke, р/н НОМЕР_2 , у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків власникам.

…

У схемі ДТП відображено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, а саме автомобіль ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_1 , отримав пошкодження правих задніх дверей, правого заднього крила, переднього лівого крила, переднього бампера; автомобіль Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_3 , отримав пошкодження передніх правих дверей, задніх правих дверей, правого порога, правого заднього крила, заднього бампера; автомобіль Nissan Juke, р/н НОМЕР_2 , отримав пошкодження задніх правих дверей, правого заднього крила, заднього бампера, заднього спойлера у внутрішній арці.»

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд констатує доведеність факту порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху під час керування джерелом підвищеної небезпеки, що призвело до зіткнення автомобіля, яким він керував з автомобілем позивача, що призвело до його пошкодження. Такі дії ОСОБА_2 перебувають у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, являються безпосередньою її причиною та призвели до наслідків, що виразилися у пошкодженні автомобіля позивача.

За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу право власності на автомобіль Nissan Juke, номерний знак НОМЕР_2 , зареєстровано за ОСОБА_1 .

За даними висновку транспортно-товарознавчої експертизи № Д7/12/25 від 22.12.2025, проведеної судовим експертом Чивчиш О.П. по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку завданого автомобілю Nissan Juke, номерний знак НОМЕР_2 , визначено у розмірі 76065,25 грн.

За проведення зазначеної експертизи позивачем було сплачено 4500,00 грн., що підтверджується квитанцією від 12.12.2025.

За даними офіційного сайту Моторне (транспортне) страхове бюро України (https://policy.mtsbu.ua/) транспортні засоби з номерними знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 станом на 08.12.2025 не мали полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зазначені вище, встановлені судом обставини сторонами у справі не заперечувалися.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Відповідно до положень п. 8, п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 4 Постанови № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), який слід застосовувати у редакції, яка була чинною на час завдання шкоди, тобто події дорожньо-транспортної пригоди - 08.12.2025.

Відповідно до ст. 5 Закону (у редакції, яка була чинною на час дорожньо-транспортної пригоди) страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої пошкодженням майна та витрат на залучення експерта судом відзначається таке.

З огляду на встановлені обставини справи суд констатує, що неправомірними, винними діями відповідача позивачу було завдано матеріальну шкоду пошкодженням належного останній на праві власності транспортного засобу Nissan Juke, номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 76065,25 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власників транспортних засобів Nissan Juke, номерний знак НОМЕР_2 , та ВАЗ 2103, номерний знак НОМЕР_1 , не була застрахована договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону (у редакції, яка була чинною на час дорожньо-транспортної пригоди) передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: 1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Таким чином відшкодування матеріальної шкоди спричиненої пошкодженням транспортного засобу позивача у розмірі 76065,25 грн. у даному випадку покладається виключно на винну особу - ОСОБА_2 .

Крім того, з метою визначення вартості матеріального збитку пошкодження автомобіля ОСОБА_1 замовила та оплатила проведення транспортно-товарознавчої експертизи за результатом проведення якої отримала висновок № Д7/12/25 від 22.12.2025.

За проведення зазначеного експертного дослідження ОСОБА_1 сплатила 4500,00 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, оскільки витрати на оплату послуг експерта були необхідними для відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що вони підлягають відшкодуванню як збитки на підставі зазначених положень ст. 22 ЦК України.

Така позиція суду у повній мірі узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.12.2021 (справа № 755/19416/20).

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача морально шкоди судом відзначається таке.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 дійсно зазнала психологічних страждань, які пов`язані з безпосередньою участю у ДТП та пов`язаним с цим стресом та пошкодженням транспортного засобу позивача, що призвело до переживань останньої з цього приводу та необхідність витрачання додаткового часу для організації відновлення автомобіля.

Таким чином, внаслідок винних дій ОСОБА_2 . ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Визначаючи розмір спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнала потерпіла, характер немайнових втрат, зокрема, враховує глибину душевних та фізичних страждань, яких зазнала остання безпосередньо у зв`язку із самою подією дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

При цьому, судом зауважується, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення, та у жодному разі не може вважатися покаранням винної особи.

З урахуванням викладеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням принципу пропорційності, суд дійшов висновку, що достатній розмір компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 у грошовому виразі, становить 20000,00 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права з урахуванням судової практики, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, беручи до уваги те, що винними протиправними діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 було завдано матеріальну та моральну шкоду, - суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування майнової та моральної шкоди є обґрунтованими та доведеними, а тому такі вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведених вище мотивів та розрахунків, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ.

Питання розподілу судових витрат у частині витрат, понесених по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, понесені останнім по сплаті судового збору за подачу до суду позовної заяви у розмірі 4659,20 грн.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 281-284, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 105224,45 грн., з яких: у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 80565,25 грн.; у рахунок відшкодування моральної шкоди - 20000,00 грн.; у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - 4659,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

- позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя О.А. Кнуров